Рішення

від 17.03.2014 по справі 905/634/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.2014 Справа № 905/634/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при секретарі судового засідання Чистюхіній Ю.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа», м. Слов'янськ Донецької області

до відповідача: Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ Донецької області

про: стягнення суми невиконаних зобов'язань у розмірі 174719,83 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Караваєва Н.В. (за довіреністю № юр/6963 від 27.12.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк в інтересах виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа», м. Слов'янськ Донецької області звернулось Господарського суду Донецької області із позовом до Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ Донецької області про стягнення суми невиконаних зобов'язань у розмірі 174719,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на не виконання відповідачем умов договору на обслуговування пільгової категорії громадян і надання населенню субсидії на житлово-комунальні послуги № 08-41/059 від 01.01.2009р., договору на обслуговування пільгової категорії громадян і надання населенню субсидії на житлово-комунальні послуги № 52 від 01.01.2010р., договору на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг і субсидії на житлово-комунальні послуги № 98 від 05.01.2011р., договору на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг і субсидії на житлово-комунальні послуги № 08-41/030 від 03.01.2012р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: договір на обслуговування пільгової категорії громадян і надання населенню субсидії на житлово-комунальні послуги № 52 від 01.01.2010р.; договір на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг і субсидії на житлово-комунальні послуги № 98 від 05.01.2011р. та додаткову угоду від 01.12.2011р.; договір на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг і субсидії на житлово-комунальні послуги № 08-41/030 від 03.01.2012р.; загальний розрахунок по пільгам понад нормою; розрахунок суми боргу; лист № 09/1786 від 30.03.2010р.; лист Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради № 05-22/1490 від 09.04.2010р.; лист Міністерства праці і соціальної політики № 211/5-77-08 від 05.05.2008р.; лист № 09п/1798 від 22.06.2007р.; лист Міністерства праці і соціальної політики № 4433/0/44-07/5 від 13.06.2007р.; претензію № 011/375 від 23.01.2013р.; відповідь на претензію № 08-55/644 від 13.02.2013р.; правоустановчі документи підприємства.

12.02.2014р. від відповідача до канцелярії суду надійшли заперечення на позовну заяву № 08-38/711 від 11.02.2014р., у яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що: на даний час нормативно не визначено порядок розрахунку пільг і субсидій при розрахунку плати за фактично спожиті обсяги теплової енергії (за наявності теплових лічильників), а отже і не існує єдиних підходів до таких розрахунків, як на комунальних підприємствах так і в органах соціального захисту населення; внесення змін до прикладного програмного забезпечення ЄДАРП можливе після нормативного врегулювання цієї проблеми; відповідно до п. 3.1. договорів на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг і субсидій на житлово-комунальні послуги № 52 від 01.01.2010р., № 98 від 05.01.2011р., № 08-41/030 від 03.01.2010р. замовник має право не відшкодовувати виконавцю суми, які виникли за протоколом розбіжностей після завантаження інформації до бази пільговиків до повного опрацювання; при звірці інформації щодо норми спожитої теплової енергії пільговикам щомісячно виникали протоколи розбіжностей, тому відповідач мав право не відшкодовувати фактичні витрати за спожиту теплову енергію; відповідачем протягом 2009-2012р. проводилось відшкодування позивачу витрат, пов'язаних з наданням пільг на житлово-комунальні послуги з розрахунку 21 м2 опалювальної площі на одну особу і додатково 10,5м2 на сім'ю, на підставі норм споживання на опалення 1м2. Також відповідач зазначив, що договірних відносин з позивачем у 2009р. не існувало, просив застосувати строк позовної давності до вимог у період 2009-2010р. та повідомив, що заборгованість по бухгалтерському обліку відповідача відповідно до вищевказаних договорів - відсутня. Для долучення до матеріалів справи надав: правоустановчі документи; акти звірки заборгованості.

12.02.2014р. від позивача до канцелярії суду надійшли: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 335786; розгорнутий реєстр актів звіряння; акти звіряння заборгованості; лист № 011/415 від 11.02.2014р..у якому зазначено про відсутність на розгляді іншого судді даних позовних вимог та відсутність відносно відповідача провадження про банкрутство.

24.02.2014р. від позивача до канцелярії суду надійшли наступні документи: розпорядження голови обласної державної адміністрації № 833 від 15.11.2012р.; додаток № 1; наказ № 317 від 01.09.2011р.; письмові пояснення № 011/911 від19.02.2014р., у яких останній зазначив, що: суми до сплати по фактичній потребі на нормативну площу при наявності приладів обліку на будинках подавались до відшкодування відповідачу, однак були повернуті у зв'язку з нормативною не визначеністю порядку розрахунку пільг та субсидій; сума заборгованості утворилась в результаті проведення нарахувань за теплову енергію пільгової категорії населення в будинках з тепловими лічильниками, як різниця між фактичною потребою на пільгову площу (21 м2 додатково 10,5 м2 на сім'ю) та розміром пільги в межах норми на цю ж площу. Також надав: договір на обслуговування пільгової категорії громадян і надання населенню субсидії на житлово-комунальні послуги № 08-41/059 від 01.01.2009р.; рішення виконавчого комітету Слов'янської міської ради № 644 від 10.09.2008р. та додатки № 1, № 2, № 3; постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1838 від 14.12.2010р.; довідку № 01/894 від 11.02.2014р. про наявність грошових зобов'язань; довідку № 011/912 від 19.02.2014р. про тарифи; розрахунок суми позовних вимог.

17.03.2014р. від позивача до канцелярії суду надійшли пояснення б/н б/д, у яких останній зазначив, що: суми до сплати повертались відповідачем; між позивачем та відповідачем існували договірні відносини у 2009р.; позивач пропустив трирічний термін позовної давності щодо своїх позовних вимог, посилаючись на існування надії, що буде нормативно визначено порядок розрахунку пільг та субсидій при нарахуванні плати за фактично спожиті обсяги теплової енергії. Також надав: договір на обслуговування пільгової категорії громадян і надання населенню субсидії на житлово-комунальні послуги № 08-41/059 від 01.01.2009р.; лист № 05-22/1490 від 09.04.2010р.; лист № 09/1786 від 30.03.2010р.

17.03.2014р. від відповідача до канцелярії суду надійшли: довідка № 05-41/42 від 12.02.2014р. щодо надання пільг; довідка № 08-36/1146 від 14.03.2014р. про відсутність заборгованості відповідача; клопотання № 08-36/1116 від 12.03.2014р. про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача стосовно відсутності договірних відносин між сторонами у 2009р., оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір на обслуговування пільгової категорії громадян і надання населенню субсидії на житлово-комунальні послуги № 08-41/059 (надалі договір 1) (а.с. 98-99), відповідно п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання обслуговувати громадян, які мають право на пільги та субсидії на житлово-комунальні послуги, а замовник прийняти та відшкодувати виконавцю витрати, пов'язані з наданням пільг та субсидій.

Відповідно до п. 3.1. договору 1 замовник має право не відшкодовувати виконавцю суми, які виникли за протоколами розбіжностей після завантаження інформації до бази пільговиків до повного опрацювання.

Замовник проводить розрахунки з виконавцем згідно акту звіряння заборгованості в межах сум субвенції і кошторису видатків на відповідні цілі при наявності фінансування (п. 4.1 договору 1).

За умовами п. 5.1. договору 1 він набирає чинності з 01.01.2009р. і діє до 31.12.2009р., але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання.

01.01.2010р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір на обслуговування пільгової категорії громадян і надання населенню субсидії на житлово-комунальні послуги № 52 (надалі договір 2) (а.с. 8-9), відповідно п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання обслуговувати громадян, які мають право на пільги та субсидії на житлово-комунальні послуги, а замовник прийняти та відшкодувати виконавцю витрати, пов'язані з наданням пільг та субсидій.

Відповідно до п. 3.1. договору 2 замовник має право не відшкодовувати виконавцю суми, які виникли за протоколами розбіжностей після завантаження інформації до бази пільговиків до повного опрацювання.

Замовник проводить розрахунки з виконавцем згідно акту звіряння заборгованості в межах сум субвенції і кошторису видатків на відповідні цілі при наявності фінансування (п. 4.1 договору 2).

За умовами п. 5.1. договору 2 він набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010р., але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання.

05.01.2011р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг і субсидії на житлово-комунальні послуги № 98 (надалі договір 3) (а.с. 10-11), відповідно п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання обслуговувати громадян, які мають право на пільги та субсидії на житлово-комунальні послуги, а замовник прийняти та відшкодувати виконавцю витрати, пов'язані з наданням пільг та субсидій.

Відповідно до п. 3.1. договору 3 замовник має право не відшкодовувати виконавцю суми, які виникли за протоколами розбіжностей після завантаження інформації до бази пільговиків до повного опрацювання.

Замовник проводить розрахунки з виконавцем згідно акту звіряння заборгованості в межах сум субвенції і кошторису видатків на відповідні цілі при наявності фінансування (п. 4.1 договору 3).

За умовами п. 5.1. договору 3 він набирає чинності з 01.01.2011р. і діє до 31.12.2011р.

03.01.2012р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено договір на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг і субсидії на житлово-комунальні послуги № 08-41/030 (надалі договір 4) (а.с. 12), відповідно п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання обслуговувати громадян, які мають право на пільги та субсидії на житлово-комунальні послуги, а замовник прийняти та відшкодувати виконавцю витрати, пов'язані з наданням пільг та субсидій.

Відповідно до п. 3.1. договору 4 замовник має право не відшкодовувати виконавцю суми, які виникли за протоколами розбіжностей після завантаження інформації до бази пільговиків до повного опрацювання.

Замовник проводить розрахунки з виконавцем згідно акту звіряння заборгованості в межах сум субвенції і кошторису видатків на відповідні цілі при наявності фінансування (п. 4.1 договору 4).

За умовами п. 5.1. договору 4 він набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2012р.

По пільговим категоріям КФК 090201 «Учасники ВВВ», КФК 090201 «Діти війни», КФК 090204 «Ветерани і пенсіонери ЗС та МВС», КФК 090207 «Учасники ЧАЕС 1-2 категорії», КФК 090215 «Багатодітні родини», сім'ї загиблих афганців, почесні громадяни м. Слов'янська позивачем подавались відповідачу до відшкодування суми до сплати по фактичній потребі на нормативну площу при наявності приладів обліку на будинках (а.с. 17).

Листом № 05-22/1490 від 09.04.2010р. відповідач надав відповідь позивачу, а саме зазначив, що: постановою КМУ № 879 від 01.08.1996р. «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянам, які мають пільги щодо їх оплати» встановлено, що громадянам, які відповідно до законодавства мають пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг, пільги за користування тепловою енергією для опалення житла надаються в межах норм: 21 м2 опалювальної площі на одну особу і додатково 10,5 м2 на сім'ю. Згідно чинного законодавства у прикладному програмному забезпеченні ЄДАРП реалізовано можливість завантаження інформації виходячи з вартості фактично спожитої теплової енергії з розрахунку 1 м2 опалювальної площі, але не більше ніж затверджена норма теплопостачання. Для відшкодування фактично спожитих обсягів тепла необхідно мати затверджені місцевими органами влади усереднені норми теплопостачання (1Гкал на 1 м2), на теперішній час таких затверджених норм не існує. Враховуючи викладене, відповідач зазначив, що відшкодування фактичних витрат на норму опалювальної площі за надані послуги з теплопостачання при наявності лічильника неможливе (а.с. 18).

Позивач звертався до відповідача із претензією № 011/375 від 31.01.2013р., у якій просив провести відшкодування витрат за надані пільгові послуги громадянам за 2010р., 2011р., 2012р. на суму 116637,12грн. (а.с. 23), яка не була задоволена останнім, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України і умовами вищезазначених договорів.

Відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про соціальний захист дітей війни», «Про охорону дитинства», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про міліцію», «Про службу безпеки України», «Про прокуратуру України», «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» процентна знижка плати за пільгові категорії громадян визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у стягненні з відповідача суми не виконаних зобов'язань у розмірі 174719,83 грн. за договором на обслуговування пільгової категорії громадян і надання населенню субсидії на житлово-комунальні послуги № 08-41/059 від 01.01.2009р., договором на обслуговування пільгової категорії громадян і надання населенню субсидії на житлово-комунальні послуги № 52 від 01.01.2010р., договором на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг і субсидії на житлово-комунальні послуги № 98 від 05.01.2011р., договором на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг і субсидії на житлово-комунальні послуги № 08-41/030 від 03.01.2012р.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву № 08-38/711 від 11.02.2014р. просив застосувати строк позовної давності до вимог у період 2009-2010р.

Позовна давність, згідно статті 256 Цивільного кодексу України, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 1 ст. 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

За приписами статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У відповідності до статті 267 Цивільного кодексу України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як свідчить відбиток поштового штемпеля опису вкладення, доданого до позовної заяви, звернення позивача до суду відбулось 27.01.2014р., тобто, після спливу встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України строку позовної давності для вимог стягнення суми невиконаних зобов'язань у період 2009-2010р. Таким чином, з огляду на наявність заяви відповідача про застосування позовної давності щодо вимог до вимог у період 2009-2010р. стягнення суми невиконаних зобов'язань в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Судом не приймаються до уваги пояснення позивача б/н б/д про пропущення трирічного строку позовної давності у зв'язку з надією на нормативне визначення порядку розрахунку пільг та субсидій при нарахуванні плати за фактично спожиті обсяги теплової енергії.

Щодо стягнення суми невиконаних зобов'язань у період 2011-2012р. суд зазначає наступне.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України № 211/5-77-08 від 05.05.2008р., зазначено, що на даний час нормативно не визначено порядку розрахунку пільг і субсидій при нарахуванні плати за фактично спожиті обсяги теплової енергії (за наявності будинкових теплових лічильників), як це передбачено для послуг з постачання холодної та гарячої води (п. 22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005р.), а отже не існує єдиних підходів до таких розрахунків як на комунальних підприємствах, так і в органах праці та соціального захисту населення. Для уникнення непорозумінь з контролюючими органами використовується затверджена місцевими органами усереднена норма теплопостачання (Гкал на 1 м2). У прикладному програмному забезпечені ЄДАРП реалізовано можливість завантаження інформації виходячи з вартості фактично спожитої теплової енергії з розрахунку 1 м2 опалювальної площі, але не більше ніж затверджена норма теплопостачання (а.с. 13).

У листі № 4433/0/14-07/5 від 13.06.2007р. Міністерства праці та соціальної політики та Міністерства з питань житлово-комунального господарства України також зазначено про відсутність нормативного порядку розрахунків пільг та субсидій при нарахуванні плати за фактично спожиті обсяги теплової енергії (а.с. 21-22).

Як вбачається з матеріалів справи сторони встановили, що замовник має право не відшкодовувати виконавцю суми, які виникли за протоколами розбіжностей після завантаження інформації до бази пільговиків до повного опрацювання (п. 3.1. договорів 1, 2, 3,4).

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За відсутністю належних правових підстав для застосування у розглядуваному випадку порядку розрахунку пільг і субсидій при нарахуванні плати за фактично спожиті обсяги теплової енергії (за наявності будинкових теплових лічильників) та з огляду на відсутність іншого нормативного обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обов'язку сплачувати на користь позивача суми невиконаних зобов'язань, що у повній мірі узгоджується із принципом, встановленим ч. 1 ст. 19 Конституції України, згідно якого ніхто не може бути примушений роботи те, що не передбачено законодавством.

Відсутність належних підстав для нарахування стягуваних грошових коштів зумовлює об'єктивну відсутність у позивача прав здійснювати таке нарахування та вимагати його стягнення у примусовому порядку, і неможливість порушення відповідачем зазначеного відсутнього права, що, в свою чергу, зумовлює відмову у задоволені позову.

Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов:

- наявність у позивача певного суб'єктивного права (інтересу);

- порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача;

- належність обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

В розглядуваному ж випадку у позивача відсутнє суб'єктивне право вимагати стягнення з відповідача нарахованої за фактично спожиті обсяги теплової енергії суми.

Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що позивачем не доведено правової природи нарахування понаднормового споживання теплової енергії, не надано доказів понаднормового споживання теплової енергії.

У зв'язку з тим, що на даний час не існує нормативного визначення порядку розрахунку пільг і субсидій при нарахуванні плати за фактично спожиті обсяги теплової енергії (за наявності будинкових теплових лічильників), суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 11, 15, 16, 256, 257, 260, 261, 267, 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 67, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» м. Донецьк (ЄДРПОУ 03337119) в інтересах виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа», м. Слов'янськ Донецької області (ЄДРПОУ 05540965) до Управління праці і соціального захисту населення Слов'янської міської ради, м. Слов'янськ Донецької області (ЄДРПОУ 25924290) про стягнення суми невиконаних зобов'язань у розмірі 174719,83грн. відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 17.03.2014р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.03.2014р.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 5886/14

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО, 1 - позивачу, 1 - відповідачу