Ухвала

від 20.03.2014 по справі 904/321/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

20.03.2014 Справа № 904/321/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів : Джихур О.В., Вечірко І.О.

секретар: Ситникова М.Ю.

Представники сторін:

від ліквідатора: Нестюріна Н.В., довіреність № 12/02-14 від 12.02.14, представник;

Інші учасники судового процесу для розгляду апеляційної скарги не з'явились, про час та місце судового засідання належним чином повідомлені.

Розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 року у справі № 904/321/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТ КРЕЙГ ЛТД", м.Дніпропетровськ

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТ КРЕЙГ ЛТД", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 року у справі № 904/321/14 (суддя Єременко А.В.) Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАСТ КРЕЙГ ЛТД", м. Дніпропетровськ, визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці до 06.05.2014року; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТ КРЕЙГ ЛТД", м. Дніпропетровськ, призначено голову ліквідаційної комісії Талана Ростислава Григоровича, м.Дніпропетровськ , якого зобов'язано вчинити певні дії ( а.с77-81; т.1).

Не погодившись із вказаною постановою, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Київі подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 року та припинити провадження у даній справі, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи виходячи з наступних підстав зокрема:

- господарським судом порушено вимоги статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ";

- господарським судом не було взято до уваги, що відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи ( крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом ДПС обов`язково призначається перевірка.

Прийняття оскаржуваної постанови позбавляє податковий орган провести позапланову виїзну перевірку згідно до статті 78 Податкового кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю « ФАСТ КРЕЙГ ЛТД», м.Дніпропетровськ просить припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 року у справі № 904/321/14.

Враховуючи, що неявка інших учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від інших учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2014 року ( а.с. 111; т.1) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013року ( погоджено з Вищим господарським судом України від 19.02.2013року № 01-17/315/384/13), колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( ст.ст.75,99 ГПК України).

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження по апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м.Києві слід припинити, виходячи з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2014 року прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТ КРЕЙГ ЛТД", м.Дніпропетровськ про порушення провадження у справі про банкрутство (а. с. 1; т.1).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2014 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТ КРЕЙГ ЛТД", м. Дніпропетровськ, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими статтею 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначено підготовче засідання суду на 06.02.2014 року (а. с. 71-73; т.1).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 року у справі № 904/321/14 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАСТ КРЕЙГ ЛТД", м. Дніпропетровськ, визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці до 06.05.2014року; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТ КРЕЙГ ЛТД", м. Дніпропетровськ, призначено голову ліквідаційної комісії Талана Ростислава Григоровича, м.Дніпропетровськ , якого зобов'язано вчинити певні дії.

Зазначена постанова і є предметом апеляційного оскарження.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діє з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно до частин 1, 2, 5 статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого. Вирішення питання щодо визнання боржника банкрутом здійснюється в судовому засіданні, що проводиться не пізніше чотирнадцяти днів після порушення провадження у справі в загальному порядку, визначеному цим Законом.

Невиконання вимог, передбачених частиною першою цієї статті, є підставою для відмови у внесенні запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Необхідними передумовами для звернення до суду з заявою на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутство" є дотримання боржником вимог статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до пункту 11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи:

заяву про припинення платника податків за ф. N 8-ОПП (додаток 15), дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП;

оригінал довідки за ф. N 4-ОПП;

копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення;

копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).

Юридичні особи, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, можуть подати зазначені документи ( крім довідки за ф №4-ОПП) до органу державної податкової служби за бажанням після внесення до Єдиного державного реєстру запису про прийняття рішення про припинення.

До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТ КРЕЙГ ЛТД" Таланом Р.Г. надані:

- Копія Рішення-меморандум № 02/10 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТ КРЕЙГ ЛТД» від 07.10.2013 року про припинення товариства;

- Рішення-меморандум № 14/01 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАСТ КРЕЙГ ЛТД» від 14.01.2014року про затвердження ліквідаційного балансу;

- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14.01.2014 рік № 199110, в якому містяться дані про внесення 08.10.2013 року відомостей про стан припинення , за рішенням засновників ( а.с61-62; т.1);

- Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 14.01.2014 рік № 199108, в якому містяться дані про внесення 08.10.2013 відомостей про стан припинення , за рішенням засновників ( а.с.23-24; т.1);

- Копія заяви за формою 8-ОПП направленої на адресу Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, повідомлення про припинення юридичної особи, квитанція з описом цінних листів ( а.с.38-41; т.1);

- Бюлетень державної реєстрації за №262 (27) від 10.10.2013року де державним реєстратором було опубліковано оголошення про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю " ФАСТ КРЕЙГ ЛТД", м.Дніпропетровськ ( а.с.19; т.1);

- Проміжний ліквідаційний баланс на 03.12.2013 року ( а.с.57-59; т.1);

Враховуючи викладене та те, що відомості про ліквідацію боржника були розміщені в Бюлетні державної реєстрації № 262 (27) 10.10.2013року колегія суддів вважає, що Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва була обізнана про ліквідацію боржника і не була позбавлена права здійснити перевірку згідно до статей 78,81 Податкового кодексу України та звернутися до нього з кредиторськими вимогами.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2014 року по справі № 904/321/14 скаржник зобов'язувався надати документи на обґрунтування доводів апеляційної скарги.

Витребувані докази суду не надані.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст.4 1 Господарського процесуального кодексу України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури

банкрутства.

Тому, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство можуть тільки учасники справи про банкрутство.

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності -боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Провадження у даній справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАСТ КРЕЙГ ЛТД", м.Дніпропетровськ здійснюється в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка передбачає застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Пункт 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

Отже, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Матеріали справи свідчать, що Державна податкова інспекція у Печерському районі у м.Києві з грошовими вимогами до боржника взагалі не зверталася, відповідні докази відсутні в матеріалах справи, а отже скаржник не має статусу сторони у справі, та не має права на апеляційне оскарження постанови господарського суду першої інстанції.

В спростування твердження скаржника щодо позбавлення Державної податкової інспекції права на проведення перевірки боржника, як платника податків, слід зазначити, що згідно статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 75, 78 Податкового кодексу України проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства, а отже скаржник не позбавлений права здійснити перевірку боржника, а також заявити кредиторські вимоги в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до пункту 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05. 2011 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України", якщо апеляційну скаргу подано, зокрема, особою, яка не має права її подавати, то у таких випадках апеляційний господарський суд повинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 91 або 106 Господарського процесуального кодексу України. У разі помилкового порушення апеляційного провадження в зазначених випадках суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80, 106 Господарського процесуального кодексу України.

По аналогічним справам цієї категорії спорів за апеляційними скаргами органів ДПІ, які не підтвердили в ході судового розгляду справи судами обох інстанцій наявність своїх грошових вимог до боржників, такі вимоги були відсутні, а, отже, відповідно органи ДПІ не набули а ні статусу сторони у справі, а ні учасника судового процесу та не надали доказів порушення прав ДПІ, колегією суддів Вищого господарського суду України від 04.03.2014 року по справі № 38/5005/8203/2012, від 11.12.2013 року у справі № 904/5945/13, від 17.10.2013 року у справі № 904/1292/13-г, від 31.10.2013 року у справі № 38/5005/11150/2012, № 26/5005/6899/2012 постанова від 18.09.2013 року, № 5023/3898/12 постанова від 18.06.2013 року, № 5017/3407/2012 постанова від 02.07.2013 року ухвали про припинення апеляційного провадження були залишені без змін, а по справам № 904/7797/13 від 05.03.2014року, № 905/3047/13 від 04.03.2014 року, № № 34/5005/10035/2012, 29/5005/4651/2012, 21б/5014/2816/2012, 34/5005/8846/2012, 38/5005/9234/2012, 34/5005/8214/2012, 29/5005/6761/2012, 26/5005/11057/2012, 25/5005/10788/2012, 38/5005/10738/2012 було скасовано усі попередні судові акти суду апеляційної інстанції та припинено апеляційне провадження за апеляційними скаргами органів ДПІ, які порушені необґрунтовано, зокрема, з додержанням вимог статей 91, 106 Господарського процесуального кодексу України. Зазначені обставини неодноразових скасувань судом касаційної інстанції постанов апеляційного господарського суду свідчать про формування усталеної єдиної судової практики по цій категорії справ.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи не підтверджено факт набуття скаржником а ні статусу кредитора у справі, а ні учасника судового процесу та скаржником не надано доказів факту порушення його прав та обов`язків, колегія суддів зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в статті 210 Господарського кодексу України (в редакції на момент винесення оскаржуваних судових рішень). Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що апеляційне провадження слід припинити з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та абзаци 1, 2 пункту 5, пункту 5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" (в редакції змін та доповнень постанов господарського суду України від 26.12.2011року, 23.03.2012року, 17.10.2012року № № 12, 3, 10 (відповідно)).

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 86, 91, 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2014 року у справі № 904/321/14.

Справу № 904/321/14 повернути господарському суду Дніпропетровської області.

Повний текст ухвали підписано 21.03.2014року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В. Джихур

Суддя І.О.Вечірко