Рішення

від 13.03.2014 по справі 915/2415/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Справа № 915/2415/13

За позовом: Приватного підприємства "Ясака"

98612, м. Ялта, вулиця Южнобережне шосе, 51-г

99040, м. Севастополь, вул. Флагманська, 3, кв. 64

Відповідач: Приватне підприємство "Рембудінтелект"

55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бульвар Цветочний, 7, кв.113

Про: стягнення заборгованості в сумі 67 700,00 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 30.12.2013 року звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в сумі 67 700,00 грн. та витрати на сплату послуг адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору поставки продукції № 29 від 10.05.11 року; рахунків-фактур : № СФ - 0000413 від 15.06.11р. на суму 11400,00 грн., № СФ-0000399 від 10.06.11р. на суму 10050,00 грн., № СФ - 0000349 від 23.05.11р. на суму 31450,00 грн., № СФ - 0000313 від 11.05.11р. на суму 7450, 00 грн.; актів здачі - приймання робіт: № ОУ- 0000055 від 25.05.11р. на 8750, 00 грн., № ОУ-0000057 від 31.05.11р. на 7300, 00 грн., № ОУ-000069 від 30.06.11р. на 20 700,00грн. № ОУ - 0000070 від 01.07.11р. на 8100,00грн; № ОУ - 0000072 від 15.07.11р. на 13800 грн., № ОУ - 0000073 від 16.07.11 на 1350,00 грн.; видаткових накладних: № РН - 0000373 від 01.07.11р. на 42845,00 грн., № РН - 0000390 від 15.07.11р. на 7605,00 грн.; норм Цивільного та Господарського законодавства України та мотивовані тим, що відповідачем оплата по виставленим рахункам проведена не була, чим порушені умови договору та вимоги діючого законодавства.

Листом від 04.02.14р. позивач відмовився від позовних вимог про стягнення витрат на адвокатські послуги.

Відповідно до змісту ст.22 Господарського процесуального кодексу України суд прийняв це клопотання до розгляду та попередив позивача про наслідки такої відмови згідно ч.2 ст. 80 ГПК України.

13.03.14 р. від позивача надійшли уточнення позовних вимог, в яких останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість за будівельні матеріали в розмірі 32 450,00 грн. та заборгованість за будівельні матеріали в розмірі 35 250,00 грн.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті позову не надав, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про свідчать як відмітки канцелярії на зворотніх сторонах судових ухвал так і поштові повідомлення.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

13.03.14р. суд за наслідками розгляду справи, на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази, господарський суд, -

встановив:

10 травня 2011 року між сторонами був укладений договір поставки № 29, згідно з предметом якого позивач, як постачальник, зобов'язався передати покупцю у власність свою продукцію (бетон, розчин, інші будівельні матеріали) на його об'єктах, а відповідач, як покупець, взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити її в установлені строки по узгодженій ціні.

Відповідно до змісту п. 2.2 та 2.3 договору оплата здійснюється по безготівковому та готівковому розрахунку, згідно виставленому рахунку-фактури. Облік продукції, що відпускається ведеться сторонами на підставі накладних, які видаються водіям. Постачальник проводить звірку з покупцем і надає бухгалтерські документи не рідше одного разу на місяць.

Згідно розділу 5 цей договір набуває чинності з моменту його підписання. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не менш чим за 30 днів збігання строку дії не повідомивши другу сторону в письмовій формі про закінчення дії договору.

Спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями діючого законодавства про поставку.

Так, відповідно до п. 1 та п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За твердженням позивача, на виконання договору № 29 від 10.05.11р. за період роботи з 20.05.2011р. по 22.03.12р. позивач відпустив продукцію на суму 50 450,00 грн. та виконав для відповідача робіт на суму 60 000,00 грн.; оплата за одержану продукцію та виконанні робіт склала 42750,00 грн., отже борг відповідача перед позивачем за розрахунком останнього існує в розмірі 67700,00 грн.

Матеріали ж справи свідчать, що позивач за договором поставки № 29 від 10.05.11р. передав відповідачу, а останній прийняв товар - бетон № 300 на загальну суму (42845,00+7605,00)= 50450,00 грн. про що свідчать наступні видаткові накладні: № РН - 0000373 від 01.07.11р. та № РН - 0000390 від 15.07.2011р .

За умовами пункту 2.2 договору поставки, оплата відбувається згідно виставленому рахунку - фактурі.

За правилами частини 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно наданим суду доказам, матеріали справи містять лише два рахунки фактури на оплату за поставку на об'єкт саме продукції (бетон М-200): № СФ- 0000413 від 16.06.11р на суму 11400,00грн. та № СФ - 0000399 від 10.06.11р. на суму 10050,00грн.

Банківські виписки містять лише два записи по здійсненій оплаті як аванс на бетон товарний згідно рахунку № СФ - 0000399 від 10.06.11р. в загальній сумі (4200,00 +7800,00) = 12000,00 грн.

Таким чином, виходячи з наданих суду доказів та умов договору поставки № 29 від 10.05.11р., суд вбачає заборгованість відповідача перед позивачем по несплаті за поставлений товар за вищевказаними двома накладними в сумі:(50450,00-12000,00 )= 38450,00 грн .

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не довів суду обставин, які спростовують вимоги позивача, взагалі не висловив заперечень на позов, отже не скористався наданим йому правом на доказування і подання доказів щодо належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 29 від 10.05.2011 року.

В той же час надані позивачем суду такі докази як: рахунки - фактури на роботу автокрану; акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), банківські виписки по оплаті авансу за послуги автокрану - не взяті судом до уваги, оскільки: по-перше, в якості підстави позову позивач висуває виконання зобов'язань саме по договору поставки № 29 від 10.05.2011р.; по-друге, взаємовідносини сторін щодо надання послуг не обумовлені договором № 29 та взагалі, виходячи з записів в акті № ОУ - 0000073, регулюються умовами іншого договору - № ДГ-0000029 від 11.05.11р., який не заявлений позивачем в якості підстави позову.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розглянувши письмову заяву позивача від 03.02.14 р. про відмову від позову в частині стягнення витрат на послуги адвоката, суд встановив:

Заява підписана представником позивачем - уповноваженою на те особою, на підставі довіреності від 18.07.2013 року.

Відповідач заперечень проти припинення провадження у справі, в зв'язку з відмовою позивача від цієї частини позову, не надав.

Як свідчать матеріали справи, вказана відмова діючому законодавству не суперечить, права та інтереси будь-яких осіб не порушує, отже відповідно до статті 22 ГПК України, суд не має підстав не прийняти відмову позивача від позову в зазначеній частині.

Тому, в зв'язку з відмовою позивача від стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 5000,00 грн., суд припиняє провадження у справі в цій частині позовних вимог в порядку та на підставі п. 4 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд, з урахуванням вищенаведеного, дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 80, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Рембудінтелект" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, бульвар Цветочний, 7, кв.113, код ЄДРПОУ 34597175) на користь Приватного підприємства "Ясака" (98612, м. Ялта, вулиця Южнобережне шосе, 51-г, код ЄДРПОУ 20743950) - 38450,00 грн. основного боргу та 977,16 грн. судового збору.

3. В частині стягнення витрат на послуги адвоката провадження у справі припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 18 березня 2013 року.

Суддя О.Г.Смородінова