Рішення

від 17.03.2014 по справі 904/800/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.03.14р. Справа № 904/800/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 5 393, 56 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Тищенко Т.А.- представник (дов. № 222/1001 від 18.05.2013 року)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ" про стягнення заборгованості за договором № 394 від 12.08.2008 року про постачання електричної енергії у розмірі 5 393,56 грн., з яких:

- заборгованість за спожиту активну електричну енергії у сумі 4 051,98 грн.,

- заборгованість за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 544,70 грн.,

- 3% річних за прострочення оплати спожитої активної електроенергії у сумі 129,22 грн.,

- 3% річних за прострочення оплати за послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 17,92 грн.,

- інфляційні втрати за прострочення оплати спожитої активної електричної енергії у сумі 12,16 грн.,

- інфляційні втрати за прострочення оплати за послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 1,97 грн.,

- пеню за прострочення оплати спожитої активної електричної енергії у сумі 560,29 грн.,

- пеню за прострочення оплати за послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 75,32 грн.,

- судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 394 від 12.08.2008 року про постачання електричної енергії в частині своєчасної та повної сплати електричної енергії за період з 12.12.2012 року по 11.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.02.2014 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 27.02.2014 року на 13.03.2014 року.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.03.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (постачальник), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", що підтверджується статутом, затвердженим 26.06.2012 року (а.с.23) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМ" (споживач) був укладений договір № 394 від 12.08.2008 року про постачання електричної енергії (а.с.15).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 50,0 кВт(КВА), величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» між постачальником та споживачем, та «Загальна схема електропостачання», які є невід'ємною частиною даного договору або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.

Пунктом 9.8 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008 року.

Згідно з пунктом 9.8.1 договору договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір було пролонговано на таких самих умовах і на той самий строк, у зв'язку з відсутністю заперечень сторін протягом місяця закінчення терміну дії договору.

Пунктом 2.3.4 договору встановлено, що споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" та додатку „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до пункту 2.3.4 договору споживач зобов'язаний здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

Відповідно до пункту 1 додатку № 3 до договору "Порядок розрахунків" розрахунки споживача за використану електричну енергію з постачальником здійснюються за тарифами недиференційованими за зонами доби, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів НКРЕ і діють на протязі розрахункового періоду. Розрахунковим періодом встановлюється місяць з 12 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Пунктом 4 додатку № 3 до договору передбачено, що споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на поточний розрахунковий період за наступною системою платежів:

- поточним платежем, що дорівнює 100-відсотковій вартості обсягу електроенергії, заявленого на поточний розрахунковий період, яка здійснюється споживачем не пізніше 3 числа календарного місяця в поточному розрахунковому періоді, на підставі рахунку отриманого від постачальника у день надання Акту про використану електричну енергію за минулий розрахунковий період. Вартість заявленого обсягу електроенергії розраховується за тарифами, що, діють на початок поточного розрахункового періоду.

Остаточним розрахунком на підставі Акту про використану електричну енергію, згідно п.2.2 цього додатку, за весь розрахунковий період за остаточним рахунком, який споживач повинен отримати у день надання постачальнику цього Акту, або за остаточним рахунком нарахованим згідно п.2.3 цього додатку. Остаточний розрахунок Споживач повинен здійснити протягом 5 операційних банківських днів з дати отримання рахунку.

Під час визначення суми платежу в остаточному розрахунку за поточний розрахунковий період постачальником мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за використання електричної енергії в поточному розрахунковому періоді.

Позивачем здійснено поставку електричної енергії відповідачу, про що складені акти прийняття-передавання товарної продукції за договором № 394 від 12.08.2008 року:

- за грудень 2012 року;

- за січень 2013 року (а.с.27).

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки:

- на оплату активної електроенергії № 394/1/1 від 23.01.2013 року на суму 4 596,68 грн.;

- на оплату реактивної електроенергії № 394/2/2 від 12.12.2012 року на суму 220,20 грн. та № 394/1/2 від 23.01.2013 року на суму 324,50 грн. (а.с.28-30).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергії за період з грудня 2012 року по січень 2013 року у сумі 4 051,98 грн. та заборгованість за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії за період з грудня 2012 року по січень 2013 року у сумі 544,70 грн.

Доказів оплати за спірний період відповідач не надав.

Відповідач своєчасно не здійснив оплату за спожиту активну електричну енергію та компенсацію за перетоки реактивної електроенергії за період з грудня 2012 року по січень 2013 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, що і є причиною спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 175 Господарського кодексу зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення пункту 4 додатку № 3 до договору строк оплати електричної енергії за спірний період є таким, що настав.

Доказів оплати за спожиту активну електричну енергію та компенсацію за перетоки реактивної електроенергії за період з грудня 2012 року по січень 2013 року у повному обсязі відповідач не надав.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергії за період з грудня 2012 року по січень 2013 року у сумі 4 051,98 грн. та заборгованість за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії за період з грудня 2012 року по січень 2013 року у сумі 544,70 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за спожиту активну електричну енергію, позивачем нараховано пеню за період з 11.02.2013 року по 10.02.2014 року у сумі 560,29 грн. та за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії нараховано пеню за період з 11.02.2013 року по 10.02.2014 року у сумі 75,32 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2.1 договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком. споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1 % від

суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної оплати.

Перевіривши розрахунок пені (а.с.14), суд дійшов висновку, що позивачем не вірно визначено період нарахування пені, оскільки нарахування пені відповідно до ч. 6 статті 232 Цивільного кодексу України мало бути припинено 12.08.2013 року. Тому, сума пені, яка підлягає задоволенню становить 335,75 грн. (295,96 + 39,79).

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, позивач здійснив нарахування відповідачу 3 % річних за простровення грошового зобов'язання за спожиту активну електричну енергію за період з 19.01.2013 року по 10.02.2014 року у розмірі 129,22 грн. та за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії за період з 20.12.2012 року по 10.02.2014 року у сумі 17,92 грн.

Крім того, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати за спожиту активну електричну енергію за період з 19.01.2013 року по 10.02.2014 року у розмірі 12,16 грн. та за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії за період з 20.12.2012 року по 10.02.2014 року у сумі 1,97 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.12-13), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних за простровення грошового зобов'язання за спожиту активну електричну енергію у сумі 129,22 грн., 3 % річних за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 17,92 грн., інфляційні втрати за спожиту активну електричну енергію у розмірі 12,16 грн. та інфляційні втрати за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 1,97 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача становить 1 231,00 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ" (49043, м. Дніпропетровськ, вул. Аграрна, 42; ідентифікаційний код 31379370) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22; ідентифікаційний код 23359034) заборгованість за спожиту активну електричну енергії у сумі 4 051,98 грн., заборгованість за отримані послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 544,70 грн., 3% річних за прострочення оплати спожитої активної електроенергії у сумі 129,22 грн., 3% річних за прострочення оплати за послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 17,92 грн., інфляційні втрати за прострочення оплати спожитої активної електричної енергії у сумі 12,16 грн., інфляційні втрати за прострочення оплати за послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 1,97 грн., пеню за прострочення оплати спожитої активної електричної енергії у сумі 295,96 грн., пеню за прострочення оплати за послуги по компенсації перетоків реактивної електроенергії у сумі 39,79 грн. та судовий збір у сумі 1 725,43 грн., про що видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 18.03.2014 р.

Суддя Я.С. Золотарьова