Постанова

від 18.03.2014 по справі 821/205/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/205/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тягінське хлібоприймальне підприємство" до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тягінське хлібоприймальне підприємство" (далі - позивач, ТОВ "Тягінське ХПП") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Новокаховська ОДПІ), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.10.2013 року №0000782200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток всього на загальну суму 7941,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 6353,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1588,00 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив про неправомірне визначення ТОВ "Тягінське ХПП" грошового зобов'язання по податку на прибуток за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням, оскільки висновки податкового органу щодо нереальності господарської операції ТОВ "Тягінське ХПП" з його контрагентом ТОВ "Херсон ПАК" щодо отримання послуг ґрунтуються на неналежних доказах, а саме акті перевірки вказаного контрагента позивача. При цьому, позивач вказує, що первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо отримання послуг оформленні у відповідності до вимог податкового законодавства, що не заперечується відповідачем, а тому слід вважати, що підприємством дотримано вимоги чинного законодавства щодо формування валових витрат. Крім цього, позивач зазначив, що реальність здійснення вказаної господарської операції підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких зазначає про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки в ході перевірки позивача встановлено документування господарської операції між ТОВ "Тягінське ХПП" з його контрагентом ТОВ "Херсон ПАК" з надання послуг по оформленню карантинного сертифікату сої без фактичного її виконання, а тому податковим органом правомірно зменшено позивачу валові витрати на 30250,00 грн. та донараховано податок на прибуток у сумі 6 353,00 грн.

В судове засідання, призначене на 18 березня 2014 року, представники сторін не з'явилися.

27 лютого 2014 року представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

18 березня 2014 року представник відповідача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Тягінське хлібоприймальне підприємство" зареєстроване 25.09.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, та перебуває на обліку платників податків в Бериславському відділенні Новокаховської ОДПІ.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ТОВ "Тягінське ХПП" здійснює види діяльності за КВЕД-2010, а саме: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 10.61 виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, 46.11 діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 52.10 складське господарство.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 2 квартал 2013 року фахівцями податкового органу було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Тягінське ХПП" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 09.07.2013 року №159/22/30039765 (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту є встановлені порушення, зокрема:

1) ч.5 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Херсон ПАК" при придбанні послуг;

2) п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.14.1.27, 14.1.71, п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, збільшено дохід на суму 574839,50 грн., зменшено витрати на суму 30250,00 грн., донараховано податок на прибуток в сумі 127069,00 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року - 127069,00 грн.

На підставі вказаних висновків податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 22.07.2013 року №0000672200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у сумі 127069,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 31767,00 грн.

Дане податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в апеляційному порядку і за результатом розгляду скарги ДПІ було скасовано податкове повідомлення - рішення від 22.07.2013 року №0000672200 та прийнято нове податкове повідомлення - рішення від 15.10.2013 року №0000782200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток всього на загальну суму 7941,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 6353,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1588,00 грн., яке є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Спірні правовідносини у перевіряємому періоді були врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ ( далі - Податковий кодекс України).

Виходячи зі змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Для визначення підстав для формування складу валових витрат по проведеним господарським операціям з постачальниками необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав:

- здійснення операції з придбання товарів, виконаних робіт, наданих послуг та їх оплата (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України);

- наявність належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат (п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України);

- придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

З аналізу вказаних норм Податкового кодексу України вбачається, що право платника податку на включення сум до складу валових витрат за вчиненими господарськими операціями обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження первинними документами, виписаними постачальником - платником податку, суми сплаченої вартості придбаних товарів. Ці обставини відповідно до частини 1 статті 138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань внаслідок вчинення нереальних господарських операцій.

Судом встановлено, що правова позиція податкового органу, яка покладена в основу донарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток, полягає у тому, що позивач незаконно включив до складу валових витрат вартість послуг, отриманих від ТОВ "Херсон ПАК", оскільки вказана господарська операція є нереальною, що підтверджується актом перевірки контрагента ТОВ "Херсон ПАК" №2340/7/15-311 від 31.05.2012 року, яким встановлено ознаки фіктивності та нереальності здійснення господарської діяльності ТОВ "Херсон ПАК" та його контрагентами-постачальниками, покупцями, у зв'язку з чим податковий орган, керуючись п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановив завищення валових витрат на суму 30250,00 грн.

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем до складу витрат вартості отриманих послуг на підставі договірних відносин із ТОВ "Херсон ПАК", суд встановив наступне.

Як зазначається на стор. 20 акту перевірки, згідно договору №01/09-15/179 від 12.03.2012 року ТОВ "Тягінське ХПП" в березні 2012 року придбало у ТОВ "Херсон ПАК" послуги по оформленню карантинного сертифікату сої (1650 т*18,33 грн.) на суму 30250,00 грн., ПДВ 6050,00 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 13.03.2012 року №101. Розрахунки за надані послуги проводились у безготівковій формі, відповідно до виписок банку за березень 2012 року.

Отже, судом встановлено, що виконання господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджується належним чином оформленими первинними документами щодо отримання товару та його оплати, що не заперечується податковим органом та відповідно до вищевказаних норм Податкового кодексу України є підставою для віднесення позивачем сплаченої суми послуг по оформленню карантинного сертифікату до складу валових витрат.

Щодо висновку податкового органу про нереальність здійснення вказаної господарської операцій, то суд відмічає, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30.10.2012 року, яка набрала законної сили 26.02.2013 року згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 року, по справі №2а-4085/12/2170, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 06.07.2012 року № 0000771600 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 6050,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 1512,00 грн., у зв'язку з підтвердженням реальності господарської операції між ТОВ "Тягінське ХПП" та ТОВ "Херсон ПАК", яка є предметом розгляду у даній справі. Вказані висновки судів першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на встановлених під час розгляду справи №2а-4085/12/2170 обставинах щодо фактичного виконання умов договору з сертифікації вантажу №01/09-15/179 від 12.03.2012 р., укладеного між ТОВ "Тігінське ХПП" та ТОВ "Херсон ПАК", щодо надання послуг з оформлення карантинного сертифікату на суму 36300,00 грн., у т.ч. ПДВ 6050,00 грн. При цьому, було встановлено, що на час укладання та виконання господарських зобов'язань ТОВ "Херсон ПАК" був належним чином зареєстрованим та відносився до платників податку на додану вартість, при цьому податковим органом не було надано належних доказів, що ТОВ "Херсон ПАК" було фіктивним підприємством.

З огляду на викладене та враховуючи, що реальність господарської операції між ТОВ "Тягінське ХПП" та ТОВ "Херсон ПАК" у 1 кварталі 2012 року, була підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили 26.02.2013 року по адміністративній справі №2а-4085/12/2170, а правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат вартість отриманих від ТОВ "Херсон ПАК" послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами, тому суд приходить до висновку про неправомірне нарахування позивачу грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 6 353,00 грн.

Додатково суд відмічає, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, посилання ДПІ на акт перевірки контрагента ТОВ "Херсон ПАК" №2340/7/15-311 від 31.05.2012 року, як доказ безпідставного формування позивачем валових витрат внаслідок вчинення господарської операції позивача з контрагентом ТОВ "Херсон ПАК", не може бути безперечним доказом вказаного порушення без врахування в сукупності інших доказів реального здійснення господарської операції та оформлення належним чином первинних документів.

Суд відмічає, що акти податкових перевірок контрагента позивача не є підставою для визнання показників звітності позивача непідтвердженими, тому як доказами порушення правил податкової звітності є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Суд відмічає, що подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

За таких обставин висновок податкового органу про нереальний характер спірної операції з надання послуги позивачеві ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи.

Згідно з ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 15.10.2013 року №0000782200, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Тягінське хлібоприймальне підприємство".

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.10.2013 року №0000782200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 6353,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1588,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тягінське хлібоприймальне підприємство" (ідентифікаційний код 30039765) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.1