Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/2128/13-ц
Провадження № 2/382/13/14
РІШЕННЯ
Іменем України
14 березня 2014 року Яготинський районний суд
Київської області у складі:
головуючого судді Литвин Л.І.
при секретарі Чемерис С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яготин справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", с. Капустинці Яготинського району Київської області вул. Гагаріна-1 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", третя особа: відділ державної реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції Київської області, м. Яготин вул. Незалежності-148 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування запису про державну реєстрацію, зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", с. Капустинці Яготинського району Київської області вул. Гагаріна-1, третя особа: Спільне підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області вул. Привокзальна-2 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та зустрічним позовом Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", с. Капустинці Яготинського району Київської області вул. Гагаріна-1, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок,
Встановив:
Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", третя особа: відділ державної реєстраційної служби Яготинського РУЮ про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування запису про державну реєстрацію, в котрому зазначено, що між ТОВ "Агрофірма Дружба" та ОСОБА_1 16 серпня 2006 року, ОСОБА_3 9 жовтня 2008 року, ОСОБА_2 25 грудня 2006 року з кожним окремо, були укладені договори оренди земельних ділянок. Договір оренди землі з ОСОБА_1 зареєстрований у Яготинському районному відділі Київської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області 23 квітня 2007 року за № 040733500644, з ОСОБА_2- 25 грудня 2006 року за № 040633500604, з ОСОБА_3 3 грудня 2008 року за № 040833500007. Вказані договори є чинними, укладеними на строк до 2020 року, не розірваними, не припиненими, не визнаними недійсними. Власниками даних земельних ділянок проведено реєстрацію свого речового права на об'єкт нерухомості у Державній реєстраційній службі Міністерства юстиції України. Оскільки така реєстрація не припиняє дії договору оренди, то може бути підставою для реєстрації оренди, як речового права виключно з позивачем. Проте, відповідачами - власниками земельних ділянок, всупереч вимог ст. 526 ЦК України,ч.2 ст. 24 Закону України "Про оренду землі", умов договору про строк дії договору оренди, про зобов'язання орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватись орендованою земельною ділянкою, були укладені договори оренди з СП ТОВ "Нива Переяславщини", а тому на підставі ч.2 ст. 95, 152 ЗК України, ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду землі", ч.1 ст. 15, ч.1 ст.215, ч.1 ст.203, ч.1 ст. 236 ЦК України, ч.2 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", позивач просив визнати недійсними договори оренди, укладені між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та СП ТОВ "Нива Переяславщини" у 2013 році та скасувати рішення про державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі оспорюваних договорів оренди землі.
В судовому засіданні представник позивачів підтримав вимоги позову, а також додатково пояснив, що позивачами за зустрічним позовом взагалі не вказано, які саме права, свободи чи інтереси позивачів було порушено укладенням оспорюваного договору. Позивачі - орендодавці всупереч договору розпорядились земельними ділянками, отримуючи при цьому від ТОВ «Агрофірма «Дружба» протягом всього часу дії договору (понад 5 років) орендну плату. Крім цього закінчився строк позовної давності, передбачений ч.ч.1,3 ст.261 ЦК України. Уклавши договір понад 5 років тому, оформивши та підписавши його у встановленому порядку, не заперечуючи проти користування своєю земельною ділянкою та отримуючи відповідно орендну плату від ТОВ «Агрофірма «Дружба», власники земельних ділянок не могли не знати про зміст договору, а також про його державну реєстрацію, відмітка про яку міститься на останньому аркуші договору. Як вбачається з договорів, деякі земельні ділянки мали кадастровий номер, відповідно, при реєстрації таких договорів не порушено ні норм Земельного кодексу України, ні Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 2 липня 2003 року № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за № 641/7962, або ж взагалі були належним чином зареєстровані сільською радою. Відсутність (ненадання до суду відповідними державними органами) інформації щодо реєстрації договору жодним чином не свідчить про її непроведення. Позивачі тлумачать відсутність невід'ємних частин договору, як ще одну з підстав для визнання його недійсним., що суперечить вимогам ст.15 Закону України «Про оренду землі». Перелічені ж у ч.4. статті невід'ємні частини договору, по перше - характеризують виключно одну із істотних умов - об'єкт оренди. У сторін договору не виникало жодних сумнівів щодо місця розташування та розміру земельних ділянок, тобто такі істотні умови в договорах є. Власники земельної ділянки на час укладення договору з позивачем мали державні акти про право власності на земельну ділянку. Відповідно до п.п. 1.12.,1.16.,2.1. «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», затвердженої Наказом Держкомзему України № 43 від 04.05.1999 року та зареєстрованому в міністерстві юстиції 04.06.1999 року за № 354/3647, при складанні державного акту уже були складені документи, які визначені ч.4. ст.15 Закону України «Про оренду землі», як невід'ємні частини договору оренди землі. Такі документи зберігаються (п.1.19. Інструкції) у двох примірниках - в органі Держкомзему та у виконавця робіт. Сторони договору також не несуть відповідальності за невчинення реєструючим органом якихось додаткових дій - внесення даних до електронних баз, тощо, і це також не є ознакою недійсності договорів.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник проти позову заперечували та звернулись до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Агрофірма "Дружба", третя особа СП ТОВ "Нива Переяславщини", в котрому зазначено, що 20.03.2013 року СП ТОВ "Нива Переяславщини" та ОСОБА_2,ОСОБА_3, ОСОБА_1 уклали договори оренди земельних ділянок, яким було привласнено кадастрові номери та договори були зареєстровані у Реєстраційній службі Яготинського РУЮ, про що у державному реєстрі земель вчинено відповідні записи. Вимоги позивача - ТОВ "Агрофірма Дружба" ґрунтуються на тому, що протягом 2006-2008 року між ТОВ "Агрофірма Дружба" та ними вже були укладені договори оренди відносно тих же земельних ділянок, які були передані в оренду СП ТОВ "Нива Переяславщини". Вважають, що договори про передачу земельних ділянок в оренду ТОВ "Агрофірма Дружба" є нікчемними та не породжують жодних правових наслідків. Порядок державної реєстрації договорів оренди землі було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.98 № 2073 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі", (втратила чинність 20 липня 2011 року) та наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року № 174 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель", зареєстрованим в Мін"юсті 25.06.2003 року за № 641/7962 (втратив чинність 7 липня 2012 року). Причому вищезазначений Порядок державної реєстрації договорів оренди землі діяв у частині, що не суперечив Земельному кодексу України від 1 січня 2002 року. Порядок не передбачав обов'язковості даних щодо кадастрового номера земельної ділянки. Статтею 202 ЗК України, що набрав чинності 1 січня 2002 року було визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з 2 частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку. Тобто з 1 січня 2002 року під час реєстрації договорів оренди землі дані про кадастровий номер земельної ділянки були обов'язковими для здійснення державної реєстрації. Пізніше з набранням чинності Закону України "Про державний земельний кадастр" були внесені зміни і до ст. 15 Закону "Про оренду землі" та однією з істотних умов договору оренди землі був визначений об'єкт оренди, дані котрого включали в себе кадастровий номер земельної ділянки. Разом з тим, відповідно до абзацу шостого підпункту 1.2 пункту 1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 2 липня 2003 року за № 174 зареєстрованим в Мін"юсті 25 липня 2003 року за № 641/7962, визначено, що Державний реєстр земель -це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК. Пунктами 4.6,9.4.1,12.7.3,12.2,12.3,12.10 зазначеного Тимчасового порядку також передбачалось, що внесення записів реєстрації до книги реєстрації здійснює особа, яка призначається згідно з наказом оператора (реєстратора). У графі 6 книги записів реєстрації послідовно зазначаються кадастровий номер земельної ділянки та її місце розташування. Номер Поземельної книги збігається з кадастровим номером земельної ділянки. Поземельна книга (додаток 4) відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку. Дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних АС ДЗК після внесення записів до книги реєстрації. Поземельна книга зберігається довічно, міститься у папці зі швидкозшивачем. Оформлення Поземельної книги має відповідати вимогам нормативної документації з діловодства. Таким чином, під час проведення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок між відповідачами і ТОВ "Агрофірма"Дружба" не було визначено кадастрових номерів земельних ділянок, в зв'язку з чим не було можливим відкриття Поземельної книги, номер якої повинен збігатись з кадастровим номером земельної ділянки і дані для формування якої вносяться до бази даних АС ДЗК. Крім цього, у графі 6 книги записів реєстрації договорів оренди землі кадастровий номер земельної ділянки також не міг бути зазначений. В силу ст. 202 ЗК України Державний реєстр земель складається з 2 частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку. Статтями 125 та 126 ЗК України визначено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Отже, оскільки державна реєстрація у встановленому законом порядку між ТОВ "Агрофірма Дружба" та відповідачами не відбулась, не були відкриті поземельні книги, дані якої до бази АСДЗК не були внесені, книги записів реєстрації договорів оренди також не містили всупереч закону відомостей щодо кадастрових номерів земельних ділянок, то договори оренди є недійсними. Як вбачається з аналізу договору оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Агрофірма «Дружба» та відповідачем ОСОБА_3, що зареєстрований 03.12.2008 року, що в даному випадку свідчить, що зазначені вимоги в ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону України від 16.09.2008 року № 509-VI вже діяли на час їх реєстрації таких договорів. Всупереч положенням ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в спірних договорах оренди земельних ділянок відсутні такі істотні умови договору передбачені законодавством, а саме: умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Крім того, в акті приймання-передачі земельної ділянки , який є невід»ємною частиною договорів оренди землі відсутня дата його складання. Окремо необхідно відзначити, що відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», невід»ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди, проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. В наданих ТОВ «Агрофірма» Дружба» договорів оренди вбачається, що такі не містять план або схему земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Акт приймання-передачі земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 не містить підпису останнього. Крім того, акт приймання-передачі земельної ділянки, що належить ОСОБА_2 не містить дати його складання. Таким чином, у зв'язку з тим, що у договорах оренди землі, укладених між ТОВ «Агрофірма «дружба» та відповідачами відсутні істотні умови договору оренди та додатки до них, що згідно законодавства є невід»ємною частиною договору оренди землі, акти приймання-передачі земельної ділянки оформлені у порушення норм чинного законодавства, вважають, що зазначене є підставою для визнання таких договорів оренди недійсними. Крім того, статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулюється порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень. Відповідно до зазначеної статті постановою КМУ від 22 червня 2011 року № 703 було затверджено "Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів,необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Згідно п.12 Порядку, під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках), повноважень заявника, відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах, наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону, наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав. Пунктом 23 Порядку встановлено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим порядком (п.26 порядку). У пункті 27 Порядку визначено документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, у підпункті 1 якого зазначено, зокрема, що такими є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат. Частиною 1 ст. 24 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначений виключний перелік підстав відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього закону; 2)об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, звернулася неналежна особа;4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною 9 ст. 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього право набувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим право набувачем; 5-2) заяву про державну реєстрації речових прав, похідних від права власності подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною 9 ст. 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким право набувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у державному реєстрі прав. Частиною 4 вказаної статті передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим законом, заборонена. Враховуючи наявність державної реєстрації укладених в установленому порядку договорів оренди між СП ТОВ "Нива Переяславщини" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначене свідчить, що у відповідності до п. 12 Порядку була проведена відповідна перевірка з метою з'ясування відсутності суперечності між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями та підстав відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, передбачених ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не було встановлено. Зазначене свідчить про правомірність користування спірними земельними ділянками СП ТОВ "Нива Переяславщини" та безпідставність користування ними ТОВ "Агрофірма Дружба". Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних праві і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ними. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. В пункті 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз'яснено, що такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України)…Відповідно до п.5 Постанови № 9 зазначено, що відповідно до ст. 215,216 ЦК України суди розглядають справи за позовами про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтись окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину або відмову в цьому. За змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину недійсним( ч.2 п.2.5.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року № 11). Так як державна реєстрація у встановленому законом порядку між ТОВ "Агрофірма Дружба" та позивачами за зустрічним позовом не відбулась, не були відкриті поземельні книги, дані яких до бази АСДЗК не були внесені, книги записів реєстрації договорів також не містять всупереч закону відомостей щодо кадастрових договорів, невід'ємні частини договорів відсутні, договори оренди є нікчемними, а оскільки між сторонами існує спір щодо нікчемності укладених договорів між ТОВ "Агрофірма Дружба" позивачі за зустрічним позовом просили встановити нікчемність та визнати недійсними вказані договори оренди, укладені з ТОВ "Агрофірма Дружба".
Спільне підприємство ТОВ "Нива Переяславщини" проти позову ТОВ "Агрофірма Дружба" заперечувало та звернулось до ТОВ "Агрофірма Дружба" з зустрічним позовом з тих же підстав та з аналогічними вимогами, що і ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Представник відповідача ТОВ "Агрофірма Дружба" проти зустрічних позовів заперечував з наступних підстав. Позивачами за зустрічними позовами пропущено строк позовної давності. Крім цього, договори ТОВ «Агрофірма «Дружба» з громадянами містять всі істотні умови, визначені чинним на час їх укладення законодавством. Аргументація щодо встановлення нікчемності договорів спростовується наступним: законодавство не відносить до ознак недійсності чи нікчемності правочину відсутність його державної реєстрації, оскільки сторони вільні в своєму праві здійснити таку реєстрацію в будь-який час, реєстрація договорів відбулась у встановленому порядку, про що свідчить відповідний запис на договорах, підпис уповноваженої особи, печатка органу, який провів реєстрацію та номер запису в державному реєстрі земель, факт укладення та реєстрації договорів встановлено рішеннями Яготинського районного суду від 09.11.2012 року та апеляційного суду Київської області від 11.03.2013 року по справі за позовом цих же позивачів до цього ж відповідача про розірвання цих же договорів оренди, що є преюдиційним фактом та не підлягає доказуванню, чинне на той час законодавство не відносило до істотних умов наявність кадастрових номерів. Договори відповідачів за первісним позовом не містять істотної умови щодо передачі права оренди в заставу та внесення до статутного фонду, що також є безумовною підставою для визнання таких договорів недійсними.
Представник третьої особи - відділу державної реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції в судове засідання не з'явився, звернувшись до суду з заявою про розгляд справи у його відсутності.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення, а зустрічні позови СП ТОВ "Нива Переяславщини" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до задоволення не підлягають.
Так, з показів свідка ОСОБА_4, даних в судовому засіданні вбачається, що вона працювала у Яготинському відділі Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру». Оглянувши оригінали договорів оренди, укладених з відповідачами вона впізнає свої підписи на них. В дійсності, під час реєстрації вказаних договорів нею були внесені відповідні відомості до книг записів державної реєстрації договорів оренди, після надання висновку відділом земельних ресурсів. Точний порядок реєстрації договорів, який існував на той час вона на даний час не пам'ятає.
З копій договорів оренди землі, та оглянутих в судовому засіданні їх оригіналів, (а.с. 4,5 т.1,а.с.4,5 т.2, а.с.4.5 т.3) видно, що сторонами по договору є ТОВ "Агрофірма Дружба" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 Укладення договорів оренди датовано, відповідно, 16 серпня 2006 року, 9 жовтня 2008 року та 25 грудня 2006 року. В копіях є відмітки про те, що договір оренди землі з ОСОБА_1 зареєстрований у Яготинському відділі Київської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, відповідно, 23 квітня 2007 року за № 040733500644, з ОСОБА_3-3 грудня 2008 року за № 040833500007, з ОСОБА_2-25 грудня 2006 року за № 040633500604, є відтиски печаток установи, де проведена реєстрація.
З копій договорів оренди, укладених з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 також вбачається, що в них відсутні дані про присвоєння земельним ділянкам кадастрових номерів. З договору укладеного між ТОВ «Дружба» та ОСОБА_3 видно, що об'єктом оренди є земельні ділянки з кадастровими номерами 3225582100:07:003:0043, 3225582100:07:001:0002, а ткаж до договорів оренди не додані копії всіх документів, що є за умовами договорів їх невід'ємною частиною.
З копій договорів оренди землі, укладених між СП ТОВ "Нива Переяславщини" та ОСОБА_3 від 20 березня 2013 року, ОСОБА_2 від 20 березня 2013 року та ОСОБА_1 від 20 березня 2013 року (а.с.31,-32,а.с.41-42, а.с.51-52, 92-93 том 1), видно, що договори мають відмітку про державну реєстрацію у реєстраційній службі Яготинського РУЮ, про що у Державному реєстрі земель вчинені записи, відповідно, 30 травня 2013 року за № 1115184, 8 липня 2013 року за № 1565304, 30 травня 2013 року без зазначення номера, 31 травня 2013 року за № 1132947. До договорів додані документи, які є невід'ємною частиною договору оренди, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, (а.с.39-40,49-50, 60 том 1), земельні ділянки мають кадастрові номери..
З відповіді на запит суду начальника управління Держземагенства в Яготинському районі Київської області від 12 листопада 2013 року (а.с.18,124 т.1) вбачається, що інформація про зареєстровані договори між ТОВ «Агрофірма «Дружба» та відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - власниками земельних ділянок, у відділі Держземагенства в Яготинському районі відсутня та в Державному земельному кадастрі відсутня.
З відповіді на запит суду Київської обласної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" від 13 листопада 2013 року (а.с.122) видно, що надання відомостей з Державного земельного кадастру про об'єкти Державного земельного кадастру, та відмови у їх наданні, витягів з Державного земельного кадастру про будь-яку земельну ділянку в межах державного кордону належить до компетенції Державних кадастрових регістраторів Держземагенства та його територіальних органів. Структурними підрозділами Центру ДЗК передані за актами приймання-передачі до територіальних органів Держземагенства України всі наявні Книги реєстрації та Поземельні книги.
З відповіді реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції Київської області від 4 грудня 2013 року № 156 ( а.с.123) вбачається, що книги записів реєстрації договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, технічна документація для огляду, другі примірники договорів оренди, укладених між ТОВ «Агрофірма «Дружба» та ОСОБА_3 9 жовтня 2008 року у реєстраційній службі відсутні.
В силу ст.ст. 125, 126 ЗК України, що набрав чинності 1 січня 2002 року право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Статтею 202 цього Кодексу було визначено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок: б) поземельної книг, яка містить відомості про земельну ділянку. Таким чином, державна реєстрація договорів оренди після набрання ЗК України чинності повинна була здійснюватись в книзі записів реєстрації договорів із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, яка була складовою частиною Державного реєстру земель.
Правила реєстрації саме договорів оренди землі були врегульовані окремими підзаконними нормативно - правовими актами: Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.98 № 2073 "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі ", (втратила чинність 20 липня 2011 року) та наказом Держкомзему України від 02.07.2003 №174 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель", зареєстрованим в Мін'юсті 25.06.2003 р. за № 641/7962, (втратив чинність 7 липня 2012 року).
Причому вищезазначений Порядок державної реєстрації договорів оренди землі діяв у частині, що не суперечив Земельному кодексу України від 1 січня 2002 року. Сам порядок не передбачав обов'язковості даних щодо кадастрового номера земельної ділянки, але в силу ст.. 202 ЗК така реєстрація повинна була вже здійснюватись в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок. Органами реєстрації спочатку виступали виконавчі комітети сільської, селищної та міської рад за місцем розташування земельної ділянки. Протягом 2003 - 2010 років, такими органами стали регіональні відділення державного підприємства Центр ДЗК. Тобто, з 1 січня 2002 року під час реєстрації договорів оренди землі дані про кадастровий номер земельної ділянки були обов'язковими для здійснення державної реєстрації договорів. Пізніше, з набранням чинності Закону України "Про Державний земельний кадастр" були внесені зміни і до ст. 15 Закону "Про оренду землі" , та однією з істотних умов договору оренди землі був визначений об'єкт оренди, дані котрого включали в себе кадастровий номер земельної ділянки, (в редакції Закону N 3613-VI ( 3613-17 ) від 07.07.2011
Судова практика у роз'ясненні поняття правочин виходить з того, що правочин це правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст.. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 4 ЦК України …актами цивільного законодавства є також інші закони України…, постанови Кабінету Міністрів..., акти органів державної влади України, що видаються у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законом.
Згідно ч.1,ч.2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами ) вимог, які встановлені чистинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У такому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.
В силу ст.ст.215 і 216 ЦК України суди вправі розглядати позови про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про встановлення нікчемності правочину і застосування наслідків його недійсності.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" містить роз'яснення , що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтись окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних праві і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ними. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. В пункті 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснено, що такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України)…
В силу ст.15 Закону України "Про оренду землі " відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею…є підставою для визнання договору оренди землі недійсним. Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі, акт приймання-передачі об'єкта оренди, проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
Пунктом 9 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі також передбачалось, що відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених пунктом 8, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону України "Про оренду землі" є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України.
Разом з тим, Верховним Судом України в постанові від 25 грудня 2013 року (справа № 6-94цс 13) висловлена правова позиція, що виходячи з того, що відповідно до ст.. 15 ЦК України та ст.. 3 ЦПК України у порядку цивільного судочинства підлягає захисту саме порушене право, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавців у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених ст.. 15 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 151-ХІУ «Про оренду землі», визначити істотність цих умов, а також з'ясувати у чому полягає порушення їх законних прав.
Верховний Суд України 18 грудня 2013 року та 25 грудня 2013 року, розглянувши справи № 6-127 цс13, № 6-118 цс13 прийняв постанови , в яких зробив такий правовий висновок. Відповідно до ч.1 ст.638 та ч.3 ст.640 ЦК України (в редакції, чинній до1 січня 2013 року) договір оренди земельної ділянки вважається укладеним з моменту його державної реєстрації. При вирішенні судом спору про визнання такого договору недійсним з підстав відсутності у сторони волі на його укладення, правове значення має наявність такої волі на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору, а не на момент його державної реєстрації. Одностороння незгода сторони з реєстрацією раніше підписаного нею договору не передбачена ч.3 ст.203 та ч.1 ст.215 ЦК як підстава для визнання договору недійсним.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюються шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що між ТОВ "Агрофірма Дружба" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були укладені договори оренди землі, відповідно, 16 серпня 2006 року, 9 жовтня 2008 року та 25 грудня 2006 року. Договори оренди землі з ОСОБА_1 зареєстрований у Яготинському відділі Київської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області 23 квітня 2007 року за № 040733500644, з ОСОБА_3-3 грудня 2008 року за № 040833500007, з ОСОБА_2-25 грудня 2006 року за № 040633500604. Вказані договори є діючими на даний час, є не розірваними, не припиненими, не визнаними недійсними. Всупереч вимогам ст.526 ЦК України, ч.2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», умов договору про строки дії договору оренди, про зобов'язання орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватись орендованою земельною ділянкою, власники земельних ділянок під час дії договору уклали договори оренди з СП ТОВ «Нива Переяславщини», в зв'язку з чим вказані договори є недійсними та реєстрація речового права оренди підлягає скасуванню. Відсутність кадастрових номерів земельних ділянок на момент укладення договорів оренди між ТОВ «Дружба» та ОСОБА_2, ОСОБА_1, також відсутність всіх документів, що обумовлені договорами оренди як їх невід'ємні частини, відсутність у договорі, укладеному із ОСОБА_3 такої істотної умови як « умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки» не порушили прав орендодавців, власників земельних ділянок, а тому зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до задоволення не підлягає. В задоволенні зустрічного позову СП ТОВ "Нива Переяславщини" необхідно відмовити, оскільки на час укладення договорів оренди земельних ділянок між ТОВ "Агрофірма Дружба" та землевласниками будь - які права позивача не були порушені. Крім цього, СП ТОВ "Нива Переяславщини" не є стороною цих договорів.
Дійшовши такого висновку, суд приймає до уваги наступне.
Під час проведення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок між відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та позивачем ТОВ "Агрофірма Дружба" не було визначено кадастрових номерів земельних ділянок, хоча в силу ст. 202, 125 125 ЗК України така реєстрація повинна була вже здійснюватись в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок. В зв'язку з чим не було можливим відкриття Поземельної книги, номер якої повинен збігатись з кадастровим номером земельної ділянки і дані для формування якої вносяться до бази даних АСДЗК. З набранням чинності Закону України "Про Державний земельний кадастр" були внесені зміни до ст. 15 Закону "Про оренду землі" , та наявність кадастрового номеру була віднесена до однієї з істотних умов договору. Разом з тим, обґрунтовуючи свої вимоги в цій частині, а також в частині відсутності у договорах інших істотних умов, позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1, а також їх представник в судовому засіданні не навели доводів, в чому саме полягає порушення їх прав, у зв'язку з відсутністю в договорах оренди умов, передбачених ст.. 15 Закону України «Про оренду землі», та в чому полягає для них істотність цих умов в разі порушення їх прав.. Тому, суд вважає, що права орендодавців за таких обставин порушені не були.
Крім цього, заперечення відповідачів за зустрічним позовом в тій частині, що договори оренди не були зареєстровані спростовуються оглянутими в судовому засіданні оригіналами договорів оренди, які містять необхідні дані про їх реєстрацію, відтиски печаток органу, який проводив реєстрацію, допитом свідка ОСОБА_4, яка провадила реєстрацію та впізнала свої підписи на договорах.
Суд також приймає до уваги , що договори оренди були підписані відповідачами, чим вони виявили свою волю на їх укладення на момент досягнення згоди з істотних умов договору, а тому заперечення ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 щодо невідповідності вимогам закону проведеної в подальшому реєстрації догорів оренди без кадастрових номерів земельних ділянок, не можуть заслуговувати на увагу, та підстав для визнання договорів недійсними немає.
Керуючись ст.ст. 10,60, 209, 213-215,218 ЦПК України, ст. ст. 4, 61,203,204,210,215,216,228, 638,640, 526,654,651, ЦК України, ст.ст. 125,126, 152, 202 ЗК України, 15, 24 Закону України «Про оренду землі» суд,
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", с. Капустинці Яготинського району Київської області вул. Гагаріна-1 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", третя особа: відділ державної реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції Київської області, м. Яготин вул. Незалежності-148 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування запису про державну реєстрацію, задовольнити.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та Спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" 20 березня 2013 року щодо земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,9 га, розташованої в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, що належить ОСОБА_1.
Скасувати рішення про державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та Спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" 20 березня 2013 року щодо земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,9 га, розташованої в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, що належить ОСОБА_1 та зобов"язати відділ державної реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції внести запис до Державного реєстру прав про скасування речового права оренди, яке виникло на підставі вказаного договору.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та Спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" 20 березня 2013 року щодо земельних ділянок НОМЕР_2 загальною площею 5,4925 га, розташованих в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, що належать ОСОБА_3.
Скасувати рішення про державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди земельних ділянок, укладеного між ОСОБА_3 та Спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" 20 березня 2013 року щодо земельних ділянок НОМЕР_2 загальною площею 5,4925 га, розташованих в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, що належать ОСОБА_3 та зобов"язати відділ державної реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції внести запис до Державного реєстру прав про скасування речового права оренди, яке виникло на підставі вказаного договору.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та Спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" 20 березня 2013 року щодо земельної ділянки НОМЕР_3 площею 2,74 га, розташованої в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, що належить ОСОБА_2.
Скасувати рішення про державну реєстрацію речового права оренди, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та Спільним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" щодо земельної ділянки НОМЕР_3 площею 2,74 га, розташованої в адміністративних межах Капустинської сільської ради Яготинського району Київської області, та належить ОСОБА_2 і зобов"язати відділ державної реєстраційної служби Яготинського районного управління юстиції внести запис до Державного реєстру прав про скасування речового права оренди, яке виникло на підставі вказаного договору.
В задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", с. Капустинці Яготинського району Київської області вул. Гагаріна-1, третя особа: Спільне підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини", с. Переяславське Переяслав-Хмельницького району Київської області вул. Привокзальна-2 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Дружба", с. Капустинці Яготинського району Київської області вул. Гагаріна-1, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Литвин Л.І.
Суд | Яготинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2014 |
Оприлюднено | 25.03.2014 |
Номер документу | 37722359 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Яготинський районний суд Київської області
Литвин Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні