Постанова

від 17.03.2014 по справі 801/2633/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

17 березня 2014 року 12:29 Справа №801/2633/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Музика О.С., за участю представника позивача - Басараб Л.В., представника відповідача Чакал А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Бланк-Експрес"

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Приватне підприємство "Бланк-Експрес" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі в АРК від 22.01.2013 року № 0000362203 яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з ПДВ на загальну суму 336796,25 грн. та від 22.01.2013 року № 0000382206, яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток на загальну суму 394730,5 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки від 08.01.2013 року № 81/22-6/32624829, на підставі якого прийняти оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсності та Податковому кодексу України.

Ухвалою суду від 04.04.2013 року призначено по справі судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 03.02.2014 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 17.02.2014 року замінено відповідача по справі Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні у задоволені позовних вимог просив відмовити з підстав викладених у наданих запереченнях.

Розглянув матеріали справи, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

ПП "Бланк-Експрес" зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради АР Крим 23.07.2003р.

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 7085-Ц від 29.07.2003р. та перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК.

ПП "Бланк-Експрес" зареєстроване, як платник податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію № 957782 від 01.08.2003р., індивідуальний податковий № 326248201292.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ПП "Бланк-Експрес" ЄДРПОУ 32624829 з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "Ротонда Торг", ПП «Визит Торг», ПП «Європродукт», за період з 01.10.2009 по 30.09.2012.

За результатами перевірки складений акт від 08.01.2013 року № 81/22-6/32624829 відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями (надалі ЗУ 334), п.п. 44.1 ст. 44, п. 138, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (надалі ПКУ) в наслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 344698 грн.

п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями (надалі ЗУ 168), п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI і а змінами та доповненнями (надалі ПКУ) в наслідок чого занижено ПДВ у розмірі 282937 грн.

За результатами акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000382206 від 22.01.2013 про збільшена грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 394730,5 грн., у т.ч. 344698грн. за основним платежем та 50032,5 грн. штрафні санкції;

- № 0000362206 від 22.01.2013 про збільшена грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 336796,25 грн., у т.ч. 282937 грн. за основним платежем та 53859,25 грн. штрафні санкції.

Не погодившись з зазначеним висновком та податковими повідомленнями - рішенням, ПП "Бланк-Експрес" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати як такі, що суперечить діючому законодавству, податкові повідомлення-рішення № 0000382206 від 22.01.2013 та № 0000362206 від 22.01.2013.

Оцінюючи правомірність дій ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це

повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 0000382206 від 22.01.2013 та № 0000362206 від 22.01.2013, суд зобов'язаний встановити чи діяв Відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст.67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Коло платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету в період до 01.01.2011 року були встановлені Законом України "Про податок на додану вартість". Починаючи з 01.01.2011 року з набранням чинності розділу V Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. питання стосовно оподаткування податком на додану вартість врегульовані нормами цього розділу ПКУ.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана ( нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язаннязвітного періоду, визначена цим законом. Згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв до 01 січня 2011 року, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду є сумою податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (при її позитивному значенні) або бюджетному відшкодуванню (при її від'ємному значенні). Аналогічна норма стосовно визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету при позитивному значенні різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, що діє з 01.01.2011 року, встановлена п.200.1 та п.200.2 ст.200 розділу V ПКУ.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст.198 ПК України).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.3 ст.198 розділу V ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону (до 01 січня 2011 року) або пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу (після 01 січня 2011 року), протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (до 01 січня 2011 року - п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", після 01 січня 2011 року - п.198.2 ст.198 розділу V ПК України).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв до 01 січня 2011 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг) ПДВ, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). З 01 січня 2011 року згідно п.198.6 ст.198 розділу V ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно статті 203 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. -

Згідно статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР).

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР).

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР).

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР, із змінами і доповненнями втратив чинність з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ, із змінами і доповненнями: витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від.2 грудня 2010 р. № 2755- VІ, із змінами і доповненнями: витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4. 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VІ, із змінами і доповненнями: господарська діяльність - діяльність: особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755- VІ, із змінами і доповненнями: собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-УІ, із змінами і доповненнями: витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-УІ, із змінами і доповненнями: не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 999 р. № 996-ХІУ).

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади (п.2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене Наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (далі - Положення №88)).

Форма первинного документа КБ-2в затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04.12.2009 р. №554 та рекомендована до використання листом того самого Міністерства №12/19-2-9/11-5008.

Так, як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки від 27.12.2012 року, заниження податку на прибуток у сумі 344698 грн., визначені , на думку ДПІ, внаслідок порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 44.1 ст. 44, п. 138, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в наслідок завищення витрат по взаємовідносинам із ПП "Ротонда Торг", ПП «Визит Торг», ПП «Європродукт», взаємовідносини із якими визнані ДПІ, як нікчемні правочини, в наслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 344698 грн., у т.ч. за 2010 р. в сумі 200126 грн., за 1 кв. 2011р. -41367 грн., за 2-4 кв. 103205 грн.

Однак з даними висновками погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що Позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту за спірні періоди.

Отже, судом встановлено що Приватного підприємства "Бланк-Експрес" з ПП «Європродукт» було укладено договір купівлі-продажу № 15 від 03.01.10.

Відповідно до вказаного договору ПП «Європродукт»(продавець) зобов'язується надати у власність ПП "Бланк-Експрес" (покупець) Товар згідно накладної, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплати його вартість.

Згідно дослідженим під час розгляду справи податковим та видатковим накладним № 181 від 04.02.10, № 158 від 04.03.10, № 309 від 06.04.10 ПП "Бланк-Експрес" придбало у ПП «Європродукт» ТМЦ- канцтоварів на загальну суму 245926,67 грн., ПДВ в сумі 49185 грн., всього на суму 295112 грн.

Придбання ТМЦ було відображено по рахунку 282 «Товари в торгівлі» в повному обсязі.

ПП "Бланк-Експрес" погасило свою заборгованість готівкою платежем. Дані суми знайшли своє відображення в наданих на дослідження авансових звітах особи та бухгалтерському обліку ПП "Європродукт" по рахунку "Розрахунки з підзвітними особами".

Отже формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ПП "Бланк-Експрес" по взаємовідносинам з ПП «Європродукт» у розмірі 295112 грн. у т.ч. ПДВ 49185 підтверджено у повному обсязі.

Судом також встановлено, що ПП "Бланк-Експрес" придбало у ПП «Визит Торг» ТМЦ-канцтоварів на загальну суму 731940,01 грн., ПДВ в сумі 146387,99 грн., всього на суму 878328,00 грн.

Зазначене підтверджується наданими податковими та видатковими накладними № 00161 від 03.11.10, № 280 від 29.12.10, № 290 від 24.12.10, № 31 від 21.01.11, № 30 від 31.01.11, № 145 від 28.02.11, № 190 від 28.03.11, № 347 від 14.04.11, № 84 від 24.05.11, № 143 від 30.06.11, № 145 від 28.07.11, № 00218 від 31.08.11, № 98 від 21.09.11, № 176 від 28.10.11, № 1519 від 25.11.11, № 204 від 14.12.11 на суму 878328 грн., у т.ч. ПДВ 146387,99 грн.

Вказана сума була відображена у бухгалтерському розрахунку 631 «Розрахунки з постачальниками».

Операції з придбання товару було відображено у бухгалтерському обліку по рахунку 282 «Товари в торгівлі».

Оплата за вказані товари була здійснена готівкою ПП "Бланк-Експрес" у повному обсязі, що підтверджується фіскальними чеками та відображенням у бухгалтерському розрахунку останнього по рахунку 372 «Розрахунками с підзвітними особами».

Згідно з наданих до матеріалів справи реєстром отриманих податкових накладних та Деклараціям по ПДВ з додатками, за досліджуваний період ПП "Бланк-Експрес" відобразило у податковому обліку підприємства ПДВ у загальній сумі 144964,91 грн. Розбіжність між даними поданих податкових накладних та даними, відображеними у Декларації склали суму 1423,08 грн.,та утворилися за рахунок того, що підприємство не в повному обсязі відобразило виписану на їх адресу податкову накладну № 143 від 30.06.11 на суму 60000,00 грн., у т.ч. ПДВ сумі 10000 грн.

Зазначена операція знайшла своє відображення в бухгалтерському обліку підприємства наступними розрахунками: ДТ 631 «Розраунки з постачальниками та підрядниками» КТ 372 «Розрахунки з підзвітними особами», ДТ 282 «Товари в торгівлі»КТ 631 «розрахунки з постачальниками та підрядниками», ДТ 643 «Розрахунки по податкам» КТ631 «Розрахунки с постачальниками та підрядниками».

По даним бухгалтерської звітності позивача по рахунку 631 «Розраунки з постачальниками та підрядниками» станом на 01.04.12 заборгованість підприємства перед ПП «Визит Торг» відсутня.

Виходячи з вищенаведеного, за досліджений період фактичні витрати ПП "Бланк-Експрес" по взаємовідносинам з ПП «Визит Торг» склали суму 731940,01 грн., ПДВ 146387,99 грн.

Отже, згідно даним встановленим під час розгляду справи, позивачем у склад валових витрат було включено суму витрат по операціям з ПП «Визит Торг» в розмірі 724824,61 грн., а в склад податкового кредиту правомірно нараховану суму у розмірі 144964,91 грн.

Судом встановлено, що ПП "Бланк-Експрес" також було придбано ТМЦ -канцтовари у ПП «Ротонда Торг» на загальну суму 515795,84 грн., ПДВ 103159,16 грн.Всього на суму 618955 грн.

Придбання ТМЦ було відображено по рахунку 282 «Товари в торгівлі» в повному обсязі.

Оплата за вказані товари була здійснена готівкою ПП "Бланк-Експрес" у повному обсязі, що підтверджується фіскальними чеками та відображенням у бухгалтерському розрахунку останнього по рахунку 372 «Розрахунками с підзвітними особами».

ПП «Ротонда Торг» було виписано на адресу позивача наступні податкові та видаткові накладні: № 1026 від 07.05.10, № 1219 від 07.06.10, № 1574 від 07.07.10, № 2150 від 06.08.10, № 2772 від 08.09.10, № 2609 від 06.10.10, № 2511 від 17.11.10, всього у сумі 618955 грн., у т.ч. ПДВ 103159,16 грн.

Проте, як вбачається з наданих Реєстрів отриманих податкових накладних та Декларацій з ПДВ за досліджений період, підприємство зарахувало у склад податкового кредиту ПДВ суму у розмірі 88787,16 грн.

Вказана операція знайшла своє відображення в бухгалтерському обліку підприємства наступними розрахунками: ДТ 631 «Розраунки з постачальниками та підрядниками» КТ 372 «Розрахунки з підзвітними особами», ДТ 282 «Товари в торгівлі» КТ 631 «розрахунки з постачальниками та підрядниками», ДТ 643 «Розрахунки по податкам» КТ631 «Розрахунки с постачальниками та підрядниками».

Заборгованість позивача перед ПП «Ротонда Торг» відсутня.

Таким чином, за досліджений період фактичні витрати ПП "Бланк-Експрес" по взаємовідносинам з ПП «Ротонда Торг» склали 515795,84 грн., ПДВ 103159,16 грн.

Згідно з матеріалами справи, ПП "Бланк-Експрес" правомірно зарахувало у склад валових витрат суму в розмірі 443935,84 грн., а до складу ПДВ суму у розмірі 88787,16 грн.

Таким чином, первинними бухгалтерськими документами ПП "Бланк-Експрес" (актами здачі-прийняття надання послуг, видатковими накладними) у повному обсязі підтверджується отримання товарів та послуг (з метою використання) у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, придбаних у контрагентів ПП "Ротонда Торг", ПП «Визит Торг», ПП «Європродукт».

Таким чином, висновки ДПІ у м. Сімферополі за актом перевірки від 08.01.2013 про заниження податку на прибуток у сумі по періодам - 344698 грн. не підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку ПП "Бланк-Експрес"

Крім того, з акта перевірки від 08.01.2013, вбачається, що перевіркою також виявлено порушення: п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено ПДВ у розмірі 282937 грн.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізично особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), (пункт 201.1 статті 201 ПКУ)

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 ПКУ). Податкова накладну податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, (пункт 201.6. статті 201 ПКУ).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, (пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац 2 пункт 198.6. статті 198 ПКУ).

Податкові накладні, з яких сформовано невизнаний актом податковий кредит, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних відповідних податкових періодах та внесені до декларації з ПДВ.

При проведені дослідження встановлено, що податковий кредит повністю сформований з вимогами діючого законодавства та підтверджений належним чином оформленими податковими накладними.

Податкові накладні, суми сплаченого (нарахованого) податку, за якими підприємство включило до складу податкового кредиту, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства надійшли до підприємства у відповідних періодах, що підтверджується записами у реєстрі отриманих податкових накладних .

Податкові накладні - є звітними податковими документами та одночасно розрахунковими, що підтверджують правомірність включення платником податку сум ПДВ до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.97, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

ПКУ не передбачено, що платник податку не має права віднести до податкового кредиту суми ПДВ, за податковими накладними, виписаними контрагентом, який не знаходиться по місцезнаходженню.

Так, відповідно до висновків ДПІ у м. Сімферополі АР Крим стосовно заниження податкового кредиту позивачем та донарахування податку на додану вартість за період з 01.10.09 по 30.09.12 у розмірі 282937 грн., суд вказує наступне.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивачем було отримано право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість від вказаних контрагентів, що підтверджується податковими накладними визначеними вище.

Позивачем на підтвердження вищезазначених угод були надані наступні податкові накладні:

від ПП «Європродукт» № 181 від 04.02.10, № 158 від 04.03.10, № 309 від 06.04.10 ПП "Бланк-Експрес" на загальну суму 245926,67 грн., ПДВ в сумі 49185 грн., всього на суму 295112 грн.

від ПП "Визит Торг" № 00161 від 03.11.10, № 280 від 29.12.10, № 290 від 24.12.10, № 31 від 21.01.11, № 30 від 31.01.11, № 145 від 28.02.11, № 190 від 28.03.11, № 347 від 14.04.11, № 84 від 24.05.11, № 143 від 30.06.11, № 145 від 28.07.11, № 00218 від 31.08.11, № 98 від 21.09.11, № 176 від 28.10.11, № 1519 від 25.11.11, № 204 від 14.12.11 на суму 878328 грн., у т.ч. ПДВ 146387,99 грн.

від ПП «Ротонда Торг»№ 1026 від 07.05.10, № 1219 від 07.06.10, № 1574 від 07.07.10, № 2150 від 06.08.10, № 2772 від 08.09.10, № 2609 від 06.10.10, № 2511 від 17.11.10, всього у сумі 618955 грн., у т.ч. ПДВ 103159,16 грн

Податковий кредит у розмірі 282937 грн. був сформований на підставі платіжних доручень.

Оплата за отриманий товар здійснена у готівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями, які були зазначені вище та досліджені під час розгляду справи.

Так, за наслідками взаємовідносин позивача із ПП «Ротонда Торг», ПП «Візит Торг» та ПП «Європродукт», сформовано податковий кредит у сумі ПДВ 282937грн., який сформовано на підставі податкових накладних, що відповідають вимогам діючого законодавства, що вказує на правильність формування податкового кредиту.

Крім того, на підтвердження здійснення господарських операцій, по взаємовідносинах з контрагентами ПП «Ротонда Торг», ПП «Візит Торг» та ПП «Європродукт» були досліджені наступні документи надані позивачем:

- відомості операцій по рах. 31 «Розрахунковий рахунок»

- договір купівлі-продажу № 15 від 03.01.10г. між ПП «Бланк-Експрес» та ПП «Європродукт»

- відомість операцій та аналітична довідка по рах.631 «Розрахунки з постачальниками»

- реєстр виданих та отриманих податкових накладних за травень 2010р.

- оборотно-сальдова відомість по рах.68 «Розрахунки за іншими операціями» в розрізі по контрагентам.

- аналітична довідка та оборотно-сальдова відомість по рах. 36 «Розрахунки з покупцями вітчизняними» контрагенти за досліджуваний період

- Відомості операцій по рах.36 в розрізі найбільш великих покупців продукції

- накладна № 204 від 14.12.11 по ПП «Візит Торг»

- калькуляції за період з 01.02.10г. по 31.12.11г.

- копії авансових звітів

- розшифровка валових витрат та податкового кредиту, оригінали касових чеків

Отже, висновки ДПІ у м. Сімферополі за актом перевірки від 08.01.2013р. про заниження податку на додану вартість на суму 282937,00 за період, що перевіряється, а саме за період з 01.10.2009 по 30.09.2012р., документально, нормативно та даними податкового та бухгалтерського обліку ПП "Бланк-Експрес" не підтверджуються.

Сума податкового кредиту сформована ПП "Бланк-Експрес" на підставі отриманих податкових накладних, які були виписані на той момент зареєстрованими платникамі податків - ПП «Ротонда Торг», ПП «Візит Торг» та ПП «Європродукт» і мали всі необхідні реквізити, встановлені законодавством.

Таким чином, за наслідками взаємовідносин позивача з контрагентами правомірно сформований податковий кредит в розмірі 238002 грн. за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 на підставі отриманих податкових накладних від ПП «Ротонда Торг», ПП «Візит Торг» та ПП «Європродукт» .

Крім того, судом встановлено, що товари, роботи (послуги), визначені за актом перевірки ТОВ «Альцеста», використовувались у його господарській діяльності, що підтверджується наступним.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отримані товари (роботи послуги) використовувалися позивачем у його господарській діяльності.

Це підтверджено документами первинного та регістрами бухгалтерського та податкового обліку (реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні, акти виконаних робіт, виписки банку, та інше).

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів (абз.2 п.2.1 р.2 Положення №88). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону № 996).

Відповідно п.2 ст. 9 Закону № 996 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст. 9 Закону №996).

Так, первинні документи позивача, повністю мають необхідні реквізити, а отже відповідають діючому законодавству.

Фактично позивачем отримано товарів від ПП «Європродукт» на загальну суму 245926,67 грн., ПДВ в сумі 49185 грн., всього на суму 295112 грн., від ПП "Визит Торг" на суму 878328 грн., у т.ч. ПДВ 146387,99 грн., від ПП «Ротонда Торг» всього у сумі 618955 грн., у т.ч. ПДВ 103159,16 грн.,що підтверджується певним чином оформленими видатковими накладними та актами приймання виконаних підрядних робіт, податковими накладними.

Вказані товари отримані від вказаних контрагентів використані у господарської діяльності позивача, що підтверджується наступним.

Так, ПП «Бланк-Експресс» був наданий штатний розклад на 2010р. і на 2011р., відповідно до якого на підприємстві працювали: друкар у кількості 3 осібё резчик у кількості 1 людини, нумератольщик у кількості 1 людини та переплетчик в кількості 2 осіб. Також позивачем були надані відомості нарахування заробітної плати.

Крім того, під час розгляду справи був досліджений опис виробничих процесів за 2010р . 2011р., Договір оренди № 2 від 08.01.10 та № 1 від 04.01.11.09.12.13, договір оренди виробничого обладнання № 1 від 01.01.10, акти прийому - передачі нежитлових приміщень від 08.01.10 і від 04.01.11, , відомості нарахування і видачі заробітної плати , прибуткові касові ордери з квитанціями до них на оприбуткування по касі ФОП ОСОБА_3 орендної плати за приміщення і за обладнання.

Відповідно до Договір оренди № 2 від 08.01.10 та № 1 від 04.01.11.09.12.13 ПП «Бланк-Експресс» у ФОП ОСОБА_4 взято у строкове платне користування складські виробничі, офісні приміщення.

Згідно договору оренди виробничого обладнання № 1 від 01.01.10 ФОП ОСОБА_4 (Орендодавець), а ПП «Бланк-Експресс» (Орендар) прийняв в строкове платне користування виробниче обладнання, що підтверджується Акт прийому - передачі обладнання до цього Договору.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, придбані товари були використані позивачем у його господарської діяльності.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 № 375 (із змінами і поповненнями) економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюється з використанням первинних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів і т.д. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Таким чином, використання товарів робіт послуг отриманих ПП «Бланк-Експресс» від контрагентів ПП «Ротонда Торг», ПП «Візит Торг» та ПП «Європродукт», підтверджується договорами на надання послуг, актами здачі приймання робіт, видатковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями.

Отже, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

Крім того, з висновку експерта № 30 від 18.12.2013 року вбачається, що висновки ДПІ, по взаємовідносинам по операціях з вищевказаним контрагентом викладені в акті позапланової документальної невиїзної перевірки № 81/22-6/32624829 від 08.01.2013 щодо заниження ПП «Бланк-Експресс» податку на прибуток на загальну суму 344698 грн., заниження податку на додану вартість всього у сумі 282937 грн. та визнання взаємовідносин між позивачем із зазначеними контрагентами, як нікчемні, документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, не підтверджуються.

Суд знаходить висновок експерта обґрунтованим та підтвердженим у ході судового розгляду справи, приймає його як належний доказ, в доведеності якого сумнів не виникає.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, з урахуванням належного обґрунтування позивачем під час розгляду справи дійсності та реальності укладених угод висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС стосовно заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, у загальній сумі 300447 грн. та заниження податку на додану вартість всього у сумі 282937 грн. не підтверджуються.

Отже, така позиція контролюючого органу, яка викладена в акті перевірки № 81/22-6/32624829 від 08.01.2013 року, суперечить ст. 61 Конституції України згідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому не може бути підставою для притягнення ПП «Бланк-Експресс» до відповідальності у вигляді збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування як таких, що суперечить діючому законодавству податкових повідомлень - рішень № 0000382206 від 22.01.2013року, № 0000362206 від 22.01.2013 року та задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного доручення від 31.01.2014 року за проведення судово-економічної експертизи по ухвалі Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 801/2633/13-а позивачем за 173 год. сплачено 12750,10 грн.

Зазначений розмір судових витрат не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710.

Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 12750,10 грн., що підтверджено документально.

Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 2294,00 грн. та 12750,10 грн. з проведення судової експертизи підлягають поверненню на його користь з Державного бюджету України

Під час судового засідання, яке відбулось 17.03.2014 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 21.03.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0000382206 від 22.01.2013року, № 0000362206 від 22.01.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Бланк-Експрес" (ЄДРПОУ 32624829) 15044,1 грн. судових витрат, з яких сплата за судовій збір у розмірі 2294,00 грн. та за проведення судової експертизи у розмірі 12750,10 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.