Рішення

від 19.03.2014 по справі 904/1036/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.14 Справа № 904/1036/14

За позовом приватного підприємства "ЛЕКО-СЕРВІС", м. Павлоград, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТОФАРМ", м. Тернівка, Дніпропетровська область

про стягнення 20 301,55 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Потапчук П.В.

Представники:

від позивача: Костур А.Й., (директор) паспорт серія НОМЕР_1 від 13.10.1998, наказ №1 від 25.01.2008

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «ЛЕКО-СЕРВІС» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИТОФАРМ» (надалі - Відповідач) про стягнення 18 618,30 грн. заборгованості за поставлений товар, 1 156,89 грн. 3% річних та 55,85 грн. інфляційних втрат, нарахованих в зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 04.03.2014 розгляд справ був відкладений на 18.03.2014, в зв'язку з неявкою в судове засідання Відповідача та необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

18.03.2014 Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були збільшені до 20 301,55 грн. в зв'язку з уточненням розміру заборгованості за поставлений товар, перерахунком розміру 3% річних та інфляційних втрат. Заява про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства, а саме - порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду видаткові накладні №6 від 19.08.2011, №12 від 19.08.2011, №13 від 19.08.2011, №16 від 26.09.2011, №19 від 26.09.2011, №20 від 26.09.2011, №21 від 26.09.2011, №27 від 18.01.2012, №28 від 18.01.2012.

Відповідач у призначені на 04.03.2014, 18.03.2014 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за вказаною у позовній заяві та підтвердженою Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.03.2014 адресою: 51500, Дніпропетровська область, місто Тернівка, вулиця Лермонтова, будинок 12а.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЛЕКО-СЕРВІС» (Позивач) в період з 19.08.2011 по 18.01.2012 здійснило поставку на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИТОФАРМ" (Відповідачу) медичних препаратів (надалі - Товар), загальною вартістю 18 908,30 грн., що підтверджується видатковими накладними №6 від 19.08.2011, №12 від 19.08.2011, №13 від 19.08.2011, №16 від 26.09.2011, №19 від 26.09.2011, №20 від 26.09.2011, №21 від 26.09.2011, №27 від 18.01.2012, №28 від 18.01.2012.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що між Позивачем та Відповідачем склалися взаємовідносини, які характерні для поставки.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, з огляду на приписи ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, Товар, поставлений Позивачем за видатковими накладними №6 від 19.08.2011, №12 від 19.08.2011, №13 від 19.08.2011 загальною вартістю 3 969,00 грн. мав бути оплачений Відповідачем 19.08.2011, за видатковими накладними №16 від 26.09.2011, №19 від 26.09.2011, №20 від 26.09.2011, №21 від 26.09.2011 загальною вартістю 7 826,70 грн. - 26.09.2011, за видатковими накладними №27 від 18.01.2012, №28 від 18.01.2012 загальною вартістю 7 112,60 грн. - 18.01.2012.

Проте Відповідач розрахунок за поставлений Товар не здійснив. Таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 18 908,30 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків здійснення оплати поставленого Товару, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 18 908,30 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В зв'язку з порушенням Відповідачем строків оплати поставленого Товару, Позивач, керуючись ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахував 1 223,08 грн. 3% річних та 170,17 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 19.01.2012 по 15.03.2014 (787 дні).

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, та не заперечується Відповідачем, що останнім допущено порушення строків оплати поставленого Товару, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, а саме, підлягають стягненню 1 223,08 грн. 3% річних та 170,17 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИТОФАРМ» (51500, Дніпропетровська область, місто Тернівка, вул. Лермонтова, 12а, код ЄДРПОУ 30829746) на користь приватного підприємства «ЛЕКО-СЕРВІС» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Добролюбова, будинок 2, квартира 16, код ЄДРПОУ 35684404) 18 908,30 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот вісім гривень 30 копійок) заборгованості, 1 223,08 грн. (одна тисяча двісті двадцять три гривні 08 копійок) 3% річних, 170,17 грн. (сто сімдесят гривень 17 копійок) інфляційних втрат, 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.03.2014.

Суддя А.Є. Соловйова