Постанова

від 20.03.2014 по справі 803/451/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Справа № 803/451/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області до відкритого акціонерного товариства "Волинська автобаза" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області (далі - УПФУ в місті Луцьку) звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства "Волинська автобаза" (далі - ВАТ "Волинська автобаза") про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 15092,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б"-"з" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". УПФУ в місті Луцьку було визначено розмір щомісячного відшкодування у відповідних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач свій обов'язок у встановлений строк не виконав. Заборгованість відповідача з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2013 рік становить 15092,76 грн., яку позивач і просив стягнути.

Представник позивача у судове засідання не прибула, у письмовому клопотанні розгляд справи просила здійснювати за її відсутності (а.с.20). Позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання також не прибув, при цьому повістка, яка надіслана рекомендованою кореспонденцією за адресою місця знаходження, не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин (а.с.14), а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) слід вважати, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною шостою статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання представники сторін не прибули, при цьому представником позивача було заявлено письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що ВАТ "Волинська автобаза" зареєстроване як юридична особа в установленому порядку, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10). Відповідач перебуває на обліку в УПФУ в місті Луцьку як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язане відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з частиною другою розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, відповідно до частини другої розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач зобов'язаний в порядку та розмірах, визначених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Як передбачено статтею 3 цього Закону платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують його до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідно до статті 4 вказаного Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону ставка збору встановлена у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Підпунктами 6.4, 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до підпункту 6.2 пункту 6 вказаної інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

УПФУ в місті Луцьку 14 січня 2014 року надсилався та був отриманий відповідачем 20 січня 2014 року розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2014 року. Вказані обставини підтверджуються листом УПФУ в місті Луцьку №301/03-29 від 14 січня 2014 року, поштовим повідомленням про вручення (а.с.7-9). Як вбачається із зазначеного розрахунку, відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за 2013 рік по громадянину ОСОБА_1 у сумі 13131,64 грн., по громадянину ОСОБА_2 у сумі 1961,12 грн., а всього за 2013 рік у сумі - 15092,76 грн. Частка плати ВАТ "Волинська автобаза" по громадянину ОСОБА_1 становить 100 відсотків, по громадянину ОСОБА_2 - 67,44 відсотків (а.с.8).

Судом встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 2013 рік у сумі 15092,76 грн., про що свідчать довідка - розрахунок заборгованості (а.с.22), розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.8), картка особового рахунку (а.с.23-24).

Таким чином, оскільки за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 15092,76 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано до суду письмових заперечень, не надано доказів її сплати, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 122, 128, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Волинська автобаза" (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Єршова, будинок 2, ідентифікаційний код 01268265) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код 20125593) заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 15092,76 грн. (п'ятнадцять тисяч дев'яносто дві грн. 76 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк