Рішення

від 18.03.2014 по справі 920/299/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.2014 Справа № 920/299/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Агротех», с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Красний партизан», с. Зноб-Трубчевська, Середино-Будський район, Сумська область

про стягнення 35217 грн. 71 коп.

Суддя Зражевський Ю.О.

Представники сторін:

від позивача - представник Стрига Н.Г., довіреність № 01 від 02.01.2014 року

від відповідача - не з'явився

За участю секретаря судового засідання Кас'ян А.О.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 35217 грн. 71 коп., з яких 32620 грн. 54 коп. сума боргу з урахуванням індексу інфляції (в тому числі 420 грн. 54 коп. - сума збитків від інфляції), 3% річних - 486 грн. 97 коп. та пеня за кожний день прострочення платежу в сумі 2110 грн. 20 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Позивач на виконання вимог ухвали господарського суду Сумської області від 26.02.2014 року подав до суду копію витягу з Єдиного державного реєстру відповідача.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав, в засідання суду не з`явився.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 28.02.2014р. відповідач отримав копію ухвали суду від 26.02.2014р. про порушення провадження у даній справі та призначення її до розгляду. Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання у даній справі.

Відповідачем подано до суду клопотання № 3 від 17.03.2014р. про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що заперечує проти відкладення розгляду.

Відповідно до норм ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Перелік таких підстав передбачений цією нормою. Проте, господарський суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні, наполягаючи на відсутності необхідних підстав для такого відкладення. А тому, клопотання відповідача відхиляється господарським судом.

Оскільки відповідачем не поданий суду відзив на позовну заяву та документи в обґрунтування своєї позиції у даній справі, на підставі ст. 75 ГПК України дана справа розглядається господарським судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2013 року між сторонами у справі укладено договір № 6 від 20.07.2013 року.

На виконання умов договору позивач, технікою, що передана йому НАК «Украгролізинг» на умовах договору фінансового лізингу № 16-09-1444пл6 від 15.12.2009 року виконані польові роботи на полях відповідача, а саме: зібрано на 45 га озиме жито та на 70 га овес по ціні 280 грн. 00 коп. за один зібраний гектар.

Згідно п. п. 3.1, 3.2, 8.1 договору відповідач за виконану роботу повинен розрахуватись з позивачем грошовими коштами у сумі 32 200 грн. 00 коп., що підтверджується належно оформленим актом виконаних робіт від 15.08.2013 року.

Частина перша статті 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов'язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 612 названого Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а стаття 610 названого Кодексу визначає, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Факт заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 32 200 грн. 00 коп. повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема актом виконаних робіт станом на 15.08.2013 року підписаним сторонами за даним спором та скріплений їх печатками.

Відповідач в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, за надані позивачем послуги не розрахувався, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, оскільки відповідач в супереч діючого законодавства, зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг не виконав, не надав суду доказів сплати даної заборгованості та не надав суду доказів в обґрунтування заперечень по позову, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 32200 грн. 00 коп. визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач допустив прострочення грошового зобов'язання, тому позивачем на підставі п. 4.5. договору нарахована відповідачу пеня.

Згідно з пунктом 4.5. вищезазначеного договору в разі порушення відповідачем (замовником) строків оплати останній повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі один відсоток від суми заборгованості за кожен день прострочки, проте позивач просить суд стягнути пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача, станом на 15.02.2014р. сума пені складає 2110 грн. 20 коп., нарахована за період з 16.08.2013р. по 15.02.2014р.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день прострочення.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за договором № 6 від 20.07.2013 року в розмірі 2 110 грн. 20 коп. повністю підтверджуються матеріалами справи, є правомірними і обґрунтованими, господарський суд визнає вимоги позивача в даній частині позову такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також заявив вимоги про стягнення з відповідача 420 грн. 54 коп. інфляційних збитків та 486 грн. 97 коп. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 420 грн. 54 коп. інфляційних збитків та 486 грн. 97 коп. - 3% річних за порушення терміну виконання грошових зобов'язань є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 1 827 грн. 00 коп. покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Красний партизан» (41021, Сумська область, Середино-Будський район, с. Зноб-Трубчевська, код 03780263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Агротех» (39701, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Піщане, пров. Новоселівський, буд. 7, код 36809573) 32200 грн. 00 коп. суму боргу, 420 грн. 54 коп. - сума збитків від інфляції, 3% річних - 486 грн. 97 коп., пеня в сумі 2110 грн. 20 коп., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.03.2014 року.

Суддя Ю.О. Зражевський