Постанова

від 13.03.2014 по справі 809/715/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2014 р. Справа № 809/715/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

представника позивача - Саранчук І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Західенерго інвест" про стягнення заборгованості в сумі 378564,75 грн., -

ВСТАНОВИВ :

27.02.2014 року Коломийська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Західенерго інвест" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 378564,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем добровільно не погашено податковий борг, що виник у зв'язку з невиконанням зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0003232320 та № 0003242320 від 31.10.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу місцезнаходження відповідача: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця І.Вільде, будинок 1, квартира 3, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 28.02.2014 року, інформацією про права та обов'язки та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою відділення зв'язку ДП «Укрпошта»: "за зазначеною адресою не значиться".

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, виходячи з вищенаведених норм процесуального права, суд вважає, що відповідача повідомлено про час та місце судового розгляду, а, отже, забезпечено його право на судовий захист від поданого до нього адміністративного позову, і є за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 20.11.2009 року проведено державну реєстрацію Приватного підприємства "Західенерго інвест" як юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 14.02.2014 року (а.с. 14-18). Відповідач 23.11.2009 року взятий на облік Коломийською об'єднаною Державною податковою інспекцією як платник податків і зборів (а.с. 30).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на прибуток підприємств та податок на додану вартість та податок з, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.1., 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 133.1 статті 133 та підпункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на прибуток підприємств податку на додану вартість.

Судом встановлено, що позивачем за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 23.11.2009 року по 30.06.2011 року, про що складено акт № 2470/23-2/36828837 від 12.10.2011 року, прийнято податкові повідомлення-рішення: форми «Р» № 0003232320 від 31.10.2011 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 229199,75 грн. та форми «Р» № 0003242320 від 31.10.2011 року, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 149408,50 грн. (а.с. 5-9).

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу, що підтверджується копією супровідного листа № 25612/10/23-210 від 02.11.2011 року та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (зворотній бік а.с. 8, 9).

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, отриманої з офіційного веб-порталу «Судова влада України» за адресою: http://reyestr.court.gov.ua, відповідач оскаржував до суду податкові повідомлення-рішення № 0003232320 та № 0003242320 від 31.10.2011 року, однак в задоволенні його позову було відмовлено, що підтверджується постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року у адміністративній справі № 2а-13110/11/1370, яка набрала законної сили, оскільки залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2013 року (а.с. 31-39, 40-52). За наведеного, суд дійшов висновку про те, що визначені позивачем податковими повідомленнями-рішеннями № 0003232320 та № 0003242320 від 31.10.2011 року грошові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток в розмірі 229199,75 грн. та 149408,50 грн. відповідно, є узгодженими, та є податковим боргом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надсилалася відповідачу за адресою реєстрації його місцезнаходження податкова вимога форми «Ю» № 9-22 від 31.10.2013 року на суму 378564,75 грн. (а.с. 11), однак, як вбачається з відмітки установи зв'язку на конверті: «за вказаною адресою не значиться», вказана рекомендована кореспонденція не була вручена адресату (а.с. 10). Проте суд, враховуючи норму п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вище встановлені обставини, вважає, що податкову вимогу № 9-22 від 31.10.2013 року слід вважати врученою платнику податків - відповідачу у справі.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача в сумі 378564,75 грн. підтверджується також витягами зі зворотного боку облікових карток платника - відповідача у справі (а.с. 12-13).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в сумі 378564,75 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

Таким чином, адміністративний позов Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Приватного підприємства "Західенерго інвест" про стягнення заборгованості в сумі 378564,75 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства "Західенерго інвест" (ідентифікаційний код 36828837, що знаходиться за адресою: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця І.Вільде, будинок 1, квартира 3) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь державного бюджету (р/р 34127999700016, одержувач Коломийське УДКСУ, код одержувача 37904227, банк одержувача ГУ УДКСУ МФО 836014) податковий борг в сумі 378564 (триста сімдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят чотири) гривні 75 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 17.03.2014 року.