ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.03.2014 р. Справа № 914/434/14
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод залізобетонних виробів», м. Дрогобич
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ексклюзивбуд», м. Дрогобич
про: стягнення 18607,37 грн. заборгованості
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Емха Л.М.
Представники сторін:
від позивача: Бичко О.І. (довіреність № 21 від 28.01.2014 року)
від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 18.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ексклюзивбуд» про стягнення 18607,37 грн. заборгованості.
Ухвалою суду від 13.02.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.03.2014 року. Ухвалою суду від 04.03.2014 року розгляд справи відкладено на 18.03.2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем в частині оплати вартості поставленого позивачем товару.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості не подав, поважності причин невиконання вимог ухвал суду не повідомив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Публічне акціонерне товариство «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» поставив представнику за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ексклюзивбуд» продукцію на загальну суму 17799,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № РН-0001261 від 24.07.2012 р. на суму 3120,00 грн., № РН-0001263 від 24.07.2012 р. на суму 3120,00 грн., № РН-0001267 від 24.07.2012 р. на суму 3120,00 грн., № РН-0001272 від 24.07.2012 р. на суму 3510,00 грн., № РН-0001273 від 24.07.2012 р. на суму 3546,00 грн., № РН-0001297 від 26.07.2012 р. на суму 1383,00 грн., а також копіями довіреностей на одержання матеріальних цінностей № 12 від 19.07.2012 р. та № 3 від 26.07.2012 р.
Отримавши товар, відповідач не провів оплати його вартості, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 17799,00 грн.
28.02.2013 року позивачем на адресу відповідача скеровано претензію № 35 з вимогою про сплату боргу в сумі 17799,00 грн.
У відповідь на претензію відповідач 06.03.2013 року надіслав позивачу лист № 93-1/07-30, відповідно до якого визнав заборгованість та зобов'язався сплатити борг до червня 2013 року.
У зв'язку з тим, що жодних коштів на рахунок позивача не надходило, останній 24.07.2013 року повторно звернувся до відповідача з претензією № 128 про сплату боргу в сумі 17799,00 грн.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.
Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами мала місце позадоговірна поставка товару. Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 17799,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними. Однак, відповідач своїх зобов'язань в частині оплати вартості поставленого товару не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 17799,00 грн.
Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.
З листа № 93-1/07-30 від 06.03.2013 року у відповідь на претензію № 35 від 28.02.2013 року вбачається, що відповідач наявну заборгованість визнав в повному обсязі.
Окрім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 808,37 грн.
Відповідач у свою чергу проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 18607,37 грн., з яких: 17799,00 грн. - основний борг, 808,37 грн. - 3 % річних.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на нього в повному обсязі.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 610, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 180, 181, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Ексклюзивбуд» (82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. М. Павлика, будинок 64; ідентифікаційний код юридичної особи 33678478) на користь Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод залізобетонних виробів» (82103, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Фабрична, будинок 61; ідентифікаційний код юридичної особи 05505495; р/р 26009132100176 в Дрогобицькій філії АТ Укрінбанк, МФО 300142) 17799,00 грн. основного боргу, 808,37 грн. 3 % річних та 1827,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.03.2014 р.
Суддя Кидисюк Р.А
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2014 |
Оприлюднено | 21.03.2014 |
Номер документу | 37713146 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Кидисюк Р.А
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні