Рішення

від 17.03.2014 по справі 761/3158/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3158/14-ц

Провадження №2/761/2476/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 березня 2014 року м.Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ковтун А.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У січні 2014 р. до Шевченківського районного суду м.Києва звернувся позивач, який просив стягнути з відповідача ПАТ «СК «Провідна»: страхове відшкодування в сумі 2345,25 грн.; пеню, витрати від інфляції та 3% річних від простроченої суми в загальному розмірі 544,67 грн.; заподіяну моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн., та судовий збір в сумі 278,90 грн., сплачений при зверненні до суду.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення суми страхового відшкодування з відповідача, позивач зазначає, що 02.08.2012 р. року близько 10:20 год. на пр-ті Перемоги, 32 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю двох транспортних засобів, а саме, автомобіля марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_3, яким керував водій ОСОБА_2, та автомобіля марки «Кіа», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, та який належить позивачеві ОСОБА_1 Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 15.10.2012 р. водія ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до відповідальності за ст.124 КУпАП.

При цьому, позивач зазначає, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована ПАТ «СК «Провідна» згідно полісу обов'язкового страхування №АВ7172157. На підставі зазначеного, у листопаді 2012 р. позивач звернувся до страховика (відповідача у справі) за отриманням страхового відшкодування. Однак, після визначення страховиком суми відшкодування в розмірі 4690,50 грн., позивач отримав лише половину від цієї суми з посиланням на те, що на підставі проведеного дослідження установлено, що у ДТП, в яку потрапив автомобіль позивача, крім водія ОСОБА_2 винним є також і водій ОСОБА_4, тобто згідно приписів п.36.3 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кожного з винних осіб, а відповідальність водія ОСОБА_4 не була застрахована ПАТ «СК «Провідна». На звернення позивача до ПАТ «СК «Українська страхова група» за стягненням відшкодування за спричинену ДТП з вини водія ОСОБА_4, було отримано відповідь про те, що згідно постанови Шевченківського районного суду від 07.09.2012 р. у справі №2610/19531/2012, відповідальність водія ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення виникла лише щодо водіїв автомобілів: «Ауді А6», державний номерний знак НОМЕР_2 та «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_3.

Таким чином, позивач стверджував, що доводи відповідача про можливість відшкодувати лише половину вартості майнової шкоди, завданої в результаті ДТП водієм, який застрахував свою відповідальність ПАТ «СК «Провідна», є небажанням виконувати взяті на себе страхові обов'язки, що стало підставою для звернення до суду з позовом. Водночас, посилаючись на приписи ст.ст. 536-625, 992 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення сплати зобов'язання, пеню, 3% річних та моральну шкоду, пов'язану з несвоєчасним відшкодуванням страхової суми.

Представник відповідача ПАТ «СК «Провідна» у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки представника суд не повідомив.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 02.08.2012 року о 10:20 год. на проспекті Перемоги,32 в м. Києві водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_3, здійснив наїзд на автомобіль марки «Кіа», державний номерний знак НОМЕР_1, належний позивачеві, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 15.10.2012 р. у справі №2610/19529/2012, водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП (а.с. 10).

В результаті ДТП автомобілю марки «Кіа», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить позивачу, були завдані механічні пошкодження, а його власнику матеріальна шкода, про що свідчить довідка ВДАІ від 02.08.2012 р. (а.с.9).

Як свідчать матеріали справи, в результаті розгляду страховою компанією (ПАТ «СК «Провідна») страхового випадку за участю позивача, було відкрито страхову справу №1001/39/36477, про що позивачеві повідомлено листом від 25.12.2012 р. (а.с.11).

Розмір страхового відшкодування потерпілому від ДТП за участю застрахованого автомобіля згідно полісу серії АВ №7172157, визначено в сумі 4690,49 грн., про що позивач повідомлений листом від 28.03.2013 р. (а.с.21).

Положеннями ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, як встановлено цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на час вчинення ДТП була застрахована у ПАТ «СК «Провідна», про що свідчать відомості №9048115 про ДТП (а.с.13-14).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Крім того, пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

При цьому, згідно п. 36.2 ст. 36 Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повідомлено страховика про подію ДТП та надано відповідачу ПАТ «СК «Провідна» всі необхідні документи для виплати йому страхового відшкодування по ДТП, однак, не зважаючи на вимоги п. 36.2 ст. 36 Закону, ПАТ «СК «Провідна» не здійснити виплату страхового відшкодування позивачу в повному обсязі.

Щодо доводів, якими страхова компанія обґрунтовувала часткову виплату страхового відшкодування позивачеві, суд зазначає наступне.

Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно абз. 2 п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

З урахуванням вищезазначених положень законодавства, та з огляду на встановлені обставини у постанові Шевченківського районного суду м.Києва від 15.10.2012 р. у справі №2610/19529/2012 про те, що саме водій ОСОБА_2, порушивши вимоги п.13.1 ПДД України, здійснив зіткнення з автомобілем позивача, суд приходить до висновку, що виплата страхового відшкодування має бути здійснена відповідачем, як страховиком згідно полісу серії АВ №7172157.

Разом з тим, суд зазначає, що проценти, неустойка виплачуються страховиком через несвоєчасне виконання ним власного зобов'язання перед страхувальником (стаття 992 ЦК) і не можуть бути стягнуті зі страховика на користь потерпілої особи, в якості відповідальності за порушення виконання зобов'язання, оскільки між страховиком та цією потерпілою від ДТП особою договірних зобов'язань укладено не було.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд виходив з положень ст. ст. 23, 1167 ЦК України та роз'ясненнь, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», та дійшов висновку про те, що моральну шкоду відшкодувати потерпілому має особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а не страховик, яким застраховано цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів.

Так, згідно вимог ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Враховуючи вказані положення закону, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних витрат, 3% річних від простроченої суми, а також відшкодування моральної шкоди, оскільки, у даному випадку, порушенні права позивача підлягають захисту саме шляхом стягнення суми страхового відшкодування з відповідача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд також присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн. (пропорційно до частини задоволених позовних вимог та з урахуванням мінімального розміру збору за позов майнового характеру), які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст.ст. 22, 525, 526, 988, 1166, 1167, 1187 ЦК України; ст. ст. 9, 12, 22, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (бул. Тараса Шевченко, 37/122, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ - 34578702) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 2345,25 грн. (дві тисячі триста сорок п'ять гривень 25 коп.), судовий збір в сумі 243,60 грн.(двісті сорок три гривні 60 коп.).

В задоволенні іншої частини позову про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_1 пені, інфляційних витрат, 3% річних від простроченої суми, а також відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ