Рішення

від 18.03.2014 по справі 907/116/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.2014 Справа № 907/116/14

Суддя Русняк В.С., розглянувши матеріали

за позовною заявою публічного акціонерного товариства „ЛУЦЬК ФУДЗ", с.Зміїнець, Луцький район, Волинська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІС-К", м.Ужгород

про стягнення заборгованості 56446,20 гривень за поставлену продукцію

Представники, що з'явились у судове засідання:

від позивача - Олейнікова Л.В., начальник юридичного відділу ПАТ „ЛУЦЬК ФУДЗ", довіреність № 8-14 від 28.02.14р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ : публічне акціонерне товариство „ЛУЦЬК ФУДЗ", с.Зміїнець, Луцький район, Волинська область звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІС-К", м.Ужгород про стягнення заборгованості 56446,20 грн., у т.ч. 50 587,52 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 2 692,81 грн. 15% річних, 2 622,57 грн. пеня, 543,30 грн. інфляційних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленої продукції за генеральним договором дистрибуції № 11/13 ГД від 27.09.2013 року.

В зв'язку з чим станом на день звернення позивача з даним позовом за відповідачем утворився борг в розмірі 50 587,52 грн. за поставлену продукцію.

На підставі п.п. 10.3 та 10.3.1 договору позивачем на прострочену заборгованість нараховано 2 692,81 грн. 15% річних та 2 622,57 грн. пені.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано відповідачеві 543,30 грн. інфляційних.

Присутній у судовому засіданні уповноважений представник позивача повідомив про те, що у період після звернення позивача з даним позовом відповідачем було частково сплачено заборгованість на суму 12 000 грн. У підтвердження наведеного подано копії платіжних доручень №1909 від 05.03.14 та №1798 від 13.02.2014 р. В зв'язку з наведеним просить припинити провадження у справі в цій частині.

Позовні вимоги в частині стягнення сум 38 587,52 грн. основний борг, 2 692,81 грн. 15% річних, 2 622,57 грн. пеня, 543,30 грн. інфляційних представником позивача підтримано.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в черговий раз не забезпечив участь у даному судовому засіданні свого уповноваженого представника та не подав на вимогу суду письмового відзиву на позов та інших витребуваних матеріалів.

За таких обставин, суд вирішує спір в даному судовому засіданні в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 18.03.2014 оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством „ЛУЦЬК ФУДЗ" (Продавець), с.Зміїнець, Луцький район, Волинська область та товариством з обмеженою відповідальністю "ОПТІС-К" (Дистриб'ютор), м. Ужгород укладено генеральний договір дистрибуції №11/13 ГД від 27.09.2013 р.

Відповідно до умов п.1.1 даного договору продавець надав дистриб'ютору права офіційного дистриб'ютора із продажу винятково на території Закарпатської області товарів торгової марки "Руна", а також інших товарів.

Згідно з п.2.1.2 метою укладення договору є, зокрема, організація ритмічної поставки й реалізації продукції у повному обсязі й асортименті , відповідно до погодженого сторонами обсягу продажу продукції згідно з додатком №1 до договору.

На виконання умов вказаного договору 30.09.2013 р. позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними №3587 на суму 23 417,28 грн., №3588 на суму 627,84 грн., №3589 на суму 38 894,40 грн., №3590 на суму 24 156,00 грн. Загальна вартість поставленого позивачем товару складає 87 095, 52 грн.

У відповідності до п. 5.5 договору оплата вартості отриманого товару згідно схеми №2, яка погоджена сторонами, здійснюється з 100% відтермінуванням платежу, але не більше ніж на 21 календарний день з дати отримання товару.

Підставою для оплати товару є товарно-транспортні накладні, реалізаційні накладні і рахунки продавця п. 5.6 договору.

Отже, виходячи з наведеного, остаточний розрахунок за продукцію, поставлену 30.09.2013 р. відповідач повинен був здійснити не пізніше 21.10.2013 р.

Однак, свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару відповідач здійснив частково сплативши позивачу 29 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №1272 від 12.11.2013 р., №1433 від 12.12.2013 р., №1505 від 24.12.2013 р., №1615 від 16.01.2014 р., №1736 від 1736 від 04.02.2014 р., №1753 від 07.02.2014 р.

Крім того, згідно з актом №112 від 24.10.2013 р. здачі-приймання послуг маркетингу сторони провели взаємозалік на суму 7 508,00 грн.

Отже, станом на день звернення позивача з даним позовом сума заборгованості відповідача за отриману продукцію, з урахуванням проведених часткових проплат та взаємозаліку, становила 50 587,52 грн.

Після звернення позивача з даним позовом відповідачем згідно з платіжними дорученнями №1798 від 13.02.14 та №1909 від 05.03.2014 р. перераховано позивачу 12 000,00 грн. в погашення основного боргу, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення суми 12 000,00 грн. основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Стаття 692 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки в даному випадку відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по сплаті вартості отриманого товару, як це передбачено умовами генерального договору дистрибуції №11/13 ГД від 27.09.2013 р., порушене право позивача підлягає захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в загальному розмірі 38 587,52 грн.

У відповідності до п. 10.3 договору, при порушенні строків, встановлених п. 5.5 договору, дестрибютор зобов'язується виплатити продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний календарний день прострочення, впродовж всього строку позовної давності.

Крім того, п. 10.3.1 договору передбачає, що при порушенні строків, встановлених п. 5.5 договору більше ніж на 10 календарних днів, дестрибютор зобов'язується сплатити продавцю, крім пені, також 15% річних від простроченої суми відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України.

На підставі вказаних умов договору позивачем на прострочену заборгованість нараховано відповідачеві пеню за період прострочення з 22.10.2013р. по 11.02.2014р. в розмірі 2 622,57 грн.

Крім того, позивачем на прострочену заборгованість нараховано відповідачеві 15% річних за період прострочення з01 11 2013 р. по 11.02.2014р. в розмірі 2 692,81 грн. грн.

За прострочку виконання грошового зобов'язання відповідачу на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано інфляційні за період з листопада 2013 р. по лютий 2014 р. в розмірі 543,30 грн.

Перевіривши додані до позовної зави розрахунки пені, 15% річних та інфляційних, суд визнає їх заявленими в обґрунтованому розмірі та з законних підстав.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. Стягується сума 44 446,20 грн., в т.ч. 38 587,52 грн. основний борг, 2 692,81 грн. 15% річних, 2 622,57 грн. пеня , 543,30 грн. інфляційних.

Провадження у справі в частині стягнення 12 000,00грн. основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

За правилами ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по сплаті судового в розмірі 1827,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІС-К" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гвардійська, 26, код 33985559) на користь публічного акціонерного товариства „ЛУЦЬК ФУДЗ" (Волинська область, Луцький район, с.Зміїнець, вул. Левадна, 2А, код 00377163) суму 44 446,20 грн. (сорок чотири тисячі чотириста сорок шість грн. 20 коп.) (в т.ч. 38 587,52 грн. основний борг, 2 692,81 грн. 15% річних, 2 622,57 грн. пеня, 543,30 грн. інфляційних), а також суму 1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн.) відшкодування судового збору. Видати наказ.

3. Провадження у справі в частині стягнення суми 12 000,00 грн. основного боргу припинити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст рішення складено 20.03.2014р.

Суддя В.С. Русняк