Рішення

від 26.02.2014 по справі 530/2705/13-ц

ЗІНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/2705/13-ц

Номер провадження 2/530/48/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2014 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого-судді Должко С.Р., при секретарі Стрілець Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зінькові справу за позовом

ОСОБА_1 до Батьківської сільської ради Зіньківського району, Полтавської області про визначення додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в Зіньківський районний суд із позовною заявою до Батьківської сільської ради Зіньківського району, Полтавської області про визначення додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Заслухавши пояснення позивача, який підтримав позовні вимоги, зважаючи на відсутність заперечень відповідача та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У відповідності до ст.. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно ст. 213 ЦПК України, - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як передбачено нормою ст. 2 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право". Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно положень пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", - рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 213 ЦПК). Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано відповідно до частини четвертої статті 8 ЦПК норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше. При встановленні суперечностей між нормами права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, суду також необхідно враховувати роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя". Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 10 ЦПК України, - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Під час розгляду цивільної справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у віці 87 років помер батько позивача, ОСОБА_2, про що 20 травня 2013 р. зроблено відповідний актовий запис за № 07 згідно свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, яке видане Виконкомом Батьківської сільської ради Зіньківського району, Полтавської області.

За останнім місцем його проживання: АДРЕСА_1, відкрилася спадщина.

За життя батько склав заповіт, яким все своє майно заповів позивачу, ОСОБА_1. Цей заповіт посвідчено 5 травня 2004 року секретарем Батьківської сільської ради Костенко Валентиною Василівною і на час смерті батька не змінений і не відмінений.

До складу спадщини ОСОБА_2 входить право власності на земельну ділянку площею 3.39 га, з цільовим призначенням (використанням) «ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер: 5321380700:00:030:0023, яка належала йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 004448, зареєстрований 2 грудня 2003 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №724.

19 листопада 2013 року в приміщенні Батьківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області позивач склала заяву, адресовану нотаріальній конторі, у якій заявила про прийняття спадщини ОСОБА_2. Справжність її підпису на заяві засвідчила Костенко Валентина Василівна - секретар Батьківської сільської ради. Звертаючись саме 20 листопада 2013 року позивач вважала, що так як, перебіг шестимісячного строку встановленого для прийняття спадщини починається з наступного дня після смерті, то його термін стікає саме 20 листопада 2013 року. До цієї дати позивач не мала можливостей звернутися з відповідною заявою за станом свого здоров'я, згідно довідки від 16.11.2013 року знаходилася в лікувальному закладі з 16.11.2013 року по 19.11.2013 року та зважаючи на вік. Крім того Опішнянська державна нотаріальна з 28 жовтня 2013 року знаходиться в стані припинення і позивач не могла 20.11.2013 р. подати заяву про прийняття спадщини. Також позивачеві ще був потрібен час для встановлення нотаріальної контори, яка обслуговуватиме мешканців Батьківської сільської ради. Цим і пояснюється те, що заяву про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на неї до Зіньківської державної нотаріальної контори вона подала тільки 27 листопада 2013 року.

Нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на тій підставі, що заява про прийняття спадщини подана після після спливу шестимісячного строку встановленого для її прийняття. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус 03 грудня 2013 року винесла постанову №1265/02-31 та роз'яснила, що позивач має право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин, то суд у відповідності до ч.3 ст. 1272 Цивільного кодексу України має право визначити додатковий строк для її подання.

Згідно з положеннями ст. 1277 ЦК ( 435-15 ) у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення: зокрема, територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст. Згідно з ст.5 Закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. Відповідно до ст.10 цього ж Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пленум Верховного Суду України у п. 24 Постанови № 7 від 30 травня 2008 р. Про судову практику у справах про спадкування роз'яснив, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З цих підстав позов заявляється до Батьківської сільської ради Зіньківського району, Полтавської області - органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п. 11 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Відповідно до ст. ст. 1217, 1218, ЦК України спадщина здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1, ч.5. ст. 1268 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину, яка незалежно від часу прийняття належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

У відповідності до ст.. 213 ЦПК України суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства ухвалюючи рішення на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні та керуючись ст. ст. 3, 10,11,15,30, 57-61, 212-221 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Батьківської сільської ради Зіньківського району, Полтавської області про визначення додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканці АДРЕСА_2 додатковий строк терміном 2 місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, після вступу рішення в законну силу.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Зіньківський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту його оголошення.

Написано власноручно.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області С.Р.Должко