Постанова

від 19.03.2014 по справі 910/18794/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2014 р. Справа№ 910/18794/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Сухового В.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - Роздорожна Н.В., від відповідача - не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік»

на рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року

у справі №910/18794/13 (суддя Котков О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стройтек», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік», м. Київ,

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року ТОВ «Стройтек» (далі - позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до ТОВ «Голден Деррік» (далі - відповідач) про стягнення 3168499,32 грн., а саме 2890550,96 грн. основного боргу, 201640,99 грн. пені, 953,88 грн. індексу інфляції та 75353,49 грн. 3% річних. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача простроченої заборгованості згідно договору поставки №СТ 25/08-11 від 25.08.2011 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року у справі №910/18794/13 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ТОВ «Голден Деррік» на користь ТОВ «Стройтек» 2890550,96 грн. основного боргу, 201640,99 грн. пені (п. 6.3. договору) 953,88 грн. індексу інфляції, 75353,49 грн. 3% річних та 63369,99 грн. судового збору. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність у відповідача простроченої заборгованості перед позивачем згідно договору поставки №СТ 25/08-11 від 25.08.2011 року, а також про правомірність нарахування позивачем на суму боргу відповідача пені, індексу інфляції та 3% річних.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Голден Деррік» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року у справі №910/18794/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем не надано суду довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за видатковими накладними, а самі накладні без таких довіреностей не можуть бути належними доказами поставки товару.

У своєму відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року у справі №910/18794/13 апеляційну скаргу ТОВ «Голден Деррік» на рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року у справі №910/18794/13 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 19.02.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2014 року розгляд справи №910/18794/13 відкладено на 19.03.2014 року.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року склад колегії суддів у справі №910/18794/13 змінено на наступний: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року справу №910/18794/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.

В судовому засіданні 19.03.2014 року представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив спірне судове рішення залишити без змін.

Від позивача 05.03.2014 року надійшла заява про забезпечення позову у справі №910/18794/13 шляхом накладення арешту на рахунки, рухоме та нерухоме майно ТОВ «Голден Деррік». Вказане клопотання розглянуто судом в судовому засіданні 19.03.2014 року та відхилено як необґрунтоване.

В судове засідання 19.03.2014 року представники відповідача не з'явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Приймаючи до уваги обізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів, враховуючи положення ст. 102 ГПК України, дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 25.08.2011 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №СТ 25/08-11 (далі - договір, а.с. 45-47), згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених договором, постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов'язується купити (прийняти та оплатити) товари (труби), кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у специфікаціях, накладних та/або актах приймання-передачі, що складають невід'ємну частину договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Матеріали справи свідчать, що в період з вересня 2011 року по листопад 2011 року позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 3390050,96 грн., що підтверджується видатковими накладними №СК2209-0001, №СК1611-0003, №СК1711-0002, №СК2111-0005, №СК2411-0002 та №СК2511-0004 (а.с. 40-44). Факт отримання товару за вказаними накладними підтверджується виданими відповідачем довіреностями №1056 від 16.11.2011 року, №1057 від 17.11.2011 року, №1058 від 21.11.2011 року та №1059 від 25.11.2011 року (а.с. 52-65).

30.08.2011 року відповідач перерахував на користь позивача 499500,00 грн. згідно рахунку №СК00000028 від 29.08.2011 року на підставі договору №СТ 25/08-11 від 25.08.2011 року (а.с. 74), що підтверджується банківською довідкою №22/215 від 11.11.2013 року (а.с. 50).

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар у розмірі 2890550,96 грн. (3390050,96 грн. - 499500,00 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що платежі за товари, що поставляються за договором, будуть виконуватися на поточний рахунок постачальника з поточного рахунка покупця протягом 360 днів з моменту отримання товару.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за отриманий від нього товар в повному обсязі, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 2890550,96 грн. боргу колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.

Окрім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача 201640,99 грн. пені, 953,88 грн. індексу інфляції та 75353,49 грн. 3% річних за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 6.1. договору у випадку порушення зобов'язання, що виникає з договору, сторона несе відповідальність, визначену договором та (або) чинним в Україні законодавством.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що покупець, в разі прострочки виконання грошового зобов'язання, вказаного в п. 5.1 договору, виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем, а також положення наведених норм законодавства України та умови укладеного між сторонами спору договору, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 201640,99 грн. пені, 953,88 грн. індексу інфляції та 75353,49 грн. 3% річних. При цьому, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунки пені, індексу інфляції та 3% річних, здійснені позивачем та прийняті місцевим господарським судом, та встановлено їх арифметичну правильність.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року у справі №910/18794/13.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Деррік» на рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року у справі №910/18794/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року у справі №910/18794/13 залишити без змін.

3. Справу №910/18794/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді В.Г. Суховий

М.Г. Чорногуз