Рішення

від 12.03.2014 по справі 908/244/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/8/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2014 Справа № 908/244/14

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянув матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «Супутник» (адреса - 69076 м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металопластикових виробів» (адреса - 69035 м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11)

про зобов'язання повернути майно

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача : Бобров Р.В., довіреність №б/н від 17.01.2014р.

від відповідача : не з'явився

Суть спору:

29 січня 2014 року позивач Публічне акціонерне товариство «Супутник» (далі по тексту «ПАТ «Супутник») звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металопластикових виробів» (далі по тексту ТОВ «Завод металопластикових виробів») про зобов'язання повернути майно.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.02.2014р. порушено провадження у справі № 908/244/14, справі присвоєно номер провадження 14/8/14, судове засідання призначено на 17.02.2014 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.02.2014р. розгляд справи відкладено до 12.03.2014р. у зв'язку з неявкою представника Відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 12.03.2014р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що між ПАТ «Супутник» та ТОВ «Завод металопластикових виробів» укладено Договір оренди майна №б/н від 15.03.2007р. Згідно умов Договору, Відповідачу у строкове (тимчасове) платне користування передано майно (обладнання) за переліком (Додаток №1 до Договору). Строк дії Договору з врахуванням Додаткової угоди №б/н від 09.03.2012р. встановлено до 31.12.2012р. Листом вих.. №102 від 11.12.2013р. Позивач повідомив Відповідача про закінчення строку дії Договору та запропонував повернути майно до 05.01.2014р. за актом прийому-передачі.. Відповіді на лист Відповідачем не надано, до теперішнього часу майно не повернуто, акт прийому передачі не підписано.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить зобов'язати ТОВ «Завод металопластикових виробів» повернути ПАТ «Супутник» наступне майно: станок круглошлифовальный 3М152В (інв. №1503634); станок трубогибочный ГСТМ (інв. №1506005); пресс КД 2128 (інв. №1510733)4 станок заточный 3В633 (інв. №1503661); линия гальваническая АЛГ-128 (інв. №1430121).

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник Відповідача в судові засідання 17.02.2014р. та 12.03.2014р. за викликом суду не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду Запорізької області від 03.02.2014р. про порушення провадження у справі та від 17.02.2014р. про відкладення розгляду справи були направлені за місцезнаходженням Відповідача, вказаним у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.58). Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Чисельними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий розсуд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З урахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу у відсутність Відповідача.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Запорізької області встановив наступне .

15.03.2007р. між ВАТ «Супутник» (правонаступником якого є ПАТ «Супутник») - Орендодавець та ТОВ «Завод металопластикових виробів» - Орендар укладено Договір оренди майна (далі за текстом Договір).

За умовами п. 1. Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв для здійснення своєї господарської діяльності згідно Статуту у строкове платне користування наступне Майно Орендодавця згідно Додатку №1 до даного Договору, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9.

Оціночна вартість переданого в оренду Майна: двадцять сім тисяч шістсот двадцять сім грн. 00 коп.

З Додатку №1 до Договору вбачається, що в оренду передано наступне майно: станок круглошлифовальный 3М152В (інв. №1503634) вартістю 7379,00 грн.; станок трубогибочный ГСТМ (інв. №1506005), вартістю 1147,00 грн.; пресс КД2128 (інв. №1510733), вартістю 7334,00 грн.; станок заточный 3В633 (інв. №1503661), вартістю 395,00 грн.; линия гальваническая АЛГ-128 (інв. №1430121), вартістю 11372,00 грн.

Згідно п. 2.1. Договору, вступ Орендаря в користування майном починається з моменту підписання акту приймання-передачі.

Акт приймання-передачі підписано представниками ВАТ «Супутник» і ТОВ «Завод металопластикових виробів» та скріплено печатками підприємств 02.04.2007р. (а.с. 16).

Вивезення орендованого Майна Орендодавця та його повернення Орендодавцеві або підприємству, зазначеному Орендодавцем, протягом не більше 1 місяця з дати закінчення або припинення Договору оренди, проводиться Орендарем (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 10.1. Договору, строк дії Договору становить з 15.03.2007р. по 15.03.2012р.

Додатковою угодою від 09.03.2012р. строк дії Договору продовжено до 31.12.2012р.

Згідно п. 10.6. Договору дія Договору закінчується в разі закінчення строку оренди.

Листом вих. №102 від 11.12.2013р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою повернути у строк до 05.01.2014р. орендоване майно у зв'язку із закінченням 31.12.2013р. строку дії Договору оренди б/н від 15.03.2007р. (а.с.18).

Зазначений Лист про повернення орендованого майна направлено ПАТ «Супутник» на адресу ТОВ «Завод металопластикових виробів» цінним листом 11.12.2013р., що підтверджено відповідним фіскальним чеком та штемпелем поштового відділення (а.с.19).

Однак Відповідачем Лист вих.. №102 від 11.12.2013р. залишено без відповіді, майно до теперішнього часу не повернуто, у зв'язку з чим ПАТ «Супутник» звернувся до суду з вимогою зобов'язати Відповідача повернути майно.

Дослідивши надані сторонами письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором; якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статей 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язані; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без підстави, встановленої законом, договором і т. інш.

Оскільки Відповідач набув та зберіг у себе майно за рахунок Позивача без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), то він зобов'язаний повернути позивачу це майно.

Проте, в порушення вимог чинного законодавства України, Відповідач отримане за Актом прийому-передачі від 02.04.2007р. майно не повернув.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, з урахуванням наведених положень, Позивачем надано всі докази на підтвердження своїх вимог.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, заперечень по суті позовних вимог не надав.

Враховуючи те, що незаконність володіння майном ТОВ «Завод метало пластикових виробів» доведена в судовому порядку, суд вважає позовні вимоги ПАТ «Супутник» обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Супутник» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металопластикових виробів» про зобов'язання повернути майно задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод металопластикових виробів» (69035 м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 32889901) повернути Публічному акціонерному товариству «Супутник» (69076 м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9, код ЄДРПОУ 14312944) майно, передане за Договором оренди майна від 15.03.2007р., а саме: станок круглошлифовальный 3М152В (інв. №1503634); станок трубогибочный ГСТМ (інв. №1506005); пресс КД2128 (інв. №1510733); станок заточный 3В633 (інв. №1503661); линия гальваническая АЛГ-128 (інв. №1430121).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод металопластикових виробів» (69035 м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 32889901) на користь Публічного акціонерного товариства «Супутник» (69076 м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9, код ЄДРПОУ 14312944) 1 827 (одн6у тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення суду оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 17.03.2014р.