Постанова

від 18.03.2014 по справі 30/302-30/102

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року Справа № 30/302-30/102

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р. (доповідач) суддівАкулової Н.В., Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на постанову за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2010 у справі№ 30/302-30/102 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод" до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" Публічне акціонерне товариство "Бобровицький молокозавод" визнання недійсним п. 4.3 договору застави та припинення правовідносин за договором застави та за позовом доПублічного акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод" Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача проПублічне акціонерне товариство "Бобровицький молокозавод" визнання договору недійсним

в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Ткаченко К.В., дов. б/н від 25.12.2013

- відповідача: Іванів А.Р., дов. № 1-131100/8813 від 26.09.2013

- третьої особи: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.08.2010 у справі №30/302-30/102 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Канівський маслосирзавод" задоволено частково, визнано недійсним договір поруки №1044 від 10.10.2005, укладений між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та кредит" та Відкритим акціонерним товариством "Канівський маслосирзавод". В частині позовних вимог про припинення правовідношення між ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ВАТ "Канівський маслосирзавод" за договором поруки № 1044 від 10.10.2005 провадження у справі припинено.

11.09.2013 ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2010 у справі № 30/302-30/102.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2013 у справі №30/302-30/102 (суддя Мудрий С.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 у справі №30/302-30/102 (у складі головуючого судді Руденко М.А., суддів Дідиченко М.А., Пономаренка Є.Ю.), заяву ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2010 у справі № 30/302-30/102 повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 6 ст. 113 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими актами, ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.09.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 у справі № 30/302-30/102 та направити справу до господарського суду міста Києва для розгляду по суті заяви ПАТ Банк "Фінанси та кредит" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2010 у справі № 30/302-30/102.

Позивач - ПАТ "Канівський маслосирзавод" надав відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти - без змін.

Третя особа не скористалася правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, не надала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 111 2 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Підставою для повернення ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2013 у справі № 30/302-30/102 заяви ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" стало те, що заявником не був сплачений судовий збір у розмірі, встановленому законодавством, оскільки заявником додано платіжне доручення про сплату судового збору у сумі 573,50 грн.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" з 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Враховуючи те, що предметом розгляду справи № 30/302-30/102 були позовні вимоги ВАТ "Канівський маслосирзавод" про визнання недійсним договору поруки № 1044 від 10.10.2005, укладеного між ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ВАТ "Канівський маслосирзавод", а також припинення правовідношення між ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" та ВАТ "Канівський маслосирзавод" за договором поруки № 1044 від 10.10.2005, а у заяві від 09.09.2013 заявник просив переглянути за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 31.08.2010 у справі № 30/302-30/102 за позовними заявами АТ "Канівський маслосирзавод" до АТ "Банк "Фінанси та кредит" про визнання договору недійсним, зобов'язання припинити правовідношення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку, що заявник повинен був сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру окремо.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" на час подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не було сплачено судовий збір в розмірі, встановленому законодавством, що є підставою для повернення такої заяви відповідно до положень п. 3 ч. 6 ст. 113 ГПК України.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та скасування оскаржуваних судових актів у справі № 30/302-30/102.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2013 та ухвалу господарського суду міста Києва від 13.09.2013 у справі №30/302-30/102 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я Н.В. Акулова

С у д д я С.В. Владимиренко