Рішення

від 13.03.2014 по справі 910/1269/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1269/14 13.03.14

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/1269/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГАРТ ЮЕЙ»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНСЕРВІС-С»;

про стягнення 103 350,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Бордаченко О.В., довіреність № 1 від 30.12.2013р.;

від відповідача: не з'явилися.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариства з обмеженою відповідальністю «АГАРТ ЮЕЙ» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНСЕРВІС-С» (надалі - відповідач) про стягнення 103 350,00 грн. заборгованості.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору б/н від 01.08.2013р. у визначений строк не надав передплачені позивачем послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 103 350,00 грн., також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті послуг адвоката в сумі 8000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2014р. порушено провадження у справі № 910/1269/14 та призначено її розгляд на 20.02.2014р.

Проте, у зв'язку з подіями в центрі м. Києва, які стались з 18.02.2014р. по 21.02.2014р., та загрожували життю співробітників суду, розгляд справи 20.02.2014р. не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2014р. розгляд справи було призначено на 13.03.2014р.

В судовому засіданні 13.03.2014р. присутнім представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 24.02.2014р. не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, суду не надіслав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 31.01.2014р. та ухвалу суду від 24.02.2014р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2013р. між позивачем (за договором - замовник) та відповідачем (за договором - виконавець) було укладено договір б/н про надання послуг, у відповідності з п.1.1. якого відповідач зобов'язується протягом визначеного в договорі строку надавати позивачу за плату послуги з маркування та сортування товару перед продажем, а позивач зобов'язується приймати та оплачувати належним чином надані послуги.

Відповідно до п.1.2 договору, сторони погоджують завдання замовника у додатку № 1 до цього договору, який підписується сторонами одночасно із підписанням цього договору, після чого стає його невід'ємною частиною.

Згідно з умовами п.1.3 договору. У завданнях сторони погоджують зміст послуги, її вартість, строки виконання, а також інші необхідні умови.

Так, сторонами було підписано Завдання № 1 до договору (далі - Завдання), яким сторони погодили зміст послуги, її вартість, строки виконання, а саме, відповідач зобов'язався надати позивачу послуги відносно п'яти партій товару в наступні строки та вартість (п.2 Завдання):

- перша партія товару - до 13.08.2013р. вартістю послуг 59 640,00 грн. з ПДВ;

- друга партія товару - до 23.08.2013р. вартістю послуг 59 460,00 грн. з ПДВ;

- третя партія товару - до 30.08.2013р. вартістю послуг 59 880,00 грн. з ПДВ;

- четверта партія товару - до 15.11.2013р. вартістю послуг 52 350,00 грн. з ПДВ;

- п'ята партія товару - до 22.11.2013р. вартістю послуг 51 000,00 грн. з ПДВ.

Також, у Завданні позивач та відповідач встановили строк оплати послуг, зокрема, відповідно до п.6 Завдання, відповідач оплачує надані послуги за першу, другу та третю партії товару після приймання наданих послуг до 20.09.2013р., а за послуги відповідача відносно четвертої та п'ятої партій - на умовах передоплати до 12.11.2013р.

Умовами п.3.2 договору визначено, що здавання послуг відповідачем та їх приймання позивачем оформлюється актом здачі-прийому наданих послуг, який складається у 2 примірниках та підписується сторонами (уповноваженими представниками сторін) по одному для кожної із сторін.

Як вбачається з наявних у справі доказів, на виконання умов договору відповідачем за актами № 194 від 13.08.2013р., № 205 від 23.08.2013р. та № 215 від 30.08.2013р., копія яких залучені до матеріалів справи та оригінали було оглянуто в судовому засіданні, було надано відповідачу визначені умовами Завдання до договору послуги відносно першої, другої та третьої партій товару на суму 178 980,00 грн., а позивачем було оплачено такі послуги, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 2105 від 19.09.2013р.

Також, у відповідності до п.6 Завдання, позивач передплатив послуги відносно четвертої та п'ятої партій товару в сумі 103 350,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2206 від 28.10.2013р. та № 2254 від 12.11.2013р., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Умовами п.6.2 договору визначеною, що строк цього договору становить один місяць і починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1 договору, та закінчується 31.12.2013р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце пд. Час дії цього договору (п.6.3 договору).

Однак, відповідач в порушення умов договору та Завдання, станом на час розгляду справи в суді, послуги за спірним договором на суму 103 350,00 грн. відносно четвертої та п'ятої партій товару не надав у встановлені Завданням строки, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за передплачені послуги у сумі 103 350,00 грн.

Позивач 11.01.2014р. цінним листом надсилав відповідачу вимогу вих. № 1101/1 від 11.01.2014р. про повернення передплачених коштів у сумі 103 350,00 грн. Проте, відповідач вказану вимогу залишив без відповіді.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 103 350,00 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором..

Нормами частини першої статті 906 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання передплати за представленими платіжними дорученнями та не надано доказів надання передплачених послуг, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 103 350.00 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а відтак підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Крім того, позивач просить суд також стягнути з відповідача 8000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст. 4, 13, 14, 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до частини першої ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «АГАРТ ЮЕЙ» та адвокатом Бордаченком Олександром Володимировичем. укладено Договір про надання правової допомоги № 20А від 30.12.2013р., предметом якого є захист, представництво або надання інших видів правової допомоги клієнту (позивачу).

Відповідно до п. 4 завдання до договору №20А від 30.12.2013р., за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 8000,00 грн.

Платіжним дорученням № 7 від 13.01.2014р. позивач сплатив на рахунок Бордаченка О.В. 8000,00 грн.

У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 631 від 18.05.2012р.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, надано докази фактичного перерахування коштів адвокату на підставі договору, господарський суд дійшов висновку, що витрати, понесені позивачем, відповідають судовим витратам на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, відтак підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНСЕРВІС-С» (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34, код ЄДРПОУ 37921698) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АГАРТ ЮЕЙ» (02081, м. Київ, вул. Клеманська, 5, код ЄДРПОУ 37331878) грошові кошти в сумі 103 350 грн. 00 коп., 2067 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору та 8000 грн. 00 коп. - витрат по оплаті послуг адвоката. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.03.2014р.

Суддя А.І. Привалов