Ухвала

від 18.03.2014 по справі 04/5026/1450/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18 березня 2014 року Справа № 04/5026/1450/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді - Гури І.І., при секретарі - Мирошниченко Б.В., за участю: представника ліквідатора банкрута - Колос О.М. за довіреністю,, представника Управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області - Голіненко М.О. за довіреністю, прокурора відділу представництва прокуратури Черкаської області - Пампущенко Ю.В. посвідчення №023737, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області скаргу УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі на бездіяльність ліквідатора у справі за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Прод Сміла Престиж", м. Сміла Черкаської області про визнання банкрутом відсутнього боржника, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у справі в частині розгляду скарги УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі на бездіяльність ліквідатора - прокуратури Черкаської області, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2014 року до суду від ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області надійшла скарга на бездіяльність ліквідатора, у якій просить суд зобов'язати арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича:

- прийняти до свого відання майновий комплекс будівель, розташований в АДРЕСА_1, що належить банкруту ТОВ "Прод Сміла Престиж" та вжити заходи по забезпеченню його збереження;

- здійснити інвентаризацію та оцінку зазначеного майнового комплексу;

- реалізувати майновий комплекс для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому Законом про банкрутство.

Скарга з посиланням на ст. ст. 3-1, 25, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мотивована тим, що ліквідатором банкрута було виявлено належне банкруту майно, а саме, майновий комплекс будівель, розташований в АДРЕСА_1; з метою спонукання до вчинення ліквідатором , передбачених ст. 25 Закону про банкрутство заходів, Управління звернулося з листом №14744/05 від 20.12.2013, на який було отримано відповідь №04/5026/1450-39 від 30.12.2013, якою ліквідатор повідомляє, що зазначений майновий комплекс постановою старшого слідчого-криміналіста СВ УСБУ в Черкаській області старшого лейтенанта юстиції Осадчого В.А. від 09.06.2009 визнано речовим доказом у кримінальній справі, а справа на даний час знаходиться в провадженні апеляційного суду Черкаської області але ухвалою суду від 19.12.2011 (більше двох років) провадження по кримінальній справі зупинено до розшуку обвинуваченого; зазначені обставини ліквідатор суб'єктивно, без посилань на норми чинного законодавства, вважає перепоною для вжиття ним заходів, спрямованих на реалізацію майна банкрута; вважаємо, що ліквідатор незаконно та протиправно ухиляється від належного виконання, покладених на нього Законом про банкрутство, повноважень; на майно, що визнане речовим доказом, чинним законодавство не передбачено накладення обмежень/обтяжень в його реалізації власником; на майновий комплекс ані слідством, ані судом арешту не накладено; крім того, ч. 2 ст. 20 Закону про банкрутство встановлює порядок, а отже можливість продажу майна щодо обігу якого встановлено обмеження; банкрут не є стороною кримінальної справи, не відповідає своїм майном за шкоду, спричинену злочином, а його майно в межах даного кримінального провадження не підлягає конфіскації; як зазначено в листі УСБУ в Черкаській області №6/я-1-п/104 від 08.01.2013 відносно майна вчинені всі процесуальні дії, необхідні для правильного вирішення кримінальної справи (складено протокол огляду, проведена будівельно-технічна експертиза).; Кримінальним кодексом України - ст. 388 передбачена кримінальна відповідальність лише за незаконні дії стосовно майна, на яке накладено арешт, або майна, яке описане чи підлягає конфіскації; дії ліквідатора, вчинення ним в межах повноважень, за відсутності обмежень, встановлених слідчими органами чи судом, не можуть кваліфікуватися як незаконні, чи з перевищенням наданих повноважень, з іншого боку. Затягування ліквідаційної процедури та невжиття конкретних заходів в межах наданих ліквідатору повноважень, порушує права кредитора на задоволення його кредиторських вимог..

У письмових запереченнях на скаргу ліквідатор банкрута зазначає, що доводи скаржника з приводу того, що ліквідатор ухиляється від належного виконання покладених на нього обов'язків щодо дій, спрямованих на прийняття до свого відання, інвентаризацію та реалізацію майна банкрута є безпідставними, боржника визнано банкрутом як відсутнього боржника , у зв'язку з чим ліквідатор не мав реальної можливості отримати від попереднього керівництва ні майно, ні документи банкрута і вдався до ряду запитів, зокрема, зроблено витяг з Державного реєстру правочинів, відповідно до якого 23.08.2008 зареєстровано договір купівлі-продажу №3150917 майнового комплексу, розташованого в АДРЕСА_1, між набувачем - ТОВ "Прод Сміла Престиж" (боржником у справі) та відчуджувачем - ОСОБА_6; на запит до КП "ЧООБТІ" ліквідатор встановив, що постановою старшого слідчого-криміналіста СВ УСБУ в Черкаській області Осадчого В.А. від 09.06.2009 майновий комплекс визнано речовим доказом по кримінальній справі № 20 та передано на відповідальне зберігання одному з учасників ТОВ "Прод Сміла престиж" - ОСОБА_7. за протоколом й актом приймання-передачі від 09.06.2009; листом №73/6-1009 від 15.06.2009 старший слідчий-криміналіст Осадчий В.А. заборонив КП ЧООБТІ м. Городище будь-які операції, пов'язані з реєстрацією, перереєстрацією, постановкою та зняттям з обліку майнового комплексу; протоколом виїмки від 17.04.2009 слідчий вилучив в КП "ЧООБТІ" інвентарну справу; 25.12.2012 ліквідатор звернувся до Управління Служби безпеки України у Черкаській області з інформаційним запитом, на який отримав відповідь № 6/я-1-п/104 від 08.01.2013 з інформацією про те, що кримінальна справа № 20 29.01.2010 була направлена з обвинувальним висновком до прокуратури Черкаської області для подальшого скерування до суду, інвентарна справа на майновий комплекс була визнана речовим доказом і приєднана до матеріалів справи, майновий комплекс визнано речовим доказом і передано на відповідальне зберігання, матеріали справи знаходяться в апеляційному суді Черкаської області; на запит ліквідатора листом №2461/13 від 06.03.2013 апеляційний суд Черкаської області повідомив, що ухвалою суду від 19.12.2011 розгляд справи зупинено до розшуку обвинуваченого; 19.12.2013 ліквідатор звернувся до прокурора Черкаської області з листом за №04/5026/1450-36, у якому просив доручити УСБУ в Черкаській області вчинити дії по комісійному проведенню фіксації технічного стану майнового комплексу і забезпечити його передачу ліквідатору, лист був вручений 30.12.2013, однак відповіді не отримав; 13.12.2013 за № 04/5026/1450-35 ліквідатор звернувся до Городищенського ВВ КП "ЧООБТІ" з замовленням провести технічну інвентаризацію комплексу будівель, однак замовлення приймаються при пред'явленні оригіналів документів; 13.01.2014 ліквідатор звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_8 з заявою виготовити дублікат договору купівлі-продажу, отримано відповідь, що даний договір нею не посвідчувався; 27.01.2014 ліквідатор звернувся до Черкаського обласного нотаріального архіву з проханням виготовити дублікат договору купівлі-продажу, у відповіді запропоновано звернутися до приватного нотаріуса ОСОБА_8; 27.01.2014 ліквідатор повторно звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_8, однак відповіді не отримав; 27.01.2014 ліквідатор звернувся до Орловецької сільської ради Городищенського району Черкаської області з запитом надати копії свідоцтва про реєстрацію права власності та договору купівлі-продажу майнового комплексу, отримано відповідь, що таких документів сільська рада не має. Вищевикладені обставини унеможливлюють вчинення ліквідатором дій з прийняття майна до свого відання, проведення його інвентаризації та реалізації.

Розгляд відкладався. Ухвалою суду від 27 лютого 2014 року залучено прокуратуру Черкаської області третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у справі, в частині розгляду скарги УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі на бездіяльність ліквідатора, відкладено розгляд скарги УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі на бездіяльність ліквідатора на 18 березня 2014 року.

До початку судового засідання прокурор подала письмову думку на скаргу УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі на бездіяльність ліквідатора, у якій вказала, що:

- установлено, що зазначений майновий комплекс постановою старшого слідчого криміналіста СВ УСБУ в Черкаській області Осадчого В.А. від 09.06.2009 визнано речовим доказом у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_9 з ач. 5 ст. 191 КК України;

- кримінальна справа стосовно ОСОБА_9 з 26.04.2011 перебуває у провадженні апеляційного суду Черкаської області, оскільки вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.03.2011 ОСОБА_9 виправдано за відсутністю у його діях складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Однак, вказаний вирок оскаржено прокурором, який підтримував державне обвинувачення у справі, у апеляційному порядку з підстав неповноти судового слідства, істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. У зв'язку ухиленням ОСОБА_9 від суду, ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду від 19.12.2011 його оголошено в розшук, а апеляційне провадження у справі зупинено;

- як регламентовано ст. 80 КПК України (1960 року) речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи. Відповідно до ст. 81 КПК України (1960 року) питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду, або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи. Згідно ст. 330 КПК України (1960 року), при постановлені вироку суд вирішує питання про речові докази, керуючись правилами, викладеними в статті 81 цього Кодексу, про що зазначається у резолютивній частині вироку (ст. 335 КПК України). Вивченням виправдувального вироку від 18.03.2011 стосовно ОСОБА_9 установлено, що судом вирішено питання щодо речових доказів у справі, які залишено при матеріалах кримінальної справи. Разом з тим, долю майнового комплексу будівель, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який постановою старшого слідчого криміналіста СВ УСБУ у Черкаській області Осадчого В.А. від 09.06.2009 визнано речовим доказом у вказаній кримінальній справі, не визначено. За нормами КПК України 1960 року якщо суд при постановлені вироку не вирішив питання про речові докази, він не позбавлений права вирішувати це питання у стадії виконання вироку відповідно до ст. 409 та 411 КПК України (1960 року);

- таким чином, оскільки, на даний час, виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_9 не набрав чинності у зв'язку з його оскарженням у апеляційному порядку, на даній стадії кримінального процесу до прийняття остаточного рішення судом у кримінальній справі, можливість вирішення питання про реалізацію майнового комплексу, який визнано речовим доказом, кримінально-процесуальним законодавством не передбачено.

У судовому засіданні:

- представник Управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі Черкаської області підтримав скаргу на бездіяльність ліквідатора з підстав, викладених у ній; пояснив, що скарга подана до суду, щоб встановити чи дійсно те, що майновий комплекс є речовим доказом слугує перепоною для його продажу та задоволення вимог кредиторів;

- представник ліквідатора банкрута щодо скарги вказав: доводи щодо бездіяльності ліквідатора безпідставні, оскільки вказані у письмових запереченнях обставини унеможливлюють вчинення дій, які просить скаржник, ці обставини є об"єктивні; якщо скаргу буде задоволено, ліквідатор виконає рішення суду;

- прокурор дотримувалася письмової думки, що подана нею до початку судового засідання, вказує, що заперечує проти задоволення скарги на бездіяльність ліквідатора в частині реалізації майнового комплексу.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши учасників процесу, суд встановив наступне.

Постановою суду від 09.10.2012 визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Прод Сміла Престиж" (Черкаська область, м. Сміла, вул. Промислова, буд. 22, ідентифікаційний код 35686428) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру на 12 місяців, призначено ліквідатором банкурта арбітражного керуючого Ярмолінського Юрія Васильовича; скасовано арешт, накладений на все майно боржника та кошти на його рахунках ухвалою суду від 27.09.2012.

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 19.01.2013 розгляд даної справи здійснюється згідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 04.11.2012 (далі - Закон).

Повноваження ліквідатора встановлені у ст. 25 Закону, до них, зокрема, відноситься: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим законом.

Ліквідатором було виявлено належне банкруту майно, а саме: майновий комплекс будівель, що розташований: АДРЕСА_1

УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі (скаржник) направив ліквідатору банкрута лист від 20 грудня 2013 року 3 /4744/05, у якому наполягав на негайному усуненні ліквідатором порушень шляхом вчинення дій по прийняттю майнового комплексу до свого відання, його оцінки та реалізації, в порядку, визначеному ст. 30 Закону про банкрутство, в іншому разі, змушені вдаватися до судового вирішення цього питання, право на яке надане ч. 4 ст. 25 закону про банкрутство.

У листі від 30 грудня 2013 року №04/5026/1450-39 ліквідатор відповів, з посиланням на певні факти, що нерухоме майно банкрута та технічна документація має статус речового доказу у кримінальній справі, яка зупинена судом на невизначений час; у ліквідатора відсутні оригінали документів про право власності, технічна документація на майно банкрута, при цьому банкрут не є особою, що бере участь у кримінальній справі, тому не має процесуальних повноважень на вирішення питання повернення йому майна, визнаного речовим доказом. в порядку КПК України; ліквідатор утримується від вчинення дій з продажу нерухомого майна за наявності статусу майна "речовий доказ" з огляду на можливу перешкоду правосуддю в кримінальній справі, що перебуває на розгляді в апеляційному суді Черкаської області; в межах повноважень арбітражним керуючим були вчинені всі можливі дії в інтересах боржника та його кредиторів, на даний час неможливо закінчити всі необхідні дії ліквідаційної процедури, направлені на продаж майна банкрута.

Згідно Витягу з державного реєстру правочинів №12349398, виданого 21.12.2012, зареєстровано 23.09.2008 номер правочину - 3150917, договір купівлі-продажу комплекс будівель за адресою: АДРЕСА_1 відчужувач - ОСОБА_6, набувач - товариство з обмеженою відповідальністю "Прод Сміла Престиж" (банкрут у справі). нотаріально посвідчений 23.09.2008, номер у реєстрі нотаріальних дій - 14704 приватним нотаріусом ОСОБА_8

На запит ліквідатора у листі з додатками від 21.12.2012 №686 комунальне підприємство "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" повідомило, інвентарна справа на комплекс будівель, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 була вилучена 17.04.2009 УСБУ в Черкаській області, про що було складено протокол виїмки, у зв'язку з цим виготовити копію інвентарної справи неможливо.

Згідно постанови старшого слідчого-криміналіста СВ УСБУ в Черкаській області ст. лейтенанта юстиції Осадчого В.А. від 09 червня 2009 року про визнання речовими доказами та передачу їх на відповідальне зберігання поставновлено визнати в якості речових доказів наступні будівлі майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; передати вищевказані будівлі на відповідальне зберігання директору ТОВ "Прод Сміла Престиж" Плосконосу О.О.

Відповідно до протоколу виїмки старшого слідчого-криміналіста СВ УСБУ в Черкаській області ст. лейтенанта юстиції Осадчого В.А. від 17 квітня 2009 року проведено виїмку інвентаризаційної справи на комплекс будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

У листі Управління Служби безпеки України в Черкаській області від 15.06.2009 №73/6-1009, адресованому начальнику виробничого відділу КП ЧООБТІ м. Городище, вказано, що 09 червня 2009 року постановою слідчого вищевказаний майновий комплекс було визнано речовим доказом по кримінальній справі № 20, з метою забезпечення збереження цілісності майнового комплексу, керуючись ст. ст. 78, 79,80, 81 КПК України, просять заборонити будь-які операції, пов'язані з реєстрацією, перереєстрацією, постановкою та зняттям з обліку майнового комплексу, до прийняття судом рішення по кримінальній справі № 20.

У листі Управління Служби безпеки України в Черкаській області від 08.01.2013 №6/Я-1-п/104, адресованому ліквідатору банкрута, повідомлено, що матеріали кримінальної справи знаходяться в апеляційному суді Черкаської області.

У листі судді апеляційного суду Черкаської області від 06.03.2013 №2461/13 на клопотання ліквідатора банкрута щодо речових доказів, повідомляє, що ухвалою суду від 19.12.2011 апеляційний розгляд справи зупинено до розшуку ОСОБА_9

Ліквідатор направив засновнику ТОВ "Прод Сміла Престиж" (банкрута) ОСОБА_7 вимогу №04/5026/1450-26 від 23.08.2013, у якому повторно просить передати документацію та повідомляє, що 09.06.2009 на відповідальне зберігання вам згідно протоколу передачі на зберігання речових доказів, акту-прийому передачі, розписки - передано майно ТОВ "Прод Сміла Престиж", яке визано речовим доказом по кримінальній справі, а саме майновий комплекс, листом за №6/10-42/14 УСБУ надало згоду на участь в передачі майнового комплексу, тому вимагає передати документацію та майновий комплекс. Однак, лист повернувся з довідкою пошти: за закінченням зберігання".

Ліквідатор направив прокурору Черкаської області лист від 19.12.2013 №04/5026/1450-36 у якому просить доручити УСБУ в черкаській області вчинити дії по комісійному проведенню за участю представників слідства/прокуратури, ОСОБА_7 та ліквідатора банкрута) фіксації технічного стану майнового комплексу, визнаного речовим доказом і забезпечити передачу зазначеного майна ліквідатору банкрута з метою подальшого продажу в порядку, передбаченому ст. 30 закону про банкуртство в редакції до 19.01.2013.

У листі від 12.12.2013 №04/5026/1450-35, адресованому Городищенському ВВ КП "ЧООБТІ" ліквідатор, посилаючись на відсутність у нього документів, просить провести технічну інвентаризацію комплексу будівель. У відповіді від 26.12.2013 № 144 ліквідатора повідомлено, не має можливості, згідно інструкції щодо проведення технічної інвентаризації замовлення приймається особисто від власника або його представника при ред'явленні доручення та оригіналів документів.

Неодноразово ліквідатор банкрута звертався до приватного нотаріуса ОСОБА_8 з проханням виготовити дублікат договору купівлі-продажу вказаного майнового комплексу будівель, однак досі не отримав його. Дане підтверджується листами, ухвалою суду від 25.02.2014, що наявні в матеріалах справи.

Оцінивши докази у всій сукупності, суд вважає скаргу УПФУ в м. Смілі та Смілянському районі на бездіяльність ліквідатора не підлягаючою задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 80 Кримінально-процесуального кодексу України ( в редакції 1960 року) (далі - КПК України) речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи. Відповідно до ст. 81 КПК України питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду, або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи. Згідно ст. 330 КПК України , при постановленні вироку суд вирішує питання про речові докази, керуючись правилами, викладеними в статті 81 цього Кодексу.

За нормами КПК України якщо суд при постановлені вироку не вирішив питання про речові докази, він не позбавлений права вирішувати це питання у стадії виконання вироку відповідно до ст. ст. 409 та 411 КПК України.

Таким чином, до прийняття остаточного рішення судом у кримінальній справі, можливість вирішення питання про реалізацію майнового комплексу, який визнано речовим доказом, кримінально-процесуальним законодавством не передбачено.

Щодо прийняття ліквідатором до свого віддання майна, вжиття заходів по збереженню, здійснення інвентаризації та оцінки вказаного майнового комплексу ліквідатором вживались всі можливі заходи, про що свідчать листи, вказані вище, однак безуспішно.

Керуючись ст. 86 ГПК України, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом " в редакції від 04.11.2012, ст. 80, 81, 330, 335 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Смілі та Смілянському районі на бездіяльність ліквідатора банкрута.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20 березня 2014 року.

Суддя І.І. Гура