Рішення

від 12.02.2014 по справі 910/323/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/323/14 12.02.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", Донецька обл., доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аш груп", м. Київ, простягнення заборгованості 8 258,33 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Форофонтова-Гуз Г.Д. від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (надалі - ТОВ "Баядера Логістик") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аш груп", (надалі - ТОВ "Аш груп") про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 7 208,72 грн., штрафу у розмірі 504,61 грн., пені у розмірі 197,32 грн., 20% річних у розмірі 304,43 грн. та 43,25 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою від 13.01.2014 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі № 910/323/14.

29.01.2014 р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача в судовому засіданні 29.01.2014 р. позовні вимоги, підтримав повністю.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з'явився.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.01.2014 р. у зв`язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 12.02.2014р.

Уповноважений представник відповідача вдруге на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, суд відзначає, що ухвали суду про прийняття справи до провадження від 13.01.2014р. та відкладення розгляду справи від 29.01.2014р., відправлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 03062, м. Київ, вул.. Чистяківська, 6/10.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/323/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.02.2013 р. між ТОВ "Баядера Логістик" (постачальник, позивач) та ТОВ "Аш груп" (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 30-13, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця алкогольні напої (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Згідно п. 1.3 договору умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» (в редакції 2000 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов`язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору.

Відповідно до п. 3.3 договору постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв`язку.

Пунктом 3.4. сторони погодили, що при прийманні товару покупець в присутності представника постачальника повинен перевірити:

- цілісність пакування, наявність марок акцизного збору;

- відповідність фактичної кількості товару кількості, зазначеній в накладних;

- термін зберігання.

При встановленні невідповідності якості чи кількості товару інформації, яка зазначена у товаросупровідних документах, покупець зобов`язаний у присутності представника постачальника, скласти відповідний акт згідно з вимогами чинного законодавства.

Підпис уповноваженого представника покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий покупцем від постачальника за кількістю та якістю. Претензії покупця щодо якості товару після підписання ним накладної на товар розглядаються та задовольняються постачальником в окремому порядку, який визначається постачальником в кожному випадку окремо.

Згідно п. 3.6. договору покупець зобов`язаний до моменту першої поставки надати постачальникові повідомлення зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток (штампів). Підписи особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого є у повідомленні наданому покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою покупця, навіть якщо зразок підпису зазначений у повідомленні не збігається з тим, який наявний на товаросупроводжувальних документах. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки (штампу) на накладній не збігається зі зразками та (або) зразками печаток (штампів) наданих покупцем постачальнику у повідомленні, проте такий підпис (печатка, штамп) наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.

Найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар(п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору ціна на товар визначена у прас-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення.

Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п.5.2 договору).

В пункті 6.1 договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 21 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленістю сторін -шляхом попередньої оплати.

Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника (п. 6.2 договору).

Згідно п. 7.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

У випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими грошовими коштами (п. 9.2 договору).

Пунктом 9.7 договору сторони погодили, що даний договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладання. У випадку, якщо жодна із сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 8 129,46 грн., однак ТОВ "Аш груп" порушено умови договору в частині проведення розрахунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриманий товар.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткових накладних №219443/214605 від 22.07.2013р. на суму 934,62 грн., №271788/268217 від 13.09.2013р. на суму 2 277,72 грн., №271345/268195 від 13.09.2013р. на суму 2 319,60 грн., №296550/290585 від 04.10.2013р. на суму 1 349,04 грн., №296551/290586 від 04.10.2013р. на суму 1 248,48 грн. (належним чином засвідчені позивачем копія, якої знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), яка підписана представниками позивача та відповідача та скріплені печатками, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 8 129,46 грн.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату отриманого товару на суму 7 208,72 грн., що підтверджується довідкою бухгалтера та банківськими виписками.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно до умов договору покупець зобов`язується оплатити вартість поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з моменту поставки товару.

Отже по видатковій накладній №219443/214605 від 22.07.2013р. на суму 934,62 грн. строк оплати настав 12.08.2013р., , №271788/268217 від 13.09.2013р. на суму 2 277,72 грн. строк оплати настав 04.10.2013р. , №271345/268195 від 13.09.2013р. на суму 2 319,60 грн. строк оплати настав 04.10.2013р. , №296550/290585 від 04.10.2013р. на суму 1 349,04 грн. строк оплати настав 25.10.2013р. , №296551/290586 від 04.10.2013р. на суму 1 248,48 грн. строк оплати настав 25.10.2013р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату, що підтверджується довідкою ТОВ "Баядера Логістик", банківськими виписками за період з 06.02.2013р. до 20.01.2014р., платіжними дорученнями, накладними на повернення товару та приходними касовими ордерами.

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Баядера Логістик" про стягнення з ТОВ "Аш груп" заборгованості у розмірі 7 208,72 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 197,32 грн. пені.

Як встановлено судом, в п. 7.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день порушення строків оплати.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком пені на суму 197,32 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Окрім того, позивачем також заявлено про стягнення з відповідача штраф у розмірі 7% від суми несплаченої або несвоєчасно сплаченої вартості товару передбаченого у п. 7.1 договору, який складає 504,61 грн.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Разом з тим, сторонами у договорі передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком штрафу на суму 504,61 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 304,43 грн. 20 % річних та 43,25 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, сторони у п. 9.2 договору погодили, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими грошовими коштами.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 20% річних та інфляційних втрат, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов'язання за Договором щодо оплати вартості отриманого товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 304,43 грн. 20% річних та 43,25 грн. інфляційних втрат.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аш груп" (0362, м. Київ, вул.. Чистяківська, 6/10, ідентифікаційний код 38442112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, ідентифікаційний код 35871504) основний борг у розмірі 7 208 (сім тисяч двісті вісім) грн. 72 коп., пеню у розмірі 197 (сто дев`яносто сім) грн. 32 коп., штраф у розмірі 504 (п`ятсот чотири) грн. 61 коп., 20% річних у розмірі 304 (триста чотири) грн. 43 коп., інфляційні втрати у розмірі 43 (сорок три) грн.. 25 коп., судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 17.02.2014

Суддя В.В. Князьков