Ухвала

від 20.03.2014 по справі 910/4499/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

20.03.14 № 910/4499/14. Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Іноземного підприємства "Агро - Вільд Україна"

до Державної установи "Інститут охорони грунтів України"

про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації та відкодування матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 18.03.2014 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви № б/н від 18.03.2014 р. "про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації та відкодування матеріальної шкоди", позивач вказав ціну позову в розмірі 50000,00 грн. та в прохальній частини даної позовної заяви заявив наступні позовні вимоги:

- Визнати твердження :

«Аналіз ведення сільськогосподарського виробництва ПСП «Агро-Вільд Україна» свідчить про те, що службові особи підприємства недбало ставляться до збереження родючості ґрунтів, у результаті чого порушуються вимоги чинного законодавства. Так, у ПСП «Агро-Вільд» Україна основна увага приділяється внесенню азотних добрив без внесення фосфорно-калійних»;

«Отже, за результатами проведених розрахунків протягом 2011-2012 років встановлено систематичне тривале зниження родючості земель внаслідок їх безгосподарського використання ПСП «Агро-Вільд Україна», що спричинило ґрунтам шкоду на суму 12,8 млн. гри.» ,

які містяться в листі №361/01 Черкаської філії Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» (вул. Докучаева, 15, с. Холоднянське, Смілянський район, Черкаська обл., 207 31, ідентифікаційний код 38517360) за підписом директора Кривди Ю.І. від 30.08.2013, на ім'я начальника управління СБ України в Черкаській області Криленка В.1., недостовірними та такими, що принижують ділову репутацію Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» (вул. Давиденка, м. Жашків, Черкаська область, 48, 19200, ідентифікаційний код - 33353730) (надалі - Вимога 1);

- Зобов'язати Державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» (вул. О. Теліги, 8, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код - 25835792) спростувати недостовірну інформацію , поширену відносно Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» (вул. Давиденка, м. Жашків, Черкаська область, 48, 19200, ідентифікаційний код 33353730), шляхом відкликання із СБ України листа №361/01 від 30.08.2013 та повідомленням СБ України в Черкаській області про те, що викладена у вказаному листі інформація є недостовірною (надалі - Вимога 2);

- Стягнути з Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» (вул. О. Теліги, 8. м. Київ, 04112, ідентифікаційний код - 25835792) на користь Іноземного підприємства «Агро-Вільд Україна» (вул. Давиденка, м. Жашків, Черкаська область , 48, 19200, ідентифікаційний код - 33353730) матеріальну шкоду у розмірі 50 000,00 (п'ятдесяти тисяч) гривень за послуги ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н.Соколовського» щодо проведення грунтово-агрохімічного обстеження (надалі - Вимога 3).

З 01.11.11р. вступив в силу Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" станом на 01.12.2013 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, т.т. 1218,00 грн.

Згідно абзацу першого частини третьої статті 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У п. 2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України" також зазначено, що у випадку об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною 3 статті 6 Закону сплачується за як ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Крім того, у п. 2.11 вищенаведеної востанови Пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 зазначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог .

Враховуючи викладене, при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 18.03.2014 р., яка одночасно містить дві вимоги немайнового характеру, пов'язані між собою підставами виникнення (Вимога 1, Вимога 2) та вимогу майнового характеру (Вимога 3) позивач повинен був сплатити судовий збір за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру в загальній сумі 4263,00 грн. (1218,00 грн. + 1218,00 грн. + 1827,00 грн.) тоді як фактично сплатив судовий збір в меншому розмірі - в загальній сумі 3045,00 грн. , на підтвердження чого надав суду платіжні доручення № 482 та № 483 від 17.03.2014р.

Отже, до позовної заяви № б/н від 18.03.2014 р. позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Як випливає з вимог ч.1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

На підтвердження надсилання відповідачу копії поданої до суду позовної заяви з додатками позивач залучив до позовної заяви фіскальний чек № 1769 від 18.03.2014 р. та опис вкладення у цінний лист № 010210669984 від 18.03.2014 р.

Натомість, суд звертає увагу, що в описі вкладення у цінний лист № 010210669984 від 18.03.2014 р. зазначено про вкладення у цінний лист " Позовної заяви з додатками. Кількість предметів 1 (32 аркуші)", однак при цьому перелік додатків в описі вкладення у цінний лист не наводиться , що позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем вимог ст. 56 ГПК України стосовно його обов"язку надіслати відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів. В той же час, до поданої до суду позовної заяви № б/н від 18.03.2014 р. додані вказані в ній додатки № № 1 - 14, направлення яких відповідачу фактично позивачем не підтверджується.

Крім того, суд звертає увагу, що в описі вкладення у цінний лист № 010210669984 від 18.03.2014 р. не зазначені реквізити направленої відповідачу позовної заяви (дата та номер (реєстраційний індекс документа)). Натомість відповідно до пункту 4.1 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) (далі - Стандарт) вказані реквізити мають використовуватись при підготовці та оформленні документів, оскільки зазначений Стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи, тощо, створювані в результаті дільності, в тому числі, підприємств усіх форм ласності. В свою чергу, за відсутності зазначення в описі вкланні дати та номера (реєстраційний індексу) позовної заяви, суд не може дійти однозначного висновку про те, що відповідачу згідно опису вкладення у цінний лист № 010210669984 від 18.03.2014 р. направлено саме позовну заяву № б/н від 18.03.2014 р., яку позивач подав до Господарського суду міста Києва.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 1769 від 18.03.2014 р. та опис вкладення у цінний лист № 010210669984 від 18.03.2014 р. в якості належних доказів виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Крім того, в абз. 7 п.п. 3.5 п. 3 наведеної постанови Пленуму ВГСУ визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України.

За наведених обставин, позовна заява № б/н від 18.03.2014 р. та додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду з відповідною позовною заявою слід звернути увагу, що відповідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом" , назви посади , особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа .

Проте додані до позовної заяви № б/н від 18.03.2014 р. копії документів не відповідають зазначеним вище вимогам, а тому не можуть прийняті судом як належні та допустимі докази.

Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега