Рішення

від 14.03.2014 по справі 910/3144/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3144/14 14.03.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнерс" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 простягнення 23 115,74 грн.

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Дерій О.О. - юрисконсульт; від відповідача:не з'явився;

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Партнерс" (надалі - ПрАТ "СК "Партнерс") звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення 14 125,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.01.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди №03-2/2012 в порушення умов якого відповідач свого грошового зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 19 100,30 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 015,44 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.03.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.03.2014 р.

В судове засідання 14.03.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 04.03. 2014 р. виконав, позовні вимоги підтримав та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 04.03.2014 р. не з'явився, вимог ухвали суду від 04.03.2014 р. не виконав про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи підтверджується відміткою про відправку на зворотній стороні ухвали суду від 04.03.2014 р., яка була надіслана за адресою вказаною в позовній заяві.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 р. між ПрАТ "СК "Партнерс" (орендар/суборендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (суборендар) укладено Договір суборенди нежитлового приміщення №03-2/2012 (надалі - "Договір").

Згідно п. 1.1 Договору орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне користування об'єкт суборенди: нежитлове приміщення площею 23,33 кв.м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1.

Приміщення передається суборенду з метою використання під офіс (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що суборендар вступає в строкове платне користування приміщенням у термін, указаний у договорі, за умови підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі приміщення, який з моменту його підписання стає невідємною частиною цього договору. Передача приміщення в суборенду не спричиняє передачу суборендарю права власності на нього.

Відповідно до п. 2.2 Договору орендар зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору передати, а суборендар прийняти приміщення за актом приймання передачі. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні договору (п. 2.7 Договору).

Згідно п. 3.1 Договору за суборенду приміщення суборендар сплачує орендарю щомісяця орендну плату. Розмір орендної плати за місяць за цим договором складає:

- за 1 кв.м. офісного приміщення - 50,00 грн., в тому числі ПДВ 8,33 грн.

Сума орендної плати за місяць за вищеназвані орендовані приміщення та території складає 1 166,50 грн., в тому числі ПДВ 20% - 194,42 грн. Загальна сума орендної плати за місяць з ПДВ 1 166,50 грн.

Пунктом 3.3 Договору встановлено, що платежі, передбачені пунктом 3.1 цього договору, суборендар виконує самостійно своїм платіжним дорученням за кожний поточний місяць наперед з оплатою до 10 числа цього місяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок орендаря, вказаний у реквізитах сторін цього договору, за виключенням платежу за перший місяць суборенди, який проводиться протягом 10 робочих днів з дня набрання чинності цим договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору сторони приймають на себе виконання обов'язків, передбачених цим договором, та несуть майнову відповідальність за невиконання або неналежне виконання цих зобов'язань.

Згідно п. 4.5.3 Договору суборендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі виконувати платежі, передбачені пунктом 3.1 цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору було передано, а відповідачем прийнято в строкове орендне користування нежитлове приміщення площею 23,33 кв.м., розташованого у будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Проте, відповідачем зобов'язання по внесенню орендних платежів належним чином не виконано у зв'язку із чим станом на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача становить 19 100,30 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендної плати.

Договір №03-2/2012 від 01.01.2012 р. є договором суборенди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується передача приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за період з травня 2012 р. по липень 2013 р. у розмірі 19 100,30 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 3.3 Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів на момент розгляду справи настав.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендної плати у розмірі 19 100,30 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованості чи доказів її погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ФОП ОСОБА_1 обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ "СК "Партнерс" про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 19 100,30 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Крім того, позивачем за прострочення виконання грошового зобов'язання заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 4 015,44 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що у випадку порушення зобов'язань, викладених в п. 3.3 цього договору, суборендар самостійно і одночасно з оплатою передбачених платежів сплачує орендарю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку ним нарахування пені за прострочення по сплаті орендних платежів здійснено за загальний період з 10.01.2012 р. по 26.02.2014 р., проте суд здійснює перерахунок виходячи з наступного.

По-перше, як встановлено п. 3.3 Договору орендна плата сплачується суборендарем за кожний поточний місяць наперед з оплатою до 10 числа цього місяця, а тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з 11 числа кожного місяця.

По-друге, відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, а відтак правомірним є нарахування пені за прострочення по сплаті орендної плати за березень, червень, листопад 2012 р. та лютий, березень 2013 р. з 13.03.2012 р., 12.06.2012 р., 13.11.2012 р., 12.02.2013 р. та 12.03.2013 р. відповідно, оскільки 10-ті числа (останні дні строків виконання грошового зобов'язання) наведених місяців припадають на вихідні дні.

По-третє, згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому нарахування штрафних санкцій (пені) за прострочення по сплаті орендної плати за січень 2012 р. припиняється 10.07.2012 р., за лютий 2012 р. - 10.08.2012 р., за березень 2012 р. - 12.09.2012 р., за квітень 2012 - 10.10.2012 р., за травень 2012 р. - 10.11.2012 р., за червень 2012 р. - 11.12.2012 р., за липень 2012 р. - 10.01.2013 р., за серпень 2012 р. - 10.02.2013 р., за вересень 2012 р. - 10.03.2013 р., за жовтень 2012 р. - 10.04.2013 р., за листопад 2012 р. - 12.05.2013 р., за грудень 2012 р. - 10.06.2013 р., за січень 2013 р. - 10.07.2013 р., за лютий 2013 р. - 11.08.2013 р., за березень 2013 р. - 11.09.2013 р., за квітень 2013 р. - 10.10.2013 р., за травень 2013 р. - 10.11.2013 р., за червень 2013 р. - 10.12.2013 р. та за липень 2013 р. - 10.01.2014 р., а не 26.02.2014 р.,як визначено позивачем в розрахунку.

За перерахунком суду, з огляду на викладене, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання, становить 1 622,55 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені (2 392,89 грн.) необхідно відмовити, оскільки вона обрахована позивачем невірно (за більший період).

Суд відзначає, що згідно ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність (один рік), проте відповідачем заяви про застосування строку позовної давності ні усно, ні письмово не подано, а тому правові підстави для застосування судом положень статті 267 Цивільного кодексу України відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПрАТ "СК "Партнерс" заборгованості зі сплати орендних платежів у розмірі 19 100,30 грн. та пені у розмірі 1 622,55 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 2 392,89 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнерс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнерс" (01004, м. Київ, пл. Бессарабська, 9/1 оіфс 1; ідентифікаційний код 33691153) заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 19 100 (дев'ятнадцять тисяч сто) грн. 30 коп., пеню у розмірі 1 622 (одна тисяча шістсот двадцять дві) грн. 55 коп. та судовий збір у розмірі 1 637 (одна тисяча шістсот тридцять сім) грн. 87 коп. Видати наказ.

3. В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 2 392,89 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 19.03.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко