cpg1251
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2014 р. Справа № 804/16884/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Неклеса О.М.,
при секретарі судового засідання Колесник І.О.,
за участі
представника позивача Свінухова О.В.
представника відповідача Чохелі Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмаш» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Траснмаш» (далі - ТОВ «Траснмаш», позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003421501 від 07.08.2013 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Траснмаш» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Горизонталь Артпелес» за період квітень 2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 22.07.2013 р. № 276/226/3288/7752, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за формою № 0003421501 від 07.08.2013 р. Позивач з зазначеним повідомленням-рішенням не погодився та оскаржив його до ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та Міністерства доходів і зборів України. Рішеннями ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та Міністерства доходів і зборів України за результатами розгляду скарги позивача оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення. Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його безпідставним та протиправним. З висновками акту перевірки позивач також не погоджується, оскільки вони сформовані без належної оцінки всіх наданих документів та з порушенням вимог діючого законодавства, в акті перевірки відсутні посилання на норми матеріального права. Крім цього, акт перевірки відповідача не може бути належним доказом правомірності винесеного податкового повідомлення - рішення. У зв'язку з цим, позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003421501 від 07.08.2013 р., винесене ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. В матеріалах справи наявні надані представником відповідача письмові заперечення проти адміністративного позову та додаткові пояснення до заперечень, в яких зазначено наступне. ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Траснмаш» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Горизонталь Артпелес» за період квітень 2013 р., за результатами якої складено акт перевірки від 22.07.2013 р. № 276/226/3288/7752, яким встановлено, що ТОВ «Траснмаш» завищено податковий кредит за квітень 2013 р. на загальну суму 87500, 00 грн. за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Горизонталь Артпелес», які не спрямовані на реальне настання наслідків. За результатами акта перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення за формою № 0003421501 від 07.08.2013 р. Представник відповідача зазначив, що до перевірки позивачем не надано докази доцільності проведення технічної експертизи, документів, які підтверджують наявність на балансі позивача залізо дорожніх вагонів-самоскидів, банківських документів, що підтверджують факт розрахунку з контрагентами-постачальниками, кошторисну документацію. Крім цього, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська отримано від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві акт № 229/56-22-10-07 від 10.07.2013 р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Горизонталь Артпелес» щодо підтвердження господарських відносин з платниками за період діяльності з 01.04.2013 р. по 31.05.2013 р. з висновками про нереальність здійснення господарських операцій та відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток операцій з контрагентами. У зв'язку з вищевикладеним, перевіряючи дійшли висновку про заниження ТОВ «Траснмаш» податку на додану вартість на суму 87500, 00 грн. за рахунок здійснення операцій з ТОВ «Горизонталь Артпелес», які не направлені на реальне настання правових наслідків. Представник відповідача наголошував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято правомірно, висновки, викладені в акті перевірки обґрунтовуються встановленими перевіркою фактичними обставинами, а податкова інспекція при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0003421501 від 07.08.2013 р. діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволені позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи позовної заяви та наданих заперечень, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд вважає, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ «Трансмаш» (32887752) зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22.03.2004 р., перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська. Видами діяльності позивача за КВЕД є: виробництво залізничного рухомого складу; монтаж машин та устаткування для добувної промисловості й будівництва; ремонт і технічне обслуговування залізничного рухомого складу; інші види оптової торгівлі; здавання в оренду власного нерухомого майна.
ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на підставі п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу від 19.07.2013 р. № 91 у період з 19.07.2013 року по 22.07.2013 року проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Трансмаш» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Горизонталь Артпелес» за квітень 2013 року.
За результатами проведення перевірки відповідачем був складений акт від 22.07.2013 р. № 276/226/32887752 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Трансмаш» (код ЄДРПРОУ 32887752) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Горизонталь Артпелес» за квітень 2013 року (далі - акт перевірки).
За висновками акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТОВ «Трансмаш» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відноси із ТОВ «Горизонталь Артпелес», їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме не встановлено ділової мети здійснення платником податків тих чи інших господарських операцій, та неможливість реального здійснення платником податків операцій по даному ланцюгу постачання. Перевіркою встановлено, що в порушення п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 44.1 ст. 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200, пункту 201.1, пункту 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Трансмаш» сформовано податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які складені з порушенням встановленого законодавством України порядком та формою і не підтверджені первинними документами (актами), в результаті чого завищено суму податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за квітень 2013 року на загальну суму 87500,00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за квітень 2013 року на 87500, 00 грн.
Відповідачем при проведенні перевірки використано акт ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів м. Києва № 229/56-22-10-07 від 10.07.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Горизонталь Артпелес» (код ЄДРПОУ 36386622) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.04.2013 р. по 31.05.2013 р.» з висновками про нереальність здійснення господарських операцій. В акті зазначено, що ТОВ «Горизонталь Артпелес» має стан 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням), основний вид діяльності підприємства - роздрібна торгівля пальним; свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.07.2013 р.
На підставі акту від 22.07.2013 р. № 276/226/32887752 відповідачем 07.18.2013 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003421501, яким згідно п. 54.3 ст. 54, абз. 3, 4 п. 123.1 ст. 123 ПК України за порушення ст. 198 п. 6 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - ПДВ на загальну суму 131250, 00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 87500, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 43750,00 грн., яке є предметом оскарження в даній справі.
Позивачем в адміністративному порядку оскаржене податкове повідомлення-рішення № 0003421501 від 07.08.2013 року.
За рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.10.2013 року № 3363/10/04-36-10-04-09 скарга ТОВ «Трансмаш» залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 28.11.2013 р. № 16290/6/99-99-10-01-15 скарга ТОВ «Трансмаш» залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
12.04.2013 р. між ТОВ «Трансмаш» (Замовник) та ТОВ «Горизонталь Артпелес» (Виконавець) укладено договір на виконання робіт № 61, за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати Замовнику роботи по технічній експертизі трьох залізничних вагонів-самоскидів (думпкарів) моделі № 33-9908, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх. Роботи виконуються Виконавцем на території Замовника за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцевська, 25. Загальна вартість робіт за договором складає 315000, 00 грн. За умовами договору Замовник сплачує вартість робіт наступним чином: 50% вартості виконаних та прийнятих робіт - протягом 30 календарних днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін без зауважень Акта виконаних робіт. Інші 50% вартості виконаних та прийнятих робіт - протягом 90 календарних днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін без зауважень Акта виконаних робіт.
15.04.2013 р. між ТОВ «Трансмаш» (Замовник) та ТОВ «Горизонталь Артпелес» (Виконавець) укладено договір на виконання робіт № 62 за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати Замовнику роботи по технічній експертизі двох залізничних вагонів-самоскидів (думпкарів) моделі № 33-9908, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх. Згідно умов цих договорів роботи виконуються силами Виконавця на території Замовника за адресою м. Кривий Ріг, вул. Коломойцевська, 25. Загальна вартість робіт за договором складає 210000, 00 грн. За умовами договору Замовник сплачує вартість робіт наступним чином: 50% вартості виконаних та прийнятих робіт - протягом 30 календарних днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін без зауважень Акта виконаних робіт. Інші 50% вартості виконаних та прийнятих робіт - протягом 90 календарних днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін без зауважень Акта виконаних робіт.
За вказаними договорами ТОВ «Трансмаш» отримано послуг на загальну суму 525000, 00 грн., в тому числі ПДВ 87500, 00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та податковими накладними. Суми податку на додану вартість з цими податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за квітень 2013 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
Підпунктом 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
На вимогу суду представником позивача надано долучені до матеріалів справи копії первинних документів по взаємовідносинам ТОВ «Трансмаш» з ТОВ «Горизонталь Артпелес», а саме: договори, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акт прийому-передачі векселів, митні декларації, карти випробувань і контролю вузлів і комплектуючих вагонів-самохвалів (думпкарів) ТОВ «Трансмаш».
До перевірки ТОВ «Трансмаш» не надано документального підтвердження (банківських виписок, платіжних доручень), що підтверджують факт розрахунку з ТОВ «Горизонталь Артпелес» та документів, які підтверджують наявність на балансі позивача залізничних вагонів-самоскидів (думпкарів).
Позивачем надана до суду копія акту приймання - передачі векселя від 30.08.2013 р., яку позивач пред'являє як підтвердження своїх розрахунків з ТОВ «Горизонталь Артпелес», проте суд звернув увагу на те, що цей акт складений через 40 днів після складення акту перевірки ТОВ «Трансмаш», в той час як за договорами, укладеними позивачем з ТОВ «Горизонталь Артпелес» встановлені граничні строки оплати наданих послуг. У зв'язку з чим судом ставиться під сумнів дійсність акту приймання - передачі векселя від 30.08.2013 р.
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно до п. п. 198. 2, 198. 3 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193. 1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.
Пункт 198.6 ст. 198 ПК України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.
Дослідивши надані первинні документи по взаємовідносинам ТОВ «Трансмаш» з ТОВ «Горизонталь Артпелес», суд приходить до висновку, що вони складені формально, судом встановлено численні розбіжності в наданих документах та поясненнях представника позивача.
Суду не надано доказів та обґрунтованих пояснень доцільності проведення технічної експертизи залізничних вагонів-самоскидів (думпкарів).
З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідно до умов договору поставки від 09.02.2012 р. № 0902/1, укладеного між ТОВ «Трансмаш» (Постачальник) та ТОВ «Юмін» (Покупець), Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар узгодженими партіями згідно відповідних специфікацій, які є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. Відповідно до наданої специфікації № 9 до зазначеного договору, накладної № 695, 694, предметом договору є саме рама нижня № 813, рама верхня № 814, рама верхня № 815, рама нижня № 811, рама верхня № 812, які, відповідно до пояснень представника позивача, були предметом технічної експертизи за договорами № 61 та № 62 між ТОВ «Трансмаш» та ТОВ «Горизонталь Артпелес».
Також, в матеріалах справи містяться надані представником позивача митні декларації про відправлення ТОВ «Трансмаш» ВАТ НПК «Уралвагонзавод» (одержувач) товару: рама нижня у зборі, номер креслення 9908.02.00.000, дата випуску 25.04.2013 р., комплектні до вагона-самоскида (думпкара) моделі 33-9908 (а. с. 107 - 118).
Зазначені документи були надані представником позивача до матеріалів справи на підтвердження подальшої реалізації товару, зазначеного в договорах з ТОВ «Горизонталь Артпелес».
Щодо наданих представником позивача документів, суд зазначає наступне. Договір ТОВ «Трансмаш» з ТОВ «Юмін» укладено 09.02.2012 р., в той час як технічна експертиза ТОВ «Горизонталь Артпелес» залізничних вагонів-самоскидів (думпкарів) проведена в квітні 2013 р. Отже, твердження представника позивача про те, що саме залізничні вагони-самоскиди (думпкари), технічна експертиза яких проведена в квітні 2013 р. ТОВ «Горизонталь Артпелес» стали предметом поставки в рамках договору від 09.02.2012 р. № 0902/1, укладеного між ТОВ «Трансмаш» та ТОВ «Юмін» є необґрунтованими та породжують у суду сумніви в їх дійсності і, більш того, доцільності проведення такої експертизи саме ТОВ «Трансмаш» як постачальником, а не покупцем - ТОВ «Юмін».
Що стосується митних декларацій, то жодних первинних документів по взаємовідносинам ТОВ «Трансмаш» з ВАТ НПК «Уралвагонзавод» представником позивача не надано. Дата випуску рами нижньої у зборі (товар, який був відправлений відповідно до митних декларацій) - 25.04.2013 р., в той час як договори № 61 та 62 між ТОВ «Трансмаш» з ТОВ «Горизонталь Артпелес» укладені ще 12.04.2013 р. та 15.04.2013 р. відповідно. А отже, рами нижні у зборі, дата випуску 25.04.2013 р., зазначені в митних деклараціях не можуть бути предметом технічної експертизи, проведеної ТОВ «Горизонталь Артпелес» в квітні 2013 р. за договорами з ТОВ «Трансмаш» № 61 та № 62, що спростовує доводи позивача щодо подальшої реалізації товару саме ВАТ НПК «Уралвагонзавод».
Крім того, з аналізу наданих представником позивача документів вбачається, що особи, які проводили технічну експертизу залізничних вагонів-самоскидів (думпкарів) повинні володіти спеціальними знаннями. Картки випробувань і контролю вузлів і комплектуючих вагону - самоскидів (думпкарів) ТОВ «Трансмаш» мають значний обсяг інформації, для складення яких необхідно залучати особу, яка володіє спеціальними знаннями. Жодних документів щодо наявності у ТОВ «Горизонталь Артпелес» працівників, які володіють спеціальними знаннями для складення зазначеної технічної документації суду не надано. Також, для проведення такої технічної експертизи необхідна наявність спеціального обладнання, оскільки проводилися пневматичні та гідравлічні випробування, рентгенологічний контроль сварних швів, механічні випробування, ультразвуковий контроль, магнітопорошкова дефектоскопія сварних швів, про що свідчать надані представником позивача та долучені до матеріалів справи карти випробувань і контролю вузлів і комплектуючих вагонів-самохвалів (думпкарів) ТОВ «Трансмаш». Одже, з огляду на викладене, виникають сумніви, яким чином фактично проводилися технічні експертизи в місті Кривий Ріг підприємством, яке знаходиться в місті Києві, без спеціального обладнання та відповідних фахівців.
Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як зазначено в ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.
При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально.
Суд вважає за необхідне зазначити, що позиція Вищого адміністративного суду України, викладена в листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, зокрема, про те, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ПК України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованого умислу платників податку - учасників відповідної операції.
Досліджені в судовому засіданні докази не свідчать про реальність господарських операцій з ТОВ «Горизонталь Артпелес» у квітні 2013 року, на виконання яких вони складені, є такими, що не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій. Результати, відображені у податковому обліку ТОВ «Трансмаш» по взаємовідносинам з ТОВ «Горизонталь Артпелес» фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій учасників взаємовідносин.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певна операція між конкретними суб'єктами господарювання, яка має бути підтверджена необхідними первинними документами.
Підставою для відсутності у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій.
Отже, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
З вищевикладеного вбачається, що відповідач правомірно, на підставі отриманих від позивача документів дійшов висновків про заниження податку на додану вартість у сумі 875009, 00 грн. за квітень 2013 року.
Відповідно до ст.ст. 46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що відповідачем обґрунтовано та об'єктивно було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003421501 від 07.08.2013 р., яким ТОВ «Трансмаш» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - ПДВ на загальну суму 131250, 00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 87500, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 43750,00 грн.,
Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 07.08.2013 р. № 0003421501 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 131250,00 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Що стосується питання судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Позивачем сплачено суму судового збору 263, 00 грн., тобто 10 відсотків розміру ставки судового збору - 2625,00 грн. за подання адміністративного позову майнового характеру.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог позивача, решта судового збору в сумі 2362,00 грн. підлягає стягненню з позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмаш» решту судового збору у розмірі 2362,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений 11 лютого 2014 р.
Суддя О.М. Неклеса
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2014 |
Оприлюднено | 20.03.2014 |
Номер документу | 37697123 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні