Рішення

від 13.03.2014 по справі 905/650/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.03.2014 Справа № 905/650/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С.., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, Донецька область

до відповідача : Приватного підприємства «Віктор Плюс», м. Артемівськ, Донецька область

про стягнення 18 715грн. 93коп.

за участю представників:

від позивача: Хмара І.О. - за довіреністю №21-14 «Д» від 01.01.2014р.

від відповідача: не з`явився

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81 1 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.03.2014р. суд виходив до нарадчої кімнати (зал №3) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Віктор Плюс», м. Артемівськ, Донецька область, про стягнення заборгованості за договором підряду №310112-7ц2.2/16 від 31.03.2012р. у сумі 17 762грн. 59коп. та 3% річних у сумі 953грн. 34коп., всього 18 715грн. 93коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором щодо оплати виконаних робіт, нормативно позивні вимоги обґрунтовуються ст.ст. 11, 525, 526, 530, 625, 629, 846, 853 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні 13.03.2014р. представником позивача позов був підтриманий у повному обсязі, також представник наполягав на розгляду справи по суті.

Відповідач про судові засідання 25.02.2014р. та 13.03.2014р. був повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр поштових відправлень рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення від 03.02.2014р. та від 26.02.2014р., однак у жодне засідання суду представника не направив, відзив на позов не надав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що неявка в судове засідання належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Віктор Плюс» (далі - замовник) та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - підрядник) був укладений договір підряду №310112-7ц2.2/16 від 31.03.2012р. (далі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язався виконати роботи за завданням та з використанням матеріалів замовника або підрядника, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Як погоджено сторонами в п. 1.2 договору, характеристика робіт: реалізація проекту: «Зовнішнє електропостачання» на виконання технічних умов з зовнішнього електропостачання, що здійснюється в 2012р. ПС 35 кВ «Артемівськ-місто» прис. 6кВ.

Договірна вартість робіт, як визначено п. 2.1 договору становить 35 525грн. 19коп. з ПДВ, що співпадає з даними договірної ціни та кошторису, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно п.п. 3.1.2, 3.2 договору, порядок розрахунків встановлено наступним чином: замовник зобов'язаний здійснити передплату в розмірі 50% від суми договору до початку виконання робіт підрядником. Кінцевий розрахунок здійснюється замовником не пізніше 15 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-прийому виконаних робіт.

Факт виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2012р. на суму 33 518грн. 18коп., у т.ч. ПДВ 5 586грн.36коп. та актом здачі-приймання виконаних робіт на суму 2 007грн. 01коп. Вказані акти підписані сторонами без зауважень, підписи скріплені печатками підприємств.

Матеріалами справи також встановлюється, що відповідачем в якості сплати вартості виконаних робіт на користь позивача були перераховані грошові кошти у сумі 17 762грн. 60коп. Перерахування проводилось шляхом безготівкового переказу, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача за 08.02.2012р.

За результатами виконання договору позивачем також були складені податкові накладні: №2393/009 від 08.02.2012р. на суму 17 762грн. 60коп., у т.ч. ПДВ 2 960грн. 43коп. (за першою з подій - перерахування грошових коштів в якості авансу); №3982/009 від 30.03.2012р. на суму 2 007грн. 01коп.; №3983/009 від 30.03.2012р. на суму 15 755грн. 58коп., у т.ч. ПДВ 2 625грн. 93коп. (за першою з подій - виконання робіт).

Таким чином, загальна вартість виконаних позивачем за договором №310112-7ц2.2/16 від 31.03.2012р. робіт дорівнює 35 525грн. 19коп. з ПДВ, що співпадає з даними виписаних позивачем податкових накладних.

Суд звертає увагу, що позивач надав письмові пояснення №63юр-822/14 від 13.03.2014р., в яких зазначив, що інших договорів окрім договору підряду №310112-7ц2.2/16 від 31.03.2012р. між сторонами не укладалось.

При цьому, матеріали справи не містять доказів сплати вказаних робіт в повному обсязі. З урахуванням авансового платежу у сумі 17 762грн. 60коп., вартість робіт на суму 17 762грн. 59коп. станом на час розгляду справи не сплачена.

Проаналізувавши укладений сторонами договір підряду №310112-7ц2.2/16 від 31.03.2012р., суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання § 3 Глави 61 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України, яка міститься у вказаній Главі Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначені норми узгоджуються з вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для ухилення від виконання свого обов'язку за договором стосовно оплати робіт з поточного ремонту міських доріг.

Разом з тим, з матеріалів справи не вбачається здійснення відповідачем розрахунку з позивачем відповідно до п.3.2 договору, тобто, не пізніше 15 календарних днів після підписання сторонами акту здачі-прийому виконаних робіт. З огляду на те, що акт за березень 2012р. на суму 33 518грн. 18коп. та акт на суму 2 007грн. 01коп. не містять посилань на дати їх підписання, суд виходить з наступного.

Враховуючи приписи ст.ст. 187, 201 Податкового кодексу, з огляду на дати складання податкових накладних щодо дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та дати виписування податкової накладної, датами фактичного складання сторонами вказаних актів приймання виконаних будівельних робіт є 30.03.2012р.

Таким чином, керуючись положеннями ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день, відповідач повинен був здійснити оплату вартості виконаних робіт до 16.04.2012р. включно. Несплата вартості виконаних робіт призвела до порушення відповідачем зобов'язання як боржником, що прострочив виконання, у розумінні ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором підряду №310112-7ц2.2/16 від 31.03.2012р. у сумі 17 762грн. 59коп. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення основної заборгованості позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 953грн. 34коп., оцінюючи правомірність нарахування яких суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі вказаної норми закону нараховані та заявлені до стягнення 3% річних за період з 16.04.2012р. по 28.01.2014р. у сумі 953грн. 34коп.

Перевіривши розрахунок 3% річних за вказаний період, враховуючи, що граничним строком сплати вартості робіт є 16.04.2012р., суд дійшов висновку, що зазначений розрахунок не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на неправомірне включення позивачем до періоду нарахування 16.04.2012р.

Фактично розмір 3% річних за період з 17.04.2012р. по 28.01.2014р. складає 949грн. 39коп., у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 3% річних у сумі 3грн. 95коп. безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу господарських витрат, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись ст.ст. 187, 201 Податкового кодексу України; ст.ст. 254, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610 ,612, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України; ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4 2 -4 7 , 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Віктор Плюс» (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Радянська, буд. 57, ідентифікаційний код 31680396) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, буд. 11, ідентифікаційний код 00131268) заборгованість за договором підряду №310112-7ц2.2/16 від 31.03.2012р. у сумі 17 762грн. 59коп. та 3% річних у сумі 949грн. 39коп.та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 826грн. 61коп.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» в частині стягнення з Приватного підприємства «Віктор Плюс» 3% річних у сумі 3грн. 95коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 13.03.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2014р.

Суддя Ю.С. Мельниченко