Рішення

від 04.03.2014 по справі 905/7552/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.03.2014 Справа № 905/7552/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О., суддів Макарової Ю.В, Нестеренко Ю.С.,

при секретарі судового засідання Поддубній М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська імпортна компанія", м.Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Артемівськ, Донецька область

про стягнення заборгованості в розмірі 144901,53 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 137762,15 грн., пеня в розмірі 7139,38 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська імпортна компанія" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 155501,40грн., з яких сума основного боргу в розмірі 137762,15 грн., пеня в розмірі 17739,25 грн.

Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми статей 509, 525, 526, 610, 611, 625, 655, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за дистриб'юторським договором №1907-13 від 01 липня 2013 року. Зазначив, що відповідачем не сплачена в повному обсязі вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. Сума боргу з урахуванням часткової сплати становить 137762,15 грн.

Окрім цього, просив стягнути з відповідача витрати з оплати юридичних послуг в розмірі 1400,00 грн.

08 січня 2014 року через канцелярію суду представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просив стягнути суму боргу в розмірі 150801,53 грн. у зв'язку із перерахуванням пені в розмірі 7139,38 грн. та просив стягнути з відповідача витрати з оплати юридичних послуг в розмірі 5900,00 грн.

Ухвалою суду від 26 листопада 2013 року за клопотанням представника позивача процесуальний строк розгляду справи продовжений до 13 січня 2014 року.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 09 січня 2014 року справу №905/7552/13 передано на розгляд судової колегії у складі: головуючого судді Кучерявої О.О., Захарченко Г.В., Макарової Ю.В.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 04 березня 2014 року внесено зиіни до склду судової колегії, а саме: суддю Захарченко Г.В. замінено на суддю Нестеренко Ю.С.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але надав через канцелярію суду 05 березня 2014 року клопотання про розгляд справи у його відсутність, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Підстави для неприйняття заяви про зменшення позовних вимог у суду відсутні.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлено, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська імпортна компанія" (Продавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Дистриб'ютор) укладений дистриб'юторський договір №1907-13 (надалі по тексту - договір), за умовами якого, Продавець зобов'язується поставити, а Дистриб'ютор прийняти та оплатити отриманий Товар у порядку і на умовах даного договору, рахунків-фактур, додатків і додаткових угод, які є його невід'ємною частиною (пункт 3.1. договору).

Умовами договору сторони визначили предмет договору, асортимент товару, порядок і термін поставки, ціну і порядок розрахунків, умови і порядок передачі товару, права і обов'язки сторін, відповідальність сторін та арбітраж.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що поставка Товару виконується окремими партіями. Найменування, кількість і асортимент кожної окремої партії Товару визначається на основі письмового замовлення Дистриб'ютора. Будь-які зміни до замовлення попередньо узгоджуються сторонами і підписуються Дистриб'ютором. Замовлення вважаються прийнятими до виконання тільки після виставлення рахунку - фактури засобом факсимільного зв'язку Продавцем.

Відповідно до пункту 5.1. договору, ціна на товар встановлюється Продавцем у гривнях з урахуванням ПДВ-20% і визначається в порядку, передбаченому в цьому розділі договору.

Згідно пункту 5.3. договору, поставка товару Дистриб'ютору здійснюється на умовах відтермінування платежу строком на 21 календарних дні від дати поставки. Датою поставки Товару Постачальником є дата, вказана у видатковій накладній. Домовленість щодо відтермінування по оплаті платежу на 21 календарний день розповсюджується на всі поставки Товару, що відвантажується згідно договору.

На виконання умов договору відповідачем позивачу, надіслані бланки замовлення товару на суму 138 034,40 грн. та 47477,75 грн.

Позивачем виставлені рахунки на оплату №ТОВ-0000720 від 02 липня 2013 року на суму 47477,75 грн., №ТОВ-0000802 від 18 липня 2013 року на суму 138034,40 грн., які містяться в матеріалах справи (а.с.45,46).

На виконання умов договору Позивачем поставлений товар, що підтверджується видатковими накладеним №ТОВ-0000041 від 02 липня 2013 року на суму 47477,55 грн., №ТОВ-0000049 від 18 липня 2013 року (а.с.11,12).

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткова накладна є первинним обліковим документом в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткової накладної підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.

Також, в матеріалах справи містяться податкові накладні, якими підтверджується факт здійснення господарських операцій між сторонами (а.с.14,15).

08 серпня 2013 року у зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору, позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія, яка отримана останнім, про що свідчить відмітка про отримання 09 серпня 2013 року (а.с.47,48).

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що за накладною №ТОВ-0000049 від 08 серпня 2013 року на суму 138034,40 грн. відповідачем була здійснена часткова оплата в розмірі 272,25 грн., за накладною №ТОВ-00000041 від 02 липня 2013 року відповідачем була здійснена часткова оплата в розмірі 46999,80 грн. 06 жовтня 2013 рок відповідачем було сплачено борг у розмірі 477,75 грн.

З урахуванням часткової сплати сума заборгованості за вищевказаними накладними становить 137762,15 грн.

Відповідач отримав продукцію, але у визначений у договорі строк не здійснив оплату у повному обсязі, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.

Окрім цього, як вбачається із матеріалів справи, між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків від 31 липня 2013 року на суму 138512,15 грн. (а.с.13).

Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем продукції та не сплати відповідно до видаткових накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 137762,15грн. підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 7139,38 грн. необхідно зазначити наступне.

Відповідно до пункту 8.2. договору, у випадку несвоєчасного розрахунку за отриману продукцію, Дистриб'ютор за вимогою Продавця зобов'язаний сплатити останньому пеню з розрахунку 0,2% від вартості отриманого, але не оплаченого товару за кожний день такого прострочення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до приписів Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені суд визнає його не вірним, оскільки позивачем допущені арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір пені за період з 23 липня 2013 року по 05 жовтня 2013 року на суму заборгованості 477,75 грн. становить 12,85 грн., за період з 08 серпня 2013 року по 05 жовтня 2013 року на суму 138034,40 грн. становить 2919,52 грн., за період з 08 жовтня 2013 року по 30 грудня 2013 року на суму 137762,15 грн. становить 4072,48 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Що стосується клопотання представника позивача про покладення на відповідача судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 вересня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична Компанія «Центр Правових Ініціатив» (Компанія), в особі директора ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська імпортна компанія" (Клієнт) укладений договір 28/12 про надання правової допомоги.

Здійснення витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська імпортна компанія" на юридичні послуги підтверджується, платіжним дорученням №270 на суму 1400грн., банківською випискою №296 від 20 листопада 2013 року на суму 4500грн. (а.с.22,51).

Факт виконаних робіт за надання юридичних послуг підтверджується актами приймання-передачі послуг від 15 жовтня 2013 року та від 01 грудня 2013 року за договором №28/12 від 12 вересня 2013 року про надання юридичних послуг (а.с.49,50).

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3 (а.с.24).

Пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В матеріалах справи містяться договір про надання юридичних послуг, платіжне доручення та банківська виписка, що підтверджують сплату за надання юридичних послуг, акти приймання-здачі наданих послуг та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

З огляду на вищевикладене, судові витрати та витрати за послуги адвоката, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська імпортна компанія" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 144901,53 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 137762,15 грн., пеня в розмірі 7139,38 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська імпортна компанія" (02094, м. Київ, бульвар Верховної ради, б.22, код ЄДРПОУ 35976169) суму основного боргу в розмірі 137762 (сто тридцять сім тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 15 коп., пеню в розмірі 7004( сім тисяч чотири) грн. 85 коп.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська імпортна компанія" (02094, м. Київ, бульвар Верховної ради, б.22, код ЄДРПОУ 35976169) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3107 (три тисячі сто сім) грн., 14 коп. та витрати з оплати послуг адвоката в розмірі 5900 (п'ять тисяч дев'ятсот) грн., 00 коп.

У судовому засіданні 04 березня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 11 березня 2014 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя О.О. Кучерява

Суддя Ю.В. Макарова

Суддя Ю.С. Нестеренко