Рішення

від 11.03.2014 по справі 905/865/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.2014 Справа № 905/865/14

за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Краснолиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, м. Красний Лиман, Донецька область

до Рідкодубівської сільської ради, с. Рідкодуб, Донецька область

Ціна позову 44 921 грн. 44 коп.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Пожидаєв Д.С., довіреність №03-33 від 10.01.2014; Овчаренко-Шпіс С.А., довіреність №03-100 від 09.01.2014;

від відповідача - не з'явився.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Краснолиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Рідкодубівської сільської ради (далі - відповідач) про стягнення 44 921 грн. 44 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 29.10.2012 був укладений договір №01-12-537 на управління майном. Відповідач, в порушення умов укладеного договору, не відшкодував витрати позивача на експлуатацію та обслуговування об'єктів, які перевищили доходи від здійснення господарської діяльності з надання послуг, у зв'язку із чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 44 921 грн. 44 коп. за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Відповідач у листі від 17.02.2014 №19/02-18 позовні вимоги визнав в повному обсязі та зазначив, що у зв'язку із недостатнім фінансуванням немає можливості погасити існуючу заборгованість у розмірі 44 921 грн. 44 коп.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.02.2014 до 11.03.2014.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

29.10.2012 між відповідачем та позивачем був укладений договір №01-12-537 на управління майном (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач передає позивачу майно в управління, а позивач приймає та здійснює від свого імені управління цим майном в інтересах відповідача (а.с.12-14).

Відповідно до додатку №1 до договору відповідач передав позивачу в управління наступне майно: водопровідну мережу Д100мм.-4,6км.; свердловини №Г-5 та №2-Д; 2 одиниці насосів ЕЦВ 6-10-185; 5 одиниць пожежних гідрантів; 3 одиниці Башти Рожновського по 30мі кожна, з них 2 зі 100% зношуванням (а.с.15).

Відповідно до п.5.1 договору, якщо витрати, понесені позивачем на експлуатацію та обслуговування об'єктів за договором, перевищують доходи від здійснення господарської діяльності з надання послуг водопостачання (водовідведення) населенню територіальної громади с. Рідкодуб, то відповідач зобов'язаний відшкодовувати позивачу різницю, яка виникла.

Згідно з п.5.2 договору, понесені позивачем витрати на експлуатацію та обслуговування об'єктів за договором оформлюються калькуляцією, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що при виникненні різниці між доходами та витратами, відшкодування здійснюється відповідачем упродовж місяця, згідно з виставленим рахунком. Рахунок оформлюється позивачем за підсумками звітного місяця.

Відповідно до п.7.1 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 17.12.2013 до договору, строк договору встановлений до 31.12.2014 (а.с.19).

На виконання умов договору відповідач передав, а позивач прийняв в управління майно, яке зазначено у додатку №1 до договору, що підтверджується актом приймання - передачі майна, переданого в управління за договором (а.с.20).

Позивачем були понесені витрати на експлуатацію та обслуговування об'єктів, які перевищили доходи від здійснення господарської діяльності з надання послуг за договором на загальну суму 44 921 грн. 44 коп. у період з 01.01.2013 по 31.12.2013, що підтверджується калькуляціями, рахунками та актами до договору на загальну суму 44 921 грн. 44 коп. (а.с.22-48).

Крім того, відповідно до акту від 21.01.2014 до договору заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 складає 44 921 грн. 44 коп. (а.с.46).

Згідно з ч.1 ст. 1029 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Відповідно до ч.1 ст. 1042 ЦК України, управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв'язку з управлінням майном.

Частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення зазначених вимог закону та договору, відповідач в строк не здійснив оплати за витрати на експлуатацію та обслуговування об'єктів, які перевищили доходи від здійснення господарської діяльності з надання послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 на загальну суму 44 921 грн. 44 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню повністю.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Рідкодубівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04341985) на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Краснолиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (код ЄДРПОУ 35581082) 44 921 грн. 44 коп. боргу та 1 827 грн. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 17 березня 2014 року.

Суддя О.В. Говорун