Рішення

від 18.03.2014 по справі 913/390/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

18 березня 2014 року Справа № 913/390/14

Провадження №32пд/913/390/14

за позовом: Прокурора Ленінського району м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 26070794

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Граква», м.Луганськ, код ЄДРПОУ 33701894

про внесення змін до договору оренди землі від 04.04.2006р., державна реєстрація №040640200109 від 27.04.2006р.

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Саркісян Я.Ш. - гол. спец.-юрисконс.

від відповідача: не з'явився

прокурор: Макарова Ю.М. - за посв.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Ленінського району м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Граква», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 04.04.2006р., державна реєстрація №040640200109 від 27.04.2006р., який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Граква», терміном на 49 років, відносно земельної ділянки загальною площею 0,1616 га, яка надана під будівництво та знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Днепровськая (напроти будівлі ОСО України), а саме: викладення п.8 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: « 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 3,5».

У судовому засіданні 18.03.2014р. прокурором були надані письмові пояснення, у відповідності до яких в позовній заяві, в тому числі, в прохальній частині позову метою використання земельної ділянки площею 0,1616 га помилково зазначено «під будівництво», тоді як земля надавалась «під будівництво та розміщення будівлі торговельного комплексу».

Представник Луганської міської ради вказані пояснення прокурора підтримав.

Відтак, приймаючи до уваги наявність технічних помилок у прохальній частині позову, суд дійшов висновку про необхідність розгляду позовної заяви з урахуванням вказаних письмових пояснень прокурора.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на те, що згідно із рішенням №9/12 від 27.05.2011р. Луганської міської ради річна орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває у користуванні відповідача, має встановлюватись у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 3,5.

Представник позивача у судовому засіданні 18.03.2014р. та у письмових поясненнях без номеру та без дати, які надійшли до господарського суду 25.02.2014р., позов прокурора підтримав. Крім того, представник позивача зазначив, що відповідач був обізнаний про необхідність приведення договору від 04.04.2006р. у відповідність до вимог рішення №9/12 від 27.05.2011р. Луганської міської ради, проте, не вчинив дій, спрямованих на підписання відповідної додаткової угоди.

Відповідач у судові засідання 25.02.2014р., 18.03.2014р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Граква» було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи з урахуванням наступних обставин.

За приписами ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.02.2014р. місцезнаходженням відповідача є: м.Луганськ, вулиця Коцюбинського, буд.9, кв.24.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано ухвалу суду від 25.02.2014р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Крім того, процесуальні документи по справі направлялись на адресу відповідача, яка зазначена у договорі оренди землі від 04.04.2006р.: м.Луганськ, кв.Ленінського комсомолу, буд.10а, кв.75,

Ухвала про порушення провадження по справі від 07.02.2014р., була повернута відділенням поштового зв'язку з позначкою «За закінченням терміну зберігання». Ухвала від 25.02.2014р. про відкладення розгляду справи на 18.03.2014р., або докази її вручення відповідачу до господарського суду Луганської області не повернулись.

У п.3.9.1 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом процесуальних документів по справі на адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Граква», які наявні у матеріалах справи, в тому числі, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач, зокрема, у судове засідання 18.03.2014р. на виклик суду не з'явився, справа може бути розглянута за наявними в ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового процесу не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивача, господарський суд встановив:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За змістом ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності, в тому числі, за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу норм ст.124 вказаного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст.792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За приписами ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як встановлено судом, 28.02.2006р. Луганською міською радою було прийнято рішення №41/219 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Граква» в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення будівлі торговельного комплексу за адресою: вул.Днєпровская (напроти будівлі ОСО України)».

На виконання вказаного рішення, 04.04.2006р. між Луганською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Граква» (орендар) було укладено договір оренди землі, який 27.04.2006р. зареєстровано, про що у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Ленінського району м.Луганська, вчинено запис за №040640200109.

За приписами п.п.1, 2 договору від 04.04.2006р. орендодавець на підставі рішення №41/219 від 28.02.2006р. Луганської міської ради надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення будівлі торговельного комплексу за адресою: м.Луганськ, вул.Днєпровская (напроти будівлі ОСО України). В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1616 га, в тому числі: 0,0582 - під зеленими насадженнями, 0,1034 га - під проїздами, проходами та майданчиками.

Згідно із п.4 підписаної сторонами угоди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 266279,63 грн.

Відповідно до п.14 договору від 04.04.2006р. Розмір річної орендної плати згідно визначеної мети використання складає 6657 грн.

За змістом п.п.8, 7 зазначеного правочину річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5. Договір укладено до 28.02.2055р.

Наразі, 28.04.2006р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, за змістом якого орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 0,1616 га за адресою: м.Луганськ, вул.Днєпровская (напроти будівлі ОСО України).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про внесення змін до п.8 договору від 04.04.2006р. підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

За змістом ч.ч.1, 2 ст.651, ч.1 ст.652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

В силу норм ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За приписами п.31 договору від 04.04.2006р. зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Тобто, нормами чинного законодавства, а також умовами укладеного сторонами правочину передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За правилами ч.1 ст.632 вказаного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Пунктом 12 договору від 04.04.2006р. передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, яким встановлено, зокрема, мінімальний розмір орендної плати.

Згідно із п.п.14.1.147, 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В силу норм п.п.288.5.1, 288.5 ст.288 вказаного нормативно-правового акту розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

За змістом п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Як свідчать матеріали справи, 27.05.2011р. Луганською міською радою було прийнято рішення №9/12 «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську», у відповідності до п.1 якого визначено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення. При цьому, розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку) передбачений Податковим кодексом України, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Згідно із додатком до рішення №9/12 від 27.05.2011р. позивача, у разі використання земельної ділянки під супермаркети, гіпермаркети та об'єкти торгівлі, які є нерухомим майном, що розміщуються на земельній ділянці площею більш 1000 кв.м при визначені розміру орендної плати застосовується коефіцієнт 3,5.

За приписами ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У відповідності до п.2.19 постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги, що обставин скасування рішення №9/12 від 27.05.2011р. Луганської міської ради «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську» учасниками судового спору не наведено, а судом не встановлено, суд приймає до уваги положення вказаного акту органу місцевого самоврядування щодо розмірів коефіцієнтів, які мають застосовуватись при визначенні орендної плати за землю.

Таким чином, з огляду на приписи п.п.14.1.136, 14.1.147, ст.14, п.274.1 ст.274, п.п.288.5.1, 288.5 ст.288 Податкового кодексу України, а також положення рішення №9/12 від 27.05.2011р. Луганської міської ради «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську», річний розмір орендної плати за договором від 04.04.2006р. має встановлюватись у розмірі земельного податку із застосуванням до нього коефіцієнту 3,5.

За змістом ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

У відповідності до п.31 договору від 04.04.2006р. зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Як вказує позивач, відповідач був обізнаний про необхідність приведення договору від 04.04.2007р. у відповідність до вимог рішення №9/12 від 27.05.2011р. Луганської міської ради.

В обґрунтування вказаного твердження позивачем надано лист №01/03-13/6984/0/2-11 від 02.11.2011р. Луганської міської ради.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2013р. позивача було зобов'язано надати докази направлення листа №01/03-13/6984/0/2-11 від 02.11.2011р. Луганської міської ради на адресу відповідача, письмові пояснення у разі відсутності вказаних доказів.

За змістом письмових пояснень позивача, які надійшли до господарського суду 25.02.2014р., лист №01/03-13/6984/0/2-11 від 02.11.2011р. Луганської міської ради був направлений відповідачу поштою, відповіді від Товариства з обмеженою відповідальністю «Граква» на адресу позивача не надходило.

За таких обставин, за висновками суду, позивачем всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено, а судом не встановлено факту звернення позивача до відповідача з пропозицію внести зміни до договору від 04.04.2006р. в порядку норм ч.2 ст.188 Господарського кодексу України. Крім того, судом враховано, що лист №01/03-13/6984/0/2-11 від 02.11.2011р. не містить посилань на необхідність внесення в договір саме тих змін, про які прокурором та позивачем заявлено у розглядуваній позовній заяві.

При цьому, з урахуванням того, що надсилання відповідачу пропозицій про внесення змін до договору оренди є виключним правом, а не обов'язком позивача, недотримання позивачем вимог ч.2 ст.188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору оренди земельної ділянки у будь-якому разі не позбавляє його права звернутися до суду з позовом до відповідача про зміну умов договору.

Таким чином, позов прокурора про внесення змін до договору оренди землі від 04.04.2006р. шляхом викладення п.8 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 3,5» підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з позивача та відповідача в доход Державного бюджету України порівну.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору у цій справі суд виходить з того, що позивачем не доведено факту звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Граква» з пропозицією внести зміни до договору в досудовому порядку, а відповідач мав право та можливість, проте, не ініціював процес приведення договору від 04.04.2006р. у відповідність до норм діючого законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги (з урахуванням пояснень без номеру та без дати, що надійшли на адресу господарського суду 18.03.2014р.) Прокурора Ленінського району м.Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради, м.Луганськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Граква», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 04.04.2006р., державна реєстрація №040640200109 від 27.04.2006р.

Внести зміни до договору оренди землі від 04.04.2006р., державна реєстрація №040640200109 від 27.04.2006р., який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Граква», терміном на 49 років, відносно земельної ділянки загальною площею 0,1616 га, яка надана під будівництво та розміщення будівлі торговельного комплексу, що знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Днепровськая (напроти будівлі ОСО України), а саме: викласти п.8 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: « 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 3,5».

Стягнути з Луганської міської ради (91000, м.Луганськ, Ленінський район, вул.Коцюбинського, буд.14, код ЄДРПОУ 26070794) в доход Державного бюджету України на поточний рахунок №31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в сумі 609 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Граква» (91055, м.Луганськ, Ленінський район, вул.Коцюбинського, буд.9, кв.24, код ЄДРПОУ 33701894) в доход Державного бюджету України на поточний рахунок №31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в сумі 609 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.03.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 21.03.2014р.

Суддя Ю.О. Паляниця