Постанова

від 07.10.2013 по справі 804/9044/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2013 р. Справа № 804/9044/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретаріПасічнику Т.В. за участю: представника позивача Денисенко Т.М.< Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Авто-Форс» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа - ПП "Полтава-проект монтаж" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000392250 від 11.06.2013, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Авто-Форс" 05 липня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000962200 від 26.04.2013.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що зазначене податкове повідомленнях-рішення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки винесене на підставі хибних висновків, викладених в акті позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "Авто-Форс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «Транс Бізнес Лайн» та ПП "Полтава-Проект-Монтаж" за період з 01.12.2012 по 31.12.2012 та при подальшій реалізації отриманого товару (робіт, послуг).

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свою позицію тим, що в межах договору, укладеного ПП "Авто-Форс" з ПП "Полтава-Проект-Монтаж" операції з надання в оренду транспортних засобів не відбувались.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 23.05.2013 №388 Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС, правонаступником якої є Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідачем) в період з 23.05.2013 по 29.05.2013 проведена позапланова документальна виїзна перевірка ПП "Авто-Форс" (код ЄДРПОУ 33459467) (далі - позивач)з питань дотримання вимого податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах ТОВ «Транс Бізнес Лайн» (код ЄДРПОУ 38113458) та ПП "Полтава-Проект-Монтаж" за період з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року та при подальшій реалізації отриманого товару (робіт, послуг).

За результатами проведення вищеназваної перевірки відповідачем складений акт від 30.05.2013 року №147/22/5-33459467 (далі по тексту - акт перевірки).

Перевіркою ПП "Авто-Форс" встановлено порушення: п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в частині завищення розміру податкового кредиту за грудень 2012 року на суму 70408, 34 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 70408, 34 грн.

Відповідачем зроблено висновок, що в межах договору укладеного позивачем з ПП "Полтава - Проект -Монтаж" операції з надання в оренду транспортних засобів ПП Авто - Форс" не відбувались. ПП "Авто - Форс" з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, та формування податкового кредиту здійснювало взаємовідносини з ПП "Полтава - Проект -Монтаж" без мети реального настання правових наслідків, оформлювало документи удаваних операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов'язань та кредиту, що виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, та сплати продавцю вартості оренди транспортних засобів.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000392250 від 11.06.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 70 408 грн., за штрафними санкціями 17 602 грн.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що згідно із п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України до сфери податкового контролю віднесено контроль правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.61.2. ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється органами державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

За статтею 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За ст.798 Цивільного кодексу України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що ПП "Авто-Форс" (орендар) 01 грудня 2012 року з ПП "Полтава-Проект-Монтаж" (орендодавець) укладений договір оренди автотранспорту №01/01, за яким орендодавець зобов'язався надати у тимчасове користування орендаря автотранспортні засоби, а саме: "Кароса" 734 у кількості 18 одиниць, "Ікарус 256" у кількості 6 одиниць, "Мерседес" у кількості 1 одиниці на суму 603 400,06 грн., у т.ч. ПДВ 100 566,68 грн..

Позивачем були надані акти виконаних робіт про передачу транспортних засобів та податкові накладні.

Відповідно до витягу ЄДР відносно ПП "Полтава-Проект-Монтаж" , вказане підприємство з моменту заснування (2007р.) та до 01.04.2013р. знаходилось у м. Полтава.

Відповідно довідки УМВС України в Полтавській області від 10.08.2013р. № 11/2-2816 інформація щодо зареєстрованих за вказаним підприємством транспортних засобів відсутня.

Згідно даних перевірки ПП "Авто-Форс" автотранспортні послуги надає за допомогою орендованого автотранспорту, зокрема за договором оренди з ПП "Полтава-Проект-Монтаж" від 01.12.2012 №01/01. Тобто ПП "Полтава-Проект-Монтаж" передало в оренду ПП "Авто-Форс" транспортні засоби, які йому не належать.

Згідно ст.761 Цивільного кодексу України, право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до ст.774 Цивільного кодексу України, передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (оренди).

Частиною 2 ст.799 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню, тобто договір вважається укладеним у нотаріальній формі, якщо на письмовому договорі нотаріус (або інша уповноважена на вчинення нотаріальних дій особа) робить пов ний напис (ч. 2 ст. 209 ЦК).

При цьому потрібно зазначити, що якщо закон вимагає тільки нотаріального посвідчення, то порушення цієї умови призводить до визнання договору недійсним (ч. 1 ст.220 ЦК). Суд може визнати такий договір дійсним, якщо сторони домовилися про всі істотні умови договору (що підтверджується письмовими доказами) і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення ч 1 ст.220 ЦК). Отже, якщо договір не буде зареєстрований, він не є недійсним, а просто є неукладеним.

Всупереч цієї норми ПП "Полтава-Проект-Монтаж" передав в оренду позивачу транспортні засоби, власником яких не являється. Доказів згоди наймодавця (укладених та належним чином оформлених договорів оренди транспортних засобів) позивачем не надано.

Тому, укладення договору оренди автотранспортних засобів між ПП "Авто-Форс" та ПП "Полтава-Проект-Монтаж" від 01.12.2012 №01/01 протирічить нормам закону.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що фактичність взаємовідносин між ПП "Авто-Форс" та ПП "Полтава-Проект-Монтаж" не підтверджено первинним документом - договором оренди автотранспорту від 01.12.2012 №01/01, тому, що він укладений між сторонами в протиріч вимогам закону та договорам оренди з власниками транспортних засобів.

Таким чином, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,9, 11, 14, 70 - 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Авто-Форс" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, третя особа - ПП "Полтава-проект монтаж" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000392250 від 11.06.2013р. - відмовити.

Судові витрати відносяться за рахунок позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2013 року

Суддя Д.О. Власенко