Рішення

від 18.03.2014 по справі 914/496/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2014 р. Справа № 914/496/14

За позовом: Служби автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄФОБС Захід», м. Львів

про: стягнення 17 520,97 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Лущак О.Є. (довіреність № 01н-11/18-05 від 09.01.2014 р.)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 18.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Служби автомобільних доріг у Львівській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄФОБС Захід» про стягнення 17 520,97 грн. заборгованості за спожиті комунальні послуги.

Ухвалою суду від 17.02.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 04.03.2014 року. Ухвалою суду від 04.03.2014 року розгляд справи відкладено на 18.03.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов договорів від 27.01.2012 року про відшкодування витрат балансоутримувача за спожиту орендарем теплову енергію, про відшкодування витрат балансоутримувача за спожиті орендарем послуги водопостачання та водовідведення, відшкодування витрат балансоутримувача за спожиту орендарем електричну енергію, про відшкодування витрат балансоутримувача за спожиті послуги з охорони приміщення в частині відшкодування вартості спожитих комунальних послуг.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

27.01.2012 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄФОБС ЗАХІД» (Орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна - вбудованих нежитлових приміщень № 19, загальною площею 61,3 кв. м., які розміщені на першому поверсі п'ятиповерхової будівлі, за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 54, що знаходиться на балансі Служби автомобільних доріг у Львівській області (Договір оренди).

На підставі вказаного Договору оренди між Службою автомобільних доріг у Львівській області (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄФОБС ЗАХІД» (Орендар) були укладені 4 договори від 27.01.2012 року про відшкодування витрат балансоутримувача за спожиту орендарем теплову енергію, про відшкодування витрат балансоутримувача за спожиті орендарем послуги водопостачання та водовідведення, відшкодування витрат балансоутримувача за спожиту орендарем електричну енергію, про відшкодування витрат балансоутримувача за спожиті послуги з охорони приміщення (далі по тексту - Договори).

Зазначені Договори припинили свою дію 09.12.2013 року згідно Акту опису й арешту майна (виселення ТзОВ «ЄФОБС ЗАХІД») на підставі рішення господарського суду Львівської області від 24.09.2013 року у справі № 914/2949/13.

Станом на 09.12.2013 року у відповідача існує заборгованість перед позивачем по відшкодуванню витрат за спожиті комунальні послуги в сумі 16884,01 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями розрахунків, рахунків заборгованості комунальних послуг та актом звіряння розрахунків.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 636,96 грн. пені.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

У відповідності до ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договірні відносини сторін виникли на підставі договорів від 27.01.2012 року про відшкодування витрат балансоутримувача за спожиту орендарем теплову енергію, про відшкодування витрат балансоутримувача за спожиті орендарем послуги водопостачання та водовідведення, відшкодування витрат балансоутримувача за спожиту орендарем електричну енергію, про відшкодування витрат балансоутримувача за спожиті послуги з охорони приміщення.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п.2.3. Договорів Балансоутримувач зобов'язаний щомісяця, до 8-го числа місяця наступного за звітним, надавати Орендарю розрахунок та рахунок на оплату сум відшкодування вартості частки спожитих ним комунальних послуг.

До матеріалів справи долучені копії розрахунків та рахунків на оплату сум відшкодування вартості спожитих орендарем комунальних послуг, що підтверджують суму заборгованості в розмірі 16884,01 грн.

Згідно з п.3.1. вказаних Договорів Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату сум відшкодування за спожиті комунальні послуги.

02.10.2013 року позивач звертався до відповідача з претензією № 01-3584/18-05 з вимогою погасити наявну заборгованість за Договором оренди та Договорами про відшкодування витрат балансоутримувача за спожиті орендарем комунальні послуги.

Всупереч зазначеному відповідач не відшкодував позивачу вартість спожитих комунальних послуг.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Пунктами 5.1. Договорів встановлено, що за порушення терміну сплати сум відшкодування Орендар сплачує Балансоутримувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день оплати.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 16884,01 грн. основного боргу та 636,96 грн. пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄФОБС Захід» (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, будинок 54; ідентифікаційний код юридичної особи 37613702; р/р 5577212919086499 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 325321) на користь Служби автомобільних доріг у Львівській області (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, будинок 54; ідентифікаційний код юридичної особи 25253009; р/р 37125008000598 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014) 16884,01 грн. основного боргу, 636,96 грн. пені та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19.03.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А