Рішення

від 17.03.2014 по справі 910/1481/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1481/14 17.03.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Манхеттен"

До Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення заборгованості

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача Кисельов Ю.Ф. за довіреністю від 12.02.2014

Яцик П.М. за довіреністю

Від відповідача Кузікова А.С. за довіреністю від 14.02.2014

В судовому засіданні 17.03.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Манхеттен" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою вих.№39 від 31.01.2014 до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині оплати підрядних робіт, відповідно до договору підряду № ПЗ/НРП-131473/НЮ від 09.07.2013 внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованості у розмірі 174 144,06 грн.

Ухвалою від 04.02.2014 суддею Дупляк О.М. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.02.2014.

У судове засідання 17.02.2014 з'явились представники сторін, проте витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі матеріалів не надали.

Суддя Дупляк О.М. у судовому засіданні 17.02.2014 заявила самовідвід з тих підстав, що її близький родич є відповідальним працівником юридичної особи, яка є одним з учасників судового процесу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2014, заяву судді Дупляк О.М. про самовідвід було задоволено, справу №910/1481/14 передано для визначення іншого складу суду у порядку, встановленому ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.

За результатом проведення повторного автоматичного розподілу, справу №910/1481/14 передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014 суддею Лиськовим М.О. справу № 910/1556/14 прийнято до провадження , розгляд справи призначено на 17.03.2014.

В судове засідання, призначене на 17.03.2014, з'явився представник позивача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав додаткові документи.

В судове засідання, призначене на 17.03.2014, з'явився представник відповідача, просив зменшити суму штрафних санкцій та надав додаткові документи.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.07.2013 між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник), було укладено договір підряду № ПЗ/НРП-131473/НЮ (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).

Згідно умов п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язується надати послуги пов'язані з обстеженням, оцінкою технічного стану та паспортизацією будівель та споруд, виготовити технічні паспорта будівель, здати результат робіт у встановлений умовами цього Договору термін, а Замовник зобов'язується надати проектну документацію, прийняти закінчені роботи та оплатити їх.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 5.2 Договору встановлено термін дії договору з моменту підписання до 31.12.2013.

Згідно п. 2.1 Договору та протоколу узгодження договірної ціни вартість робіт по договору підряду складає 209 554,84 грн.

На підставі Договору та погодженого між сторонами календарного плану робіт Підрядник взяті на себе зобов'язання виконав, а саме було виконано роботу з обстеження, оцінки технічного стану та підготовки матеріалів для заповнення паспортів технічного стану будівель і споруд Замовника. Вказані роботи були прийняті відповідачем, що підтверджується Актами здачі - приймання за Договором та накладної про передачу науково-технічної документації від 18.11.2013.

В жовтні 2013 року Замовник частково розрахувався із Виконавцем, перерахувавши кошти в сумі 40 000 грн.

Таким чином, враховуючи, що строк виконання за вказаним договором настав, відповідач розрахувався із позивачем частково, залишилась не виплаченою заборгованість в сумі 169 554,84 грн.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, в матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2014 підписаний та скріплений печатками обох сторін, відповідно до якого у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 169 554,84 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 169 554,84 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечується, строк оплати послуг, у відповідності до Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 169 554,84 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 4 589,58 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення, відповідно до п. 8.3 Договору.

Відповідач заперечує щодо стягнення пені у вказаному розмірі, та посилаючись на скрутне матеріальне становище просить суд зменшити розмір пені до 100 грн.

Однак, суд проаналізувавши вказані доводи відповідача, приходить до висновку, що доказів в підтвердження викладених у відзиві обставин відповідачем до суду не подано, а посилання на важкий фінансовий стан не підтверджений належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.1 Договору розрахунки між сторонами провадяться після підписання акту задачі-приймання роботи не пізніше 15 банківських днів. Так, Акт здачі-приймання науково-технічної продукції, проектної продукції за Договором від 09.07.2013 на суму 169 554,84 грн. складено 18.11.2013. Таким чином, дата початку нарахування пені є 04.12.2013, а не 19.10.2013 як зазначає позивач.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд перераховує суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача.

Розрахунок суми пені

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 169554.84 04.12.2013 - 03.02.2014 62 6.5000 % 0.036 %* 3744.14 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 3744.14 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м. Київ, вулиця Лисенка, будинок 6; ідентифікаційний код: 04713033) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манхеттен" (04119, м.Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 36; ідентифікаційний код 30219695) 169 554 (сто шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 84 коп. - основного боргу, 3 744 (три тисячі сімсот сорок чотири) грн. 14 коп. - пені та 3 465 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 82 коп. - суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 20.03.2014

Суддя М.О. Лиськов