Рішення

від 18.03.2014 по справі 913/373/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

18 березня 2014 року Справа №913/373/14

Провадження №32пд/913/373/14

за позовом: Прокурора Ленінського району м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 26070794

до відповідача: Спільного українсько-американського підприємства «Схід-Авто», м.Луганськ, код ЄДРПОУ 24847675

про внесення змін до договору оренди землі від 16.03.2005р., державна реєстрація №040540200044 від 05.04.2005р.

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Саркісян Я.Ш. - гол. спец.-юрисконс.

від відповідача: не з'явився

прокурор: Макарова Ю.М. - за посв.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Ленінського району м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Спільного українсько-американського підприємства «Схід-Авто», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 16.03.2005р., державна реєстрація №040540200044 від 05.04.2005р., який укладено з Спільним українсько-американським підприємством «Схід-Авто», терміном на 49 років, відносно земельної ділянки площею 0,0840 га, яка надана під будівництво та знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Газети Луганської правди (в районі сектора №7 стадіону «Авангард»), а саме: викладення п.8 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: « 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 3».

У судовому засіданні 18.03.2014р. прокурором були надані письмові пояснення, у відповідності до яких в позовній заяві, в тому числі, в прохальній частині позову метою використання земельної ділянки площею 0,0840 га помилково зазначено «під будівництво», тоді як земля надавалась «під будівництво та розміщення будівлі торговельно-адміністративного центру та благоустрій прилеглої території». Також, прокурор просив суд вважати вірною позовну вимогу про викладення п.4.1 розділу «Орендна плата» договору в наступній редакції: « 4.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 3» замість помилково вказаного пункту 8.

Представник Луганської міської ради зазначені пояснення прокурора підтримав.

Відтак, приймаючи до уваги наявність технічних помилок у прохальній частині позову, суд дійшов висновку про необхідність розгляду позовної заяви з урахуванням усних та письмових пояснень прокурора та позивача.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на законодавчу зміну мінімального річного розміру орендної плати, внаслідок чого договір від 16.03.2005р. має бути приведено у відповідність до вимог діючого законодавства.

Позивач у судових засіданнях 25.02.2014р., 18.03.2014р. та письмових поясненнях б/н від 12.03.2014р. позов прокурора підтримав. Крім того, представник позивача зазначив, що відповідач був обізнаний про необхідність приведення договору від 16.03.2005р. у відповідність до вимог діючого законодавства в частині зміни розміру орендної плати за землю, проте, не вчинив дій, спрямованих на підписання відповідної додаткової угоди.

Відповідач, витребуваних судом документів не надав, в судове засідання 18.03.2014р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить зміст протоколу судового засідання від 25.02.2014р.

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та сторін, господарський суд встановив:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За змістом ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, в тому числі, за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу норм ст.124 вказаного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст.792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За приписами ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено судом, 30.11.2004р. Луганською міською радою було прийнято рішення №27/260 «Про передачу Спільному українсько-амеріканському підприємству «Схід-Авто» в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового центру та благоустрій прилеглої території за адресою: вул.Луганской правди (в районі сектора №7 стадіону «Авангард»)».

На виконання вказаного рішення, 16.03.2005р. між Луганською міською радою (орендодавець) та Спільним українсько-амеріканським підприємством «Схід-Авто» (орендар) було укладено договір оренди землі, який 05.04.2005р. зареєстровано, про що у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Ленінського району м.Луганська, вчинено запис за №040540200044.

За приписами п.п.1.1, 2.1 договору від 16.03.2005р. орендодавець на підставі рішення №27/206 від 30.11.2004р. Луганської міської ради надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення торгівельно-виставкового центру та благоустрій прилеглої території, яка знаходиться за адресою: вул.Луганської правди (в районі сектора №7 стадіону «Авангард»). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0840 га, у тому числі 0,0630 га - під проїздами, проходами та площадками; 0,0210 га - під зеленими насадженнями.

Згідно із п.п.2.3, 4.1 договору від 16.03.2005р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 356711,88 грн. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5.

У відповідності до п.3.1 вказаної угоди договір укладено на 49 років.

11.10.2008р. між позивачем та відповідачем було підписано договір про внесення змін (державна реєстрація №040840200177 від 17.11.2008р.) в договір оренди землі, у відповідності до якого у п.1.1 розділу 1 договору від 16.03.2005р. змінено слова «будівництво та розміщення будівлі торгівельно-виставкового центру» на слова «будівництво та розміщення будівлі торговельно-адміністративного центру», та слова «вул.Луганської правди» на слова «вул.Газєти Луганской правди».

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про внесення змін до договору від 16.03.2005р. підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

За змістом ч.ч.1, 2 ст.651, ч.1 ст.652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

В силу норм ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За приписами п.11.1 договору від 16.03.2005р. зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір розв'язується у судовому порядку.

Тобто, нормами чинного законодавства, а також умовами укладеного сторонами правочину передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За правилами ч.1 ст.632 вказаного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Пунктом 4.6 договору від 16.03.2005р. визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, яким встановлено, зокрема, мінімальний розмір орендної плати.

Згідно із п.п.14.1.136, 14.1.147, ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В силу норм п.п.288.5, 288.5.1, ст.288 вказаного нормативно-правового акту розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

За змістом п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Як свідчать матеріали справи, 27.05.2011р. Луганською міською радою було прийнято рішення №9/12 «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську», у відповідності до п.1 якого визначено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення. При цьому, розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку) передбачений Податковим кодексом України, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

За приписами ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У відповідності до п.2.19 постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги, що обставин скасування рішення №9/12 від 27.05.2011р. Луганської міської ради «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську» учасниками судового спору не наведено, а судом не встановлено, суд приймає до уваги положення вказаного акту органу місцевого самоврядування щодо розмірів коефіцієнтів, які мають застосовуватись при визначенні орендної плати за землю.

За таких обставин, з огляду на приписи п.п.14.1.136, 14.1.147, ст.14, п.274.1 ст.274, п.п.288.5.1, 288.5 ст.288 Податкового кодексу України, а також положення рішення №9/12 від 27.05.2011р. Луганської міської ради «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську», річний розмір орендної плати за договором від 16.03.2005р. має дорівнювати трикратному розміру земельного податку, тобто, встановлюватись у розмірі земельного податку із застосуванням до нього коефіцієнту 3.

Згідно із ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У п.11.1 договору від 16.03.2005р. передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Як вказує позивач, відповідач був обізнаний про необхідність приведення договору від 16.03.2005р. у відповідність до вимог діючого законодавства в частині зміни розміру орендної плати за землю. На підтвердження вказаних обставин позивачем представлено лист №01/03-13/7311/0/2-12 від 30.11.2012р. секретаря виконавчого комітету Луганської міської ради Кузьменко А.Г.

Ухвалою господарського суду від 07.02.2014р. прокурора та позивача було зобов'язано надати докази направлення/вручення листа №01/03-13/7311/0/2-12 від 30.11.2012р. секретаря виконавчого комітету Луганської міської ради Кузьменко А.Г. відповідачу.

За змістом письмових пояснень б/н від 25.02.2014р. позивача лист №01/03-13/7311/0/2-12 від 30.11.2012р. секретаря виконавчого комітету Луганської міської ради Кузьменко А.Г. був направлений відповідачу поштою (простою кореспонденцією).

Відтак, за висновками суду, прокурором та позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено, а судом не встановлено факту звернення позивача до відповідача з пропозицію внести зміни до договору від 16.03.2005р. в порядку норм ч.2 ст.188 Господарського кодексу України.

Одночасно, за висновками суду, спір між сторонами у справі наявний, оскільки відповідач проти внесення змін до договору оренди землі заперечує. Це свідчить про необхідність судового захисту прав позивача, що є результатом поширення юрисдикції суду на всі правовідносини, що виникають у державі.

Наразі, рішенням №15-рп/2002 від 09.07.2002р. Конституційного Суду України (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч.2 ст.124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

На цьому наголошує і Верховний Суд України у постанові від 20.11.2012р. по справі №28/5005/640/2012, який зазначає, що недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору за наявності спору, тобто відсутності згоди на зміну умов договору.

Таким чином, позов прокурора (з урахуванням усних та письмових пояснень прокурора та позивача, які надійшли та були надані 18.03.2014р.) про внесення змін до договору оренди землі від 16.03.2005р. шляхом викладення п.4.1 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: «4.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 3» підлягає задоволенню.

При цьому, судом враховано, що сторонами в договорі оренди передбачено можливість перегляду розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, внаслідок чого законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для зміни розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з позивача та відповідача в доход Державного бюджету України порівну.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору у цій справі суд виходить з того, що позивачем не доведено факту звернення до Спільного українсько-американського підприємства «Схід-Авто» з пропозицією внести зміни до договору в досудовому порядку, а відповідач мав право та можливість, проте, не ініціював процес приведення договору від 16.03.2005р. у відповідність до норм діючого законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги (з урахуванням пояснень без номеру та дати, які надійшли до господарського суду 18.03.2014р.) Прокурора Ленінського району м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ до Спільного українсько-американського підприємства «Схід-Авто», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 16.03.2005р., державна реєстрація №040540200044 від 05.04.2005р.

Внести зміни до договору оренди землі від 16.03.2005р., державна реєстрація №040540200044 від 05.04.2005р, який укладено з Спільним українсько-американським підприємством «Схід-Авто», терміном на 49 років, відносно земельної ділянки площею 0,0840 га, яка надана під будівництво та розміщення будівлі торговельно-адміністративного центру та благоустрій прилеглої території, та знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Газети Луганської правди (в районі сектора №7 стадіону «Авангард»), а саме: викласти п.4.1 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: « 4.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 3».

Стягнути з Луганської міської ради (91000, м.Луганськ, Ленінський район, вул.Коцюбинського, буд.14, код ЄДРПОУ 26070794) в доход Державного бюджету України на поточний рахунок №31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в сумі 609 грн.

Стягнути з Спільного українсько-американського підприємства «Схід-Авто» (91048, м.Луганськ, Жовтневий район, вул.26 Бакінських комісарів, буд.162 Б, код ЄДРПОУ 24847675) в доход Державного бюджету України на поточний рахунок №31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в сумі 609 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 21.03.2014р.

Суддя Ю.О. Паляниця