Постанова

від 13.03.2014 по справі 812/1253/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1253/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Відкритого акціонерного товариства «Юність» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 891 514,04 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Відкритого акціонерного товариства «Юність» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 891 514,04 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 891 514,04 грн., яка складається з податку на додану вартість в сумі 793 825,76 грн. (793 624,00 грн. - основний борг, 201,76 грн. - пеня), земельного податку м.Краснодон в сумі 97 688,28 грн. (основний борг). Зазначена заборгованість утворилася внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань. Відповідачу було направлено першу податкову вимогу від 07.03.2003 № 1/28 та другу податкову вимогу від 19.06.2003 №2/109. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.11.2005 № 20/173б порушено справу про банкрутство ВАТ «Юність». На даний час ВАТ «Юність» не визнано банкрутом та не відкрито ліквідаційну процедуру, а триває процедура санації (ухвала Господарського суду Луганської області № 20/173б від 18.12.2006).

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи без його участі, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. 07.03.2014 до Луганського окружного адміністративного суду поштою від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в яких відповідач позивні вимоги не визнав та зазначив, що позивач не має законних підстав для стягнення заявлених вимог, оскільки введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Також відповідач вважає, що позивачем порушено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Крім того, відповідач зауважив, що даний спір належить розглядати в порядку господарського судочинства, оскільки в провадженні Господарського суду Луганської області перебуває справа про банкрутство відповідача.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Відкрите акціонерне товариство «Юність» (далі - ВАТ «Юність»), ідентифікаційний код 14312766, зареєстровано як юридична особа.

ВАТ «Юність» перебуває на податковому обліку як платник податку в Краснодонській ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 06.02.2008 №24/29-120.

Пунктом 20.1.19 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, визначено, що контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 20.1.34 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач має заборгованість перед бюджетом у розмірі 891 514,04 грн., яка складається з податку на додану вартість в сумі 793 825,76 грн. (793 624,00 грн. - основний борг, 201,76 грн. - пеня), земельного податку м. Краснодон в сумі 97 688,28 грн. (основний борг), яка утворилася внаслідок несплати сум узгоджених податкових зобов'язань.

Основний борг з податку на додану вартість в сумі 793 624,00 грн. виник за червень-листопад 2013 року (декларація №9043696661 від 19.07.2013 на суму 193 753,00 грн., декларація №9051404499 від 19.08.2013 на суму 185 596,00 грн., декларація №9058673504 від 19.09.2013 в сумі 52 807,00 грн., декларація №9066279703 від 18.10.2013 на суму 64 193,00 грн., декларація №9074968147 від 20.11.2013 на суму 156 352,00 грн., декларація №9082004255 від 19.12.2013 на суму 140 923,00 грн.).

Сума пені з податку на додану вартість в розмірі 201,76 грн. виникла в червні 2013 року у зв'язку з самостійним виявленням відповідачем помилок при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року, березень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, травень 2012 року.

Податковий борг по земельному податку в розмірі 97 688,28 грн. виник за період червень-листопад 2013 року та підтверджується податковою декларацією з плати за землю за 2013 рік.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків проводилися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», а саме: 20.02.2003 головним бухгалтером відповідача було отримано першу податкову вимогу від 07.02.2003 № 1/28 та 26.06.2003 уповноваженою особою відповідача отримано другу податкову вимогу від 19.06.2003 №2/109.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, законодавець встановив, що саме контролюючі органи здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено наявність у відповідача податкового боргу з плати за землю та з податку на додану вартість в загальній сумі 891 514,04 грн., який на день розгляду справи є непогашеним, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно доводів відповідача щодо необхідності розгляду даної справи в порядку господарського судочинства, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 07.11.2005 №20/1736 порушено справу про банкрутство ВАТ «Юність».

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (далі - Закон № 2343-ХІІ) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону № 2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Суд вважає, що в даному випадку дія мораторію поширюється на зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли до 07.11.2005.

В даному випадку податковий борг виник після порушення справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону № 2343-ХІІ дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Згідно ч. 8 ст. 23 Закону № 2343-ХІІ поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та викриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника і кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарському суду - підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд дійшов висновку, що поточні кредитори в разі відкриття ліквідаційної процедури звертаються до Господарського суду із заявою про поточні грошові вимоги до боржника, а у випадку, коли боржника не визнано банкрутом, поточний кредитор звертається до суду з позовною заявою, де справа розглядається у позовному провадженні.

На теперішній час ВАТ «Юність» не визнано банкрутом, не відкрито ліквідаційну процедуру, триває процедура санації, відкрита ухвалою Господарського суду №20/1736 від 18.12.2006.

Враховуючи викладене, суд критично оцінює доводи відповідача стосовно того, що дана справа повинна розглядатися в порядку господарського судочинства.

Крім того, суд критично оцінює доводи відповідача стосовно порушення позивачем строків звернення до суду з даним позовом, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа

дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Матеріалами справи підтверджується, що сума основного боргу з податку на додану вартість стягується за червень-листопад 2013 року. Пеня з податку на додану вартість стягується виникла у червні 2013 року у зв'язку із самостійним виявленням відповідачем помилок при складанні податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень 2011 року, березень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року та травень 2012 року. Податковий борг по земельному податку стягується по податковій декларації з плати за землю за 2013 рік.

З даним позовом позивач звернувся до суду 21 лютого 2014 року, тобто із дотримання строку у 1095 днів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду з даним позовом, встановлений чинним законодавством України.

Таким чином, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 18.03.2014.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Відкритого акціонерного товариства «Юність» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 891 514,04 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти Відкритого акціонерного товариства «Юність» (код ЄДРПОУ 14312766) з рахунків у банках, що його обслуговують, в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 891 514,04 грн. (вісімсот дев'яносто одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень 04 коп.), з яких:

- з податку на додану вартість в сумі 793 825,76 грн. (сімсот дев'яносто три тисячі вісімсот двадцять п'ять гривень 76 коп.) на р/р 31117029700028 (793 624,00 грн. (сімсот дев'яносто три тисячі шістсот двадцять чотири гривні 00 коп.) - основний борг, 201,76 грн. (двісті одна гривня 76 коп.) - пеня);

- із земельного податку у м. Краснодоні в розмірі 97 688,28 грн. (дев'яносто сім тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень 28 коп.) на р/р 33215811700028,

отримувач: Краснодонське УДКСУ Луганської області, код одержувача 37907322, банк: ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.03.2014.

Суддя Т.С. Ушаков