Рішення

від 12.03.2014 по справі 910/22037/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/22037/13 12.03.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерготель" третя особаКлочек Геннадій Миколайович простягнення 445 471,63 дол. США, що еквівалентно 3 560 654,68 грн.

Головуюча суддя Літвінова М.Є.

Судді Полякова К.В.

Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача: Онищук Д. В. - представник за довіреністю;

від відповідача: Бочарьова Н.В. - представник за довіреністю;

від третьої особи: Швець М.П. - представник за дов.

У судовому засіданні 12.03.2014, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерготель" про стягнення 445 471,63 дол. США, що еквівалентно 3 560 654,68 грн. боргу за Кредитним договором №798-А від 15.05.2008 року.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням позичальником - Клочеком Генадієм Миколайовичем, обов'язків за Кредитним договором №798-А від 15.05.2008, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути заборгованість по кредиту та процентах з відповідача як з поручителя позичальника за договором поруки від 15.05.2008.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2013 порушено провадження у справі №910/22037/13, розгляд справи призначений на 09.12.2013.

05.12.2013 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

06.12.2013 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2013, на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 15.01.2014 та продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Через відділ діловодства суду 14.01.2014 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він зазначає, що позивач звернувся з позовом до позичальника про стягнення боргу за кредитним договором від 19.02.2010, шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до відповідача як поручителя, припинилась. А відтак, позивач не має права звертатись з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Повідомлення про порушення основного зобов'язання забезпеченою порукою, на яке посилається позивач у позовній заяві, відповідач вказує, що воно ним не отримувалось.

Ухвалою від 15.01.2014 залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору в порядку ст. 27 ГПК України, фізичну особу - Клочека Геннадія Миколайовича.

29.01.2014 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення з приводу відзиву на позов.

Ухвалою від 29.01.2014 розгляд справи відкладено.

Ухвалою від 29.01.2014 суд з власної ініціативи призначив колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 29.01.2014 призначено колегіальний розгляд справи у наступному складі суду: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Сташків Р.Б., суддя Полякова К.В.

Ухвалою від 29.01.2014, на підставі ст. 86 ГПК України, справу №910/22037/13 прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначений на 24.02.2014.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.02.2014 призначено колегіальний розгляд справи №910/22037/13 у наступному складі суду: головуючий суддя Мельник В.І., суддя Сташків Р.Б., суддя Полякова К.В.

Ухвалою від 24.02.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 12.03.2014.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 27.02.2014 справу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуюча суддя Літвінова М.Є., суддя Паламар П.І., суддя Полякова К.В., у зв'язку з виходом з відпустки судді Літвінової М.Є.

Ухвалою від 27.02.2014 справу прийнято до провадження колегії суддів, розгляд справи призначено на 12.03.2014.

В судовому засіданні 11.09.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що запроваджено процедуру ліквідації банку згідно з постановою Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" від 20.03.2013 №97.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" до повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відноситься зокрема вжиття заходів до повернення дебіторської заборгованочті банку, заборгованості позичальників перед банком та повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

15.05.2008 між Акціонерним банком "Таврика" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк "Таврика") (кредитор, банк) та Клочеком Генадієм Миколайовичем (позичальник) був укладений Кредитний договір № 798-Ф (далі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору банк надає позичальнику кредит в сумі 405 000,00 доларів США терміном з 15.05.2008 по 14.05.2018 включно.

За користування кредитом встановлюється плата у розмірі 13 % процентів річних (п. 1.2).

Згідно п. 1.3 Договору, цільове використання кредиту: інвестування нежитлового приміщення (офісу).

Відповідно до п. 10.2 Договору, він набуває чинності з моменту його підписання та діє до остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі порушення боржником строків оплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст.1050 Цивільного кодексу України, кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання основного зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом із нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Відповідно до п.2.2.5 Кредитного договору, банк має право стягнути достроково з позичальника в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та процентами, які підлягають сплати за цим договором, при порушенні позичальником будь-яких з умов цього Договору та\або кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

15.05.2008 між банком, Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерготель" (поручитель) та Клочек Генадієм Миколайовичем (позивальник) був укладений договір поруки, за яким (п. 1.1), поручитель зобов'язується відповідати перед банком за невиконання позичальником зобов'язань, що випливають з кредитного договору №798-Ф та додатку 1 до нього.

Відповідно до п. 1.2 Договору поруки, поручитель відповідає перед банком за позичальника в повному обсязі відповідно до ст.ст.553-559 Цивільного кодексу України.

У випадку не виконання позичальником боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором, банк має право виставляти вимоги до поручителя про сплату поручителем в повному обсязі боргових зобов'язань позичальника (п. 2.1).

У разі не виконання позичальником своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, банк зобов'язаний повідомити поручителя про це протягом трьох днів з дня виникнення простроченої заборгованості по відсотках та (або) кредиту (п. 2.2).

Поручитель приймає на себе зобов'язання при не виконанні позичальником боргових зобов'язань перед банком в строки та на умовах, обумовлених вказаним кредитним договором, сплатити банку не пізніше трьох днів з дня одержання відповідного повідомлення банку: 1.фактичну позичкову заборгованість за кредитним договором №798-Ф від 15.05.2008; 2.нараховані по позичковій заборгованості відсотки; 3.суму пені, що випливає з кредитного договору, шляхом перерахування необхідної суми на відповідні рахунки банку зі свого поточного рахунку, шляхом внесення готівки в касу банку або іншим не забороненим чинним законодавством України способом (п. 2.3).

Відповідно до п.2.2.1 Кредитного договору, видача банком кредитних коштів позичальнику здійснювалось шляхом видачі готівки з каси банку, на підставі його заяви на видачу готівки від 15.05.2008 №1, що підтверджується його підписом та квитанцією №РК145 про здійснення валютно-обмінної операції від 15.05.2008 (копії в матеріалах справи).

Тобто, позивач виконав свої зобовязання за Кредитним договором перед відповідачем щодо видачі кредиту у розмірі 405 000 дол США, що в еквіваленті становить 2 045 250,00 грн.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 4.1 та 4.3 Кредитного договору, передбачений порядок та строки повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а саме: до останнього робочого місяця, за який здійснюється розрахунок та в останній день погашення кредиту згідно додатку №1 до Кредитного договору.

Відповідно до п.4.5 Кредитного договору, погашення кредиту та процентів за користування ним здійснюється в доларах США.

Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з березня 2009 року позичальник не погашає заборгованість за кредитом згідно встановленого графіку, а з лютого 2009 року не сплачуються проценти за користування кредитом.

Перевіривши доданий позивачем до позову розрахунок заборгованість по кредиту та процентах за користування кредитом, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, відповідність вимогам закону та умовам Кредитного договору, та отже станом на 12.11.2013 строкова заборгованість позичальника по кредиту становить 189 187,65 дол.США, прострочена заборгованість по кредиту - 191 946,67 дол. США, прострочена заборгованість по процентах за користування кредитом - 58 355,90 дол. США.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

На виконання умов Договору поруки, позивач 30.04.2009 направив відповідачу (поручителю) повідомлення №06/975 від 29.04.2009 про наявність заборгованості за Кредитним договором та необхідність її погашення у встановлені Договором поруки строки.

Повідомлення про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи свідчить про отримання вказаного повідомлення відповідачем 05.05.2009, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача.

Повідомлення про сплату заборгованості залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Наявність в матеріалах справи повідомлення про погашення заборгованості поручителем та поштове повідомлення, спростовує заперечення відповідача щодо його не отримання та не направлення.

Враховуючи п. 2.3 Договору поруки, поручитель повинен був протягом трьох днів з дати отримання повідомлення (05.05.2009) сплатити боргові зобов»язання за Кредитним договором.

Таким чином, позивач, користуючись наданим йому законом правом, вимагає виконання встановленого Кредитним договором обов'язку від відповідача як поручителя за Договором поруки, в обсязі, встановленому п. 2.3 цього договору.

Твердження відповідача, щодо спливу шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя 20 серпня 2010 року, враховуючи, що банк звернувся до позивальника з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором 19.02.2010, а позивач звернувся з даним позовом 13.11.2013, з урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що позивач звернувся поза межами встановленого шестимісячного строку, а тому вважає, що порука відповідача, припинялась.

Позивач повідомив суд, що 22.07.2010 рішенням Дніпровським районним судом м. Києва задоволено позов ПАТ "Банк "Таврика" до Клочека Г.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором № 798-Ф від 15.05.2008 та звернуто стягнення на майнові права на нерухомість, будівництво якої ще не завершено, відкрито виконавчі провадження щодо виконання рішення суду, однак станом на день вирішення спору, позивач повідомив, що тривають виконавчі дії, зокрема призначено експерта для здійснення оцінки вказаного предмета іпотеки та жодних коштів в рахунок погашення боргу ні від Клочека Г.М., ні від ВДВС Дніпровського районного управління юстиції до банку не надходило, в підтвердження чого позивач надав суду виписки з особового рахунку Клочека Г.М. починаючи з дати відкриття до 09.01.2014.

Тобто, з матеріалів справи слідує, що заборгованість за Кредитним договором не погашена, навіть враховуючи відкриття виконавчих проваджень за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва.

До того ж слід зазначити, що згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також в разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до п. 4.2 Договору поруки, дія договору припиняється в момент повного виконання позичальником чи поручителем боргових зобов'язань позичальника перед банком за кредитним договором.

Тобто, в даному випадку слід керуватись частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до чч. 1, 3 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначено актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

На підставі ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями, годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Кредитним договором передбачено, що кредит надається банком з терміном з 15.05.2008 по 14.05.2018, також умовами цього Договору передбачено право банку дострокового стягнення кредиту та процентів за умов визначених в п. 2.2.5 Кредитного договору.

Як було вже встановлено, з березня 2009 року позивальником не погашалась заборгованість за кредитом та з лютого 2009 року - заборгованість по процентах за користування кредитом, що стало підставою для звернення з вимогою до поручителя 30.04.2009 про погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом.

Зазначене повідомлення визнано судом як належний доказ пред'явлення вимоги до поручителя про сплату заборгованості за Кредитним договором, цим самим банк заявив про себе як кредитора за Кредитним договором, повідомив поручителя належним чином про прострочення заборгованості за Кредитним договором, та повідомив про необхідність погашення заборгованості ТОВ "Інтерготель" як поручителя за договором поруки від 15.05.2008.

Тому вищенаведене спростовує твердження відповідача щодо припинення договору поруки.

Отже, враховуючи порушення позичальником свого зобовязання щодо сплати кредиту з березня 2009 року, сплати процентів за користування кредитом з лютого 2009 року та відсутність доказів пошення цієї заборгованості, суд визнає вимоги позивача про стягнення строкової (189 187,65 дол. США) та простроченої заборгованості за кредитом (191 946,67 дол.США) та прострочену заборгованість по процентах за користування кредитом (58 355,90 дол. США), обгрунтованими.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За несвоєчасне погашення заборгованості за Кредитним договором, зокрема наданого кредиту, процентів за користування ним, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожен день прострочення (п. 6.2).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дії відповідача є порушенням вимог договорів, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив розрахунок пені доданий до позовної заяви та визнав його обгрунтованим та таким, що відповідає умовами Кредитного договору, Господарському кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Тому з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 5 981,41 дол. США.

За змістом ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язані визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, вставлених законом.

Відповідно до пункту 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та п. 4. ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день подання позову.

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій проводилися чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

У разі подання позову про стягнення суми боргу в національній валюті України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним НБУ на день подання позову.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" дотримуючись вимог чинного законодавства, вірно встановлено фактичний розмір заборгованості 3 560 654,74 грн. з урахуванням офіційного курсу валют, встановленим НБУ на дату подання позову, така сума, що стягується банком складається з сум отриманих кредитних коштів, відсотків та пені.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, та не надано доказів виконання ним, як зобов'язань, які виникли на підставі Договору поруки.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, з огляду на встановлені вище факти, суд дійшов висновку, що Публічним акціонерним товариством "Банк "Таврика" доведено належними доказами наявність суми заборгованості 3 560 654,74 грн., розрахованої за курсом, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відтак, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини пункту 22 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено пільги щодо сплати судового збору, тобто від сплати судового збору звільнено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах повязаних з здійсенням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у розмірі 68 820,00 грн. підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерготель" (02160, м. Київ, проспект Воз'єднання, 7-А, код 31024461) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, 92-94, код 19454139) строкову заборгованість за кредитом у розмірі 189 187,65 дол.США (сто вісімдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят сім доларів 65 центів) (що за офіційним курсом дол.США до гривні, встановленим НБУ станом на 14.11.2013 1 дол.США = 7,99300 грн.) становить 1 512 176,89 грн. (один мільйон п'ятсот дванадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 89 коп.), прострочено заборгованості - 191 946,67 дол.США (сто дев'яносто одна тисяча дев'ятсот сорок шість дол. 67 центів) (що за офіційним курсом дол.США до гривні, встановленим НБУ станом на 14.11.2013 1 дол.США = 7,99300 грн.) становить 1 534 229,73 грн. (один мільйон п'ятсот тридцять чотири тисячі двісті двадцять дев'ять гривень 73 коп.), прострочену заборгованість по процентах - 58 355,90 дол.США (п'ятдесят вісім тисяч триста п'ятдесят п'ять дол.90 центів) (що за офіційним курсом дол.США до гривні, встановленим НБУ станом на 14.11.2013 1 дол.США = 7,99300 грн.) становить 466 438,71 грн. (чотириста шістдесять шість тисяч чотириста тридцять вісім гривень 71 коп.), пеню за прострочення сплати кредиту - 5 981,41 дол. США (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят один дол.41 цент) (що за офіційним курсом дол.США до гривні, встановленим НБУ станом на 14.11.2013 1 дол.США = 7,99300 грн.) становить 47 809,41 грн. (сорок сім тисяч вісімсот дев'ять гривень 41 коп.).

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерготель" (02160, м. Київ, проспект Воз'єднання, 7-А, код 31024461) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 68 820,00 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять гривень 00 коп.).

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 17.03.2014

Головуюча суддя М.Є. Літвінова

Судді К.В. Полякова

Р.Б. Сташків