Ухвала

від 18.03.2014 по справі 432/7800/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Юрченко І.М.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2014 року справа №432/7800/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєвої І.А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 20 січня 2014 року у справі № 432/7800/13-а за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області, в якому просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області щодо не зарахування до стажу роботи ОСОБА_4, що дає право на пенсію за вислугу років, стажу роботи: з 23 жовтня 2000 року по 03 вересня 2001 року - на посаді фармацевта в Україно-Ірландському ТОВ «Новатроніка лімітед»; з 04 вересня 2001 року по 05 липня 2004 року - на посаді фармацевта ТОВ «Віталі»; з 06 липня 2004 року по 31 жовтня 2005 року - на посаді фармацевта в Україно-Британському ТОВ «Фармікс», зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_4, що дає право на пенсію за вислугу років, стажу роботи: з 23 жовтня 2000 року по 03 вересня 2001 року - на посаді фармацевта в Україно-Ірландському ТОВ «Новатроніка лімітед»; з 04 вересня 2001 року по 05 липня 2004 року - на посаді фармацевта ТОВ «Віталі»; з 06 липня 2004 року по 31 жовтня 2005 року - на посаді фармацевта в Україно-Британському ТОВ «Фармікс», зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області призначити ОСОБА_4 пенсію за вислугу років з 03 червня 2013 року та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області здійснити нарахування та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_4 з 03 червня 2013 року (а.с. 3-7).

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 20 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволені частково, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області щодо не зарахування до стажу роботи ОСОБА_4, що дає право на пенсію за вислугу років, стаж роботи: з 04 вересня 2001 року по 05 липня 2004 року - на посаді фармацевта ТОВ «Віталі»; з 06 липня 2004 року по 31 жовтня 2005 року - на посаді фармацевта в Українсько-Британському ТОВ «Фармікс», зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_4, що дає право на пенсію за вислугу років, стаж роботи: з 04 вересня 2001 року по 05 липня 2004 року - на посаді фармацевта ТОВ «Віталі»; з 06 липня 2004 року по 31 жовтня 2005 року - на посаді фармацевта в Українсько-Британському ТОВ «Фармікс», зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області призначити ОСОБА_4 пенсію за вислугу років з 03 червня 2013 року, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханов Луганської області здійснити нарахування та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_4 з 03 червня 2013 року. В задоволенні решти вимог ОСОБА_4 відмовлено (а.с. 53-55).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 59-60).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28 жовтня 2002 року №385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2002 року за №392/7130, до закладів охорони здоров'я відносяться "Аптека", "Аптечна база (склад)". Переліком вище зазначеного наказу передбачено посади завідувача, директора, заступника завідувача фармацевтичних (аптечних) закладів, провізора.

Апелянт вказує на те, що період роботи з 23 жовтня 2000 року по 03 вересня 2001 року - на посаді фармацевта в Українсько-Ірландському ТОВ "Новотроніка Лімітед"; з 04 вересня 2001 р по 05 липня 2004 року - на посаді фармацевта ТОВ "ВІТАЛІ"; з 06 липня 2004 року по 31 жовтня 2005 року - на посаді фармацевта Українсько-Британському ТОВ "ФАРМІКС" до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років зарахувати неможливо, оскільки в статутах підприємств відсутні відомості де саме виконувалася робота в якості фармацевта.

Тому, апелянт наголошує, що ОСОБА_4 було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, як працівнику охорони здоров'я, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи згідно статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - 25 років.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, має право, передбачене пунктом «е» статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію по вислузі років, за наявності стажу роботи 25 років незалежно від віку, відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с. 19-21),

03 червня 2013 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області з заявою про призначення їй пенсії за вислугою років (а.с. 45).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області від 21.10.2013 року ОСОБА_4 відмовлено в призначені пенсії за вислугу років та зазначено, що відповідно до наданих документів гр.ОСОБА_4, вона має загальний стаж роботи 31 рік 11 місяців 16 днів, з них: охорона здоров'я - 24 роки 10 місяців 22 дня. Причиною відмови була відсутність необхідного спеціального стажу роботи згідно з ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме: періоди роботи з 23 жовтня 2000 року по 03 вересня 2001 року - на посаді фармацевта в Українсько-Ірландському ТОВ «Новотроніка лімітед»; з 04 вересня 2001 року по 05 липня 2004 року - на посаді фармацевта ТОВ «Віталі»; з 06 липня 2004 року по 31 жовтня 2005 року - на посаді фармацевта в Українсько-Британському ТОВ «Фармікс» до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідач не зараховує, оскільки в статутах підприємств відсутні відомості де саме виконувалась робота в якості фармацевта (а.с. 9).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із пунктом 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до законодавства, що діяло раніше, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (зі змінами та доповненнями на час звернення позивача за призначенням пенсії) мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно до ч. 1 ст. 56, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства у колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи тривалості перерв, що підтверджується трудовою книжкою.

Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04 листопада 1993 року затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту, і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Розділ 2 даного Переліку «Охорона здоров'я» містить такі найменування закладів та установ, як аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини, контрольно-аналітичні лабораторії, а також посад - провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад), лаборанти.

Приміткою 2 даного Переліку передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодих спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» від 28 жовтня 2002 року № 385, до фармацевтичних (аптечних) закладів відноситься аптека, аптечна база (склад), база (склад) медичної техніки, бази спеціального медичного постачання (центральна, республіканська, обласна), контрольно-аналітичні лабораторії, лабораторії з аналізу якості лікарських засобів, магазини (медичної техніки, медичної оптіки).

Відповідно до Пояснень до Переліку закладів охорони здоров'я, аптека - заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення.

Визначення аптечного закладу наведено в статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), згідно з якою безпосередню охорону здоров'я населення забезпечують санітарно-профілактичні, лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі, санаторно-курортні, аптечні, науково-медичні та інші заклади охорони здоров'я.

Відповідно до частини 2 цієї статті заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Порядок і умови створення закладів охорони здоров'я, державної реєстрації та акредитації цих закладів, а також порядок ліцензування медичної та фармацевтичної практики визначаються актами законодавства України.

Відповідно до пункту 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 765 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), державна акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявності в ньому умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.

Згідно з пунктом 2 зазначеного Порядку акредитації підлягають незалежно від форми власності усі заклади охорони здоров'я.

Таким чином судова колегія дійшла висновку про те, що до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховується, зокрема, робота на посадах провізорів, фармацевтів у аптеках, які офіційно набули статусу закладу охорони здоров'я на підставі державної акредитації.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2013 року, яка є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції з матеріалів справи, відповідно до листа Державної служби України з лікарських засобів від 09 квітня 2013 року №8174-1.2/4.0/17-13, ТОВ «Віталі» (м.Луганськ, вул.К.Маркса, 7, ід.код 31376468) була надана ліцензія серії АА № 108757 терміном дії з 23 травня 2001 року по 23 травня 2004 року на провадження господарської діяльності з оптової торгівлі лікарськими засобами. Ліцензія серії АА № 108757 від 23 травня 2001 року на провадження господарської діяльності з оптової торгівлі лікарськими засобами переоформлена у зв'язку з розширенням виду діяльності роздрібною торгівлею лікарськими засобами на ліцензію серії АА №666776 від 15 жовтня 2003 року по 23 травня 2004 року на провадження господарської діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами (а.с. 12).

Відповідно до листа Державної служби України з лікарських засобів від 04 квітня 2013 року № 7882-1.2/4.0/17-13, ТОВ «Віталі» (м.Луганськ, вул.К.Маркса, 7, ід.код 31376468) була надана ліцензія серії АА № 776328 терміном дії з 21 квітня 2004 року по 11 квітня 2005 року на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами (а.с.11)

Відповідно до листа Державної служби України з лікарських засобів від 09 квітня 2013 року №8174-1.2/4.0/17-13, Українсько-Британському ТОВ «Фармікс» (м.Луганськ, вул.К.Маркса, 7, ід.код 21818199) надана ліцензія серії АА № 771180 терміном дії з 25 лютого 2004 по 09 серпня 2006 року на впровадження господарської діяльності з оптової торгівлі лікарськими засобами (а.с. 11).

Надана ліцензії АА №771180, Українсько-Британському ТОВ «Фармікс» строк дії з 25 лютого 2004 року по 24 лютого 2007 року, місце провадження діяльності аптечний склад м.Луганськ, вул. Оборонна, 109 та оптову торгівлю лікарськими засобами. (а.с. 10).

Відповідно до листа Державної служби України з лікарських засобів від 04 квітня 2013 року № 7882-1.2/4.0/17-13, Українсько-Ірландському ТОВ «Новотроніка лімітед» (м.Луганськ, вул.К.Маркса, 7, кв. 15, ід.код 13401083) надана ліцензія серії АА № 248252 терміном дії з 17 жовтня 2001 року по 15 березня 2002 року на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами та надана ліцензія серії АА № 313607 терміном дії з 27 березня 2002 року по 30 грудня 2003 року на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами (а.с. 12).

Виходячи з вищенаведеного, судова колегія приходить до висновку, що аптеки ТОВ «Віталі», Українсько-Британського ТОВ «Фармікс, в яких працювала позивач, є закладом охорони здоров'я в розумінні Основ законодавства України про охорону здоров'я та, як вбачається з матеріалів справи, мали відповідні ліцензії на право торгівлі лікарськими засобами. Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи періоду з 23 жовтня 2000 року по 03 вересня 2001 року - на посаді фармацевта в Українсько-ірландському ТОВ «Новотроніка лімітед» у зв'язку з тим, що відсутня ліцензія на торгівлю лікарськими засобами у цей період.

Судова колегія звертає увагу на те, що апелянтом як в доводах апеляційної скарги так і в суді першої інстанції не спростовувалася наявність вище перелічених ліцензій.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 20 січня 2014 року у справі № 432/7800/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 20 січня 2014 року у справі № 432/7800/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв