Постанова

від 18.03.2014 по справі 904/5660/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 904/5660/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю., суддів -Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. по справі №904/5660/13 за заявою голови ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон Інвест" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон Інвест", -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської від 28.11.2013 року по справі № 904/5660/13 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон Інвест"; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Камертон Інвест"; згідно п.5 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважаються погашеними вимоги: ТОВ "МЕТПРОМІЗОЛ" на суму 361 147, 50 грн.; припинено повноваження ліквідатора у справі № 904/5660/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "КАМЕРТОН ІНВЕСТ" Красько Анжели Анатоліївни; провадження у справі припинено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013р.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013р. скасувати, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.03.2014р. відмовлено у прийнятті касаційної скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в частині оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013р., оскільки вказана ухвала судом апеляційної інстанції не переглядалась.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), в редакції з 19.01.2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

За частиною 1 статті 2 Закону, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до статті 1 Закону (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2013 року прийнято до розгляду заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон Інвест" про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до процедури, передбаченої ст. 95 Закону, яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2013 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон Інвест". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено судове засідання суду на 09.08.2013 року.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Камертон Інвест" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на шість місяців. Ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Красько А.А., якого зобов'язано вчинити певні дії.

22.08.2013 року в газеті "Урядовий кур'єр" № 152 опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013 року затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон Інвест"; ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Камертон Інвест""; згідно п.5 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважаються погашеними вимоги: ТОВ "МЕТПРОМІЗОЛ" на суму 361 147, 50 грн.; припинено повноваження ліквідатора у справі № 904/5660/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "КАМЕРТОН ІНВЕСТ" Красько Анжели Анатоліївни; провадження у справі припинено.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку статті 95 Закону, визначені положеннями частини 3 статті 95 Закону та передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, що узгоджується з нормою частини 1 статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Матеріали справи свідчать, що ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон Інвест" повідомлено Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська про припинення підприємницької діяльності товариства та направлено до ДПІ заяву за формою № 8-ОПП про зняття з обліку платника податків, а також проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Камертон Інвест" від 18.07.2013р., що підтверджується листом № 18/07-1 від 18.07.2013р., описом вкладення та фіскальним чеком органу поштового зв'язку від 19.07.2013р.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська в порядку вимог частини 3 статті 95 Закону не зверталась із заявою до господарського суду з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камертон Інвест" по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів). В своєму листі № 6204/10/10-012 від 02.10.2013 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська повідомила ліквідатора, що станом на час направлення листа за боржником податковий борг відсутній.

Таким чином, органи державної податкової служби були належним чином повідомлені про порушення провадження по справі про банкрутство ТОВ "Камертон Інвест" та мали можливість звернутись до суду з кредиторськими вимогами до боржника та набути статус сторони по справі, а саме - кредитора боржника.

Як встановив суд апеляційної інстанції, Державна податкова служба у Ленінському районі м. Дніпропетровська з заявою про кредиторські вимоги до боржника не зверталась, доказів направлення наказу для проведення податкової перевірки ТОВ "Камертон Інвест" суду не надала, вимоги про надання документів банкрута для перевірки ліквідатору не направляла.

Також, в апеляційній та касаційній скаргах заявник не вказує на наявність у боржника будь-якої податкової заборгованості.

Між тим, орган державної податкової служби у ліквідаційній процедурі боржника не позбавлений та має право здійснити податкову перевірку, у тому числі після прийняття постанови про визнання боржника банкрутом. У разі ж виявлення порушень вимог податкового законодавства та заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) податковий орган має право заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі заяви із кредиторськими вимогами. При цьому Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська у разі незгоди з відмовою ліквідатора боржника надати документи для перевірки, не позбавлена права оскаржити відповідні дії у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська не є учасником справи про банкрутство, статусу кредитора у справі не набула, доказів в підтвердження того, що прийнята господарським судом ухвала про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та припинення провадження у справі стосується прав і обов'язків Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська або порушує її права, остання не надала.

Пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому статтею 80 ГПК на підставі статей 91 та 107 ГПК як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах. В інших випадках такі скарги повертаються без розгляду. Це стосується і скарг зазначених осіб на такі ухвали.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 ГПК України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції правомірно припинив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013р, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2014 року немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.01.2014р. по справі №904/5660/13 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Погребняк В.Я.