Рішення

від 06.03.2014 по справі 913/3392/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 913/3392/13 06.03.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"

до Приватного підприємства "Монтажбуд"

про стягнення 134 230,52 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники сторін:

від позивача Сулима К.Л. за дов.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Пред'явлені вимоги про стягнення 22 664,65 грн. основного боргу - заборгованості за договором фінансового лізингу № 00003613 від 13.12.2011р., 102 863,74 грн. збитків, 2891,35 грн. штрафу, 2857,30 грн. пені, 857,18 грн. 3% річних, 2096,50 грн. процентів за користування чужими коштами.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.12.2013р. порушено провадження у справі № 913/3392/13, розгляд справи призначено на 14.01.2014р.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14.01.2014р. справу №913/3392/13 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

За результатами автоматизованого розподілу справ у Господарському суді міста Києва, справу № 913/3392/13 передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2014р. справу № 913/3392/13 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 18.02.2014р.

Ухвалою суду від 08.02.2014р. у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 06.03.2014р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 06.03.2014р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, свого представника у засідання суду не направив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином за адресою згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 25.12.2013р., жодних клопотань не надходило.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2011р. між позивачем (лізингодавець за договором) та відповідачем (лізингоодержувач) було укладено договір про фінансовий лізинг № 00003613, відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язався придбати та передати у розпорядження лізингоодержувачу транспортний засіб -автомобіль VW Polo Sedan 1.6 l bensin, 2011 року виробництва, шасі НОМЕР_4, двигун № НОМЕР_1, вартістю 18 849,00 доларів США (надалі -об'єкт лізингу).

Відповідно до п.6.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу (надалі -"Загальні умови") для експлуатації об'єкту лізингу лізингоодержувач щомісячно виплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що є невід'ємною частиною договору, які включають в себе: суму, яка відшкодовує частину вартості об'єкту лізингу; проценти, комісії, покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуванням, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно із п. 6.5 Загальних умов, лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений лізингодавцем у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Лізингові платежі у будь-якому разі не підлягають поверненню лізингоодержувачу, за винятком випадків визначених контрактом.

Пунктом 8.3.2 Загальних умов встановлено, що якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення платежу триває більш, ніж 30 днів (у відповідності до Закону України "Про фінансовий лізинг"), лізингодавець має право розірвати договір і витребувати об'єкт лізингу від лізингоодержувача, у тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Додатком до договору сторонами погоджено Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у лізинг об'єкт лізингу по договору, що підтверджується підписаним представниками та скріпленим печатками сторін актом прийому-передачі від 26.12.2011р. до договору лізингу № 00003613 від 13.12.2011р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу № 00003613 від 13.12.2011р. по сплаті лізингових платежів.

Судом встановлено, що правовідносини, що виникли між сторонами за договором фінансового лізингу № 00003613 від 13.12.2011р. регулюються положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, ст. 292 Господарського кодексу України та Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Матеріалами справи (акт прийому-передачі) підтверджується факт передачі позивачем та прийнята відповідачем об'єкту лізингу за договором.

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно Графіку покриття витрат та виплат лізингових платежів (додаток до Договору) відповідач у період з травня 2012р. по листопад 2012р. включно (авансовий платіж та 6-12 щомісячні платежі) зобов'язаний був сплатити на користь позивача грошові кошти еквівалентні 23 034,52 грн.

З матеріалів справи (банківські виписки з рахунку позивача) вбачається, що відповідачем було частково сплачено суму лізингового платежу за травень 2012р., несплачені лізингові платежі за червень-листопад 2012р., у зв'язку з чим станом на 04.11.2013 р. заборгованість по сплаті лізингових платежів за вказаний період по договору становить 22 664,45 грн.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Доказів оплати відповідачем суми 22 664,45 грн., в тому числі в установлені договором строки, суду не надано.

У зв'язку з наявністю прострочення відповідачем зобов'язання по сплаті лізингових платежів, позивач листом за вих. № 00003613 від 06.11.2012р., вимагав погасити заборгованість за договором № 00003613 від 13.12.2011р. у розмірі 25 555,80 грн., повідомив про свою відмову від договору з поверненням об'єкта лізингу, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", пп. 8.3.2, 12.6.1, 12.9 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У відповідності до п. 12.13 Загальних умов у випадках, передбачених пп. 12.6, 12.12, договір припиняється на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

При цьому, позивач вказує, що вся кореспонденція, яка надсилалась відповідачу на адресу, зазначену у договорі: 94201, Луганська область, м.Алчевськ, вул.Індустріальна, 10, була повернена відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання або взагалі з відділення зв'язку УДППЗ "Укрпошта" не поверталась.

Згідно п.10.3 договору, лізингоодержувач зобов'язаний негайно поінформувати Порше Лізинг Україна у письмовій формі про будь-які зміни свого місця розташування. У випадку невиконання цього зобов'язання, будь-яка кореспонденція (включаючи, окрім іншого, повідомлення та вимоги), доставлена за адресою, зазначеною лізингоодержувачем в контракті, вважається дійсною, незалежно від того, чи отримав її лізингоодержувач, а датою її доставки вважається 2-й (другий) робочий день з дня її надіслання Порше Лізинг Україна.

Останнє повідомлення про розірвання договору та вимогу про повернення об'єкта лізингу були направлені відповідачу 06.11.2012р., отже належить вважати, що лізингоодержувач отримав його - 08.11.2012р.

Таким чином, договірні відносини сторін у зв'язку із розірванням договору № 00003613 від 13.12.2011р. припинились - 08.11.2012р.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Положеннями ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із п. 12.9 Загальних умов, у разі припинення лізингу відповідно до пункту 12, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо лізингодавець вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень договору, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відмінному робочому та технічному стані до головного офісу лізингодавця впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує лізингодавцю будь-яку різницю між ринковою вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до графіку виплат.

Пунктом 13.1 договору визначено, що лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об'єкт лізингу Порше Лізинг Україна у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання Контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об'єкт лізингу відповідно до умов Контракту. Якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об'єкта лізингу, Порше Лізинг Україна має право вилучити (повернути) об'єкт без попередньої згоди Лізингоодержувача.

При цьому, відповідно до п.13.6 договору, лізингоодержувач відшкодовує всі та будь-які витрати, понесені Порше Лізинг Україна у зв'язку з вилученням (поверненням) об'єкта лізингу, у тому числі витрати, пов'язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги, пов'язані з вилученням об'єкта лізингу.

Пунктом 8.2.3 Загальних умов передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються санкції, у.т.ч. компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, невиплачених лізингоодержувачем у відповідності до Контракту.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно не було повернуто об'єкт лізингу, у зв'язку з чим 15.11.2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис № 2955 про повернення об'єкта лізингу та 21.11.2012р. було повернено за сприяння ТОВ "Тріпл Сі" згідно акту прийому-передачі до договору про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012р.

Позивачем заявлено до стягнення 102 863,74 грн. збитків у зв'язку із порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором, а саме: 38 463,02 грн. витрат позивача, пов'язаних із стягненням сум заборгованості, розшуком та поверненням об'єкту лізингу, підготовкою процесуальних документів за зверненням до суду, 3 715,36 грн. витрат, пов'язаних із виготовленням дублікатів ключів до об'єкта лізингу, заміни акумуляторної батареї та відновлення бортової літератури та 60 685,36 грн. упущеної вимоги.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: а) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); б) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Умовами п.8.6 договору передбачено, що будь-які збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх зобов'язань за контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі понад передбачені контрактом штрафні санкції.

В якості доказів понесення збитків на суму 38 463,02 грн. позивачем надано:

- договір про надання колекторських послуг № 29/28-011 від 01.02.2011 року, укладений позивачем з ТОВ "Орум", та докази його виконання;

- договір про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012р., укладений позивачем з ТОВ "ЮК "Тріпл Сі" та документи на його виконання;

- договір про надання юридичних послуг № 17/2010 від 09.06.2010р., укладений позивачем з ТОВ "Юридична фірма "Вернер і Партнери", додаткові угоди № 47, № 56 до нього, акт № 85 від 15.08.2013р., рахунок-фактуру № 90 від 27.08.2013р.

Обґрунтованого розрахунку понесених витрат по кожному із зазначених договорів позивачем ні в позовній заяві, ні до матеріалів справи, не надано.

Як вбачається із Акту № 16-1112 від 14.11.2012р. та рахунку-фактури № 16-1112 від 14.11.2012р. по договору про надання колекторських послуг № 29/28-011 від 01.02.2011 року та платіжного доручення № 50003532 від 16.11.2012р. позивачем сплачено суму 14 400,00 грн. за юридично-консультаційні послуги з вчинення виконавчого напису нотаріуса по справах ОСОБА_4, ОСОБА_5, ПП "Монтажбуд", тому сума витрат по боржнику - ПП "Монтажбуд" має складати 4800,00 грн. (14 400,00 грн./3 боржника).

По договору про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012р., з повернення майна від 03.02.2011 року позивачем підтверджені витрати в сумі 21 581,10 грн., сплачені за надані ТОВ "Юридична компанія "Тріпл Сі" юридично-консультаційні послуги по рахунку-фактури № 50 від 16.11.2012р., акту наданих послуг № 50 від 16.11.2012р. за платіжним дорученням № 50003678 від 26.11.2012р.

Докази понесення позивачем витрат по договору про надання юридичних послуг № 17/2010 від 09.06.2010р. у зв'язку із наданням юридичних послуг по стягненню заборгованості з даного боржника - ПП "Монтажбуд", у матеріалах справи відсутні.

Натомість надана позивачем додаткова угода № 56 до договору про надання юридичних послуг № 17/2010 від 09.06.2010р. стосується боржника - ТОВ "Емпеко", а не ПП "Монтажбуд".

Наявні у матеріалах справи Акт № 171 від 29.11.2013р. та рахунок-фактури № 175 від 06.11.2013р. на суму 6471,45 грн. не приймаються судом в якості належних доказів понесення збитків, оскільки позивачем не надано доказів оплати вказаної суми, а також додаткової угоди до договору про надання юридичних послуг № 17/2010 від 09.06.2010р. щодо замовлення вказаних послуг.

Таким чином, позивачем підтверджено належними доказами понесення збитків у розмірі 26 381,10 грн., пов'язаних із стягненням сум заборгованості, розшуком та поверненням об'єкту лізингу, підготовкою процесуальних документів за зверненням до суду щодо боржника - ПП «Монтажбуд», які приймаються судом.

Позивач вказує, що об'єкт лізингу було повернено у примусовому порядку 21.11.2012р., проте через відмову відповідача повернути оригінали ключів та у зв'язку з неналежною експлуатацією автомобіля, позивач звертався до ТОВ "Атлант-М Лепсе" для виготовлення дублікатів ключів, налаштування та ремонту автомобільної електроніки.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Атлант-М Лепсе" були виконані відповідні роботи з виготовлення дублікатів ключів до об'єкта лізингу, заміни акумуляторної батареї на загальну суму 3715,36 грн., що підтверджується копіями рахунку № 3320124258-1 від 20.03.2013р., видаткових накладних № 3310187405 від 21.03.2013р., № 3310200036 від 22.05.2013р., платіжного доручення № 50005884 від 22.05.2013р. на суму 3715,36 грн.

Таким чином, загальна сума понесених позивачем реальних збитків у зв'язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань становить 30 096,46 грн.

Також позивач зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачу завдано збитків у вигляді упущеної вигоди на суму 60 685,36 грн.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до п. 12.9 Загальних умов, у випадку припинення лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний сплатити лізингодавцю різницю між ринковою вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до графіку виплат.

Договір № 00003613 від 13.12.2011р. припинив свою дію на вимогу лізингодавця - 08.11.2012р., об'єкт лізингу повернений лізингодавцю - 21.11.2012р., а відтак відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між ринковою вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до графіку виплат.

01.03.2013р. між позивачем та ТОВ "Атлант-М Лепсе" було укладено договір купівлі-продажу автомобіля бувшого у використанні, за яким позивач передав у власність ТОВ "Атлант-М Лепсе" автомобіль VW Polo Sedan 1.6 l bensin, 2011 року виробництва, шасі НОМЕР_4, двигун № НОМЕР_1, що був об'єктом лізингу по договору № 00003613 від 13.12.2011р. Ціна об'єкта лізингу склала 122 130,00 грн. з ПДВ, сума без урахування ПДВ склала 101 775,00 грн.

Тобто дохід позивача від реалізації об'єкта лізингу склав 101 775,00 грн. та є ринковою вартістю об'єкта лізингу відповідно до п.12.9 Загальних умов.

Згідно розрахунку позивача, відповідачем відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) до договору фінансового лізингу № 00003613 від 13.12.2011р. залишились несплачені лізингові платежі (без урахування боргу за період з травня 2012р. по листопад 2012р.) в розмірі еквівалентно у гривні 19 860,68 доларів США, що станом на 21.11.2011р. (дату повернення об'єкта лізингу позивачу) склало 162 460,36 грн.

Таким чином, різниця між ринковою вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до графіку виплат, що приймається судом як упущена позивачем вигода, складає 60 685,36 грн., виходячи з розрахунку: 162 460,36 грн. неплачених лізингових платежів - 101 775,00 грн. ринкової вартості.

Судом встановлено наявність всіх елементів цивільної відповідальності з настанням яких чинне законодавство пов'язує можливість застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків на загальну суму 90 781,82 грн. (60 685,36 грн. упущеної вигоди + 30 096,46 грн. реальних збитків).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Відповідно до п. 8.2 Загальних умов у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються наступні санкції: пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу (п. 8.2.1); штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані лізингодавцем: еквівалент 15 доларів США за першу вимогу, еквівалент 20 доларів США за другу вимогу, еквівалент 25 доларів США за третю вимогу (п. 8.2.2).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нараховано 2891,35 грн. штрафу відповідно до п.8.2.2 Загальних умов лізингу, 2857,30 грн. пені у розмірі 10% за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті лізингових платежів за травень 2012р. - листопад 2012р., а також 857,18 грн. 3% річних, які є обґрунтованими.

Заявлені позивачем 2096,50 грн. процентів за користування чужими коштами на підставі ст.ст. 536, 1214 ЦК України судом не задовольняються, виходячи з наступних підстав.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

При цьому, положення ч. 2 ст. 1214 ЦК України застосовуються за умови, якщо об'єктом безпідставного збагачення були грошові кошти. Таким чином, необхідними для встановлення є такі обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою грошей або їх збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Проте, між сторонами існували правовідносини, що виникли з укладеного між позивачем та відповідачем Договору фінансового лізингу, а отже неналежне виконання відповідачем умов Договору може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для застосування приписів ст. 1214 ЦК України як для безпідставного збагачення.

Крім того, підставами для застосування до правовідносин сторін ст. 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048 (позика), 1054 (кредит) 1061 (проценти на банківський вклад) ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами (п. 6.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Оскільки, як встановлено судом, між сторонами існували правовідносини на підставі Договору фінансового лізингу та відсутність факту користування чужими грошовими коштами (як об'єктом безпідставного збагачення), вимоги про стягнення з відповідача 2096,50 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами є безпідставними.

Відповідач свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 22 664,45 грн. основного боргу, 90 781,82 грн. збитків, 2891,35 грн. штрафу, 2857,30 грн. пені, 857,18 грн. 3% річних. В решті позову належить відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Приватного підприємства "Монтажбуд" (01054, м.Київ, вул. Воровського, буд. 51, оф. 4, код ЄДРПОУ 31588079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02660, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, код ЄДРПОУ 35571472) 22 664 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят чотири) грн. 45 коп. основного боргу, 90 781 (дев'яносто тисяч сімсот вісімдесят одну) грн. 82 коп. збитків, 2891 (дві тисячі вісімсот дев'яносто одну) грн. 35 коп. штрафу, 2857 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 30 коп. пені, 857 (вісімсот п'ятдесят сім) грн. 18 коп. 3% річних, 2401 (дві тисячі чотириста одну) грн. 04 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В решті позову відмовити.

Суддя О.М.Ярмак

Повне рішення складено 19.03.2014р.