Рішення

від 14.03.2014 по справі 121/57/14-ц

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/57/14-ц

2/121/718/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2014 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Веденмеєр М.В., при секретарі Мартинюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД", Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінвест", третя особа приватний нотаріус Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_3, про визнання частково недійсним договору іпотеки,

в с т а н о в и в:

Позивачі просять суд:

- визнати недійсним договір іпотеки реєстровий № 2577 від 10 березня 2006 року, укладений між Товариством з обмеженої відповідальністю фірма "Консоль ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" та Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"), на право оренди земельної ділянки площею 0,4360 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 74,1 кв.м житловою площею 42,6 кв.м., з прилеглим балконом літ.а61, площею 22 кв.м. в будинку за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 зняти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 загальною площею 74,1 кв.м житловою площею 42,6 кв.м., з прилеглим балконом літ.а61, площею 22 кв.м. в будинку за адресою: АДРЕСА_1, накладену на підставі іпотечного договору та зареєстровану у реєстрі за №2578.

- судові витрати розподілити між відповідачами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачами відповідно до умов договору з ТОВ "Консоль" від 11 січня 2005 року про пайову участь у будівництві була проведена повна оплата вартості однокімнатних апартаментів, на 6-му поверсі, загальною площею 85 кв.м., у багатоквартирному житловому будинку по вул.Таврійській б.2, м.Ялта, з метою отримання цих апартаментів у власність після здачі зазначеного житлового будинку в експлуатацію. В подальшому, позивачами було оформлено право власності на зазначене нерухоме майно, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14 листопада 2013 року. Проте, позивачі дізнались, що без урахування майнових прав позивачів, без їх повідомлення та без одержання їх згоди ТОВ "Консоль" та ТОВ "Техінвест" 10 березня 2006 року було передано в іпотеку право оренди земельної ділянки площею 0,4360 га, що за адресою: АДРЕСА_1 та об'єкт незавершеного будівництва - курортно-готельний комплекс, розташований на даній земельній ділянці в іпотеку ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "Консоль" перед Банком за кредитним договором. Оскільки за умовами договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки, то передача спірного майна в іпотеку порушує права позивачів.

Позивачі та їх представник у судове засідання не з'явились, про місце, день та час розгляду справи повідомлені. Представник позивачів надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники ТОВ "Консоль" ТОВ "Техноівест" у судове засідання не з'явились, про місце, день та час розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причину неявки суду не надали.

Представник ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" у судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. У задоволенні позовних вимог просила відмовити у повному обсязі. Надала суду заперечення проти позову, згідно яких зазначила про відсутність необхідності отримання згоди позивачів на укладання іпотечного договору та пропуск позивачами строку позовної давності.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про місце, день та час розгляду справи повідомлена, причину неявки суду не надала.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 січня 2005 року між позивачами та ТОВ "Консоль" було укладено договір про у фінансуванні будівництві №0057/290-105 , за яким сторони зобов'язалися сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети - будівництво багатоквартирного житлового будинку у м.Ялта на вул.Таврійській 2 та введення його в експлуатацію (а.с.5-6).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2. договору від 11 січня 2005 року слідує, що пайовик зобов'язується у якості свого вкладу у сумісну діяльність по пайовій участі в будівництві внести грошові кошти в розмірі, що еквівалентно 86700 доларів США, а відповідач зобов'язується своїми силами та коштами завершити будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Тавричеській б.2 в м.Ялта відповідно до проекту та вимогам ДБН та передати позивачу в натурі 1-но кімнатні апартаменти на 6-му поверсі, загальною проектною площею 85 кв.м..

У відповідності до п.3.7 Договору, при умові виконання зобов'язання, передбаченого п.3.1 Договору, позивач повністю набуває право на пайову (часткову) участь у будівництві, а ТОВ "Консоль" втрачає право розпорядження зазначеним в договорі об'єктом інакше, як в інтересах позивача.

Позивач на виконання п. 3.1 зазначеного договору повністю сплатив пайовий внесок за квартиру 11 січня 2005 року, що підтверджується відповідними квитанціями.

Позивачем було оформлено право власності на квартиру АДРЕСА_1, про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14 листопада 2013 року (а.с.7).

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору від 09 березня 2006 року, 10 березня 2006 року між Товариством з обмеженої відповідальністю фірма "Консоль ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" та Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України") було укладено іпотечний договір №2577, посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_3, на право оренди земельної ділянки площею 0,4360 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та об'єкт незавершеного будівництва - курортно-готельний комплекс та накладена заборона на відчуження (а.с.9-12).

У відповідності із розділом 5 вказаного договору іпотеки у випадку невиконання ТОВ "Консоль", ТОВ "Техноінвест" зобов'язань перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Загальні підстави визнання правочинів недійсними і настання відповідних наслідків встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України (зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учаснику правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам і інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави нерухомого майна.

Правила щодо встановлення іпотеки нерухомого майна встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути об'єкт нерухомого майна за умови, зокрема, що нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

Згідно із ч. 2 вказаної статті предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва, майнові права на нього, інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.

При цьому, в іпотеку передано частку нерухомого майна, яка не стане власністю ТОВ "Консоль" після завершення будівництва, а повинна бути передана у власність позивачу.

Знаходження всього житлового будинку в іпотеці надає ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" право на звернення стягнення на будинок та його відчуження, зокрема, апартаментів позивача, в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ "Консоль", ТОВ "Техінвест".

Сплативши вартість певної квартири з урахування умов договору про сумісну діяльність, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 придбали реальне право на придбання певного нерухомого майна з відповідною реєстрацією свого права власності та право розпоряджатись ним на власний розсуд, однак, не можуть цього зробити, оскільки спірний договір іпотеки в частині певного майна порушує їх майнові права на розпорядження майном на власний розсуд.

При цьому суд звертає увагу, що позивачі виконали покладені на них обов'язки щодо сплати вартості майна, до укладання договору іпотеки від 10 березня 2006 року, а саме 11 січня 2005 року.

Реєстрація нерухомого майна у Державному реєстрі іпотек, накладення заборони на відчуження права оренди земельної ділянки та об'єкту незавершеного будівництва порушує права позивачів на отримання квартири у власність, права володіння, користування, розпорядження своїм майном на власний розсуд.

З урахуванням усіх обставин, суд приходить до висновку, що майнові права позивачів зачіпаються спірним договором іпотеки, оскільки предмет іпотеки включає частку, яка повинна бути передана позивачам на праві власності з відповідною реєстрацією прав, тому позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки в частині апартаментів позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про нотаріат" нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна (стаття 74 Закону України "Про нотаріат").

У зв'язку із визнанням недійсним договору іпотеки від 10 березня 2006 року в частині передачі в іпотеку квартири АДРЕСА_1 загальною площею 74,1 кв.м житловою площею 42,6 кв.м., з прилеглим балконом літ.а61, площею 22 кв.м. в будинку за адресою: АДРЕСА_1, приватного нотаріуса необхідно зобов'язати зняти заборону на відчуження з об'єкту незавершеного будівництва в частині зазначеної квартири.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача в обґрунтування заперечень щодо застосування строків позовної давності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивач набув право власності на нерухоме майно у 2013 році, що в подальшому послужило підставою для звернення до суду з відповідними вимогами щодо захисту набутого права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 203, 215, 216, 575 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5, 7, 11-12, 18, 33, 35, 39, 40 Закону України "Про іпотеку", ст. 73, 74 Закону України "Про нотаріат",

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, - задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки реєстровий № 2577 від 10 березня 2006 року, укладений між Товариством з обмеженої відповідальністю фірма "Консоль ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" та Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" , на право оренди земельної ділянки площею 0,4360 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 74,1 кв.м житловою площею 42,6 кв.м., з прилеглим балконом літ.а61, площею 22 кв.м. в будинку за адресою: АДРЕСА_1

Зобов'язати приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_3 зняти заборону на відчуження з об'єкту незавершеного будівництва, накладеного при посвідчення іпотечного договору від 10 березня 2006 року в частині квартири АДРЕСА_1, загальною площею 74,1 кв.м житловою площею 42,6 кв.м., з прилеглим балконом літ.а61, площею 22 кв.м. в будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль ЛТД" (код ЄДРПОУ 20676633) та Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (ідентифікаційний код 32140989) в рівних частках на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати по справі у розмірі 229 ( двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя: