Ухвала

від 18.03.2014 по справі 826/3493/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

18 березня 2014 року м. Київ № 826/3493/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю. ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича організація "Юстиніан" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві про зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавнича організація «Юстініан» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Відділу Державного виконавця відділу державної виконавчої Шевченківського районного управління юстиції у м. Києва (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: зобов'язати Відділ Державного виконавця відділу державної виконавчої Шевченківського районного управління юстиції у м. Києва зняти арешт з грошових коштів на розрахунковому рахунку № 26002195375, код МФО 380805, код валюти 980, відкритому Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавнича організація «Юстініан» (код ЄДРПОУ 31812225) в Публічному акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частина перша статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

В свою чергу, частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 4 статті 82 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За загальним правилом, до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Аналогічна позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року N 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2013 року N 14.

Як вбачається зі змісту адміністративного позову та матеріалів доданих до нього, позивач оскаржує дії Відділу Державного виконавця відділу державної виконавчої Шевченківського районного управління юстиції у м. Києва щодо арешту грошових коштів на розрахунковому рахунку № 26002195375, код МФО 380805, код валюти 980 позивача, що накладений в межах виконавчого провадження № 40447312 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року № 5011-72/9083-2012.

При цьому, у розумінні статті 8 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. При цьому, до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, належать також їх представники за законом чи договором.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що в межах виконавчого провадження позивач є Боржником, тобто стороною виконавчого провадження , оскільки наказом Господарського суду міста Києва від 15 жовтня 2013 року № 5011-72/9083-2012 стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавнича організація «Юстініан» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво Юрисконсульт» борг у розмірі 59633,81 грн.

Таким чином, з огляду на те, що позивач, як боржник, є стороною виконавчого провадження та що спірні дії та рішення мали місце під час виконання рішення, ухваленого відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, та в межах виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документу Господарського суду міста Києва, суд вважає, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавнича організація «Юстініан» до Відділу Державного виконавця відділу державної виконавчої Шевченківського районного управління юстиції у м. Києва про зобов'язання зняти арешт з грошових коштів на розрахунковому рахунку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини шостої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавнича організація «Юстініан» у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом до Відділу Державного виконавця відділу державної виконавчої Шевченківського районного управління юстиції у м. Києва про зобов'язання зняти арешт з грошових коштів на розрахунковому рахунку та роз'яснити, що заявлені позовні вимоги належить розглядати Господарському суду міста Києва за правилами Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 109, статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2.Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

3.Попередити позивача про те, що позовні матеріали будуть повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник