Рішення

від 21.03.2014 по справі 914/243/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2014 р. Справа № 914/243/14

За позовом : Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікації мережі №5 філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком", м.Львів

до відповідача : Районної комунальної телерадіокомпанії "Броди", м.Броди

про стягнення заборгованості 39 988, 68 грн.

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

В судове засідання з'явились:

від позивача : не з'явився

від відповідача : Булишин В.С. - представник

Суть спору: Подано позов Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікації мережі №5 філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" до Районної комунальної телерадіокомпанії "Броди" про стягнення заборгованості 39 988,68 грн.

Ухвалою суду від 28.01.2014 року було порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.02.2014 року.

Розгляд справи відкладався з підстав і мотивів, викладених в попередній ухвалі суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання від 03.03.2014р. (вх.№8356/14 від 03.03.2014р.) в якому просить розгляд справи проводити за відсутності представника за наявними справі матеріалами і задоволити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечив, доказів погашення боргу не подав.

В судовому засіданні 17.03.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

26.11.2010 р. ВАТ "Укртелеком" в особі філії "Дирекція первинної мережі ВАТ "Укртелеком" (тепер - ПАТ "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікації мережі №5 філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком") укладено з районною комунальною телерадіокомпанією "Броди" договір оренди нерухомого майна товариства для розміщення антенно-фідерних пристроїв № 1225-8.

Згідно умов договору орендодавець (ВАТ "Укртелеком") передав, а орендар (районна комунальна телерадіокомпанія "Броди") прийняв в строкове платне користування частину нерухомого майна, а саме: 1 (одне) антенно-місце антенно-щоглової споруди та частину технологічного приміщення площею 2 кв.м. радіорелейної станції РРС-31, розташованої по вул. Зелена, 19 у м. Броди Львівської області - для встановлення 1 (одного) антенно-фідерного пристрою та обладнання орендаря.

Щомісяця районній комунальній телерадіокомпанії "Броди" виставлялися рахунки за користування об'єктом оренди, за якими частково здійснювалася оплата.

Відповідно до умов договору оренди, районна комунальна телерадіокомпанія "Броди" зобов'язується сплачувати ПАТ "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 5 філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" орендну плату та компенсувати витрати на утримання орендованого майна не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем.

Проте, оплату за користування об'єктом оренди відповідач проводив не в повному обсязі, а тому станом на 24 листопада 2013 р. утворилася заборгованість у розмір 36 662,55 грн.

Крім того, за прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано 2164,83 грн. пені, 957,11 грн. 3 % річних, 204,19 грн. інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно умов договору №1225-8, укладеного сторонами 26.11.2010р., РК ТРК «Броди» орендувала у ПАТ «Укртелеком» частину нерухомого майна, а саме: 1 (одне) антенно-місце антенно-щоглової споруди та частину технологічного приміщення площею 2 кв.м. радіорелейної станції РРС-31, розташованої по вул. Зелена, 19 у м. Броди Львівської області - для встановлення 1 (одного) антенно-фідерного пристрою та обладнання орендаря.

Щомісяця районній комунальній телерадіокомпанії "Броди" виставлялися рахунки за користування об'єктом оренди, за якими частково здійснювалася оплата.

Відповідно до умов договору оренди, районна комунальна телерадіокомпанія "Броди" зобов'язується сплачувати ПАТ "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 5 філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" орендну плату та компенсувати витрати на утримання орендованого майна не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем.

Як свідчать матеріали справи, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за оренду приміщення не погашена і становить 36662,55 грн., яку суд вважає підставною і такою, що підлягає до стягнення з відповідача.

Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем за період з червня 2012 року по грудень 2013 року нараховано три відсотки річних в сумі 957,11 грн. Згідно проведеного судом перерахунку за вказаний період три відсотки річних становлять 957,11 грн., а відтак дана вимога підставна і підлягає до задоволення.

Крім того, за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано відповідачу за період з січня 2013 року по грудень 2013 року інфляційні втрати в сумі 204,19 грн. Згідно проведеного судом перерахунку інфляційні втрати за вказаний період складають становлять 204,19 грн., а тому дана вимога підставна і підлягає до задоволення.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8.2. вказаного договору за несвоєчасне перерахування орендної плати та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нарахована пеня за період з липня 2013 року по грудень 2013 року в розмірі 2164,83 грн.

Судом зазначається, що при нарахуванні пені - необхідно керуватися встановленим ГК України строком нарахування пені (шість місяців) та встановленою ЦК України позовною давністю (один рік).

Водночас ч.6 ст.232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, ч.6 цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено до стягнення 2164,83 грн. пені за період з липня 2013р. по грудень 2013р., поза межами шестимісячного строку нарахування. У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України пеня нараховується за шість місяців, а тому пеня, що підлягає до стягнення з відповідача в межах шестимісячного строку її нарахування, що не перевищує подвійної облікової ставки складає та підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 1017,22 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, слід віднести на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Районної комунальної телерадіокомпанії "Броди" (80600, Львівська область, м.Броди, пл..Ринок, 1, код ЄДРПОУ 22338509) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікації мережі №5 філії "Дирекція первинної мережі ПАТ "Укртелеком" (79010, м.Львів, вул.Пекарська, 41, код ЄДРПОУ 16479714) 36662,55грн. основного боргу, 1017,22 грн. пені, 204,19 грн. інфляційних втрат, 957,11 грн. 3 % річних 1774,57 грн. судового збору.

3. В частині стягнення решти пені - відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21.03.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.