Рішення

від 12.03.2014 по справі 905/50/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.2014 Справа № 905/50/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудівельний завод», м.Луганськ (ідентифікаційний код 32202369)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг-Бетон», м.Донецьк (ідентифікаційний код 36443549)

про стягнення 100000,00грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудівельний завод», м.Луганськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг-Бетон», м.Донецьк про стягнення 100000,00грн.

Ухвалою від 10.01.2014р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/50/14.

Ухвалою від 18.02.2014р. господарським судом продовжено строк розгляду спору у справі №905/50/14 на п'ятнадцять днів за клопотанням позивача на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №6 від 21.03.2012р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 100000,00грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №6 від 21.03.2012р., специфікації №1, додаткової угоди №1 від 14.08.2013р. до договору, листів №355 від 28.09.2012р., 365 від 05.10.2012р., №418 від 24.10.2012р., банківських виписок.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України.

18.02.2014р. позивачем до суду надано письмові пояснення, за якими зазначено, що після порушення провадження, а саме 26.01.2014р. боржник частково погасив заборгованість на суму 50000,00грн. Також зазначив, що відповідно до п.1 додаткової угоди №1 від 14.08.2013р. до договору поставки від 21.03.2013р. №6 та специфікації №1 від 21.03.2013р. товар повинен бути відвантажений постачальником покупцю після повної оплати товару.

18.02.2014р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній визнає позовні вимоги частково у розмірі 50000,00грн., оскільки суму боргу у розмірі 50000,00грн. відповідачем перераховано позивачу платіжним дорученням №243 від 24.01.2014р. На підтвердження своїх доводів відповідачем надано для долучення до матеріалів справи копії платіжних доручень.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

21.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудівний завод» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біг Бетон» (покупець) укладено договір №6 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язаний виготовити оздоблювальну машину СМЖ-461 в кількості однієї одиниці, в подальшому іменується товар, а покупець в свою чергу, зобов'язується прийняти виготовлений товар та оплатити за нього визначену цим договором ціну (п.1.1. Договору).

За п.10.3. Договору цей договір діє з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору, а по гарантійним зобов'язанням постачальника - до спливу гарантійного строку.

Відповідно до п.3.1. Договору ціна цього договору складає 500000,00грн., в тому числі ПДВ 83333,33грн.

Згідно з п.3.2. Договору ціна на товар є твердою та зміні не підлягає.

Пунктом 3.3. Договору в редакції додаткової угоди №1 від 14.08.2013р. встановлено, що оплата товару здійснюється в три етапи:

1-й етап - попередня оплата у розмірі 30% вартості товару, що складає 150000,00грн. в тому числі ПДВ 25000,00грн. Оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору та направлення покупцю рахунка-фактури як вимогу на оплату засобами факсимільного зв'язку та/або електронного зв'язку та/або вручення нарочно;

2-й етап - попередня оплата у розмірі 30% від вартості товару, що складає 150000,00грн.в тому числі ПДВ 25000,00грн., оплата здійснюється через 20 календарних днів після виконання покупцем першого етапу з оплати товару;

3-й етап - залишкові 40% вартості товару, що складає 200000,00грн.в тому числі 33333,33грн. в строк до 31.12.2013р. на умовах розстрочки платежу рівними частинами в наступному порядку:

- 50000,00грн. в строк до 01.09.2013р.,

- 50000,00грн. в строк до 01.10.2013р.,

- 50000,00грн. в строк до 01.11.2013р.,

- 50000,00грн. в строк до 31.12.2013р.

У випадку якщо покупець не сплатив яку-небудь частину розстроченого платежу в повній мірі в зазначений строк, визначений сторонами, то він втрачає право на подальшу розстрочку оплати вартості товару та зобов'язується сплатити залишкову суму 3-го етапу в повному обсязі протягом 2-х робочих днів з дня закінчення останнього дня строку оплати частини розстроченого платежу, за яким покупець допустив прострочку.

Товар відвантажується постачальником на умовах визначених договором протягом 2-х робочих днів з дня оплати покупцем постачальнику повної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, покупець сплатив постачальнику грошові кошти за Договором у розмірі 400000,00грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення №1437 від 30.08.2013р., №1641 від 30.09.2013р., №1726 від 04.05.2012р., №1293 від 11.04.2012р.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, несплаченою залишилась у встановлені Договором строки сума попередньої оплати у розмірі 100000,00грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вище зазначалось сторонами, 24.01.2014р. відповідач сплатив на користь позивача за Договором грошові кошти у розмірі 50000,00грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №243 від 24.01.2014р.

Заперечень сторін щодо помилкового зарахування грошових коштів чи надходження цих коштів в погашення іншого боргу, ніж той, що виник в рамках даної позовної заяви суду не представлено.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем частково погашено суму заборгованості за вищевказаним Договором в розмірі 50000,00грн.

За приписами п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного, з огляду на часткове погашення суми заборгованості відповідачем перед позивачем суми основної заборгованості, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Доказів оплати залишкової суми попередньої оплати сторонами суду не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 50000,00грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст. 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі №905/50/14 в частині стягнення 50000,00грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудівельний завод», м.Луганськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг-Бетон», м.Донецьк в частині стягнення 50000,00грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біг-Бетон» (83003, м.Донецьк, просп.Ілліча, буд.19А, кв.107, ідентифікаційний код 36443549) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лисичанський машинобудівельний завод» (91047, м.Луганськ, вул.Краснодонська, буд.5 «в», ідентифікаційний код 32202369) 50000,00грн., судовий збір у розмірі 2000,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 17.03.2014р.

Суддя Ю.В. Сич