Рішення

від 12.03.2014 по справі 37/299

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/299 12.03.14

За позовом До Третя особа, Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Житлово-будівельного кооперативу «Оболонь» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київська міська державна адміністрація стягнення 158 447,24 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Герасименко К.Г. - дов. № У07/7948 від 18.12.2007 р.;

Радзівіло Т.О. - дов. № Д07/1833 від 25.03.2008 р.;

Цурка Н.О. - дов. № 91/2013/02/06-12 від 06.02.2013 р.;

Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/01/28-11 від 28.01.2013 р.;

Кирищук В.П. - дов. № 91/2014/02/14-1 від 14.02.2014 р.;

Левченко В.І. - дов. № 91/2013/08/16-2 від 16.08.13 р.

від відповідача: Коробко Л.Ф. - голова правління; Падафа Л.П. - голова правління;

Бойков О.С. - дов. № б/н від 14.05.2013 р.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Оболонь» про стягнення 112 513,51 грн. основного боргу, 30 857,67 грн. інфляційних нарахувань, 4 673,98 грн. трьох відсотків річних, 10 402,07 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 24-0448 від 01.09.2000 р. за період з 01.10.05 р. до 01.06.08 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.08 р. (суддя Кондратова І.Д.) порушено провадження у справі № 37/299, розгляд справи було призначено на 29.07.08 р.; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Київську міську державну адміністрацію; зобов'язав сторін надати певні документи.

Ухвалою суду від 29.07.08 р. у справі № 37/299 було зупинено провадження у даній справі до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 8/131; зобов'язано сторін повідомити суду про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

У зв'язку з призначенням судді Кондратової І.Д. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, згідно з розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 20.05.09 р. справу № 37/299 було передано судді Гавриловській І.О.

З Єдиного державного реєстру судових рішень стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.01.09 р. у справі № 22-а-14381/08 вищевказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 р. було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-2608/09 від 02.07.09 р. касаційні скарги Київської міської державної адміністрації та АЕК «Київенерго» задоволено частково; касаційну скаргу ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» задоволено; постанову Окружного адміністративного суду м. Києва № 8/131 від 24.01.08 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду № 22-а-14381/08 від 09.01.09 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 провадження у справі за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до Київської міської державної адміністрації,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень КМДА закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.10.10 р. у справі № 2а-673/10 апеляційні скарги ЖБК «Буревісник-3», ЖБК «Ремонтник», ЖБК «Суднобудівник-18», ЖБК «Алмазний», ОСББ «Мотор», ВАТ «Універсам № 14», ОСОБА-13 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 задоволено частково; ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.10 р. у справі № 2а-673/2010 скасовано як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.11 р. у справі № 2а-376/2011 залишено без розгляду адміністративний позов ОСББ «Престиж» до Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору АЕК «Київенерго», про визнання протиправними та скасування розпоряджень.

У зв'язку з тим, що підстави, які зумовили зупинення провадження у даній справі відпали, суд ухвалою від 20.02.13 р. поновив провадження у даній справі та призначив її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 18.03.13 р.

Через службу діловодства господарського суду 15.03.13 р. від позивача надійшла заява про зміну найменування сторони та документи на виконання вимог ухвали суду, які залучені до матеріалів справи та приймаються судом до розгляду.

Представник позивача у судове засідання 18.03.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка, яка міститься у матеріалах справи.

Через службу діловодства господарського суду 18.03.13 р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю представника бути присутнім на судовому засіданні.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.

Представник відповідача в судове засідання 18.03.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 22.02.13 р., яке підтверджує отримання відповідачем 25.02.13 р. ухвали про призначення справи до розгляду.

Через службу діловодства господарського суду 18.03.13 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що відповідач не виконав вимоги ухвали суду з поважних причин, зокрема, у зв'язку з знаходженням керівника (голови правління ЖБК «Оболонь») на стаціонарному лікуванні у лікарні № 18, неврологічне відділення, докази чого будуть надані на наступне судове засідання.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Також відповідачем не виконано вимог ухвал суду у даній справі, оскільки він міг подати витребуваний судом відзив на позовну заяву через службу діловодства суду, як він це зробив, подавши клопотання про відкладення розгляду цієї справи.

Однак відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався, у зв'язку з чим це клопотання визнається судом необґрунтованим та підлягає відхиленню.

Представник третьої особи в судове засідання 18.03.13 р. не з'явився, , про поважні причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 22.02.13 р., яке підтверджує отримання третьою особою 25.02.13 р. ухвали про призначення справи до розгляду.

Приймаючи до уваги вищенаведене, у зв'язку з нез'явленням уповноважених представників сторін та третьої особи у призначене судове засідання та невиконанням відповідачем вимог ухвали суду від 20.02.13 р., що перешкоджало вирішенню спору в даному судовому засіданні, суд ухвалою від 18.03.13 р. відклав розгляд справи до 29.03.13 р.

Судове засідання 29.03.13 р. не відбулось.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 29.03.13 р., у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу № 37/299 передано на розгляд судді Нечаю О.В., який ухвалою від 29.03.13 р. прийняв дану справу до свого провадження та призначив її розгляд на 15.05.13 р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 15.05.13 р., у зв'язку з виходом судді Гавриловської І.О. з відпустки, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу № 37/299 передано на розгляд судді Гавриловській І.О., яка ухвалою від 15.05.13 р. дану справу прийняла до свого провадження.

У судовому засіданні 15.05.13 р. представники відповідача повідомили, що 15.05.13 р. через службу діловодства господарського суду ними подано відзив на позовну заяву з додатками та клопотання про витребування у позивача додаткових доказів у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, повідомив, що на момент проведення судового засідання дані документи відсутні у матеріалах справи.

Представник третьої особи у судове засідання 15.05.13 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 05.04.13 р., яке підтверджує отримання третьою особою 08.04.13 р. ухвали про призначення справи до розгляду.

Ухвалою суду від 15.05.13 р. відкладено розгляд справи до 19.06.13 р., беручи до уваги клопотання представника відповідача, у зв'язку з нез'явленням уповноважених представників третьої особи у призначене судове засідання.

У зв`язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці, судове засідання призначене на 19.06.13 року не відбулося.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 19.06.13 р., приймаючи до уваги те, що суддя Гавриловська І.О. знаходяться у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 37/299 передано на розгляд судді Нечаю О.В., який ухвалою від 19.06.13 р. прийняв дану справу до свого провадження та призначив її до розгляду на 07.08.13 р.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 07.08.13 р., приймаючи до уваги те, що суддя Нечай О.В. знаходяться у відпустці, а суддя Гавриловська І.О. вийшла з відпустки, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 37/299 передано на розгляд судді Гавриловській І.О., яка ухвалою від 07.08.13 р. дану справу прийняла до свого провадження.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.08.13 р. надав суду усні пояснення по суті спору.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 07.08.13 р. не з'явилися, про причини неявки не повідомили, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду відкладено розгляд справи на 18.09.13 р., у зв'язку з нез'явленням уповноважених представників позивача та третьої особи у призначене судове засідання.

Через службу діловодства господарського суду 17.09.13 р. від третьої особи надійшли письмові пояснення по суті спору та клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи, які залучені до матеріалів справи.

У зв`язку із перебуванням судді Гавриловської І.О. на лікарняному судове засідання призначене на 18.09.13 р. не відбулося.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 18.09.13 р., у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, справу № 37/299 передано на розгляд судді Нечаю О.В.

Ухвалою суду від 18.09.13 р. суддя Нечай О.В. прийняв дану справу до свого провадження та призначив її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників судового процесу на 06.11.13 р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 04.11.13 р., у зв'язку з виходом судді Гавриловської І.О. з лікарняного, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.11 р. (протокол № 1 від 03.02.11 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу № 37/299 передано на розгляд судді Гавриловській І.О., яка ухвалою суду від 04.11.13 р. дану справу прийняла до свого провадження.

У судовому засіданні 06.11.13 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.11.13 р. заявив клопотання про витребування у позивача доказів у підтвердження середньомісячної фактичної температури в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді. Пояснив, що такі дані потрібні для підтвердження кількості фактично спожитої теплової енергії на потреби гарячого водопостачання у відповідності до пункту 3.2. додатку № 4 до договору № 240448 від 01.09.2000 р.

Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про витребування документів, посилаючись на те, що вони не впливають на вирішення спору по суті.

Господарський суд визнав за доцільне задовольнити клопотання відповідача, з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення даного спору, у зв'язку з чим ухвалою від 06.11.13 р. відклав розгляд даної справи до 20.11.13 р. та витребував необхідні документи у позивача.

У судовому засіданні 20.11.13 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, які залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача повідомив, що 20.11.13 р. подав через службу діловодства господарського суду клопотання про призначення комплексної судової економічної експертизи із залученням спеціаліста теплотехніка. У відповідності до даного клопотання відповідач просив суд призначити у справі № 37/299 комплексну судову експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Який об'єм та розмір спожитої ЖБК «Оболонь» за період з 01.10.05 р. до 01.06.08 р. теплової енергії на потреби гарячого водопостачання підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, з урахуванням того, що позивач повинен був обрахувати теплову енергію на потреби гарячого водопостачання, у відповідності до п. 3.2. додатку № 4 до договору № 240448 від 01.09.2000 р.?

2. Якими доказами підтверджується середньомісячна фактична температура теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації, з урахуванням якої він повинен визначити кількість теплової енергії розрахунковим способом, у відповідності до п. 3.2. додатку № 4 до договору № 240448 від 01.09.2000 р.?

Крім того, відповідач просив у даному клопотанні доручити проведення зазначеної експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз та залучити до проведення комплексної судової експертизи в якості спеціаліста-теплотехніка Ленькіна Олександра Володимировича.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що дане клопотання відсутнє у матеріалах справи станом на момент проведення судового засідання.

Представник третьої особи у судове засідання 20.11.13 р. не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, для вирішення клопотання про призначення судової експертизи, суд ухвалою від 20.11.13 р. відклав розгляд даної справи на 27.11.13 р.; зобов'язав позивача надати суду письмові пояснення стосовно заявленого відповідачем клопотання про призначення судової експертизи.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.11.13 р. підтримав клопотання про призначення судової експертизи та просив його задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні 27.11.13 р. заперечив проти задоволення клопотання відповідача. При цьому, заявив усно питання, які слід винести на вирішення судової експертизи та просив у випадку задоволення клопотання судом, доручити проведення даної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Повідомив суду, що представник відповідача і по іншим справам заявляв клопотання про призначення судової експертизи та доручення її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз із залученням спеціаліста-теплотехніка Ленькіна Олександра Володимировича. Проте проведення таких експертиз не призвело до підтвердження посилань відповідача щодо невірності спожитих обсягів теплової енергії, а лише затягнуло розгляд справ на місяці.

Також представник позивача висловив сумніви у неупередженості спеціаліста-теплотехніка Ленькіна Олександра Володимировича.

Ухвалою суду від 27.11.2013 р. було призначено у даній справі судову експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експертів винесені питання:

- який об'єм теплової енергії (в Гкал.) на потреби гарячого водопостачання було спожито ЖБК "Оболонь" за період з 01.10.05 р. до 01.06.08 р. за договором № 240448 від 01.09.2000 р.?;

- яка сума заборгованості ЖБК "Оболонь" за період з 01.10.05 р. до 01.06.08 р. за договором № 240448 від 01.09.2000 р. за спожиту теплову енергію на потреби гарячого водопостачання?;

Було зобов'язано сторін надати експерту на його вимогу всі необхідні документи для проведення експертних досліджень, ухвалено судову експертизу провести за участю сторін; витрати на проведення експертизи покладено на ЖБК «Оболонь», яке зобов'язано оплатити судову експертизу відповідно до рахунку КНДІСЕ.

Ухвалою суду від 27.11.2013 р., керуючись п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупинив провадження у справі № 37/299 на час проведення судової експертизи, призначеної ухвалою суду № 37/299 від 27.11.2013 р. та направив до Київського науково-дослідному інституту судових експертиз матеріали справи № 37/299 для проведення судової експертизи.

12.02.2014 р. супровідним листом (вихідний номер 14302/13-45 від 10.02.14 р.) Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу № 37/299, повідомивши, що 18.12.2013 р. на адресу ЖБК «Оболонь» було направлено відповідний рахунок на оплату та договір на проведення судової експертизи.

Однак, станом на 10.02.2014 р. грошові кошти від ЖБК «Оболонь» за проведення судової експертизи не надійшли, у зв'язку з чим КНДІСЕ залишив без виконання ухвалу суду № 37/299 від 27.11.2013 р., а матеріали справи № 37/299 повернув до господарського суду м. Києва.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 79, 86 ГПК України, ухвалою від 19.02.2014 р. Господарський суд міста Києва поновив провадження у даній справі та призначив її розгляд на 05.03.2014 р.; зобов'язав ЖБК «Оболонь» надати суду докази належного виконання вимог суду, викладених в пункті 5 ухвали господарського суду міста Києва від 27.11.2013 р. № 910/12142/13, або у письмовій формі повідомити суду про обґрунтовані причини неможливості виконати вимоги суду з доказами у підтвердження таких причин.

Через службу діловодства господарського суду 04.03.2014 р. від відповідача надійшла заява, в якій повідомив, що не має можливості сплачувати за з'ясування питань, які не заявлялись відповідачем та не мають значення для справи. Також 05.03.2014 р. від відповідача надійшла заява про відвід судді.

У судовому засіданні 05.03.2014 р. представник відповідача підтримав заяву про відвід судді, просив її задовольнити. Дана заява мотивована наступним. Відповідач просив призначити комплексну судову економічну експертизу із залученням спеціаліста теплотехніка для перевірки документального обґрунтування первісними бухгалтерськими документами розрахунку позивача в частині нарахувань в розрахунковий спосіб теплової енергії на потреби гарячого водопостачання. Також, відповідач зазначив установу, яка дійсно проводить такі комплексні з залученням фахівця теплотехніка: Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. засл. Професора М.С. Бакаріуса (ХНДІСЕ). Натомість, судом призначена судова експертиза, яка має інший ніж просив перевірити відповідач предмет дослідження, на підставі «усно» запропонованих позивачем питань і до «усно» запропонованої позивачем установи та поклав витрати за проведення експертизи на відповідача. Таким чином, відповідач вважає, що суд упереджено вирішив питання про призначення комплексної судово-економічної експертизи та фактично замість з'ясування обставин, які просив перевірити відповідач, призначив інше дослідження, яке не потребувало жодних спеціальних знань в галузі теплотехніки, а відповідно не мало на меті перевірку розрахункового способу позивача. За таких обставин заявлено судді Гавриловській І.О. відвід.

Представник позивача заперечив проти задоволення даної заяви.

Суд, розглянувши у нарадчій кімнаті заяву Житлово-будівельного кооперативу «Оболонь» про відвід судді Гавриловської І.О., визнав її необґрунтованою та ухвалою від 05.03.2014 р. відмовив у її задоволенні.

У судовому засіданні 05.03.2014 р. представник відповідача повторно подав аналогічне раніше поданому клопотання про призначення комплексної судової експертизи із залученням спеціаліста теплотехніка. У відповідності до даного клопотання відповідач просив суд призначити у справі № 37/299 комплексну судову експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

1. Який об'єм та розмір спожитої ЖБК «Оболонь» за період з 01.10.05 р. до 01.06.08 р. теплової енергії на потреби гарячого водопостачання підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, з урахуванням того, що позивач повинен був обрахувати теплову енергію на потреби гарячого водопостачання, у відповідності до п. 3.2. додатку № 4 до договору № 240448 від 01.09.2000 р.?

2. Якими доказами підтверджується середньомісячна фактична температура теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації, з урахуванням якої він повинен визначити кількість теплової енергії розрахунковим способом, у відповідності до п. 3.2. додатку № 4 до договору № 240448 від 01.09.2000 р.?

Крім того, відповідач просив у даному клопотанні доручити проведення зазначеної експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз та залучити до проведення комплексної судової експертизи в якості спеціаліста-теплотехніка Ленькіна Олександра Володимировича.

Представник позивача поставив вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Розглянувши дане клопотання, суд не задовольнив його, оскільки дане клопотання вже заявлялось представником відповідача, судом розглянуто та винесено з цього приводу процесуальний документ. Крім того, на запитання суду представник відповідача повідомив, що доказів, які б свідчили про необґрунтованість об'ємів та розмірів поставленої теплової енергії, у нього немає, але він все одно вважає заявлені позивачем розміри необґрунтованими.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі.

Представник третьої особи у призначене судове засідання не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, господарський суд з метою дослідження матеріалів справи, ухвалою від 05.03.2014 р. відклав розгляд даної справи на 12.03.2014 р.

У судовому засіданні 12.03.2014 р., приймаючи до уваги, що відповідачем було висловлено сумнів з приводу неупередженості судді, господарський суд за власною ініціативою вирішив здійснювати технічну фіксацію судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2014 р. надав суду довідку про надходження коштів за спожиту теплову енергію від відповідача, яка залучена до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.03.2014 р. проти позову заперечив в повному обсязі. Повторно просив призначити судову експертизу та доручити проведення зазначеної експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз та залучити до проведення комплексної судової експертизи в якості спеціаліста-теплотехніка Ленькіна Олександра Володимировича.

Господарський суд повідомив, що дане клопотання вже було неодноразово вирішено, тому не може бути розглянутим ще раз.

Представник відповідача повторно повідомив суду, що доказів у підтвердження сумнівів щодо обсягів спожитої теплової енергії у нього немає, але вважає такі обсяги невірними, оскільки позивач не довів протилежне.

Представник третьої особи в судове засідання 12.03.2014 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення третьої особи про час та місце судового засідання, про наслідки ненадання нею витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 12.03.2014 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго» (енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Оболонь» (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 24-0448 від 01.09.2000 р., відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору, а абонент зобов'язується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 5.1. договору № 24-0448 від 01.09.2000 р., облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку, розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.3. вищезазначеного договору, абонент, який має прилади обліку, щомісячно надає енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до даного договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до договору № 24-0448 від 01.09.2000 р., дата зняття абонентом показників приладів обліку - по 25 число поточного місяця, надання звіту в РВТ № 3 - не пізніше 28 числа. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до договору № 24-0448 від 01.09.2000 р. визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до договору № 24-0448 від 01.09.2000 р., абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту № 3 за адресою: м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, розрахункова група, тел. 416-13-64, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно з п. п. 3, 3.1. та 3.2. вищевказаного додатку, сплату за вказаними в п. 2. цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому: в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред'являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно додатку № 1 до даного договору); у випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця; у випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками; абонентам, які не мають приладів обліку:

- щомісячно виставляється до сплати кількість теплової енергії згідно до договірних навантажень з урахуванням середньомісячної розрахункової температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та фактичного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду;

- кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно договірних навантажень з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання абонента в розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 3.5. додатку № 4 до договору № 24-0448 від 01.09.2000 р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплову енергію ЖБК «Оболонь», копії облікових карток відповідача за період з січня 2005 р. до травня 2008 р., відомостей обліку споживання теплової енергії за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.10.2005 р. до 01.06.2008 р. становила 318 158,56 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 24-0448 від 01.09.2000 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 205 645,05 грн., у зв'язку з чим станом на 01.06.2008 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 112 513,51 грн.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Оболонь» про стягнення 112 513,51 грн. основного боргу, 30 857,67 грн. інфляційних нарахувань, 4 673,98 грн. трьох відсотків річних, 10 402,07 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 24-0448 від 01.09.2000 р. за період з 01.10.05 р. до 01.06.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 24-0448 від 01.09.2000 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

В ході розгляду справи № 37/299, не погоджуючись з обсягами теплопостачання представник відповідача надав суду клопотання про призначення у даній справі судової експертизи.

Ухвалами суду від 27.11.2013 р. у справі № 37/299 призначено судову експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; зупинено провадження у даній справі та направлено матеріали справи № 37/299 до КНДІСЕ.

На вирішення експертів були поставлені наступні питання:

- який об'єм теплової енергії (в Гкал.) на потреби гарячого водопостачання було спожито ЖБК «Оболонь» за період з 01.10.05 р. до 01.06.08 р. за договором № 240448 від 01.09.2000 р.?;

- яка сума заборгованості ЖБК «Оболонь» за період з 01.10.05 р. до 01.06.08 р. за договором № 240448 від 01.09.2000 р. за спожиту теплову енергію на потреби гарячого водопостачання?

12.02.2014 р. супровідним листом (вихідний номер 14302/13-45 від 10.02.14 р.) Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу № 37/299, повідомивши, що 18.12.2013 р. на адресу ЖБК «Оболонь» було направлено відповідний рахунок на оплату та договір на проведення судової експертизи.

Однак, станом на 10.02.2014 р. грошові кошти від ЖБК «Оболонь» за проведення судової експертизи не надійшли, у зв'язку з чим КНДІСЕ залишив без виконання ухвалу суду № 37/299 від 27.11.2013 р., а матеріали справи № 37/299 повернув до Господарського суду м. Києва.

Заперечуючи проти обсягів спожитої теплової енергії, представник відповідача жодних належних доказів у підтвердження їх невірності господарському суду не надав. Крім того, господарський суд враховує ту обставину, що до звернення з позовом постачальника теплової енергії абонент (відповідач) не фіксував фактів невірності нарахувань, до спеціалістів-теплотехніків за отриманням висновку не звертався та не звертався у встановленому порядку до позивача за перерахунком у зв'язку із завищенням показників.

Таким чином, господарський суд розцінює посилання відповідача на невірність обсягів та розмірів спожитої теплової енергії як його припущення, оскільки його сумніви належними доказами не підтверджено.

12.03.2014 р. позивач надав суду довідку про надходження грошових коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію Житлово-будівельним кооперативом «Оболонь» за період з травня 2004 р. до лютого 2014 р., з якої вбачається що станом на 12.03.2014 р. у відповідача існує заборгованість за договором № 24-0448 від 01.09.2000 р. за період з 01.10.2005 р. до 01.06.2008 р. у розмірі 112 513,51 грн.

Господарський суд відзначає, що за спірний період розрахунок вартості спожитої теплової енергії розрахований позивачем за чинними тарифами, встановленими нормативно-правовими актами (розпорядженнями) КМДА та НКРЕ.

Відповідно до вимог частини 6 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У зв'язку з вирішенням судовими інстанціями питання щодо чинності тарифів, за якими нараховувалась відповідачу вартість спожитої теплової енергії, провадження у справі № 37/729 зупинялось.

На теперішній час не надано суду жодного процесуального судового документу, згідно з яким визнано вищевказані тарифи нечинними.

Крім того, постановою Верховного Суду України від 28.11.11 р. не встановлено нечинність тарифів.

Таким чином, на сьогодні, відсутні підстави визнавати, що позивачем для розрахунку заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію застосовувались нечинні тарифи.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 112 513,51 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Оболонь» суми основного боргу за договором № 24-0448 від 01.09.2000 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 112 513,51 грн. за період з 01.10.2005 р. до 01.06.2008 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просило суд також стягнути з відповідача 30 857,67 грн. інфляційної складової боргу та 4 673,98 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 24-0448 від 01.09.2000 р. за період з листопада 2005 р. до травня 2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з листопада 2005 р. до травня 2008 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 24-0448 від 01.09.2000 р. станом на 01.06.2008 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 30 857,67 грн. інфляційної складової боргу та 4 673,98 грн. трьох відсотків річних за період з листопада 2005 р. до травня 2008 р.

ПАТ «Київенерго» просило стягнути з відповідача 10 402,07 грн. пені за період з грудня 2007 р. до травня 2008 р. за порушення грошового зобов'язання за договором № 24-0448 від 01.09.2000 р. та додатками до нього.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Згідно з п. 3.5. додатку № 4 до договору № 24-0448 від 01.09.2000 р., у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки позивач при розрахунку пені припустився помилок, щодо сум заборгованості, відносно яких нараховувалась пеня, то судом було виконано власний розрахунок даної вимоги, відповідно до якого підлягає стягненню з відповідача пеня за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором № 24-0448 від 01.09.2000 р. у розмірі 2 343,76 грн. за період з грудня 2007 р. до травня 2008 р.

Крім того, господарський суд м. Києва враховує, що відповідач із заявами про зменшення розміру пені, розстрочку чи відстрочку рішення у даній справі не звертався, доказів у підтвердження обставин, які могли б бути підставою для зменшення пені, відстрочки чи розстрочки виконання рішення, суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Житлово-будівельного кооперативу «Оболонь» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 193, 216, 217, 230, 231, 232, 233, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Оболонь» (04214, м. Київ, вулиця Героїв Дніпра, 51, код ЄДРПОУ 22885275) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 112 513 (сто дванадцять тисяч п'ятсот тринадцять) грн. 51 коп. основного боргу, 30 857 (тридцять тисяч вісімсот п'ятдесят сім) грн. 67 коп. інфляційної складової боргу, 4 673 (чотири тисячі шістсот сімдесят три) грн. 98 коп. трьох відсотків річних, 2 343 (дві тисячі триста сорок три) грн. 76 коп. пені, 1 503 (одна тисяча п'ятсот три) грн. 89 коп. витрат на сплату державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено17.03.2014 р.

Суддя І.О. Гавриловська