Ухвала

від 18.03.2014 по справі 812/9001/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ципко О.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року справа №812/9001/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Лях О.П., Гайдара А.В.,

секретар Гайдіс С.І.,

за участю сторін : представника Ленінської об`єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області Лейбенко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліресурс" та апеляційну скаргу Ленінської об"єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 р. у справі № 812/9001/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліресурс" до Ленінської об"єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу про призначення позапланової виїзної перевірки від 18.09.2013 №393, скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2013 №№0000212270, 0000202270,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 р. у справі № 812/9001/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліресурс" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.10.2013 №0000202270 в частині суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 23 701,25 грн. (двадцять три тисячі сімсот одна гривня 25 копійок). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліресурс" (юридична адреса: 91055 м. Луганськ, вул. Леніна, 126/2, код ЄДРПОУ 21799332) в доход Державного бюджету решту суми судового збору у розмірі 686,84 грн. (шістсот вісімдесят шість гривень 84 копійки).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліресурс", подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач - Ленінської об"єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.09.2013 Ленінською ОДПІ був виданий наказ від №393 «Про призначення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліресурс» (код за ЕДРПОУ 21799332), з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість за період 01.07.2010 по 31.12.2010 та з податку на прибуток підприємства за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 по взаємовідносинам з ПП «Іллекс Луганськ» (код ЕДРПОУ 36827759)» (т.1 а.с.9).

За результатами проведеної перевірки податковим органом був складений акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Поліресурс» №242/12-36-22-03/09/21799332 (т.1 а.с.12-26), відповідно до якого підприємством порушено:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 занижено податок на прибуток на суму 51 594,00 грн., у тому числі:

- 3 квартал 2010 р. на суму 19 951 грн.

- 2010 р. на суму 31 643 грн.

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в порушення якого позивачем завищено суму податкового кредиту на суму 41 275,0 грн., в тому числі:

- за липень 2010 року - 4 688 грн.,

- за серпень 2010 року - 11 273 грн.,

- за листопад 2010 року - 8 810 грн.,

- за грудень 2010 року - 13 504 грн.,

що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 41 275,00 грн.

Не погодившись із висновками, викладеними в акті перевірки, 08.10.2013 підприємством були подані заперечення на акт перевірки (т.1 а.а.29-32), на що 15.10.2013 Ленінською ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області була надана відповідь №8235/12-36-22-03/17 про те, що висновки, зазначені в акті перевірки від 02.10.2013, є правомірними та відповідають вимогам діючого законодавства (т.1 а.с.33-34).

На підставі акту від 02.10.2013 Ленінською ОДПІ у м. Луганську були прийняті податкові повідомлення рішення від 18.10.2013 №0000212270 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 51 594,00 грн. та штрафним санкціям в розмірі 12 898,5 та №0000202270 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 41 275,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 10 318,75 грн. (т.1 а.с.36,38).

До 01 січня 2011 року платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України "Про податок на додану вартість". Оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли у 2010 році, суд першої інстанції правильно визначився, що при вирішені зазначеної справи разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати й норми Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", які діяли на момент виникнення правовідносин.

Згідно п. 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, плачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"забороняється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Також, згідно підпунктів 137.1, 137.4 ст.137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. Датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Згідно із п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Між ТОВ «Поліресурс» та ПП «Іллекс Луганськ» 26.07.2010 було укладено договір № 26/07 (т.1 а.с.127), відповідно до розділу 1 якого продавець ПП «Іллекс Луганськ» продає, а покупець ТОВ «Поліресурс» приймає товар відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного договору (т.1 а.с.127). Керівником ПП «Іллекс Луганськ» у договорі зазначено ОСОБА_3

На підтвердження виконання умов договору позивачем надані податкові накладні, видаткові накладні та рахунки - фактури, які підписані керівником контрагента позивача ОСОБА_3

Згідно відомостей Головного управління статистики у Луганській області від 20.12.2013 за №13-48/2026 у період з 24.11.2009 по 17.12.2010 керівником ПП «Іллекс Луганськ» значився ОСОБА_3 (т.3 а.с.2).

Проте, згідно вироку Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011 по справі №1-291/2011, копія якого знаходиться в матеріалах даної адміністративної справи (т.3 а.с.5-31), судом було встановлено, що приблизно у 2010 році підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 придбали у ОСОБА_3 організоване та зареєстроване ним Приватне підприємство «Іллекс Луганськ». В ході судового розгляду кримінальної справи №1-291/2011 було встановлено, що ОСОБА_3 за грошову винагороду передав членам злочинної групи статутні документи, печатку підприємства, документи про відкриті банківські рахунки, логін та пароль для управління вказаними рахунками та договір, складений раніш ПП «Іллекс Луганськ» із ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську щодо надання податкової звітності за базою БЕСТ «Звіт». Встановлено, що з початку січня 2010 року по 25 лютого 2011 року вся офіційні діяльність ПП «Іллекс Луганськ» зводилась членами організованої групи до фіктивного підприємництва, заповненню бухгалтерських та податкових документів про проведення безтоварних прибуткових та видаткових операцій з метою транзиту та обналичення грошових коштів, які надходять на розрахункові рахунки підприємства від підприємств - контрагентів.

Допитаний в судовому засіданні Луганським окружним адміністративним судом в якості свідка ОСОБА_3 підтвердив, що у лютому 2010 року відкрив приватне підприємство ПП «Іллекс Луганськ». Пізніше він дізнався про необхідність надавати багато податкових звітів та не став займатись підприємницькою діяльністю через створене їм підприємство і вирішив продати підприємство, що й здійснив на початку березня 2010 року. Також ОСОБА_3 пояснив, що ніяких фінансово - господарські документи ПП «Іллекс Луганськ» не підписував, на первинних документах ПП «Іллекс Луганськ» стоїть не його підпис. Даний факт підтверджується висновком почеркознавчої експертизи №408 від 24.06.2011, проведеної в рамках розслідування кримінальної справи №1-291/2011, відповідно до якої підписи у бухгалтерських документах були виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.

Відповідно до п. 2.1 ч.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.4 ч.2 Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.5 ч.2 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Відповідно до п.18 Порядку заповнення податкової накладної, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 за N 233/2037 (який діяв на момент вчинення господарських операцій), усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

На підставі викладеного, із урахуванням вимог чинного податкового законодавства та вироку Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованного висновку про здійснення контрагентом позивача - ПП «Іллекс Луганськ» господарських операцій, які були направлені на фіктивне підприємництво та заволодіння бюджетними коштами у вигляді не нарахованого та несплаченого податку на додану вартість.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що матеріалами справи та поясненнями відповідача спростовано твердження позивача про реальність здійснення господарських операцій підприємством із контрагентом ПП «Іллекс Луганськ» та підтверджено правомірність дій відповідача на підставі відповідних доказів і норм чинного законодавства, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.10.2013 №№0000212270, 0000202270, суд зазначає наступне.

Згідно із п.58.1 ст.58 у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

З розрахунку штрафних санкцій з податку на додану вартість до акту перевірки від 02.10.2013 вбачається, що податкова декларація за липень 2010 року подана підприємством 20.08.2010, за серпень 2010 року - 17.09.2010. Тобто граничний строк визначення суми податкових зобов'язань за цими податковими деклараціями становив 20.08.2013 р. та 17.09.2013 р. відповідно.

Проте, з акту перевірки від 02.10.2013 вбачається, що перевірка проводилась у період з 19.09.2013 по 25.09.2013, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення були винесені 18.10.2013, у зв'язку із чим строк для нарахування грошових зобов'язань по зазначеним податковим деклараціям сплив.

Крім цього, з акту перевірки від 02.10.2013 вбачається, що сума заниження податку на додану вартість за грудень 2010 року складає 13 504,00 грн., що підтверджується податковою декларацією, а у розрахунку штрафних санкцій з податку на додану вартість до акту перевірки від 02.10.2013 помилково зазначено 16 504,00 грн., що визнав представник відповідача в судовому засіданні.

Таким чином, сума, на яку повинно бути збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за листопад та грудень 2010 року, складає 27 892,50 грн. (13 504,00 грн.+3376,00 грн.(25%)+8810,00 грн.+2202,50грн.=27 892,50 грн.). У зв'язку із чим податкове повідомлення - рішення від 18.10.2013 №0000202270 підлягає скасуванню в частині нарахування суми грошового зобов'язання за липень та серпень 2010 року по податку на додану вартість у розмірі 23 701,25 грн.

Разом з тим, оскільки дії Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області по проведенню позапланової виїзної перевірки ТОВ «Поліресурс» судом визнано правомірними, податкове повідомлення - рішення №0000212270 про збільшення суми грошового зобов'язання позивачу по податку на прибуток у розмірі 64 492,50 грн. скасуванню не підлягає.

Аналізуючи наведені норми та зазначені вище факти, суд прийшов до правильних висновків про часткову відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Позовні вимоги про скасування наказу про призначення позапланової виїзної перевірки від 18.09.2013 №393 залишаються судом без задоволення з таких підстав.

Контролюючі органи згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, зокрема, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України).

Ленінською ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області були отримані від ДПІ у Жовтневому районі у м. Луганську акти від 28.02.2012 року № 124/23/36827759 про неможливість проведення документальної виїзної перевірки ПП "Іллекс Луганськ" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «Компанія Інтерпром№1» за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 та від 17.10.2012 року № 629/22/36827759 про відсутність здійснення фінансово-господарських операцій ПП "Іллекс Луганськ" за період з 24.11.2009 по 17.10.2012 (т.2 а.с.133-159).

Вищезазначена інформація є податковою інформацію, яка свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та надає контролюючому органу право звернутися до платника податків із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

17.07.2012 Ленінською ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області позивачу був направлений запит №7108/227 про надання пояснень та документів (т.1 а.с.226).

На виконання запиту позивачем були надані пояснення та засвідчені копії первинних документів, що підтверджується листом від 23.05.2013 №23/05 (т.1 а.с.228-230).

Згідно з п.п. 78.1.1 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Оскільки без повного дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податку, орган державної податкової служби не має можливості визначити наявність порушень у господарській діяльності підприємства або їх відсутності, начальником Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 статті78 Податкового кодексу України було видано наказ № 393 від 18.09.2013 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліресурс» (код за ЕДРПОУ 21799332), з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість за період 01.07.2010 по 31.12.2010 та з податку на прибуток підприємства за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 по взаємовідносинам з ПП «Іллекс Луганськ» (код ЕДРПОУ 36827759)».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області були правові підстави для видання наказу № 393 від 18.09.2013 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліресурс» (код за ЕДРПОУ 21799332), з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість за період 01.07.2010 по 31.12.2010 та з податку на прибуток підприємства за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 по взаємовідносинам з ПП «Іллекс Луганськ» (код ЕДРПОУ 36827759)».

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліресурс" - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Ленінської об"єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2014 р. у справі № 812/9001/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 19.03.2014 р.

Колегія суддів : В.В. Попов

О.П.Лях

А.В.Гайдар