Рішення

від 04.03.2014 по справі 910/25447/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25447/13 04.03.14

За позовом 1) ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Сана"

до ОСОБА_2

про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ "Клініка САНА"

та визнання ОСОБА_1 як єдиного засновника ТОВ "Клініка

САНА" у складі 100% статутного капіталу, ціна позову - 11 850,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача -1 Кримець О. С. (дов. № 1783 від 10.09.2013 року)

Від позивача-2 Кримець О.С. (дов. № 473 від 28.10.2013 року)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 04.03.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка Сана" (далі по тексту - позивач-2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач) про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ "Клініка САНА" та визнання ОСОБА_1 як єдиного засновника ТОВ "Клініка САНА" у складі 100% статутного капіталу, ціна позову - 11850,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/25447/13, розгляд справи призначено на 18.02.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014 року в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 04.03.2014 року, у зв'язку з неявкою представників позивача - 1 та відповідача в судове засідання, необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

28.02.2014 року через відділ канцелярії Господарського суд міста Києва представником позивача -1 подано заяву про зміну та доповнення до позовної заяви, відповідно до якої позивач просить суд ОСОБА_2 засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА», вважати як такого, що вибув (виключен) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА»; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» сплатити учаснику ОСОБА_2 50 % внесеного статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА»; 50 % голосів учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» ОСОБА_1, вважати (рахувати) як 100 % голосів; за можливості вийти суд за межі позовних вимог позивача (засновника 1), або більш точного коректування законодавства, для всебічного, повного та законного вирішення справи в цілому.

04.03.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача - 1 подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання 04.03.2014 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Подану позивачем - 1 заяву про зміну та доповнення до позовної заяви розцінено судом як заяву про зміну предмету позову, прийнято в порядку ст. 22 ГПК України, в подальшому розгляд справи проходить щодо первісно заявлених позовних вимог з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 28.02.2014 року. Оскільки фактично позивач - 1 доповнив свої позовні вимоги додатковими вимогами, суд розглядає вимоги позивача викладені в позовній заяві та заяві про зміну та доповнення до позовної заяви в їх сукупності. Представник позивачів позовні вимоги в судовому засіданні підтримав повністю.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем його зобов'язань визначених статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» та діючим законодавством України як засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА», що призвело до нанесення шкоди товариству.

Відзиву на позовну заяву відповідач не надав, заперечень не навів, в судове засідання жодного разу не з'явився. Відповідно до зазначеного в позовній заяві остання відома адреса місця проживання відповідача: м. Київ, проспект Перемоги, 39, кім. 130.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Судом встановлено, що згідно наданого позивачем-1 копії паспорту ОСОБА_2, який був учасником та працівником позивача-2, адреса реєстрації ОСОБА_2 є та, яка зазначена в позовній заяві та куди направлялась поштова кореспонденція (а саме АДРЕСА_1).

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За викладених обставин відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» (позивача - 2) засновниками (учасниками) товариства є фізичні особи: ОСОБА_1 (позивач - 1), частка якого становить 50 % статутного капіталу, та ОСОБА_2 (відповідач), частка якого також становить 50 % статутного капіталу (п.п. 1.1., 1.5, 4.2. статуту в редакції зареєстрованій 10.11.2004 року номер запису 1074102000002863).

Згідно п. 6.2.1.статуту позивача - 2, його вищим органом управління є Загальні збори учасників товариства. Правомочність загальних зборів та прийнятих ними рішень, порядок та строки скликання зборів визначаються відповідно до чинного законодавства України та цього статуту.

Відповідно до п. 6.2.2. статуту позивача - 2, до виключної компетенції загальних зборів учасників відноситься, зокрема, затвердження статуту товариства, внесення змін та доповнень до статуту товариства, зміна розміру статутного капіталу; виключення учасника зі складу учасників товариства. Пунктом 6.2.3. статуту позивача - 2 визначено, що загальні збори учасників правочинні приймати рішення за умови наявності кворуму, тобто якщо на них присутні учасники (їх представники), що володіють у сукупності більш як 60 % голосів. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства з таких питань: визначення основних напрямків діяльності товариства; внесення змін та доповнень до статуту товариства; припинення діяльності товариства; виключення учасника із складу учасників товариства. Скликаються загальні збори Головою Загальних зборів не рідше одного разу на рік. Позачергові загальні збори скликаються за ініціативою голови загальних зборів, директора або на вимогу будь-кого з учасників.

За твердженням позивачів, відповідач систематично не виконує свої зобов'язання, щодо участі у загальних зборах учасників товариства, чим перешкоджає прийняттю важливих для господарської діяльності товариства рішень за відсутності кворуму на загальних зборах його учасників, що унеможливлює нормальну діяльність позивача - 2 та виконання ним своїх статутних цілей і може призвести до виникнення значних збитків.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач - 1 направляв відповідачу (за останньою відомою йому адресою проживання та реєстрації відповідача) запрошення на загальні збори, призначені 09.10.2013 року, яке було направлено 28.09.2013 року; повторне запрошення на загальні збори, призначені на 09.10.2013 року, яке було направлено 03.10.2013 року. До порядку денного вказаних зборів були включені такі питання:

1. Зміна найменування юридичної особи - ТОВ «Клініка САНА» відповідно до нових вимог.

2. Внесення змін та доповнень до статуту товариства.

3. Реєстрація змін в статуті в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб.

4. Відкриття поточного рахунку у ПАТ «Універсал Банк» .

5. Призначення заступника директора товариства з правом першого підпису фінансових документів.

Необхідність внесення змін до установчих документів позивача - 2 (зміни назви), відповідно до пояснень позивачів, виникла, згідно наказу МОЗ України від 30 листопада 2012 року № 981, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 20 грудня 2012 року за номером 2131/22443, в якому зазначається, що товариство зобов'язано змінити назву, так як є заборона на термін «клініка», в іншому разі ліцензію на медичну практику скасують, це призведе до повного припинення діяльності товариства та до існування ТОВ «Клініка САНА», таким чином всі працівники залишаться без роботи. Ліцензію можна поновити лише через рік.

Із протоколу № 6 загальних зборів учасників позивача - 2 від 09.10.2013 року вбачається, що відповідач на загальні збори учасників товариства призначені на 09.10.2013 року не з'явився, на зазначених зборах був присутній один учасник товариства, який володіє 50 % голосів, на підставі чого збори учасників товариства прийнято вважати такими, що не відбулися належним чином. Крім того, було вирішено провести загальні збори учасників товариства 15.10.2013 року, з наступним порядком денним: про вихід/виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_2; про повернення ОСОБА_2 50 % статутного капіталу, яке він вносив при формуванні статутного капіталу товариства; про внесення змін до установчих документів товариства, які пов'язані зі зміною складу засновників.

09.10.2013 року відповідачу позивачем - 1 було направлено запрошення на загальні збори призначені на 15.10.2013 року.

15.10.2013 року відповідач на збори учасників позивача - 2 не з'явився, на зазначених зборах був присутній один учасник товариства, який володіє 50 % голосів, на підставі чого збори учасників товариства прийнято вважати такими, що не відбулися належним чином.

При цьому, позивачем-2 було вирішено скликати збори на 21.10.2013 року з вищевказним порядком денним, який був визначений раніше.

21.10.2013 року відбулися загальні збори учасників позивача - 2 на яких був присутній учасник товариства, що володіє 50 % голосів ОСОБА_1, та прийняті рішення 50 % голосів учасника ОСОБА_1 рахувати як 100 % голосів, вважати учасника ОСОБА_2 позивача - 2, як такого що вибув з числа учасників ТОВ «Клініка Сана», внести зміни до установчих документів ТОВ «Клініка Сана».

З метою реєстрації прийнятих змін, позивач - 2 звернувся до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, який відмов позивачу -2 у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи на підставі невідповідності установчих документів вимогам частини 3 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позовна вимога щодо виключення ОСОБА_2 зі складу засновників (учасників) юридичної особи, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 100 ЦК України учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Стаття 64 Закону України «Про господарські товариства» зазначає, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Відповідно до п. 3.10. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 року № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» статтею 128 ЦК України, статтями 64, 72 Закону України "Про господарські товариства" передбачено можливість виключення учасника повного товариства, учасників товариств з обмеженою відповідальністю, які систематично не виконують чи неналежним чином виконують свої обов'язки або перешкоджають досягненню цілей товариства.

У вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням таких учасників з відповідних товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції учасників цих товариств, а не господарського суду. Суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним.

З огляду на викладене, позовна вимога щодо виключення ОСОБА_2 зі складу засновників (учасників) юридичної особи, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» задоволенню не підлягає, оскільки вирішення зазначеного питання віднесено законом до компетенції загальних зборів товариства, а не суду.

Вимоги позивачів зобов'язати ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 внесені ним 50% частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА»; ОСОБА_2 засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА», вважати як такого, що вибув (виключен) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА»; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» сплатити учаснику ОСОБА_2 50% внесеного статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА»; 50% голосів учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» ОСОБА_1, вважати (рахувати) як 100% голосів задоволенню не підлягають з огляду на нижченаведене.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно із ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При виборі способу захисту цивільного права необхідно врахувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням установлених законом меж здійснення суб'єктивного права на захист і компетенції суду.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18, господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові.

Позивачами по даній справі є ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА», відповідно вимоги щодо зобов'язання ОСОБА_1 повернути відповідачу внесені ним 50% частки статутного капіталу, та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» сплатити учаснику ОСОБА_2 50% внесеного статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» заявлені позивачами до позивачів, і відповідно вже на цій підставі не можуть бути задоволені. Права позивачів в цій частині не порушені, не оспорюються, доказів не визнання таких зобов`язань позивачів (чи невизнання прав позивачів) матеріали справи не містять, а отже задоволення відповідних вимог не призведе до відновлювання прав позивачів (які взагалі не є порушеними в цій частині), а отже такі вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Вимоги вважати (рахувати) 50% голосів учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» ОСОБА_1, як 100 % голосів та вважати відповідача як такого, що вибув (виключен) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» не відповідають способам захисту визначеним ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, і відповідно також не можуть бути задоволені.

Стосовно вимоги позивачів визнати ОСОБА_1, як єдиного засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» у складі 100 % статутного капіталу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 20 ГК України права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав. Стаття 16 ЦК України, також, визначає одним із способів захисту цивільних прав та інтересів - визнання права.

Як встановлено судом, 21.10.2013 року відбулися загальні збори учасників позивача - 2 на яких був присутній учасник товариства, що володіє 50 % голосів ОСОБА_1, та прийняті рішення 50 % голосів учасника ОСОБА_1 рахувати як 100 % голосів, вважати учасника ОСОБА_2 позивача - 2, як такого що вибув з числа учасників ТОВ «Клініка Сана», внести зміни до установчих документів ТОВ «Клініка Сана». Зазначені рішення оформлені протоколом № 8 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» від 21.10.2013 року.

Передумовою прийняття вказаного вище рішення стала не можливість досягнення цілей товариства, до якої призвела неявка відповідача на загальні збори товариства (позивача - 2).

Судом встановлено, що для досягнення цілей позивача - 2, визначених його статутом, зокрема, здійснення медичної практики (яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню), до статуту позивача - 2 необхідно внести зміни, що стосуються найменування товариства. Не внесення таких змін призведе до відмови в переоформленні ліцензії позивачу - 2 на зайняття медичною практикою, що в свою чергу призведе до неможливості позивача - 2 займатися такою діяльністю.

Для вирішення питання про зміну найменування позивача - 2 скликалися загальні збори учасників товариства, про скликання яких двічі повідомлявся відповідач, при цьому в запрошенні на збори зазначалося в зв'язку з чим необхідне проведення зборів.

Відповідач на загальні збори 09.10.2013 року не з'явився, відповідно рішення про зміну найменування позивача - 2 прийняте не було. Не було прийняте відповідне рішення і 15.10.2013 року, також, з огляду на неявку відповідача, хоча йому направлялося відповідне повідомлення. У зв'язку з неявкою відповідача загальні збори учасників, призначені на 09.10.2013 року та 15.10.2013 року відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" визнавалися неповноважними за відсутністю кворуму і не могли відбутися та прийняти рішення щодо управління товариством. Вказані обставини унеможливили здійснення позивачем - 1 участі в управлінні позивачем - 2, що є порушенням корпоративних прав позивача - 1 як учасника та засновника позивача - 2, а також призвели до порушення прав позивача-2 як господарського товариства щодо можливості здійснення підприємницької діяльності.

На час прийняття рішення по справі питання виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про господарські товариства».

Так, відповідно до ст. 145 ЦК України питання виключення учасника із товариства віднесено до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

У відповідності до ч. 3 ст. 100 ЦК України учасник товариства у випадках та в порядку, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Стаття 64 Закону України «Про господарські товариства» зазначає, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Отже, законодавством передбачено захист прав учасників господарського товариства від недобросовісного учасника, який систематично не виконує обов'язки та перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, шляхом виключення такого недобросовісного учасника із складу учасників господарського товариства.

При цьому, такий захист у відповідності до приписів чинного законодавства здійснюється вищим органом управління товариства - загальними зборами учасників. Корпоративна санкція - виключення учасника зі складу товариства застосовується вищим органом управління товариства незалежно від волі недобросовісного учасника, зокрема, з метою усунення перешкод для досягнення цілей товариства і захисту його прав та інтересів, у тому числі прав та інтересів інших учасників.

У відповідності до положень статуту позивача - 2 (п. 6.2.3. статуту позивача - 2) рішення з питання виключення учасника зі складу учасників товариства вважається прийнятим, якщо за нього проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства.

За рішення прийняті на загальних зборах позивача - 2 21.10.2013 року проголосував учасник, який володіє 50 % голосів, що складало 100 % від кількості осіб, що приймали участь в голосуванні. Враховуючи, що відповідно до приписів діючого законодавства при вирішенні питання про виключення учасника із складу учасників товариства, учасник щодо якого приймається рішення участі в голосуванні не приймає, та що відповідачу в товаристві належить частка, яка складає 50 % статутного капіталу, суд дійшов висновку, що присутність відповідача на таких зборах не вплинула б на результат голосування. Відповідно до вимог ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» зазначає, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Виходячи з тлумачення змісту вказаної норми, якщо учасник про виключення якого йдеться не приймає участі у голосування, то голоси інших учасників рахуються відповідно без врахування тієї кількості голосів, що належить учаснику, про виключення якого з товариства йдеться. Отже, 50% голосів, які належать ОСОБА_1, яка володіє 50% частки статутного капіталу ТОВ " Клініка "Сана", при підрахунку голосів щодо прийняття рішення про виключення ОСОБА_2, який володіє 50% частки статутного капіталу ТОВ " Клініка "Сана" (з урахуванням того, що 50% голосів не приймали б участі в голосуванні щодо виключення цього учасника), мають рахуватися як 100% від загальної кількості голосів.

При цьому, доказів оскарження рішення загальних зборів від 21.10.2013 року, оформлених протоколом № 8 від 21.10.2013 року матеріали справи не містять. Отже, суд приходить до висновку, що загальні збори учасників ТОВ "Клініка Сана" прийняли рішення від 21.10.2013 року про виключення ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ "Клініка "Сана", виплату йому належної частки, а отже ОСОБА_1, стала єдиним учасником ТОВ "Клініка Сана"

Проте, як встановлено судом, ОСОБА_1 не визнається єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА», якому належить 100 % голосів відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, що підтверджується матеріалами справи.

Обставини, встановлені при вирішенні даного спору, свідчать про наявність порушень прав позивачів, передбачених чинним законодавством України та установчими документами ТОВ "Клініка САНА". Відповідно до вимог ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Крім того, також ч. 3 ст. 148 ЦК України передбачено, що спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, вирішуються судом.

Таким чином, корпоративні права позивача-1 та право на здійснення господарської діяльності позивача-2 через порушення відповідачем своїх корпоративних прав підлягають судовому захисту.

Кожна із сторін відповідно до ст. 33 ГПК України зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Надані позивачами докази та матеріали, підтверджують порушення прав позивачів та обставини, на яких ґрунтується позовна вимога щодо визнання ОСОБА_1 єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА», відповідно така вимога задовольняється судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї витрати по оплаті судового збору незалежно від результатів вирішення спору.

При цьому п. 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року за № 7 передбачено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судових витрат покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати ОСОБА_1 єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка САНА» (код ЄДРПОУ 33240274; місцезнаходження: 03113, м. Київ, проспект Перемоги, 74), якому належить частка в розмірі 100 % статутного капіталу.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1; місце проживання АДРЕСА_1) в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» 1 148 (одну тисячу сто сорок вісім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.03.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко