Постанова

від 12.03.2014 по справі 801/10980/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2014 року (15:31) Справа №801/10980/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Богацької А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомСільськогосподарського кооперативу «Ніва-Агро»

до Державної екологічної інспекції в АР Крим

про визнання протиправними та скасування п.1.3 припису і вимоги, визнання протиправними дій

за участю представників сторін:

від позивача: Круть В.В., довіреність № 06 від 10.01.2014р.; Вангелі О.В., довіреність № 202 від 02.12.2013р.;

від відповідача: Савіч О.С., довіреність б/н від 08.01.2014

Суть спору: Сільськогосподарський кооператив "Ніва-Агро" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в АР Крим про визнання протиправним і скасування п. 1.3. припису Державної екологічної інспекції в АР Крим від 13.06.2013р. щодо отримання Сільськогосподарським кооперативом "Ніва-Агро" спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами із свердловини № 4528), визнання протиправною і скасування вимоги Державної екологічної інспекції в АР Крим, викладеної у формі претензії № 91 від 02.09.2013р. (вих. №4574) про відшкодування збитків у сумі 72876 грн., визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції в АР Крим щодо складення розрахунку розмірів відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Сільськогосподарським кооперативом "Ніва-Агро" в сумі 72876 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.06.2013 року на підставі направлення №2409 від 21.05.2013 року працівниками Державної екологічної інспекції в АРК ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була проведена позапланова перевірка виконання вимог природоохоронного законодавства України у частині охорони та раціонального використання водних ресурсів Сільськогосподарським кооперативом «Ніва-Агро».

У ході проведення перевірки державним інспектором були виявлені порушення законодавства, про що складено акт перевірки від 04.06.2013 року щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства та 13.06.2013 року видано припис. 08.10.2013 року позивачем було отримано претензію №91 про відшкодування збитків у сумі 72876,00 грн., які заподіяно державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства з охорони та раціонального використання водних ресурсів СК «Ніва-Агро».

Позивач з актом перевірки, приписом та розрахунком суми не згоден з наступних підстав.

СК «Ніва-Агро» використовує свердловину №4528, яка розташована на околиці с.Червоне Сімферопольського району АРК. Ця свердловина знаходиться на земельній ділянці, землекористувачем якої є СК «Ніва-Агро» на підставі договору оренди землі від 28.10.2008 року. У п.8 договору термін оренди землі складає 49 років. Цей договір зареєстровано 27.04.2009 року у Кримській регіональній філії «Державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель є запис. Водозабір здійснювався зі свердловини згідно журналу обліку водоспоживання та звіту про використання води у 1 кварталі 2012 року - 500 куб.м., 2,3,4 кварталі 2012 року - 0 куб.м., в 1 кварталі 2013 року - 0 куб.м., у квітні 2013 року - 500 куб.м.(сільськогосподарський кооператив використовував 16,67 куб.м. на добу (500:30 днів) та у травні 2013 року - 200 куб.м.(сільськогосподарський кооператив використовував 6,45 куб.м. на добу (200:31день).

Таким чином, СК «Ніва-Агро» є землекористувачем та свердловина №4528 знаходиться на земельній ділянці землекористувача. Підземні води використовуються для власних господарсько-побутових потреб і в ході проведення перевірки не було встановлено використання води на користь третіх осіб. Продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 куб.м. на добу, що підтверджено журналом використання води та наданими звітами про використання води за 1 квартал 2013 року та за 2012 рік. Згідно акту перевірки встановлено, що відомості у звітах є достовірними та оформлені в установленому порядку.

Крім того, позивач вважає, що сума у розмірі 72876,00 грн., яка розрахована на підставі Методики розрахунків розміру збитків заподіяних державі, у результаті порушення природного законодавства з охорони та раціональному використанню водних ресурсів перевіряючими нарахована у порушення діючого законодавства, у зв'язку з тим, що на думку позивача,СК «Ніва-Агро» мало право без спеціальних дозволів та гірського відводу добувати та використовувати підземні води з вказаної свердловини, а розрахунок відшкодування збитків складається у разі самовільного використання водних ресурсів.

Також, як зазначає позивач у претензії №91 вказано проміжок з якого зроблений розрахунок с 01.01.2012 року по 31.06.2013 року, однак, дозвіл на спеціальне водовикористання свердловиною №4528 діяв з 04.03.2009 року по 01.03.2012 року та згідно Кодексу України «Про надра» у зв'язку з тим, що забір води був менше ніж 300 куб. м. на добу, СК «Ніва-Агро» мало право без спеціального дозволу використовувати надра для власних господарсько-побутових потреб; перевірка проводилась інспектором 04.06.2013 року і в цей день було вручено акт, що підтверджується вхідним номером 48 від 04.06.2013 року.

Позивач зазначає, що після отримання претензії №91 про відшкодування збитків СК «Ніва-Агро» подало заперечення на претензію до Державної екологічної інспекції в АРК. 06.11.2013 року Державною екологічною інспекцією в АРК надано відповідь, у якій вказано, що в Інспекції немає підстав для скасування претензії та надано посилання на «ГОСТ 17.1.1.04-80», який затверджено постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 31.03.1980 року №1452.У цьому документі немає поняття господарсько-побутові потреби, а є господарсько-питні та комунально-побутові потреби населення; лікувальні, курортні та оздоровчі; потреби сільськогосподарського господарства (без зрошення та обводнення); промислові потреби (без теплоенергетики).

У своєї відповіді Державна екологічна інспекція в АРК стверджує, що до господарсько-побутових потреб не відносяться промислові та сільськогосподарські потреби, а відносяться господарсько-питне водоспоживання (централізоване та нецентралізоване), полів, мийка територій населених пунктів, робота фонтанів і т.п. Позивач вважає, що всі доводи Державної екологічної інспекції в АРК будуються виключно на підміні термінів радянського ГОСТа та суперечать Кодексу України «Про надра».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 04.12.2013 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні, що відбулося 13.01.2014 року, позивач надав суду додаткові документи для приєднання до матеріалів справи, відповідач надав заперечення на позов, в яких просить відмовити у задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.

У ході проведення перевірки спеціалістами Інспекції було встановлено, що забір води позивачем здійснюється без будь-яких дозвільних документів. Відповідач стверджує, що дозвіл на спеціальне водокористування не підпадає під регулювання ст. 23 Кодексу України «Про надра» та відсутність необхідності на отримання спеціальних дозволів, яка передбачена ст. 23 цього кодексу можлива лише за умов виконання всіх вимог вказаної статті.

Спеціальне водокористування підземними водами, на думку відповідача складається як з користування водними ресурсами (підземними водами на відповідній території), так і надрами (мінеральною сировиною). Спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на добичу підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Від водокористувачів, на думку відповідача, вимагається отримання двох дозвільних документів: дозволу на спеціальне користування надрами та дозволу на спеціальне водокористування.

Крім того відповідач стверджує, що положення ст.23 Кодексу України «Про надра» не можуть бути застосовані у даному випадку.

Також, Державна екологічна інспекція в АРК зазначає, що дії Інспекції щодо складання претензії та відповідного розрахунку шкоди не несуть у собі жодних зобов'язань до позивача, оскільки є лише додатком до претензії, яка є способом досудового врегулювання спору і також не має розпорядчого характеру.

Також, у судовому засіданні 13.02.2014 року позивачем надано пояснення щодо визнання протиправним та скасування припису. Зокрема, у запереченнях вказано, що водоспоживання з свердловини №4528 здійснювалося для виробничо-побутових та санітарно-гігієнічних потреб СК «Нива-Агро», що, на думку відповідача, підтверджується показниками в держстатзвітності за формою 2ТП (водгосп) «Звіт з використання води» за 1 квартал 2012 року, 2 квартал 2012 року, 3 квартал 2012 року, 4 квартал 2012 року, 1 квартал 2013 року.

Той факт, що позивачем здійснюється використання підземної води для господарських та господарсько-побутових потреб підтверджується: дозволом на спеціальне водокористування за УКР-КРИ №46 від 01.03.2012 року, в якому зазначено, що метою водокористування є господарська діяльність по вирощуванню зерна і технічних культур і потреби; формами №2-ТП, якими відображені обсяги цільового водоспоживання з свердловини №4528; паспортом свердловини по забору підземних вод №4528, інвентарною карткою. Позивач стверджує, що свердловина бурилась з метою забезпечення господарсько-побутових потреб кооперативу.

На думку позивача, Методикою розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», на підставі якої зроблено розрахунок розміру збитків, розраховується збиток, заподіяний державі самовільним використанням водних ресурсів, тобто видобуванням підземних вод для виробничих (технологічних) потреб без дозвільних документів (спеціальних дозволів на використання надр). Оскільки п. 9.1 Методики передбачено виняток для застосування формули розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, а саме: в разі забору прісних підземних вод з глибини більше 20 м., а з обставин справи вбачається, що СК «Ніва-Агро» використовував артезіанську свердловину глибиною 110м., яка відповідно до паспорту перевищує 20м.

Позивач вважає, що ним вжито усіх заходів щодо своєчасного отримання дозволу на спеціальне водокористування, 25.02.2012 року подавалась заява про видачу дозволу на спеціальне водокористування у зв'язку із закінченням строку дії попереднього дозволу. СК «Ніва-Агро» вважає, що в даному випадку повинен застосовуватись принцип мовчазної згоди у відповідності до ч. 5 ст. 4 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», а отже суб'єкт господарювання мав право проводити певні дії щодо здійснення господарської діяльності, однак всупереч зазначеному державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у встановлені строки не повідомлено про відмову в отриманні дозволу на спеціальне водокористування. До СК «Нива-Агро» повинен застосовуватись пільговий режим, який встановлено Кодексом України «Про надра», оскільки забір води здійснюється для власних потреб, із свердловин, які знаходяться на закріпленій за нею на праві оренди земельній ділянці та обсяг видобування води не перевищує 300 куб.м. на добу.

Крім того, позивач зазначає, що збитки від самовільного водокористування не є збитками в розумінні ст. 224 ГК України, тому що СК «Ніва-Агро» сплачував загальнообов'язкові податки і збори, а відповідач по закінченню дозволу не надав письмового дозволу припинення водопостачання. Також, відповідачем не надано доказів встановлення під час перевірки ви користування об'єму води, не вказано в акті перевірки від 04.06.2013 року про встановлення факту забруднення відповідачем підземних вод. На підставі зазначеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні, що відбулося 12.03.2014 року позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, відповідач заперечував проти позову з підстав, які викладено у письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про скасування п.1.3 припису від 13.06.2013року, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Позивач Сільськогосподарський кооператив "Ніва-Агро" (далі - СК"Ніва-Агро") є юридичною особою, зареєстрованою 27.10.2000 року Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №441467,; статутом СК"Ніва-Агро" (у новій редакції), який затверджено протоколом №2 від 07.02.2013 року рішенням позачергових загальних зборів членів кооперативу і державну реєстрацію змін якого проведено 08.02.2013 року за №11341050022000308 (а.с.18, 46-56). Відповідно до Довідки Головного управління статистики в АР Крим АА №647847 з ЄДРПОУ від 05.09.2012 року основними видами діяльності Сільськогосподарського кооперативу «Ніва-Агро» є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.25 вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 післяурожайна діяльність; 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 19).

Судом встановлено, що у період часу з 27.05.2013р. по 07.06.2013р. на підставі направлення №2409 від 21.05.2013 року працівниками Державної екологічної інспекції в АРК ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Сільськогосподарським кооперативом «Нива-Агро» за адресою: 97520, АР Крим, Сімферопольський район, с. Первомайське, вул. Дьяченка, буд. 3, за результатами якої складено акт без зазначення реєстраційного номеру та дати його складання (а.с.121-127).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", частиною 6 статті 7 якого передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

При цьому, частиною 7 цієї статті обумовлено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 р. N 464, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 р. за N 18/16034, державні інспектори під час здійснення перевірок мають право, зокрема, вимагати усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом 4.13 вказаного Порядку закріплено, що за результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся.

Відповідно до пункту 4.22 Порядку на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Судом встановлено, що у ході проведення вказаної перевірки був виявлений факт користування надрами при заборі підземних вод зі свердловини № 4528 за відсутністю спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням норм ст.44 Водного кодексу України.

Суд зазначає, що складений за результатами проведеної перевірки акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами Сільськогосподарським кооперативом «Нива-Агро» не містить дати складання та реєстраційного номеру, що є порушенням вищезазначених норм законодавства.

13.06.2013 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відповідно до статті 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Положення про Державну екологічну інспекцію України в АР Крим, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011р. №136, був складений припис №15, в якому з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення перевірки вказані заходи, які необхідно виконати у встановлені терміни (а.с.130).

Згідно пункту 1.1 вказаного припису СК "Ніва-Агро" зобов'язано у строк до 13.09.2013р. розробити та затвердити згідно чинного законодавства зони санітарної охорони артезіанської свердловини №4528; пункту 1.2 - отримати дозвіл на спеціальне водокористування артезіанської свердловини №4528; пункту 1.3 - отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) при зборі підземних вод з артезіанської свердловини №4528; пункту 1.4 - з моменту отримання припису забезпечити ведення первинного журнального обліку при зборі підземних вод з артезіанської свердловини №4528 згідно установленої форми; пункту 1.5 - до 13.08.2013 року оснастити свердловину пристроями та вимірювальною апаратурою, що здійснює облік об'ємів забору води зі свердловини №4528; пункту 1.6 - забезпечити надання звітності про водокористування за встановленою формою (7-ГР, 2-ТП (водхоз).

Судом встановлено, що 02.09.2013 року Державною екологічною інспекцією в АР Крим на адресу позивача надіслано Претензію №91 про відшкодування збитків у сумі 72876,00 грн. (сімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят шість грн.), заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства з охорони та раціонального використання водних ресурсів Сільськогосподарським кооперативом «Ніва-Агро», яку отримано 08.10.13 (а.с.14).

До претензії додано розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів Сільськогосподарським кооперативом «Ніва-Агро» на підставі «Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року №389, зареєстрованим в Мін'юсті України 14 серпня 2009 року за №767/16783, зі змінами, внесеними згідно до Наказу Міністерства екології та природних ресурсів від 30.06.2011 року №220, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 липня 2011 року за №881/19619 (а.с.132).

Не погодившись з претензією №91 СК «Ніва-Агро» 21.10.2013 року за вих. №169 надіслав начальнику Державної екологічної інспекції в АР Крим Снегірьову П.В. заперечення про те, що претензія не підлягає задоволенню.

У відповідь на заперечення Державною екологічною інспекцією в АР Крим було надіслано позивачу лист за вих. №5838 від 06.11.2013 року щодо відсутності підстав для скасування претензії №91 від 02.09.2013 року про відшкодування збитків у сумі 72876,00 грн.

Судом встановлено, що 28.10.2008 року між Сімферопольською районною державною адміністрацією(орендодавець), від імені якої діє голова Павлов В.М. та СК «Ніва-Агро» (орендар), в особі голови Папунова В.І. уклали договір оренди землі згідно п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в платне користування земельну ділянку загальною площею 4,5639 га, що зайнята зернотоком, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з земель запасу сільськогосподарського призначення, на території Первомайської сільської ради у районі с. Красне по вул. 30 років Перемоги, 12 (розпорядження Сімферопольської райдержадміністрації №3335 від 22.10.2008 року). Відповідно до п. 4 договору земельна ділянка передається в оренду з будівлями та спорудами. Договір укладено на 49 років.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками (а.с.25-28).

Цей договір зареєстровано 27.04.2009 року у Кримській регіональній філії «Державного підприємства Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель є запис.

Відповідно до акту встановлення меж земельної ділянки, наданої в оренду, від 28.10.2008 року проведено узгодження меж земельної ділянки в оренду на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в районі с. Красне по вул.30 років Перемоги, 12 на території Первомайської сільської ради. Відведена земельна ділянка може бути використана тільки за цільовим призначенням (а. с. 29-31).

Судом встановлено, що для забезпечення потреб на території орендованої СК «Ніва-Агро» земельної ділянки в с. Красне було здійснено буріння свердловини, про що свідчить наявний у матеріалах справи паспорт бурової свердловини на воду №4528 (а.с.20-24).

Відповідно до вказаного паспорту свердловина побудована Кримською ПМК тресту «Укрколгоспспецбуд» та передбачена для водозабезпечення с. Красне та пробурена у 250 м. на схід села. З висновку, зробленого у паспорті, кількість води може задовольнити господарсько-питні потреби с. Красне у воді.

Судом встановлено, що водозабір здійснювався СК «Ніва-Агро» зі свердловини №4528 згідно журналу обліку водоспоживання та звітів про використання води у наступній кількості: 1 квартал 2012 року - 500 куб. м., 2,3,4 квартал 2012 року - 0 куб. м., в 1 квартал 2013 року - 0 куб. м., у квітні 2013 року - 500 куб. м.(сільськогосподарський кооператив використовував 16,67 куб. м. на добу (500:30 днів) та у травні 2013 року - 200 куб. м.(сільськогосподарський кооператив використовував 6,45 куб. м. на добу (200:31день) (а.с. 32-37).

Згідно письмових пояснень позивача з відповідними документальними обґрунтуваннями, які наявні у матеріалах справи, свердловина №4528 знаходиться на балансі СК «Ніва-Агро» з 01.01.2001 року та розташована на земельній ділянці, що знаходиться в оренді на підставі договору оренди землі від 28.10.2008 року. Вода зі свердловини отримується насосом ЕЦВ-6-10/110, виробничою потужністю 10 м3/год. (не більше 240 м. куб. на добу) та подається на територію зернотоку, де використовується тільки на власні господарсько-побутові та санітарно-гігієнічні потреби. У процесі господарської діяльності СК «Ніва-Агро» використовує отриману зі свердловини воду для: санітарної обробки площадок та складів для сховища зернових та масляних культур; миття та санітарної обробки побутових приміщень; санітарно-гігієнічних потреб працівників зернотоку та полеводства; мийки тракторів, автомашин та сільгоспмашин після польових робіт; підготовки розчину для протравлення насіння перед посівом; заправки оприскувача для обробки посівів від шкідників та хвороб; заправки сільгосптехніки на випадок гасіння пожеж під час збирання врожаю (а. с. 69-77).

Судом встановлено, що на підставі договору №46 від 29.03.2012 року про надання послуг Сімферопольською районною санепідемстанцією було проведено дослідження питної води у с. Красне СК «Ніва-Агро», за результатами якого складено протокол №76 від 12.04.2012 року, відповідно до якого вода зі свердловини №4582 не відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 «Вода питна» (а.с. 78-79).

Відповідно до ч.1 ст.19 Кодексу України «Про надра» надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.23 Кодексу України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів і використовувати надра для господарських і побутових потреб.

22.12.2010 року Законом України № 2849-VI були внесені зміни до ст.23 Кодексу України «Про надра», який набрав чинності 14.01.2011 з дня опублікування, згідно яких землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, і використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Тобто після набрання чинності вказаним законом видобування підземних вод, як загальнодержавної корисної копалини без оформлення спеціального дозволу на користування надрами стало можливим для господарсько-питного та господарсько-побутового водопостачання виробничих, технологічних підрозділів землевласників і землекористувачів.

Статтею 49 Водного кодексу України зазначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення. В дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Згідно п.3 "Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 321, дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, а саме: в разі використання поверхневих вод - з Республіканським комітетом по водному господарству Автономної Республіки Крим, територіальними органами басейнових управлінь водних ресурсів або обласними виробничими управліннями водного господарства і меліорації в разі використання підземних вод - з Державною геологічною службою або дочірніми підприємствами НАК "Надра України" за переліком, який затверджує Мінекоресурсів; у разі використання водних об'єктів віднесених до категорії - лікувальних, - з МОЗ.

Судом встановлено, що позивач мав дозвіл на спеціальне водокористування серії УКР-КРИ №46 від 04.03.2009 року, виданий Республіканським Комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, в якому у рядку - «характеристика водокористування» зазначено: мета водокористування, водо забезпечення та його вид, скидання стічних вод, зрошення, гідроенергетики та ін. - водозабезпечення з артезіанської свердловини на сільськогосподарські потреби, терміном дії до 01.03.2012 року (а.с.57-59).

У вищенаведеному дозволі зазначено, що ліміт використання підземних вод на власні потреби встановлений 8(вісім) тис. м 3 / рік, 22 м 3/ добу.

Судом встановлено, що позивачем у 27.04.2012 року надіслано до генерального директору КП «Південекогеоцентр» для узгодження клопотання про узгодження вимог та отримання дозволу на спеціальне водокористування для сільськогосподарських потреб (а.с. 162-166).

Відповідно до листа №722 від 17.07.2013 року КП «Південекогеоцентр» узгоджувало клопотання СК «Ніва-Агро» у зв'язку із закінченням строку дії попереднього дозволу, з забором води 8т. м3 /год (а.с. 186-189).

Позивач отримав дозвіл на спеціальне водокористування серії УКР-КРИ №46 від 24.09.2013 року, виданий Республіканським Комітетом АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, в якому у рядку - «характеристика водокористування» зазначено: мета водокористування (водопостачання та його вид, скид стічних вод, зрошування, гідроенергетика та ін.) потреби сільського господарства, терміном дії до 01.07.2016 року (а.с.60-62).

У вищенаведеному дозволі зазначено, що ліміт використання підземних вод на власні потреби встановлений не більше 8,0 тис. м 3 / рік.

Сторонами не оспорюється той факт, що позивачем не було перевищено вищенаведені ліміти користування, тобто забір води зі свердловин здійснювався позивачем в межах затверджених лімітів на господарсько-питні потреби.

Судом встановлено, що відповідно до податкових розрахунків позивача з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2012-2013 роки СК «Ніва-Агро» було розраховано та сплачено податок за користування надрами для видобування корисних копалин (а.с. 151-161).

В обґрунтування правомірності прийняття спірного припису відповідач посилається на те, що цілі використання підземної води СК "Ніва-Агро" (які також вказані в Дозволі на спецводокористування та Розрахунку ліміту використання води та водовідведення, звітах за формою 2 ТП (водогосп) ) відповідають положенням державного стандарту 17.1.1.04-80, зокрема потреби сільського господарства (без зрошення та обводнення).

На підставі листа ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» за вих. №1-10/1.4-12-1039 від 13.02.2014 року, судом встановлено, що міждержавний стандарт ГОСТ 17.1.1.04-80, затверджений постановою Держкомітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 р. № 1452, який є чинним на час розгляду справи, дає поняття господарсько-побутових потреб, до яких належать: господарське питне водопостачання територій житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів; кондиціювання повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів (вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо, полив посадок в міських та селищних теплицях і парниках; інші потреби (в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж). Інші державні стандарти України щодо класифікації підземних вод за цілями водокористування відсутні (а.с. 195-202).

Судом встановлено, що міждержавний стандарт ГОСТ 17.1.1.04-80", затверджений постановою Держкомітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 р. № 1452 до потреб сільського господарства (без зрошення та обводнення) відносить: полив посадок в колгоспних та радгоспних теплицях та парниках; потреби тваринництва; технологічні потреби колгоспних та радгоспних підприємств з переробки сільськогосподарської продукції та сировини; технічні потреби колгоспів та радгоспів (для майстерень, ремонтних робіт у автотракторних парках та гаражах, а також гасіння пожеж у сільськогосподарських комплексах та ін.) (а.с.199).

Відповідач, посилаючись на міждержавний стандарт ГОСТ 17.1.1.04-80, затверджений постановою Держкомітету СРСР по стандартам від 31.03.1980 р. № 1452, зазначає, що до господарсько-побутових потреб не віднесені лікувальні, курортні та оздоровчі цілі, потреби сільського господарства (без зрошення і обводнення), а також зрошення та обводнення, промислові (виробничі) потреби; потреби теплоенергетики; територіальний перерозподіл стоку поверхневих вод та поповнення запасів підземних вод; скидання стічних вод та інші потреби, а також багатоцільове водокористування, в зв'язку із чим підземна вода з свердловини №4528 використовувалася позивачем в розумінні ст.23 Кодексу України про надра, не для господарсько-побутових потреб, господарсько-питних потреб, а для виробничих та сільськогосподарських потреб, у зв'язку з чим позивачу необхідно було отримувати спецдозвіл на користування надрами. Той факт, що позивачем здійснюється використання підземної води для господарсько-питних та господарсько-побутових потреб підтверджується матеріалами справи: дозволами на спеціальне водокористування за УКР-КРИ № 46 від 04.03.2009 та 24.09.2013, паспортом свердловини, документально обгрунтованими поясненнями позивача, згідно яких продукція, яку випускає позивач у своєму складі не містить воду.

Крім того, суд виходить з наступного.

Постановою ВР України від 12.09.1991р № 1545-ХП встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства СРСР з питань, які неврегульовані законодавством України, за умови, якщо вони не суперечать законам України.

З прийняттям Водного кодексу України, Кодексу України «Про надра», Земельного кодексу України, ГОСТ 17.1.1.04-80 колишнього СРСР встановлює тільки класифікацію підземних вод по цілям водокористування незалежно від характеру використання підземних вод (п.1 даного ГОСТу) і не має ніякого відношення до реалізації українськими підприємствами - землекористувачами своїх законних прав на видобуток підземних вод для чітко визначених цілей у рамках чинного водного, гірського, земельного законодавства України.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст.ст. 3, 8 Конституції України, ст. 8 КАС України).

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Оскільки Конституція України, як зазначено в ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Виходячи з викладеного, суд зазначає, що законодавчі акти України, зокрема Кодекс України «Про надра», має вищу юридичну силу, ніж інші нормативні підзаконні акти.

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Тому, суд застосовує норми прямої дії Конституції України та Кодексу України «Про надра».

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивачу, в розумінні ст. 23 Кодексу України про надра, не було потрібно одержання спеціального дозволу на користування ділянкою надр при видобуванні підземних вод із свердловини №4528, розташованої на його території.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що позивачем продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, використання підземної води здійснюється для господарсько-питних, господарсько-побутових потреб, суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 23 Кодексу України про надра позивач має право добувати підземні води для власних господарсько-побутових та господарсько-питного водопостачання без спеціальних дозволів на користування надрами при дотриманні законодавчо встановленого ліміту добового забору води (не більше 300 кубічних метрів на добу по водозабірному спорудженню).

У порушення вимог ст. 71 КАС України, відповідачем жодними доказами не доведено правомірності прийняття оскаржуваного пункту 1.3 Припису Державної екологічної інспекції в АР Крим від 13.06.2013р., у зв'язку з чим суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування пункту 1.3 припису Державної екологічної інспекції в АР Крим №15 від 13.06.2013року.

У зв'язку з тим, що судом визнано протиправним та скасовано пункт 1.3 припису Державної екологічної інспекції в АР Крим №15 від 13.06.2013 року, то немає й законних підстав для визначення Сільськогосподарському кооперативу «Ніва-Агро» розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 72876,00 грн. відповідно до Розрахунку розмірів відшкодування збитків Сільськогосподарському кооперативу «Нива Агро» без зазначення дати його складання та реєстраційного номеру, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АРК ОСОБА_5

Таким чином, у цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог відносно визнання протиправною і скасування вимоги Державної екологічної інспекції в АР Крим, викладеної у формі претензії № 91 від 02.09.2013р. (вих. №4574) про відшкодування збитків у сумі 72876 грн. суд зазначає наступне.

Згідно ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991р. № 1264-XII до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Отже, вимога Державної екологічної інспекції в АР Крим, викладена у формі претензії № 91 від 02.09.2013р. (вих. №4574) про відшкодування збитків у сумі 72876 грн. є способом досудового врегулювання спору і не має розпорядчого характеру, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч.3,4 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 172,06грн. за подачу позову.

Приймаючи до уваги, що за подачу позову майнового характеру, позивач повинен був сплатити 172.05грн., які з урахуванням задоволення позову в частині позовних вимог майнового характеру підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Втім при зверненні до суду позивач не сплатив судовий збір за подання позову в частині позовних вимог немайнового характеру, якими є вимоги про визнання протиправною і скасування вимоги Державної екологічної інспекції в АР Крим, викладеної у формі претензії № 91 від 02.09.2013р., в задоволенні яких судом відмовлено.

Враховуючи, що за подання адміністративного позову з позовних вимог немайнового характеру сплаті підлягало 68,82грн., ця сума належить до стягнення з позивача на користь Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.03.2014 року, проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови виготовлений та підписаний 17.03.2014 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 11, 94,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1.3 припису Державної екологічної інспекції в АР Крим №15 від 13.06.2013року.

3. Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції в АР Крим по визначенню Сільськогосподарському кооперативу «Ніва-Агро» розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у сумі 72876,00 грн. відповідно до Розрахунку розмірів відшкодування збитків Сільськогосподарському кооперативу «Ніва-Агро» без зазначення дати його складання та реєстраційного номеру, складеного державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища АРК ОСОБА_5

4. В інший частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського кооперативу «Ніва-Агро» (ЄДРПОУ 31217793) 172,05 грн. судових витрат.

6. Стягнути з Сільськогосподарського кооперативу «Ніва-Агро» (ЄДРПОУ 31217793) на користь Державного бюджету України 68,82 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова