Ухвала

від 21.03.2014 по справі 540/64/14-ц

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 540/64/14-ц

Номер провадження 2/540/45/14

21.03.2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2014 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Кравець С.В.

за участю: секретаря Кольвашенко А.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача-3 Романченко А.О.

представника відповідача-4 Довганя О.Л.

представника третьої особи Асанової Р.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Машівської райдержадміністрації, Старицьківської сільської ради, відділу Держземагенства у Машівському районі, Машівського районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Машівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку, -

на підставі ч.3 ст. 209 ЦПК України в судовому засіданні 19 березня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення, -

в с т а н о в и в :

у січні 2014 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 14.07.2008р. помер його батько ОСОБА_6, який за життя був власником земельної частки (паю) в розмірі 6, 4 га розташованого та території Старицьківської сільської ради Машівського району. 11.02.2009р. позивачу видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку, натомість у зв'язку полкою у Плані зовнішніх меж земельної ділянки реєстраційна служба Машівського РУЮ відмовляє у державній реєстрації. Так, у державному акті відображено 2 земельні ділянки площею по 2, 95 га, що в сумі складає 5, 9 га, в той час як її загальна площа становить 6, 4 га, тобто земельна ділянка площею 0, 5 га в ньому не відображена. У зв'язку з цим, нотаріусом свідоцтво було видане на земельну ділянку загальною площею 6, 4 га, але вказано лише 2 кадастрові номера, тобто лише на дві земельні ділянки. На його звернення нотаріусом та відділом Держземагенства було відмовлено у виправленні помилки, нотаріусом з тих підстав, що план зовнішніх меж земельної ділянки державного акту та Витяг Держземагенства № 307 від 03.02.2009р. не передбачали земельної ділянки 0, 5 га, а Відділ у свою чергу рекомендував звернутися до суду. У зв'язку з наведеним позивач просить встановити факт наявності помилки у Плані зовнішніх меж Державного акту на ім'я ОСОБА_6 щодо не відображення земельної ділянки площею 0, 5000 га кадастровий номер 5323087200:00:002:0116 та визнати за ним право власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування після померлого батька.

В судовому засіданні позивач наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві та зазначив, що успадкований після смерті його батька земельний пай складається з трьох земельних ділянок кожна з окремим кадастровим номером. Але на час видачі нотаріусом свідоцтва, земельний орган видав довідку неповну та вказав лише 2 кадастрових номера, а тому він не може зареєструвати третю земельні ділянку.

Представники відповідачів - 1, 2 в судове засідання не з'явилися, направили заяви про розгляд справи без їх участі, позов визнають.

Представник відповідача-3 позов визнала та зазначила, що Відділом позивачу було видано довідку в якій вказано 2 кадастрових номера, оскільки у наданій ним копії державного акту було відображено лише 2 земельні ділянки, а на час видачі довідки Відділ не міг перевірити та встановити той факт, що земельний пай ОСОБА_6 складається не з 2х, а з 3х земельних ділянок, так як у Книзі реєстрації державних актів така інформація відсутня. Тим більше на той час, кадастрові номера присвоювались земельним ділянкам на час звернення.

Представник відповідача-4 позов також визнав та зазначив, що за позивачем на підставі свідоцтва про спадщину було зареєстровано дві земельні ділянки, оскільки саме на них були вказані кадастрові номера. Разом з тим, оскільки у свідоцтві не відображеного третього кадастрового номера на третю земельну ділянку, а тому йому було повідомлено про неможливість її реєстрації.

Представник третьої особи - державний нотаріус повідомила, що через 6 місяців після смерті батька, позивач надав їй витяг з технічної документації та державний акт на землю (на той час їх вилучали), на підставі яких вона видала свідоцтво про право на спадщину на землю. Після цього, він почав виготовляти державні акти (на той час на окрему земельну ділянку виготовлявся окремий державний акт) та у земельному відділі з'ясувалося, що є ще третя земельна ділянка. Зміни у свідоцтво можна було б внести, якби та земельна ділянка була окрема, але нею видано свідоцтво на земельні ділянку в цілому, тобто на всю площу, а за таких підстав будь-які доповнення не допускаються.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши надані у справі докази, прийшов до наступного висновку.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 (а.с.20), який за життя був власником земельної ділянки площею 6, 40 га розташованої на території Старицьківської сільської ради Машівського району та призначеної для ведення сільськогосподарського використання, що підтверджується копією державного акту серії ІІІ-ПЛ № 025491 від 18.06.1998р. (а.с. 21).

Спадкоємцем за заповітом після померлого ОСОБА_6 є його син ОСОБА_1, позивач у справі, якому 11.02.2011р. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку з двома кадастровими номерами: 53 230 87200:00:002:0049 та 53 230 87200:00:002:0050 (а.с. 19). У цьому свідоцтві зазначено, що на підставі ст. 1299 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Як видно з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 03.02.2009р. за ОСОБА_6 рахується земельна ділянка площею 6, 4 га з двома кадастровими номера (а.с. 9).

В судовому засіданні нотаріус повідомила, що саме на підставі даного витягу і було видано свідоцтво про право на спадщину позивачу.

07.04.2011р. позивач уклав договір про виготовлення технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на успадковану земельну ділянку (а.с. 17-18). Натомість при виготовленні технічної документації встановлено, що у державному акті ОСОБА_6 пай було відображено не в повному обсязі, лише її 2 частини, в той час як проектом передачі земель колективної власності у приватну власність громадян орендно-пайової спілки «Сонячне» передбачено та затверджено земельний пай у розмірі 6, 40 га та складається з трьох частин: № 50-1 - 2, 95 га, № 50-2 - 2, 95 га та № 50-3 - 0, 50 га.

Згідно висновку Відділу Держкомзему у Машівському районі № 175 від 23.02.2009р. з надання земельних ділянок у користування на праві власності, Відділ вважає за можливе виготовлення технічної документації із землеустрою на ім'я ОСОБА_1 загальною площею 6, 40 га на підставі свідоцтва про спадщину, та вказав три кадастрових номера земельних ділянок: 53 230 87200:00:002:0049, 53 230 87200:00:002:0050, 53 230 87200:00:004:0116 (а.с.4). Також як видно з повідомлення цього Відділу № 1599 від 12.09.2013р., згідно схеми поділу КСП «Сонячне» Старицьківської сільської ради ОСОБА_6 передано земельну частку (пай) загальною площею 6, 4 га в т.ч.: 2, 95 га, 2, 95 га та 0, 5 га (а.с. 6).

18.09.2013р. на підставі свідоцтва про спадщину, за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано 2 земельні ділянки з кадастровими номерами 53 230 87200:00:002:0049 - дата реєстрації земельної ділянки 21.03.2013р. та 53 230 87200:00:002:0050 - дата реєстрації 12.09.2013р. площею, відповідно 2, 95 та 2, 9512 га, про що видані Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 9575222 та 9573883 (а.с. 35-36).

16.12.2013р. За № 40/01-23 відділ Держземагенства у Машівському районі повідомив позивачу, що 21.03.2013р. державним кадастровим реєстратором зареєстровано земельну ділянку площею 0, 5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва про що надано Витяг (а.с. 7).

Дійсно, з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.03.2013р. вбачається, що за позивачем у Державному земельному кадастрі зареєстрована земельна ділянка площею 0, 5 га, кадастровий № 5323087200:00:004:0116 на підставі технічної документації із землеустрою (а.с.37-39).

Своїм листом № 04-02-08/173 від 10.10.2013р. реєстраційною службою Машівського РУЮ позивачу повідомлено про неможливість реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5323087200:00:004:0116, оскільки у свідоцтві про право на спадщину не вказаний цей її кадастровий номер, а відтак подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (а.с. 60-62).

Згідно письмового пояснення відповідача-3 від 11.03.2014р. за № 343, на час оформлення позивачем спадщини в архіві Відділу був відсутній проект паювання земель орендно-пайової спілки «Сонячне», і лише після виявлення ДП «Полтавський науково-дослідний та проектний інститут» помилки щодо не відображення третьої земельної ділянки, Відділом було сформовано та визначено її кадастровий номер, а на підставі технічної документації у 2013 році відомості були внесені до державного земельного кадастру (а.с. 74-75).

Даючи оцінку доказам у справі та вимозі позивача про встановлення факту наявності помилки у Плані зовнішніх меж державного акту на ім'я ОСОБА_6 щодо не відображення земельної ділянки площею 0, 5000 га кадастровий номер 5323087200:00:002:0116, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 256 ЦПК України передбачено перелік справ про встановлення факту, що розглядаються судом, а частиною 2 цієї статті визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Тобто вказаною нормою передбачено можливість встановлення певного факту, що має значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав в майбутньому.

Як убачається з матеріалів справи, факт не відображення у державному акті третьої земельної ділянки визнається сторонами та ніким не оспорюється. Натомість на сьогоднішній день державний акт на ім'я ОСОБА_6 втратив чинність, оскільки взамін нього позивачу видане свідоцтво про право на спадщину.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову в цій частині слід відмовити, так як від встановлення даного факту ніяким чином не залежить виникнення, зміна або припинення майнових прав позивача, оскільки державний акт на ім'я ОСОБА_6 втратив чинність, а як установлено в судовому засіданні його право на земельну ділянку площею 0, 5 га кадастровий № 5323087200:00:004:0116 не реєструється реєстраційною службою, а відповідно не визнається з підстав відсутності запису про це в свідоцтві про право на спадщину за законом, а не державному акті.

Щодо вимог позивача про визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 0, 5000 га кадастровий номер 5323087200:00:002:0116, яка не була окремо відображена у свідоцтві про право на спадщину суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до загальних положень цивільного права, позови про визнання права власності заявляються як у випадку спірності правовідносин сторін із приводу майна, які є відносними, так і внаслідок реалізації абсолютних прав на спірне майно. Тобто, позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли інші особи не визнають належності йому цього майна або коли унеможливлюється реалізація позивачем свого права власності.

Разом з тим, закон не обмежує захист порушеного права лише у відносинах із особами, до яких «відповідне право перейшло», або які можуть «претендувати на таке право» і таке тлумачення істотно звужує гарантований ст. ст. 13, 41 Конституції України захист права власності, у тому числі від порушень з боку уповноважених органів у формі не вчинення відповідних дій щодо реєстрації за ним права власності.

У випадку, коли підставою для подання позову про визнання права виступає неможливість проведення державної реєстрації права власності за позивачем за наявності правовстановлюючого документу, з підстав не відображення у ньому всіх даних на майно, таке право можна буде вважати остаточно захищеним з моменту проведення державної реєстрації спеціально уповноваженими органами.

Даючи оцінку зібраним доказам у справі, суд вважає, що причиною неможливості позивача реалізувати своє право на успадковану після померлого батька земельну ділянку, шляхом проведення за собою державної реєстрації на неї, була відсутність у державному акті на ім'я батька третьої земельної ділянки. При цьому, відділом Держкомзему у Машівському районі 03.02.2009р. було видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, на підставі якого видане свідоцтво про право на спадщину позивачу, де вказано лише 2 кадастрових номера на 2 земельні ділянки, у зв'язку з відсутністю у відділі на той час таких даних і виявлення даного недоліку лише після видачі позивачу свідоцтва.

За таких обставин, судом установлено, що у позивача дійсно існують перешкоди для реєстрації за собою права власності на земельну ділянку площею 0, 5 га, державні органи відповідно до існуючих у них повноважень та зміною у законодавстві позбавлені можливості їх усунути шляхом врегулювання цього питання в досудовому порядку, у зв'язку чим упродовж майже 5 років з часу прийняття спадщини позивач не може зареєструвати за собою право власності на земельний пай в цілому, а тому звернення його до суду з даним позовом є єдино вірним та можливим для нього способом вирішення питання щодо поновлення свого права, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає задоволенню та за позивачем слід визнати право власності на земельну ділянку площею 0, 50 га (як це вказано у технічній документації) в порядку спадкування після померлого батька.

На підставі викладеного, керуючись ст.392 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Машівської райдержадміністрації, Старицьківської сільської ради, відділу Держземагенства у Машівському районі, Машівського районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Машівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку - задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0, 50 га, що розташована на території Старицьківської сільської ради Машівського району Полтавської області із цільовим призначенням «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», кадастровий номер 5323087200:00:004:0116, в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особою, яка не була присутньою під час проголошення рішення в той же строк з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст Рішення виготовлено та підписано 21 березня 2014 року

Суддя: