Рішення

від 13.03.2014 по справі 904/161/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.14р. Справа № 904/161/14

За позовом Комунального підприємства "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 209",

м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Синьогіна Я.В., дов. від 09.01.14р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 209" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 169 554,83грн., 8 406,87 грн. - пені, 5 165,27 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води №76/02-09 від 01.11.2009р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати поставленої теплової енергії.

Під час розгляду справи позивач подав до суду уточнення позовних вимог, в яких вказав, що після подачі позову до суду відповідач сплатив 51 207,01грн., у зв"язку з чим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 118 347,82грн., 8 406,87грн. - пені та 5 165, 27грн. - 3% річних.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у свідоцтві про державну реєстрацію №048119 (а.с.53), що підтверджується повернутим конвертом "Укрпошта"№4994514064679 (а.с.71-72).

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

11.03.2014 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2009р. між Комунальним підприємством "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради (теплопостачальна організація) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив № 209" (споживач) був укладений договір № 76/02-09 на поставку теплової енергії у вигляді гарячої води, за пунктом 1.1. якого передбачено, що теплопостачальна організація приймає на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води в необхідних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію згідно затверджених тарифів у строки і на умовах, передбачених договором.

Строк дії даного договору з 01.11.2009р. по 31.10.2010р. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмової заяви однієї із сторін про припинення його дії (п. 10.1 договору).

За п. 2.2.1. договору теплопостачальна організація зобов'язалась здійснити поставку теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби споживача, а саме: опалення і тепловентиляцію - в період опалювального сезону та гарячого водопостачання - протягом року (за виключенням періоду зупинення на щорічний профілактичний ремонт), у межах балансової приналежності теплових мереж споживача і транспортуючої організації; в кількості (об'ємі) згідно Додатку № 1 до договору, за умови дотримання і виконання споживачем умов договору та отримання акта про готовність до опалювального сезону без зауважень теплопостачальної організації, на об'єкт споживача, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, 81, корпус 1.

Згідно п.6.3. договору розрахунковим періодом є місяць з 30 числа попереднього місяця до 30 числа розрахункового місяця.

За п.6.4. договору після закінчення розрахункового періоду теплопостачальна організація складає та надсилає споживачу акт про кількість відпущеної теплової енергії та виставляє на його підставі рахунок. Споживач зобов"язується протягом 5 днів розглянути, підписати та повернути теплопостачальній організації один примірник акту.

Згідно ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію за період з січня 2012р. по грудень 2013р. на загальну суму 492 788,15грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії (а.с.37-52, 74-76).

Згідно п.6.6. договору розрахунки за теплову енергію споживач здійснює протягом 5 днів з моменту отримання рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалів справи, у період з січня 2012р. по грудень 2013р. відповідач отримав виставлені позивачем рахунки за поставлену теплову енергію на загальну суму 492 788,15грн. (а.с.16-25), однак оплату за даний період здійснив частково у розмірі 323 233,32грн. Крім того, після подачі позову до суду відповідач сплатив 51 207,01грн., у зв"язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за період з січня 2012р. по грудень 2013р. становить 118 347,82грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Видами неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а також штраф, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.7.2.4. договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі 0,5% належної до оплати суми за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 406,87 грн. за загальний період з 19.02.2013р. по 03.01.2014р. Розрахунок суми пені здійснений позивачем по кожному періоду окремо, з дотриманням обмежень, встановлених ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, за подвійною обліковою ставкою НБУ, розмір пені за якою менше розміру пені за ставкою 0,5%.

Відповідно до п.1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова №14) день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Господарський суд, враховуючи п.6.6. договору та п.1.9. Постанови №14, перерахувавши пеню за загальний період з 19.02.2013р. по 03.01.2014р. по кожному періоду окремо, з дотриманням обмежень, встановлених ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, за подвійною обліковою ставкою НБУ, встановив, що пеня складає 8 331,77грн. Суд частково відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в повному обсязі, як необґрунтовано нараховану.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5 165,27 грн. за загальний період з 24.01.2012р. по 03.01.2014р.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних за загальний період з 12.02.2012р. (прострочення зобов"язання за рахунком січня 2012р.) по 03.01.2014р. по кожному періоду окремо, встановив, що вони складають 7 037,16грн. Стягнення 3 % річних у розмірі 7 037,16грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, в той час, як п.2 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України такий вихід можливий, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача і про це є клопотання сторони. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5 165,27 грн., як просить позивач.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 118 347,82грн., пені у розмірі 8 331,77грн. та 3% річних у розмірі 5 165,27грн., в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 51 207,01грн. суд вважає за необхідне провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив № 209" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Янтарна, буд. 81, корп. 1, ЄДРПОУ 23362361, р/р26009092000730 у ДОФ АКБ УСБ, МФО 351016) на користь Комунального підприємства "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Артільна, 6-б, ЄДРПОУ 36639101, р/р260023015872 у ВАТ "Ощадбанк", МФО 305482) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 118 347,82грн. (сто вісімнадцять тисяч триста сорок сім грн. 82коп.), пеню у розмірі 8 331,77грн. (вісім тисяч триста тридцять одна грн. 77коп.), 3% річних у розмірі 5 165,27 грн. (п"ять тисяч сто шістдесят п"ять грн. 27коп.) та 3 661,04грн. (три тисячі шістсот шістдесят одна грн. 04коп.) судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 51 207,01грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Комунальному підприємству "КОМЕНЕРГОСЕРВІС" Дніпропетровської міської ради суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 63,28грн., про що винести ухвалу.

Повне рішення складено 17.03.2014р.

Суддя В.І. Петрова