Рішення

від 21.03.2014 по справі 264/7786/13-ц

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

264/7786/13-ц

2/264/81/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2014 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О., при секретарі Кадимовій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт», Приватного акціонерного товариства «Страхової компанія «Інкомстрах», ОСОБА_2, Страхового товариства із додатковою відповідальністю «Гарантія», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2013 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт», Приватного акціонерного товариства «Страхової компанія «Інкомстрах», ОСОБА_2, Страхового товариства із додатковою відповідальністю «Гарантія», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП та просив стягнути на його користь з ПрАТ «СК «Інкомстрах» страхове відшкодування в розмірі 20551,00 і пеню 1756,34 грн.; з СТДВ «Гарантія» страхове відшкодування в розмірі 2 223,20, пеню 125,85 грн. та суму проведеної експертизи - 400,00 грн.; з ТОВ «Донецькенергоремонт» суму франшизи - 1000,00 грн. і моральну шкоду - 5000,00 грн., з ОСОБА_2 суму франшщизи - 500,00 грн. та моральну шкоду - 2000,00 грн. і пропорційно розподілити судові витрати між відповідачами.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13 листопада 2012р. на автошляху Маріуполь-Донецьк поблизу станції «Сортувальна» відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля позивача марки «ВАЗ 21099» держ.№ НОМЕР_7, автомобіля «Шевроле», держ.НОМЕР_8, під керуванням ОСОБА_5, який здійснив наїзд на задню та бокову частину автомобіля позивача, та автомобіля «ВАЗ 21061», держ.НОМЕР_9 під керуванням ОСОБА_2, який здійснив наїзд на передню частину автомобіля позивача. Обидві ДТП були відокремлені одна від одної. Двома постановами Іллічівського району суду м.Маріуполя від 27.11.2012р. водії ОСОБА_5 та ОСОБА_2 були визнанні винним у вчинені адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. У зв'язку із тим, що цивільна відповідальність водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_2 була застрахована, позивач у встановленому порядку звернувся із відповідними заявами та необхідними документами до страхових компаній ПрАТ «СК «Інкомстрах» та СТДВ «Гарантія», проте страхових виплат у повному обсязі здійснено не було, моральна шкода та франшиза винними особами не відшкодована, тому просив стягнути всі невиплачені суми, а також пеню за несвоєчасну виплату страхових платежів.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених в позові.

ТОВ «Донецькенергоремонт» позовні вимоги не визнало повністю, просило виключити його з числа відповідачів, як неналежного відповідача, та залучити його в якості третьої особи. Надали відзив, в якому посилаючись на пункт 36.6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1167, 1172 ЦК України, зазначили, що винним в цьому ДТП є їх працівник, який визнав свою провину в цій ДТП, тому саме він повинен нести всю відповідальність за повернення позивачу суми франшизи та моральної шкоди. Просили розгляд справи здійснювати за відсутності їх представника.

ПрАТ «СК «Інкомстрах» позовні вимоги визнало частково, надіслали заперечення, в якому просили зменшити розмір відшкодування до 16 240,80 грн. та суму пені до 733,73 грн. Вказували, що згідно висновку спеціаліста вартість збитку, завданого позивачу, складає 21 551,00 грн. з ПДВ. Посилаючись на положення п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у випадку із позивачем сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведенного ремонту.За вирахування суми ПДВ та суми франшизи розмір страхового відшкодування становить 16 240,80 грн. Також не погоджується із датою з якої позивач має право на нарахування пені. На думку ПрАТ «СК «Інкомстрах» позивач подав документи 25.03.2013р., тому строк сплив через 90 днів, тобто - 24.06.2013р. Надає розрахунок пені за період з 24.06.2013р. по 24.10.2013р. Просили розгляд справи здійснювати за відсутності їх представника.

Представник СТДВ «Гарантія» в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.

Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі, вважаючи їх законними та обґрунтованими, просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13 листопада 2012 року на автошляху Маріуполь-Донецьк в районі станції «Сортувальна» відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю трьох автомобілів. Першим було зіткнення автомобіля мари ВАЗ 21061 держ.НОМЕР_9 під керуванням ОСОБА_2 із автомобілем позивача «ВАЗ 21099» держ.в„– НОМЕР_7, внаслідок якого було пошкоджено передню частину автомобіля позивача. Другим було зіткнення автомобіля марки «Шевролет Еванда» держ.в„– НОМЕР_8 під керуванням ОСОБА_5 із автомобілем позивача «ВАЗ 21099» держ.в„– НОМЕР_7, внаслідок зіткнення було пошкоджено задню частину автомобіля позивача.

Постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 27.11.2012р. ОСОБА_2 було визнано винним у вчинені першого зіткнення із автомобілем позивача та накладено адміністративний штраф.

Постановою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 27.11.2012р. ОСОБА_5 було визнано винним у вчинені другого зіткнення із автомобілем позивача та накладено адміністративний штраф.

Згідно вимог ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10, виданого маріупольським МРЕВ Донецької області 29.04.2005р., власником автомобіля ВАЗ 21099 держ.в„– НОМЕР_7 є ОСОБА_3. Згідно двох нотаріально посвідчених довіреностей №6957 від 13.10.2007р. та від 04.08.2008р. ОСОБА_1 має право керувати та розпоряджатися вказаним автомобілем, а також має право на одержання суми відшкодування шкоди в разі ДТП.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 автомобіль ВАЗ 21061 держ.НОМЕР_9 належить на праві власності ОСОБА_7, який у встановленому законодавством порядку передав право керування автомобілем ОСОБА_2 Відповідно до полісу АВ/4840188 від 22.05.2012р. цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в СТДВ «Гарантія».

Автомобіль марки Шевролет Еванда держ.№ НОМЕР_8 належить на праві власності ТОВ «Донецькенергоремонт», що підтверджується самим власником в своєму відзиві на позов, довідкою про ДТП №9106659 та страховим пролісом №АВ/5353417. На час ДТП водій ОСОБА_5 був працівником ТОВ «Донецькенергоремонт», що також не заперечується самим підприємством.

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/5353417 цивільно-правова відповідальність власника - ТОВ «Донецькенергоремонт» була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Інкомстрах».

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста №365 від 18.01.2013р. вартість матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля ВАЗ 21099 держ.НОМЕР_7 на момент проведення цього дослідження, складає 5371,20 грн., в тому числі ПДВ. Вказана шкода була завдана внаслідок зіткнення із автомобілем ВАЗ 21061 держ.НОМЕР_9 під керуванням ОСОБА_2

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста №268 від 07.10.2013р. вартість матеріальної шкоди, завданої володільцю автомобіля ВАЗ 21099 держ.НОМЕР_7 на момент проведення цього дослідження, складає 21 551,00 грн., в тому числі ПДВ. Вказана шкода була завдана внаслідок зіткнення із автомобілем Шевролет Еванда держ.в„– НОМЕР_8.

Відповідно до положень ч.3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивач у встановленому порядку звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» із заявою про виплату страхового відшкодування. При цьому вказував, що точної дати звернення не пам'ятає, але не пізніше 20 листопада 2012р. Будь-яких інших письмових доказів на підтвердження дати звернення до ПрАТ «СК «Інкомстрах» позивач суду не надав. Натомість Відповідач не визнав цю дату звернення та в обґрунтування заперечень надав копію заяви позивача про страхове відшкодування від 25.03.2013р. та саме на цій даті звернення наполягав відповідач ПрАТ «СК «Інкомстрах», що на думку суду є обґрунтованим та доведеним і буде враховуватися для подальших розрахунків.

Згідно пункту 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

ПрАТ «СК «Інкомстрах» наведеного обов'язку в 90 денний строк, тобто до 23.06.2013р., не виконав.

Відповідно до пункту 36.5 зазначеного вище закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

При визначені суми страхового відшкодування і суми пені за порушення строків її виплати, суд враховує положення пункту 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Оскільки позивач не надав суду належних доказів факту оплати проведенного ремонту, тому сума відшкодування підлягає зменшенню на суму податку на додану вартість.

Згідно пункту 10 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України ставка податку на додану вартість в період з 2011р по 2014 рік становить 20%, яка додається до ціни товарів/послуг. Виходячи із висновку експерта сума завданої шкоди становить 21 551,00 грн., в тому числі ПДВ, і для вирахування суми ПДВ підлягає поділу на 6 одиниць. 21 551,00 грн. / 6 = 3 591,84 грн. Сума страхового відшкодування становить 21 551,00 грн - 3 591,84 грн = 17 959,16 грн.

Крім того, згідно страхового полісу розмір франшизи (частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування) за полісом ПрАТ «СК «Інкомстрах» становить 1000,00 грн. та підлягає вирахуванню із суми страхового відшкодування: 17 959,16 грн. - 1000,00 грн = 16 959,16 грн.

Кінцевою датою до якої мало бути сплачено страхове відшкодування є 23.06.2013р., тому періодом, за який розраховується пеня за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, є з 24.06.2013р. по день подання позову - 24.10.2013р.

Згідно постанови НБУ від 06.06.2013 № 209 "Про регулювання грошово-кредитного ринку" з 10 червня 2013 року облікова ставку дорівнює 7,0 % річних (подвійна 14% річних), а відповідно до постанови НБУ від 09.08.2013 № 315 з 13 серпня 2013 року облікова ставка дорівнює 6,5 % річних.

Відтак при наступному розрахунку пені:

16 959,16 грн. х 14% х 50 днів (з 24.06.13р. по 12.08.2013р. включно) :100 : 365 = 325,25 грн.

16 959,16 грн х 13% х 73 дні (з 13.08.2013р. по 24.10.2013р) :100 :365 = 440,94 грн., загальна сума пені становить 325,25 грн. + 440,94 грн = 766,19 грн.

Враховуючи наведені розрахунки сума страхового відшкодування, яку має сплатити ПрАТ «СК «Інкомстрах» на користь позивача, становить 16 959,16 грн та пеня в розмірі 766,19 грн.

З огляду на положення ст. 1194 ЦК України згідно яких особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), сума франшизи є частиною збитків, завданих позивачу, та підлягає відшкодуванню особою, яка несе відповідальність за завдані збитки.

Згідно статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не відповідає за шкоду, завдану цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб (наприклад, у разі незаконного заволодіння транспортним засобом), внаслідок непереборної сили (наприклад, у разі стихійного лиха), а не з його вини. Заперечуючи проти позову ТОВ «Донецькенергоремонт» не надало суду будь-яких доказів в підтвердження незаконного заволодіння транспортним засобом або використання його працівником не під час виконання ним своїх трудових обов'язків. Тому суд вважає законним та обґрунтованим вимоги, пред'явлені позивачем до ТОВ «Донецькенергоремонт» в частині стягнення суми франшизи в розмірі 1000,00 грн.

Щодо стягнення моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, з ТОВ «Донецькенергоремонт», як працедавця водія, суд виходиться із загальних положень статті 1167 Цивільного кодексу України та спеціальних положень ст. 1172 Цивільного кодексу України, яка покладає на працедавця обов'язок з відшкодування шкоди (в тому числі моральної), завданої працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Також суд враховує правові висновки зроблені Верховним судом України в своїй постанові від 06.11.2013р. по справі № 6-108цс13, який аналізуючи положення статей 1167, 1172 та ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Частиною 2 статті 214 ЦПК України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Також згідно статті 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

З підстав наведених вище суд вважає законним стягнення моральної шкоди з ТОВ «Донецькенергоремонт» та з другого учасника пригоди ОСОБА_2 Проте вважає обґрунтованим стягнення моральної шкоди в меншому розмірі ніж заявлено позивачем.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Суд вважає встановленим, що внаслідок ДТП, винними у якій визнані ОСОБА_5, та ОСОБА_2, позивач зазнав душевних страждань у зв'язку із пошкодженням його автомобіля, який був для нього необхідним засобом для пересування і приїзду на роботу із с.Анадоль Волноваського району до м.Маріуполя. Внаслідок ДТП його транспортний засіб був не придатний для подальшої експлуатації. Матеріальні збитки не були відшкодовані своєчасно для проведення ремонтних робіт і відновлення звичайного способу життя позивача.

В наслідок ДТП змінився звичайний уклад життя позивача, зокрема позивач вимушений витрачати додаткові зусилля для організації нормальних та звичних для нього умов проживання та роботи. Також сам факт ДТП йому як водію спричинив підвищене психологічне навантаження.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність спричиненої позивачу внаслідок ДТП моральної( немайнової) шкоди, однак при визначені її розміру суд виходить з конкретних обставин справи, характеру спричинених кожним з відповідачів моральних страждань, їх наслідки й інших негативних впливів, а також виходить з принципів розумності та справедливості, визначає загальний розмір такої шкоди в сумі 2000,00 грн., та розподіляє обов'язок щодо його виплати на ТОВ «Донецькенергоремонт» в розмірі 1000,00 грн. та на ОСОБА_2 - в розмірі 1000,00 грн.

В частині позовних вимог заявлених до СТДВ «Гарантія» суд виходить із наступного. Згідно висновку товарознавця розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу, становить 5 371,20 грн., в том числі ПДВ. З правових підстав наведених вище із суми 5 371,20 грн. необхідно також вирахувати та зменшити на суму податку на додану вартість, яка складає 895,20 грн. Сума франшизи згідно страхового полісу складає - 0 гривень. З урахуванням цього сума страхового відшкодування становить 5 371,20 грн. - 895,20 грн. = 4 476,00 грн. Крім того, згідно квитанції до прибуткового касового ордера №365 від 24.12.2012р. позивач сплатив послуги спеціаліста за проведення товарознавчого дослідження в розмірі 400,00 грн., вартість яких в силу положень пункту 34.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має компенсувати позивачу.

Всього загальна сума, яка підлягає відшкодуванню СТДВ «Гарантія» на користь позивача, становить 4 476,00 грн. + 400,00 грн. = 4 876,00 грн.

Згідно листа від 04.10.2013р. Вих.№2737 СТДВ «Гарантія» визнала випадок страховим та погодила суму до відшкодування в розмірі 4 876,00 грн.

Проте згідно банківської виписки 26.06.2013р. на користь позивача було перераховано страхове відшкодування згідно поліса АВ 4840188 від 23.05.12р. та акта 163-цв/2013 від 25.06.13р. в сумі 2 638,00 грн.

СТДВ «Гарантія» не надала суду доказів сплати позивачу решти суми страхового відшкодування, яка становить 4 876,00 грн. - 2 638,00 грн. = 2238,00 грн.

В позовній заяві позивач вказує, що точну дату звернення із заявою про виплату страхового відшкодування до СТДВ «Гарантія» він не пам'ятає і доказів не надав, але зазначає, що це було не пізніше 23.11.2012р. Проте наявними матеріалами справи доводи позивача щодо дати звернення спростовуються та вбачається, що повідомлення про настання страхового випадку на адресу СТДВ «Гарантія» було підписано позивачем лише 14.12.2012р., а власноруч написана заява позивача на виплату страхового відшкодування із банківськими реквізитами була підписана лише 18.01.2013р. Тому на думку суду граничний 90 денний строк для виплати страхового відшкодування сплив 18.04.2013р.

Період прострочення виплати страхового відшкодування розпочався з 19.04.2013р.

Враховуючи це, розрахунок пені за несвоєчасну виплату страхового відшкодування є таким:

Згідно Постанови НБУ № 102 від 21.03.2012р. в період з 19.04.2013р. по 09.06.2013р. (51 календарний день) подвійна ставка НБУ складала 15% річних.

Згідно Постанови НБУ № 209 від 06.06.2013р. в період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. подвійна ставка НБУ складала 14% річних.

Згідно Постанова НБУ № 315 від 09.08.2013 в період з 13.08.2013р. по 24.10.2013р. (72 календарних дня) подвійна ставка НБУ складала 13% річних.

4 876,00 грн. х 51 дн.(період з 19.04.13р. по 09.06.13р.) х 15% : 100 :365 = 102,20грн.

4 876,00 грн. х 15 дн (період з 10.06.13р. по 25.06.13р.). х 14% : 100 :365 = 28,06 грн.

2238,00 грн. х 47 дн. (період з 26.06.13р. по 12.08.13р.) х 14% : 100 : 365 = 40,35 грн.

2238,00 грн. х 72 дн. (період з 13.08.13р. по 24.10.13р.) х 13% : 100 : 365 = 57,39 грн.

Всього загальна суму пені становить 102,20 +28,06+40,35+57,39= 228,00 грн.

Згідно ч.1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки позивачем заявлена сума пені в розмірі 125,85 грн., то суд, керуючись наведеним вище принципом диспозитивності цивільного судочинства, вважає законним стягнути розмір заявленої пені в сумі 125,85 грн.

Враховуючи наведені розрахунки сума страхового відшкодування, яку має сплатити СТДВ «Гарантія» на користь позивача, становить 2238,00 грн та пеня в розмірі 125,85 грн.

У зв'язку із тим, що розмір франшизи згідно страхового полісу №АВ/4840188 становить - 0 грн., тому правові підстави для стягнення заявленої суми франшизи з ОСОБА_2 в розмірі 500,00 грн. відсутні.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення матеріальної шкоди, які були задоволені частково - в загальному розмірі 21 089,20 грн, що у відсоткову відношенні від заявленої суми становить 79,41 %. Тому до стягнення підлягає судовий збір в сумі 210,89 грн., який пропорційно підлягає розподілу між ПрАТ «СК «Інкомстрах» - 177,26 грн, ТОВ «Донецькенергоремонт» - 10,02 грн. та СТДВ «Гарантія» - 23,64 грн.

Також позивачем заявлені вимоги нематеріального характеру щодо стягнення моральної шкоди, які задоволені частково в розмірі 2000,00 грн. Тому до стягнення підлягає сплачений судовий збір в сумі 114,70 грн., який підлягає стягненню в дольовому порядку з ТОВ «Донецькенергоремонт» - 57,35 грн. та ОСОБА_2 - 57,35 грн.

Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, керуючись ст.ст. 3, 6, 11, 16, 23, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, ч.2 ст.214, 360-7 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт», Приватного акціонерного товариства «Страхової компанія «Інкомстрах», ОСОБА_2, Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанія «Інкомстрах» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31282951, юридична адреса:03150, м.Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, оф.32-33) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, мешкає за адресою АДРЕСА_1) страхове відшкодування в сумі 16 959,16 грн, пеню в сумі 766,19 грн. та судовий збір в сумі 177,26 грн, а всього 17 902,61 (сімнадцять тисяч дев'ятсот дві грн. 61 коп).

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 21130899, юридична адреса: 04070, м.Київ, вул. Костянтинівська, будинок 56, офіс 13) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, мешкає за адресою АДРЕСА_1) страхове відшкодування в сумі 2238,00 грн, пеню в сумі 125,85 грн. та судовий збір в сумі 23,64 грн, а всього 2387,49 (дві тисячі триста вісімдесят сім грн. 49 коп).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькенергоремонт» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 37379333, юридична адреса: 83008, Донецька обл., місто Донецьк, вул.Умова, будинок 1Ц) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, мешкає за адресою АДРЕСА_1) суму франшизи в розмірі - 1000,00 гр., моральну шкоду в розмірі - 1000,00 грн. та судовий збір - 67,37 грн, а всього 2067,37 (дві тисячі шістдесят сім грн. 37 коп) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6, мешкає за адресою АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, мешкає за адресою АДРЕСА_1) моральну шкоду в розмірі - 1000,00 грн. та судовий збір - 57,35 грн., а всього 1057,35 (одна тисяча п'ятдесят сім грн. 35 коп) грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ю. О. Матвєєва