Ухвала

від 17.03.2014 по справі 913/360/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

17 березня 2014 року Справа № 913/360/14

Провадження №19пд/913/360/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛОБОДА», с.Шуліківка Біловодського району Луганської області

до відповідача Головного управління Держземагенства у Луганській області, м.Луганськ

про визнання договору оренди землі № 19 від 12.12.2008, державна реєстрація від 24.12.2008 за № 040839900002 поновленим; зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди землі № 19 від 12.12.2008, державна реєстрація від 24.12.2008 за № 040839900002,

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Фролов С.Г. - представник, довіреність № б/н від 05.02.2014;

від відповідача: представник не прибув.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛОБОДА» звернулось до суду з позовом, в якому заявлені вимоги про:

- визнання договору оренди землі № 19 від 12.12.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОДА» та Біловодською районною державною адміністрацією, та зареєстрований у Біловодському РВ ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2008 за № 040839900002 поновленим на той самий строк і на тих самих умовах;

- зобов'язання Головного управління Держземагенства у Луганській області у місячний строк укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОДА» додаткову угоду до договору оренди землі № 19 від 12.12.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛОБОДА» та Біловодською районною державною адміністрацією, та зареєстрований у Біловодському РВ ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 24.12.2008 за № 040839900002.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 06.02.2014 було порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 24.02.2014.

Даною ухвалою позивача було зобов'язано здійснити сплату судового збору за другою немайновою вимогою в сумі 1218 грн. 00 коп., докази сплати - надати суду.

Позивач 14.02.2014, на виконання вимог ухвали суду, клопотанням за № 14.02.14/27-С від 14.02.2014 просив залучити до матеріалів справи платіжне доручення № 1208 від 12.02.2014 та копію протоколу загальних зборів учасників від 09.01.2014 на підтвердження повноважень в.о. директора Бабенко Р.О.

В судовому засіданні 24.02.2014 представник відповідача надав суду відзив від 21.02.2014 № 9-12-0.8-1185/2-14 на позовну заяву, в якому проти позову заперечує з наступних підстав.

Щодо визнання поновленим договору оренди землі, відповідач зазначає, що виходячи зі змісту наведених ним у відзиві норм матеріального права, реалізація орендарем його права саме на поновлення договору оренди земельної ділянки вимагає від нього надіслання про це на адресу листа-повідомлення разом із примірником відповідної додаткової угоди, яка має містити умови про поновлення її договору на той самий строк і на тих самих умовах. Проте, викладене не було дотримано позивачем, оскільки всі додаткові угоди, які направлялись останнім на адресу відповідача містили інші умови, ніж ті, які передбачені договором оренди землі, зареєстрованим 24.12.2008 за № 040839900002.

Оскільки сторонами не досягнуто домовленості щодо укладення договору оренди землі на інших умовах, ніж передбачено договором, переважне право позивача на укладення договору оренди землі на той же самий строк та на тих самих умовах, на думку відповідача, припинено.

Щодо зобов'язання Головного управління Держземагенства у Луганській області укласти додаткову угоду до договору оренди землі № 19 від 12.12.2008, державна реєстрація від 24.12.2008 за № 040839900002, відповідач, проаналізувавши розділ III Господарського процесуального кодексу України, зробив висновок, що прийняття рішення про зобов'язання вчинити певні дії, виходить за межі компетенції господарського суду, та звертає увагу суду, що прийняття рішення з такого спору, відповідно до ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, належить до виключної компетенції адміністративних судів.

Стосовно стягнення з Головного управління Держземагенства у Луганській області витрат на сплату судового збору, відповідач зазначає, що його управління, відповідно до положення про Головне управління Держземагенства у Луганській області утримується з Державного бюджету України.

Втім, ані Закон України «Про Державний бюджет на 2014 рік», - як основний кошторис держави, ані тимчасовий кошторис Головного управління Держземагенства у Луганській області на І квартал 2014 року, не передбачає видатків на здійснення виплат по відшкодуванню судового збору.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про визнання договору поновленим, зобов'язання Головного управління Держземагенства у Луганській області укласти додаткову угоду, та щодо стягнення з останнього витрат на сплату судового збору, відповідач вважає безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству.

На підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.02.2014 була оголошена перерва до 12.03.2014.

В судовому засіданні 12.03.2014 представник позивача надав суду заперечення від 11.03.2014 № 11.03.14/44-С на відзив, в яких проти позову заперечив з наступних підстав.

Стосовно заперечення відповідача щодо визнання поновленим договору оренди землі, позивач зазначає наступне.

Реалізація орендарем його права на поновлення договору оренди земельної ділянки вимагає від нього надіслання на адресу орендодавця примірника додаткової угоди, яка має містити умови про поновлення договору на новий строк (при цьому, відповідач вважає, що поняття «поновлений на новий строк» тотожне поняттю «поновлений на той самий строк») та на тих самих умовах, а не про внесення змін в частині строку дії договору, нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати.

Виходячи з аналізу чинного законодавства у сфері земельних відносин, на думку позивача, твердження відповідача є безпідставним та необґрунтованим, адже відповідач не вірно тлумачить норми чинного законодавства.

Так, як вважає позивач, поняття «новий строк» є ширшим ніж поняття «поновлення на той самий строк» і включає в себе окрім останнього, також інші строки різної тривалості, зокрема й той, який було вказано у додатковій угоді, як зміну до договору оренди землі. Що жодним чином, на думку позивача, не суперечить ані вимогам закону, ані вимогам договору.

Як зазначає позивач, ч.3 ст.33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Однак, не встановлено жодних вимог, стосовно того, що він повинен містити ті ж самі умови та той самий строк, що містилися у договорі. Навпаки, чинне законодавство передбачає можливість внесення змін до умов договору оренди землі при його поновленні, які можуть бути змінені за згодою сторін.

Наявність змін у проекті додаткової угоди, на думку позивача, не звільняє відповідача від обов'язку у конкретно визначений законодавством строк (1 місяць) розглянути надіслану додаткову угоду та надати орендарю відповідь про згоду на поновлення, або про відмову.

Позивач звертає увагу на те, що заперечення відповідача щодо зобов'язання Головного управління Держземагенства у Луганській області укласти додаткову угоду до договору оренди землі, є необґрунтованим, оскільки нормами чинного законодавства, позивач вже є зобов'язаним укласти додаткову угоду.

Крім того, у даному випадку, прямо передбачена можливість укладання правочинів за рішенням суду. Посилання відповідача на норми адміністративного судочинства, зокрема на ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України є некоректними, оскільки відповідач у правовідносинах з позивачем діє як учасник господарських правовідносин, а не як суб'єкт владних повноважень, що здійснює свої владні управлінську функції у сфері публічно-правових відносин.

Стосовно заперечення відповідача щодо відшкодування витрат на сплату судового збору, позивач посилається на ч.4 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

На підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.03.2014 була оголошена перерва до 17.03.2014.

13.03.2014 від позивача надійшли письмові пояснення № 13.03.14/45-С від 13.03.2014 до позовної заяви, в яких він зазначає, що з метою конкретизації визначення позивачем змісту поняття поновлення договору оренди земельної ділянки «поновлення на той самий строк і на тих самих умовах», має на увазі інші умови договору, а саме: поновлення договору № 19 стосовно того ж предмету договору - земельна ділянка ріллі загальною площею 158,1 га; поновлення договору № 19 стосовно того ж строку - 5 (п'ять) років; поновлення договору № 19 стосовно того ж розміру орендної плати - 1,5 % на рік.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2014 виклав свою позицію, за якою підтримав позовні вимоги, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач участі свого представника в засіданні суду не забезпечив, звернувся до суду з клопотанням № 9-12-0.8-1782/2-14 від 17.03.2014, в якому просить розглядати справу без участі його представника, у зв'язку з його тимчасовою непрацездатністю.

Дане клопотання було розглянуто судом в судовому засіданні та відхилено з наступних підстав.

В п.3 п.п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Жодних доказів, у підтвердження викладених в клопотанні доводів, відповідачем не надано.

Також, через канцелярію суду, представник відповідача надав доповнення до відзиву № 9-12-0.8-1783/2-14 від 17.03.2014 де повідомив, що на повторне звернення позивача листом від 13.11.2013 № 13.11.2013/41-С була надана відповідь щодо заперечення в укладенні додаткової угоди, у зв'язку з незгодою з істотними умовами, викладеними у проекті додаткової угоди позивача.

Додатково, відповідач звертає увагу суду на те, що у позовній заяві позивач просить суд визнати договір оренди землі № 19 від 12.12.2008 поновленим на той строк на тих самих умовах, у той час як в додатковій угоді були зазначені відмінні від договору оренди умови.

Розглянувши матеріали справи, з огляду на неприбуття в судове засідання відповідача, господарський суд вважає доцільним відкласти розгляд справи для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування всіх обставин у справі.

Керуючись ст.ст.77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи відкласти на 02 квітня 2014 року, о 10 год. 30 хв.

2. Судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Луганської області за адресою: м.Луганськ, вул.Коцюбинського, 2, 6-й поверх, в залі судових засідань № 606.

3. Зобов'язати позивача:

- надати оригінали документів, які додані до позовної заяви в копіях, - для огляду в судовому засіданні;

- надати письмові пояснення на доповнення до відзиву, нормативне обґрунтування та документальне підтвердження викладених в поясненнях доводів;

- при наявності - надати додаткові докази у справі.

4. Зобов'язати відповідача:

- терміново надіслати копію доповнення до відзиву від 17.03.2014 № 9-12-0.8-1783/2-14 на адресу позивача, докази такого надіслання - надати до матеріалів справи;

- надати до матеріалів справи докази надіслання/вручення позивачу листа-повідомлення від 20.12.2013 № 28-12-0.51-4190/2-13;

- надати письмові пояснення стосовно причин розгляду звернення позивача поза межами встановленого Законом строку (1 місяць);

- при наявності заперечень по справі - надати документальне підтвердження.

Звернути увагу учасників судового процесу на необхідність надіслання поштової кореспонденції по даній справі за адресою: 91016, м.Луганськ, вул.Коцюбинського, б.2.

Витребувані судом документи мають бути подані учасниками судового процесу, до початку судового засідання, до канцелярії суду з метою реєстрації автоматизованою системою документообігу суду та присвоєння кожному з них реєстраційного номеру (п.п.3.1.8. п.3 Інструкції з діловодства в господарських судах України). До того ж, документи повинні бути оформлені належним чином, а саме за змістом ст.36 Господарського процесуального кодексу України йдеться про подання письмових доказів в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, крім того, п.5.27. Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Явка компетентних та повноважних представників сторін в засідання суду обов'язкова. Повноваження представників повинні бути оформлені у відповідності з вимогами ст.28 Господарського процесуального кодексу України та п.п.1.8, 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (копії документів, що підтверджують повноваження представників, повинні бути засвідченні належним чином).

Суддя Т.В.Косенко