Рішення

від 17.03.2014 по справі 920/248/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.03.2014 Справа № 920/248/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд НД», м. Суми

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства «КАМА», с. Володимирівка, Сумська область

про стягнення 13 131 грн. 20 коп.

Суддя Б.І. Лиховид

За участі представників сторін:

від позивача : Волобуєв М.С., довіреність № 2 від 10.02.2014р.

від відповідача: не прибув

у судовому засіданні брала участь секретар с/з Ейсмонт М.О.

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання умов договору поставки мінеральних добрив № 0429-04 від 29.04.2013р. у сумі 13 131 грн. 20 коп., з яких: 10 100 грн. 00 коп. - основна заборгованість, 878 грн. 03 коп. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язання, 1 760 грн. 00 коп. - штраф за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, 131 грн. 30 коп. - інфляційні збитки, 261 грн. 87 коп. 3% річних, а також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Представник позивача у дане судове засідання подав заяву № 12/01-03/14 від 12.03.2014р., в якій просить суд долучити до матеріалів справи копію свідоцтва про державну реєстрацію позивача серії А00 № 112723 та копію довідки з ЄДРПОУ серії АА № 516374 від 13.08.2012р. Дані документи оглянуті у судовому засіданні, документи долучаються до матеріалів справи. Крім того, представник позивача подав заяву б/н від 12.03.2014р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за неналежне виконання умов договору поставки мінеральних добрив № 0429-04 від 29.04.2013р. у сумі 13 901 грн. 79 коп., з яких: 10 100 грн. 00 коп. - основна заборгованість, 878 грн. 03 коп. - пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов`язання, 2 640 грн. 00 коп. - штраф за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, 285 грн. 76 коп. 3% річних, а також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати по справі у розмірі 1 827 грн. 00 коп. Дана заява, у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у дане судове засідання не прибув, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення від 13.02.2014р. та від 07.03.2014р., підписані уповноваженою особою у графі «вручено», про причини неявки суд не повідомив.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причини неявки суду не повідомив, у дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, тому згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд срави за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив :

Між позивачем та відповідачем 29.04.2013р. був укладений договір поставки мінеральних добрив № 0429-04, відповідно до розділу 1 якого постачальник (позивач) зобов`язується поставити (передати у власність покупця (відповідач)) в передбачену цим договором строки, а покупець (відповідач) зобов`язується прийняти, для використання у своїй підприємницькій діяльності, мінеральні добрива (агрохімікати), в подальшому товар, та вчасно оплатити його повну вартість по цінам цього договору. Ціна, кількість, асортимент, терміни і умови поставки товару обумовлюються в специфікаціях до даного договору, які погоджуються сторонами попередньо, додаються до цього договору та є його невід`ємною частиною (а. с. 10-11).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що на підставі рахунку позивача на оплату, відповідач проводить оплату кожної партії товару на умовах, зазначених у специфікаціях до цього договору.

Як встановлено матеріалами справи, 29 квітня 2013 року сторони дійшли згоди про кількість, ціну, та умови поставки мінеральних добрив: нітроамофоски 16:16:16+6S (виробництва Білорусь), тип фасування: мішок - 50 кг., в кількості 4,000 тонн за ціною 3666,67 грн./тонна без ПДВ, про що уклали специфікацію № 1 до вищевказаного договору (а. с. 12).

Відповідно до укладеної специфікації № 1 сторони передбачили, що поставка товару здійснюється у термін 30 квітня 2013 року на умовах ЕХW склад м. Суми, вул. Кіровоградська, 2 із завантаженням на приймаючий транспортний засіб, а оплата товару здійснюється на умовах: оплата 100% вартості товару у строк до 18 травня 2013 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Договір № 0429-04 від 29.04.2013 року, який за своєю правовою природою є договором поставки, підписаний повноважними представниками сторін, відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 628, 639, 837 Цивільного кодексу України щодо змісту та форми договору, не розірваний сторонами та не визнаний недійсним в судовому порядку.

У ст. 712 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено матеріалами справи, позивач свої зобов`язання відповідно до договору № 0429-04 від 29.04.2013р. та укладеної між сторонами специфікації № 1 від 29.04.2013р. виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки товару відповідачу підтверджується видатковою накладною № 622 від 01.05.2013р., підписаною повноважними представниками та скріпленою печатками сторін, копія якої наявна в матеріалах справи (а. с. 13).

Відповідач свої зобов'язання за договором № 0429-04 від 29.04.2013р. виконав частково, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1 від 10.06.2013р. на суму 1 500 грн. 00 коп., № 1 від 05.07.2013р. на суму 2 000 грн. 00 коп., № 1 від 26.07.2013р. на суму 2 000 грн. 00 коп., № 1 від 29.08.2013р. на суму 2 000 грн. 00 коп. (а. с. 14-19), тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлений товар склала 10 100 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлений товар провів лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем, з урахуванням заяви позивача від 12.03.2014р. про збільшення позовних вимог, склала 10 100 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 0429-04 від 29.04.2013р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач, з урахуванням всіх обставин справи, подав суду достатньо доказів, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем, з урахування заяви позивача від 12.03.2014р. про збільшення позовних вимог, заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 878 грн. 03 коп. та штрафу у розмірі 2 640 грн. 00 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаного товару у вигляді стягнення пені та штрафу передбачена п. 5.1 договору № 0429-04 від 29.04.2013р. та умовами специфікації № 1 від 29.04.2013р. Так, згідно п 5.1. договору, за порушення умов договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та специфікаціями до договору. У специфікації № 1 сторони передбачили, що у випадку несплати (порушення строків оплати) вартості товару, позивач має право вимагати від відповідача, а відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання, а у випадку прострочення оплати більш ніж на 10 днів - додатково штраф в розмірі 15 % (п'ятнадцять відсотків) від вартості товару, оплата якого прострочена.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені иа штрафу передбачені умовами договору, пеня та штраф нараховані в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору № 0429-04 від 29.04.2013р., позивач, з урахування заяви позивача від 12.03.2014р. про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 285 грн. 76 коп. 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 285 грн. 76 коп. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «КАМА» (42316,

Сумська область, с. Володимирівка, вул. Зарічна, буд. 2, код 31232209) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд НД» (40011, м. Суми, вул.

Рибалко, 2, оф. 306, код 33526187) 10 100 грн. 00 коп. основного боргу, 878 грн. 03

коп. пені, 2 640 грн. 00 коп. штрафу, 285 грн. 76 коп. 3% річних, 1 827 грн. 00 коп.

витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.03.2014р.

СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД